дивись.info

Жінки-вчені, про яких варто знати

Жінки-вчені, про яких варто знати

Ось уже втретє жінки всього світу відзначають сьогодні, 11 лютого, Міжнародний день жінок та дівчат у науці. Цей день проголошено Резолюцією 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН від 22 грудня 2015 року.

Талановитих і передових жінок-вчених не важко відшукати у будь-який період історії. Утім, на жаль, їхні досягнення бувають незаслужено забутими, а на стінах у шкільних класах зачасту можна побачити лише чоловіків-вчених. Тому справедливо згадати імена декількох науковиць, досягненнями яких людство користується і сьогодні.

Софія Ковалевська (математик)

Вона стане новим Паскалем. Так одного разу сказав про неї друг сім’ї, професор фізики Микола Тиртов.

Саме він першим звернув увагу на виняткові математичні здібності  Софії Ковалевської, у майбутньому жінці, що перша в Європі отримала звання професора математики. У двадцять чотири роки Софія Ковалевська стала першою в світі докторкою математики з реальним правом викладання. Софія Василівна Ковалевська народилась 15 січня 1850 року в Москві. Батько її — Василь Васильович Крюковський був військовим.

З біографії майбутнього математика відомо, що хороших манер та англійської мови дівчинку вчила гувернантка-англійка, учитель Малевич викладав російську граматику, літературу, математику та інші предмети.

Пізніше Софія Ковалевська говорила, що пристрасть до науки вона отримала від предка, угорського короля Матвія Корвіна, любов до математики, музики і поезії від діда Шуберта, вільну і свободолюбиву вдачу – від Польщі, потяг до мандрування і невміння підкорятися загальноприйнятим звичаям – від прабабки циганки.

У своїх спогадах Ковалевська писала про цікавий випадок, що збудив в ній інтерес до чисел. На дитячу кімнату у батьків не вистачило шпалер, і стіни в ній обклеїли листами з виданих у той час популярних лекцій Остроградського про інтегральне числення. Незрозумілі, таємничі формули на стінах дитячої кімнати привернули увагу маленької дівчинки, і нерідко вона проводила перед ними цілими годинами, намагаючись зрозуміти загадкове значення знаків і навіть знайти той порядок, в якому листи повинні були слідувати один за одним. І хоча багато що, звичайно, залишалося для неї неясним, але, цілком можливо, що ці формули на рівні підсвідомості збереглися в її пам’яті надовго.

«Я все моє життя не могла вирішити: до чого у мене більше схильності – до математики чи до літератури?» , – говорила Ковалевська.

За роботу «Задача про обертання твердого тіла навколо нерухомої точки» Паризькою академією наук їй була присуджена почесна премія Бордена, потім за продовження цієї теми Ковалевська стала лауреатом премії Шведської АН. У 1889 році Софія Ковалевська стала першою жінкою членом-кореспондентом Петербурзької академії наук фізико-математичного відділення.

Окрім того, що Софія Ковалевська стала відома завдяки винятковим досягненням у теорії диференційних рівнянь та математичної фізики, вона зробила науку ближчою для тих, перед кими століттями були зачинені всі двері.

 Віра Рубін (астроном)

Ця жінка вперше довела, що галактики розташовані концентровано, а не довільно розкидані всесвітом. Її історія – це історія боротьби із системою, адже астрономія чи не найдовше лишалася «чоловічою наукою».

Віра Рубін стала відомою завдяки своїм науковим роботам, що підтверджують існування темної матерії. У 70-их роках XX сторіччя Віра Рубін опублікувала результати астрономічних спостережень, що стосуються проблеми кривої обертання галактики.

У цих роботах було показано, як реальна спостережувана швидкість обертання зірок навколо центрів галактик залежить від відстані зірки до центру. Ці результати не узгоджуються ні з класичною Ньютонівською гравітацією, ні з загальною теорією відносності, а відтак підтверджують гіпотезу про існування темної матерії, вказують на необхідність альтернативної теорії гравітації.

Симона де Бовуар (філософ)

Дев’ята випускниця в історії Сорбонни Симона де Бовуар народилася у сім’ї паризьких аристократів. Для більшості Симона де Бовуар відома завдяки своїм особистісним стосункам з Ж. П. Сартром. Творчі стосунки двох філософів тривали все життя. Перші художні тексти вона оприлюднює у роки Другої світової війни. Її книгу «Кров інших» американські критики назвуть «підручником екзистенціалізму».

У повоєнні роки Симона де Бовуар пише революційну працю «Друга стать», осмислюючи жіночу історію як історію відчуженості та несвободи. Цей твір стає точкою відліку для фемінізму другої хвилі та на багато років визначає його ідейний і ціннісний вектори.

Розалінд Франклін (біофізик)

Мало хто знає, кому належить фактичне відкриття ДНК. Між іншим ця честь належить англійському біофізику, скромнію англійці Розалінд Франклін. Довгий час її заслуги залишалися в тіні, а на слуху в усіх були досягнення колег вченого, Джеймса Уотсона і Френсіса Кріка. Але саме точні лабораторні досліди жінки, отримання нею рентгенівського зображення ДНК, яке продемонструвало звивисту структуру, зробили роботу настільки значущою. Аналіз Франклін дозволив довести роботу до логічного кінця. У 1962 році вчені мужі отримали Нобелівську премію за своє відкриття, однак жінка померла від раку за 4 роки до того. Розалінд не дожила до тріумфу, посмертно ж цю престижну премію не вручають.

Елізабет Блеквелл (медик)

Сьогодні безліч дівчат закінчує медичний інститут, хоча надходження туди – непросте завдання. А ось в середині XIX століття подібні навчальні заклади просто не готові були приймати в свої ряди жінок. Американка Елізабет Блеквелл спонтанно вирішила отримати медичну освіту, в надії стати більш незалежною. Несподівано вона зіткнулася з численними перепонами, виявилося важко не тільки поступити у коледж, але і вчитися там. Тим не менш у 1849 році Елізабет отримала вчений ступінь, ставши першим доктором медицини жіночого роду в історії Америки.

Але кар’єру її застопорилася – не знайшлося лікарні, яка захотіла б мати у своїх лавах жінку-лікаря. В результаті Блеквелл відкрила власну практику в Нью-Йорку, не без перепон зі сторін колег. У 1874 році Елізабет разом з Софією Джекс-Блейк створила медичну школу для жінок в Лондоні. Пішовши з медицини, Блеквелл присвятила себе реформаторськими рухами, агітуючи за профілактику, санітарію, планування сім’ї, прав жінок.

Гедді Ламарр (фізик)

Вона вперше показала оргазм на великому екрані і винайшла технологію, яка лягла в основу мобільного зв’язку. Під час Другої світової війни жінка розробила систему радіонаведення торпеди і технологію, яка стала основою для зв’язку з «розширеним спектром», що сьогодні використовується у мобільних телефонах та Wi-Fi. Навіть якщо відкинути всі вигадані і сфальсифіковані факти, біографія австрійської актриси більш дивовижна, ніж історія життя будь-якої іншої голлівудської зірки.

Її найбільш революційна ідея мала на меті допомогти союзникам перемогти в Другій світовій війні. Скориставшись цінною інформацією про зброю, яку вона чула на званих обідах Фрідріха Мандля, вона розробила систему «стрибаючих частот». Ця система переводила радіосигнали між літаком і керованою торпедою в інші частоти, щоб ворог не міг перешкоджати їм. Працюючи разом з авангардистським композитором Джорджем Антейлом, в 1942 році Геді Ламарр отримала патент на свій винахід, але ВМС США його відхили. Він просто значно попередив свій час.

Деякі віддані шанувальники бачили Геді Ламарр жертвою сексистських забобонів: її не сприймали як актрису або винахідниці через її надзвичайну привабливість. Геді Ламарр це не заперечувала. Моє обличчя, писала вона, «приносило мені страждання цілих п’ять десятиліть. На моєму обличчі – маска, яку я не можу видалити: я маю з нею жити. Я її проклинаю».

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама

Реклама