«Сьогодні відбувся вже дев’ятий етап обміну, про який домовлено в Стамбулі. Додому повертаються важкохворі й тяжкопоранені захисники. Можемо вже говорити про деталі — за всі етапи останніх стамбульських домовленостей вдалося повернути більш ніж 1000 наших людей», — додав Зеленський.

Як зазначив президент, воїни, яких повернули сьогодні, захищали Україну на різних напрямках фронту. Багато з них пробули в полоні понад три роки.

У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повідомили, що додому повертаються воїни ЗСУ, Державної прикордонної служби, Нацгвардії та Нацполіції України. Серед них солдати, сержанти та офіцери.

«Частина звільнених сьогодні воїнів потрапили в полон під час оборони Маріуполя і провели у неволі понад 3 роки. Повертається з полону останній із Захисників острова Зміїний — боєць Державної прикордонної служби України. Наймолодшому звільненому Захиснику виповнилося 27 років, найстаршому — 66 років», — уточнили в Координаційному штабі.

Голова української делегації Умєров повідомив, що обидві сторони обговорювали обміни полоненими та цивільними людьми. РФ, як зазначив Умєров, погодилася на повернення людей, які перебувають у полоні понад три роки, зокрема важкопоранених і молодих.

Також, за словами голови делегації, Україна заявила про готовність до припинення вогню. Зокрема, йдеться про удари по критичній та цивільній інфраструктурі.

Окрім цього, українська сторона запропонувала російській провести зустріч лідерів, а також долучити до неї президентів Туреччини та США — Ердогана й Трампа.

Хто увійшов до української делегації

Відповідно до указу президента, Україну у Стамбулі представляють:

• Рустем Умєров — секретар Ради національної безпеки і оборони України, глава делегації;
• Олександр Бевз — радник Керівника Офісу Президента України;
• Олександр Дьяков — заступник начальника штабу Командування Військово-Морських Сил ЗСУ;
• Сергій Кислиця — перший заступник Міністра закордонних справ України;
• Юрій Ковбаса — Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в системі органів сектору безпеки й оборони;
• Георгій Кузьмичов — офіцер протоколу Апарату забезпечення службової діяльності Головнокомандувача ЗСУ;
• Олег Луговський — перший заступник Голови Служби зовнішньої розвідки України;
• Євгеній Острянський — заступник начальника Генерального штабу ЗСУ;
• Олександр Поклад — заступник Голови Служби безпеки України;
• Вадим Скібіцький — заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України
• Андрій Фомін — начальник відділу міжнародного права — заступник начальника управління міжнародного та операційного права Центрального юридичного управління Генерального штабу ЗСУ;
• Олексій Шевченко — заступник начальника Генерального штабу ЗСУ;
• Олександр Шеріхов — старший офіцер Головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ;
• Євген Шинкарьов — заступник начальника штабу Командування Повітряних Сил ЗСУ.

Нагадаємо, попередній раунд переговорів відбувся у Стамбулі другого червня. Детальніше про нього читайте за покликанням.

На Львівщині попрощалися із двома воїнами

На Львівщині поховали двох захисників, що загинули в російсько-українській війні. Серед них мешканець Стрийщини Андрій Курило та житель Комарнівської громади Юрій Соляник.

Зеленський планує подати законопроєкт про незалежність антикорупційних органів

Президент Зеленський планує подати до Верховної Ради України законопроєкт про незалежність антикорупціних органів.

Двох захисників зі Львівщини посмертно відзначили державними нагородами

У Бродах, що біля Львова, вручили державні нагороди родинам двох полеглих захисників — Арсена Боголуцького та Богдана Рубахи.

Під час демонтажу Пагорба Слави у Львові виявили «капсулу часу»

Під час демонтажу колишнього Пагорба Слави у Львові виявили «капсулу часу». У ній знайшли нагородний лист військового у скляній пляшці. Детальніше — за покликанням.

У Львові вперше пройде новий книжковий фестиваль, який збере десятки авторів 

На три дні, від 15 до 17 серпня, Львів стане літературною столицею України. На території !FESTrepublic відбуватиметься новий всеукраїнський книжковий фестиваль BestsellerFest 2025.

Де у Львові сходити на пікнік: добірка локацій

У Львові є низка міських парків, скверів та водойм, де мешканці та гості міста можуть відпочивати, проводити пікніки та прогулюватись. Про те, які місця можна обрати для пікніка просто неба у Львові — в підбірці журналістки ІА Дивись.info.

Протест 23 липня розпочався о 19:30. Небайдужі зібрались на площі перед пам'ятником Тарасові Шевченкові у Львові. Серед гасел, які вони викрикують, є: «Ми проти закону 12414», «Єдиним джерелом влади є народ», «Воля або смерть!», «Скільки ще треба майданів».

За підрахунками журналістки, на площі зібралось близько тисячі людей.    

Зазначимо, такі зібрання відбуваються у низці українських міст, зокрема, Києві, Дніпрі, Харкові, Хмельницькому, Івано-Франківську та Одесі.

Що передувало

22 липня, президент Володимир Зеленський підписав закон №12414, який вносить зміни до діяльності Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та фактично узалежнює ці органи. Раніше за цей закон проголосували у Верховній Раді 263 голосами «за».

Згідно з новим законом:

• генеральний прокурор матиме доступ до всіх справ НАБУ або може надати такий доступ будь-якому іншому прокуророві
• генпрокурор може давати обов’язкові письмові вказівки детективам НАБУ і в разі їхнього невиконання змінювати підслідність, передаючи справу іншим органам;
• може закрити розслідування на вимогу сторони захисту;
• сам вирішує спори про підслідність;
• самостійно підписує підозри топпосадовцям;
• керівник САП втрачає право входити до групи прокурорів — це вирішує тільки генпрокурор.

Ухвалений закон називають таким, який фактично узалежнює роботу НАБУ та САП. Детальніше про нього ми розповідали тут.

23 липня президент у відеозверненні зазначив, що напередодні зустрівся з керівниками антикорупційних і правоохоронних органів, аби обговорити актуальні виклики в їхній роботі. Головна увага — очищенню системи від російського впливу, розслідуванню «завислих» справ і забезпеченню невідворотності покарання для порушників закону.

У зустрічі взяли участь директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко, Генеральний прокурор Руслан Кравченко та голова Служби безпеки України Василь Малюк.

За словами глави держави, під час обговорення порушували широкий спектр викликів, що стоять перед антикорупційною інфраструктурою. Президент наголосив на необхідності її повного очищення від російського впливу та посилення роботи задля забезпечення справедливості й невідворотності покарання для осіб, які порушують закон.

Анна ІЛЕЧКО, Ярослав ВАЛЬКО, Мар'яна КОВАЛЕНКО для ІА Дивись.info

Воїна нагородили відзнакою Міноборони «За поранення», нагородою «Залізний хрест», а також медаллю «Хоробре серце» від командування оперативно-тактичного угруповання «Харків». Нагороди вручили батькові — Василеві Кічурі.

Як зазначили в ЛОВА, Мар’ян Кічура був родом зі Самбірщини. Виконував обов’язки командира відділення ударних авіаційних комплексів взводу роти батальйону безпілотних систем. Чоловік загинув у березні цього року під час виконання бойового завдання на Харківщині.

Нагадаємо, сьогодні державними нагородами посмертно також відзначили двох захисників зі Львівщини.

«Усі почули те, що кажуть люди цими днями... Проаналізували усі занепокоєння, усі аспекти того, що варто змінити і що має бути активізовано. Я запропоную Верховній Раді України законопроєкт, який буде відповіддю, який забезпечить силу в системі правопорядку і не буде жодного російського впливу... Всі норми для незалежності антикорупційних інституцій — будуть», — зазначив Зеленський.

Президент додав, що очікує від групи керівників, правоохороних та антикорупційних органів і генпрокурора конкретних пропозицій.

Що передувало

Вчора, 22 липня, президент Володимир Зеленський підписав закон №12414, який вносить зміни до діяльності Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та фактично узалежнює ці органи. Раніше за цей закон проголосували у Верховній Раді 263 голосами «за».

Відповідно до нового закону:

• генеральний прокурор матиме доступ до всіх справ НАБУ або може надати такий доступ будь-якому іншому прокуророві
• генпрокурор може давати обов’язкові письмові вказівки детективам НАБУ і в разі їхнього невиконання змінювати підслідність, передаючи справу іншим органам;
• може закрити розслідування на вимогу сторони захисту;
• сам вирішує спори про підслідність;
• самостійно підписує підозри топпосадовцям;
• керівник САП втрачає право входити до групи прокурорів — це вирішує тільки генпрокурор.

Ухвалений закон називають таким, який фактично узалежнює роботу НАБУ та САП. Детальніше про нього ми розповідали тут. Проти ухвалення документа вчора у різних містах України, зокрема й у Львові, відбувалися акції протесту.

Там додали, що таке рішення передбачає зміни до бюджету Львівської громади на 2025 рік. Сьогодні їх погодила міська комісія фінансів та планування бюджету.

Детальніше про те, хто і як може отримати виплати на проживання після російської атаки на Львів ми розповідали за покликанням.

Атака по Львову 12 липня

Нагадуємо, через російську атаку серед ночі 12 липня постраждали близько пів сотні будинків, зокрема на вулицях Олени Степанівни та Митрополита Андрея, що у Залізничному районі Львова.

Тоді росіяни здійснили масштабну комбіновану атаку на Львів дронами та ракетами. Вибухи пролунали у кількох районах міста. Зафіксовано влучання, зокрема, на вулицях Митрополита Андрея та Олени Степанівни. Один із будинків, за словами мера, не підлягає відновленню.

Через російський обстріл тієї ночі постраждали 12 людей, зокрема одна дитина.

Також ми розповідали, що пошкоджений внаслідок обстрілу будинок на вул. Митрополита Андрея, 16 планують відновити за кілька тижнів.

У документі на трьох аркушах йдеться про службу загиблого військового льотчика Михайла Лиховиди. Лист датують 1963 роком, він є копією оригіналу з 1945-го. 

За словами керівника Меморіально-пошукового центру «Доля» Святослава Шеремета, капсулу знайшли у третій братській могилі, фактично під самим верхом. 

Документ планують дослідити науковці, а згодом — експонувати в Меморіальному музеї тоталітарних режимів «Територія терору».

Про демонтаж Пагорба Слави

Комплекс «Пагорб Слави» дотепер був розташований у Львові, на вулиці Пасічній. З 1991 року він був частиною Личаківського кладовища. Як пояснює адміністрація цвинтаря, меморіал збудували на честь воїнів, що загинули в роки Першої світової війни, та радянських військових, що брали участь у боях за Львів з німецькими військами у 1944 році.

До меморіального комплексу входили:

• одна братська могила російських воїнів;
• три братські могили радянських воїнів;
• 24 могили Героїв Радянського Союзу;
• 226 індивідуальних могил радянських воїнів. 

Нагадаємо, що ексгумацію поховань розпочали першого травня, також наприкінці травня – на початку червня з меморіалу демонтували дві вхідні колони. Остаточно ексгумацію завершили 16 липня.

Створити природоохоронну територію планують на площі в 10 гектарів між селами Попеляни, Добряни та Горбачі на території Щирецької громади.

Як пояснили в ЛОВА, «Попелянське карстове поле» складається з декількох окремих озер. Вони відіграють важливу роль для збереження біорізноманіття, регулювання водного балансу та пом’якшення наслідків зміни клімату.

«Ці природні системи забезпечують місця проживання для великої кількості видів: від амфібій і птахів до рідкісної водно-болотної рослинності. Замулення, осушення чи забудова подібних ділянок можуть призвести до безповоротних втрат», — пояснив директор департаменту екології та природних ресурсів ЛОВА Володимир Корда.

Нагадаємо, у Щирецькій громаді також планують створити заказник «Озеро Лебедине».

У Львівській області очікують на мінливу хмарність. Без істотних опадів, лише ввечері місцями короткочасні дощі, грози. Вночі та вранці слабкий туман. Під час туману можливе погіршення видимості 500–1000 м. Вітер південний з переходом на північно-західний, 5–10 м/с.

Температура на Львівщині вночі 11–16°, вдень 27–32° тепла. У Львові вночі 13–15°, вдень 28–30° тепла.

Про підозру, за словами, генпрокурора, оголосять заочно, оскільки фігурант розслідування перебуває за кордоном.

«Сума збитків зараз, якщо не помиляюсь, 1 мільйон 200 тисяч, тому що понад 300 потерпілих відмовилися бути потерпілими, тому ми всю суму перерахованих грошових коштів цій людині не можемо приписати», — зазначив Кравченко.

Що відомо про ситуацію з Гусаковим

Нагадаємо, львів'янина Назарія Гусакова підозрюють у махінаціях зі збором коштів на лікування спінальної мʼязової атрофії (СМА). Так, користувачі соцмережі X запідозрили чоловіка, коли той не надав звіт про використання зібраних коштів. Натомість чоловік надіслав фотографію ліків, яку, ймовірно, використовував у соцмережах неодноразово. Окрім цього, користувачі Х начебто виявили обіг криптовалюти, дописи Гусакова про ставки на спорт та онлайн-казино, а журналістка Ольга Худецька зауважила фінансові розбіжності у зборах Гусакова.

У коментарі журналістам Суспільного Гусаков пояснив, що багато ліків купував неофіційно, а міська влада забезпечувала йому 28 флаконів ліків щорічно, коли йому нібито було потрібно орієнтовно 40. Окрім цього, чоловік повідомив, що витрачав гроші й на інші ліки, реабілітацію, побутові потреби тощо, водночас не розділяв власні заощадження та кошти, отримані від донорів.

Згодом на своїй фейсбук-сторінці Назарій Гусаков висловився щодо цієї ситуації. Він зазначив, що зараз ні на що не збирає коштів, але вони продовжують йому надходити.

Невдовзі стало відомо, що розслідування щодо ймовірного шахрайства Гусакова перебуває на контролі президента Зеленського. Згодом Львів звернувся у цій справі до посольств України та Італії.

Що відомо про діячку

Як розповідала «Локальна історія», Лідія Тиховліз народилася 15 грудня 1928 року. Доєдналася до молодіжної сітки ОУН як зв'язкова під час навчання у Львівській консерваторії.

1946 року Лідію Тиховліз заарештували органи НКВД та протягом шести місяців утримували в тюрмі «на Лонцького» у Львові. Засудили до 10 років ув'язнення і 5 років позбавлення прав.

Згодом діячку ОУН етапували в Мордовську РСР на станцію Потьма разом з матір'ю. На засланні Лідія Тиховліз одружилася із засудженим до 25 років таборів Степаном Тиховлозом.

24 серпня 1954 року зв'язкова ОУН вийшла на волю та разом з подружжям і дітьми переїхала до міста Старий Самбір.

Нагороду Юлія Ісаченко здобула разом з українським спортсменом Іллею Лащем на змаганнях зі стрільби з пневматичного пістолета на дистанції 10 метрів.

Тренером команди є Володимир Іванчук, за його словами, для обох спортсменів це був перший виступ на такому рівні.

В облраді додали, що ця нагорода стала першою медаллю для збірної України на ЄЮОФ-2025, який проходить під егідою Європейських олімпійських комітетів.

Раніше ІА Дивись.info повідомляла, що п'ятеро гандболісток львівського клубу стали чемпіонками Європи.

ІА Дивись.info є партнерами заходу.

Серед авторів бестселерів, які приїдуть у серпневий Львів на BestsellerFest 2025, — Оксана Забужко, Марія Матіос, Євгенія Кузнєцова, Ілларіон Павлюк, Василь Шкляр, Ірена Карпа, Павло Дерев’янко, Андрій Кокотюха, Максим Кідрук, Андрій Любка, Анастасія Левкова, Мирослав Дочинець, Люко Дашвар, Ірен Роздобудько, Галина Пагутяк, Володимир В’ятрович, Володимир Станчишин, Ярослав Грицак та інші.

«Немає кращого способу спілкування письменника з читачем, ніж власне прочитана книжка, де можна знайти відповіді на всі питання щодо автора: світоглядні, естетичні, моральні, етичні та, зрештою, навіть політичні, — каже письменниця Марія Матіос. — І все ж безпосередня зустріч письменника з читачем — очі до очей, рука до руки — дає  неймовірні "бонуси" як читачеві, так і авторові. Задля саме таких "бонусів", задля такого перетікання "крові", такого емоційного, інтелектуального донорства я ніколи не втомлююся спілкуватися зі своїми прихильниками. Сподіваюся, так буде і на BestsellerFest у Львові».

«Я задумувала цей фестиваль як такий, на якому кожна людина відчуватиме свою важливість, потрібність, цінність, — зауважує засновниця фестивалю BestsellerFest, поетка та видавчиня Мар’яна Савка. — BestsellerFest збере найкращих українських авторів, видавців і читачів. У цій ланці кожен надзвичайно важливий та цінний один для одного. Гадаю, наш фестиваль подарує кожному саме такі відчуття і стане яскравою крапкою на мапі літературної України».

Особливий вайб серпневого фестивалю доповнять вечірні концерти просто неба, хедлайнерами яких будуть відомі українські гурти з вокалістами-письменниками! Ідеться — про харизматичну Ірена Карпу і гурт «Фактично Самі» та ліричного Сергія Мартинюка і гурт «Фіолет». 

«Мені так часто ставлять запитання: “А хто ви більше - співачка чи письменниця?”. І ось, нарешті, є фестиваль, який допоможе знайти відповідь,  —  розповідає письменниця-співачка Ірена Карпа. — На BestsellerFest я виступатиму і як письменниця, і як співачка. І це дуже круто! Бо зазвичай на мої концерти приходять люди і дякують за книжки, на яких вони виросли — й стали незалежними, сильними, творчими. А на моїх книжкових виступах у мене постійно цікавляться: “А коли ваш наступний концерт?”... Тому я вже сама страшенно хочу на BestsellerFest — на цей новий, потужний фестиваль з сучасним вайбом і бажанням жити!». 

Також у музичній програмі — виступи Віктора Морозова, Руслана Горового, Мар’яни Савки, Зіновія Карача і Юрія Йосифовича. 

Вхід на перший день фестивалю, 15 серпня, буде вільним. А у два наступні дні, 16-17 серпня, BestsellerFest безкоштовний вхід діятиме для військовослужбовців, пенсіонерів і дітей до 12 років (включно). Наразі квиток на один день фестивалю коштує 250 грн., на два — 400 грн. Частину зібраних у ході події коштів організатори спрямують на потреби «Азову».

Квитки на BestsellerFest 2025 доступні онлайн.

З програмою можна ознайомитись за цим покликом.

Де в Україні потребують донорів крові та яких груп

• Біла Церква (Київський обласний центр служби крові): 2-, 3+/-, 4- 
• Дніпро: 2+, 3+, 4+ 
• Запоріжжя: 3+, 4- 
• Івано-Франківськ: 1-, 2-, 3-, 4- 
• Краматорськ: всі групи крові 
• Кропивницький: всі групи крові 
• Луцьк: 2- 
• Миколаїв: 1-, 2+, 3-, 4+/- 
• Полтава: 1+, 2+ 
• Рівне: 4+ 
• Тернопіль: всі групи крові 
• Ужгород: всі групи крові 
• Харків: 2+/-, 3+/-, 4- 
• Хмельницький: всі групи крові 
• Черкаси: всі групи крові 
• Чернігів: 1+/-, 2+, 4+ 

Як визначають потребу в крові

Координатори ДонорUA напряму контактують з лікарнями, центрами крові та волонтерами по Україні, а також відстежують відповідні запити у соцмережах за допомогою системи моніторингу YouScan. Крім того, вони отримують запити від пацієнтів та їхніх рідних.

Як стати донором крові

Для того, щоб здати кров та стати донором потрібно:

• Зареєструйтеся на сайті ДонорUA, заповніть свої дані та запланувати донацію на зручний день у календарі в особистому кабінеті.  
• Ознайомитися з переліком тимчасових і абсолютних протипоказань, аби знати, чи можна бути донором, а також правильно підготуватися до донації. 
• Після процедури завантажити довідку про донацію в особистому кабінеті, аби скористатися бонусами для донорів. 

Дієздатна людина віком від 18 до 60 років може стати донором крові.

Що варто знати перед першою донацією

Раніше ІА Дивись.info тімлід волонтерів «Агентів крові» Олеся Скасків пояснила, що основними протипоказами до донорства є хронічні хвороби та інфекційні захворювання.

Під час першої донації донор проходить короткий медичний огляд. За словами фахівчині, лікар обов’язково розпитує про стан здоров’я, а за потреби може направити на додатковий медогляд. Усі зразки крові після забору обов’язково перевіряють на наявність інфекційних хвороб.

Загалом кров можна здавати раз на два місяці. Також часто виникають питання щодо мінімальної допустимої ваги для донорів. Олеся Скасків пояснює, що ця межа залежить від конкретного центру та лікаря. Наприклад, у мобільних станціях здачі крові встановлено поріг у 50 кг, а в стаціонарних центрах крові — 60 кг.

За словами експертки, станом на 1 травня 2025 року українські банки видали іпотечних кредитів на суму понад 35 млрд грн — це лише 3% від загального кредитного портфеля банківського сектору. При цьому іпотеку виплачують лише 0,4% домогосподарств (36 тисяч сімей).

Олена Дмітрієва відзначила, що за останній рік іпотечні портфелі банків у грошовому вимірі зросли на 21%. Водночас кількість виданих кредитів майже не змінилася. Частка проблемних іпотек наразі становить 9% — на 1,5 в.п. менше, ніж до початку повномасштабного вторгнення.

Також банкірка зауважила, що обсяги іпотечного кредитування досі не повернулися до довоєнного рівня: у 2024 році було видано 82% від кількості кредитів, виданих у 2021 році.

«Головна тенденція 2025 року — різке скорочення іпотеки на вторинному ринку. Станом на 1 травня цього року, порівняно з аналогічним періодом 2024-го, кількість таких кредитів зменшилася на понад 1600 — тобто на 64%. Водночас поступово зростає частка іпотеки під заставу майнових прав: 17% у 2025 році проти 5% за перші чотири місяці минулого року», — наголосила перша заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ.

Щодо програми «єОселя», то, за словами експертки, вона залишається головним драйвером розвитку іпотеки в Україні. Частка виданих за нею кредитів перевищує 95% від загальної кількості іпотечних позик. У програмі беруть участь 10 банків: 4 державні та 6 комерційних. При цьому 93% кредитів видають саме державні банки.

Олена Дмітрієва також звернула увагу на нову Стратегію розвитку іпотечного кредитування, яку нещодавно було затверджено. Вона вважає, що документ потенційно може стати проривом і закласти європейські стандарти на українському ринку іпотеки. Водночас, за її словами, ефективність реалізації Стратегії залежатиме від конкретних механізмів, які будуть запропоновані.

«Громадян цікавить, якими будуть умови страхування воєнних ризиків, на який термін надаватимуть кредити, якими будуть іпотечні ставки тощо. Саме тому поки що зарано робити глибокий аналіз цієї Стратегії — вона має врахувати ці та інші ключові питання, які хвилюють людей», — підсумувала вона.

Стрийський парк

Стрийський парк — одна з найстаріших та найбільших зелених зон міста, розташована між вулицями Стрийською та Івана Франка. Парк заклали наприкінці XIX століття частково на місці колишнього цвинтаря. Проєкт озеленення створив міський садівник Арнольд Рьорінг. Парк почали формувати у 1877 році, а завершили до 1889 року. У той період тут висадили понад 40 тисяч дерев, кущів і квітів, до того ж й екзотичних видів — таких як тюльпанове дерево, гінкго дволопатеве, японський бузок, червоний дуб та інші. Площа парку становить приблизно 52 гектари.

Щодо інфраструктури, то лавки встановлені вздовж головних алей і галявин, тому посидіти можна практично в будь-якому куточку — як у нижній частині поруч із водоймою, так і у середній і верхній терасах. Також дозволено сидіти на газоні. Зокрема, на території парку є біовбиральні.

До парку можна дістатися міським транспортом: від площі Ринок трамваєм №8 або ж автобусами №53 або №18.

Горіховий гай

Парк «Горіховий гай» розташований у Франківському районі Львова між вулицями Володимира Великого, Княгині Ольги та залізничною колією сполучення «Львів–Ходорів». Його площа становить близько 36–40 гектарів.

Ініціативу закладення парку реалізували у 1970-х роках: спочатку з’явився зелений масив як здичавілий сад грецького горіха, а 1974 року офіційно названо «Парк 30‑річчя звільнення Львова», до початку 1990‑х років повернули попередню назву «Горіховий гай».

На території парку залишилося дві водойми — озера, одне з яких частково заболочене та занедбане, а друге активно очищують в межах громадських і муніципальних проєктів. Серед інфраструктури є лавки, газони для сидіння, прогулянкові доріжки загальною довжиною приблизно 4 900 метрів з нічним освітленням. Для відвідувачів також передбачені сцена і газони, де можна посидіти. Є також біотуалети.

Зокрема, діти мають доступ до ігрового майданчика. Ще працює кіноцентр Lviv Film Center (колишній кінопалац «Орлятко»/«Сокіл»), де в літню пору організовують покази фільмів просто неба на даху центру.

Від площі Ринок дістатись до парку можна трамваєм №3, 2 або ж автобусами №45 та 114.

Погулянка

Лісопарк «Погулянка» розташований у Личаківському районі Львова, в трикутній зоні між вулицями Пасічною, Зеленою, Джорджа Вашинґтона та Погулянкою, що межує з ботанічним садом Львівського університету ім. Івана Франка. Його площа становить приблизно 100–129 га.

Історія парку бере початок з XVII століття: спочатку територія була пасікою Янa Аттельмаєра, згодом змінила власників і стала місцем відпочинку львівської інтелігенції в середині XIX століття. Саме Ян Кляйн збудував тут пивоварню та ресторан, які пізніше замінив винний завод «Укрвино» після Другої світової війни. У 1940 році лісовий масив офіційно проголосили міським парком, а у1962 році його оформили як перший на Львівщині лісопарк.

У межах парку є ставки, джерело питної води та ґрот-водозабірник 1840 року, з якого раніше воду подавали до центру. Є також біотуалети та лавки.

Дібратись до парку від площі Ринок можна автобусами №37,160,161 або тролейбусами №24, 31.

Парк Франка

Львівський парк імені Івана Франка — найстаріший муніципальний парк України, розташований у самому центрі міста між вулицями Листопадового Чину, Університетською та Крушельницької. Його історія починається з XVI століття, коли Ян Шольц‑Вольфович заснував тут сад італійського стилю, який потім перейшов у власність єзуїтів — відтоді збереглася історична назва «Єзуїтський сад». У 1799 році парк передали в оренду Гехту, який перепланував його у класичному регулярному стилі, зокрема збудував ротонду, що збереглася до наших днів. З 1855 року парк належить місту: садівник Карл Бауер перетворив його на ландшафтний парк англійського типу, а в 1881 році Арнольд Рьорінг створив партер із квітниками та художньою вазою Торвальдсена.

Парк займає приблизно 11,6 га. Інфраструктура парку включає низку лавок, інтегрованих уздовж алей і газонів, а також один облаштований дитячий майданчик. Відвідувачам доступні біотуалети.

Дібратись до парку від площі Ринок можна пішки за 15 хвилин.

Піскові озера

Парк «Піскові озера» (інша назва — Алтайські озера) розташований у Франківському районі Львова, між вулицями Євгена Коновальця, Генерала Чупринки, Академіка Рудницького та Гординських. Площа території становить близько 5,8 га, а разом дві поєднані озера займають приблизно 1,8 га. Озера утворилися на місці колишніх піщаних кар’єрів промисловця Юзефа Франца. До середини XX століття територію використовували як сміттєзвалище відходів місцевих заводів, а в 1960-х роках її розчистили й облаштували як рекреаційну зону.

До 1923 року на цій території працював один із перших в Україні спортивно‑бігових парків, який з часом зник, але сліди його інфраструктури збереглися в плануванні доріжок і містків між озерами.

У теплу пору року тут відпочивають компаніями, засмагають, роблять пікніки, катаються на велосипедах, ловлять рибу, однак купатися тут не рекомендують.

Серед інфраструктурии асфальтовані доріжки вздовж озер. Також є біотуалети.

До парку від площі Ринок можна дістатися трамваєм № 2 або автобусами №22, 7.

Львівський ботанічний сад ім. Івана Франка

Львівський ботанічний сад ім. Івана Франка — одна з найстаріших ботанічних установ Східної Європи, яку 1852  року заснував Гіацинт Лобажевський на базі колишнього саду Тринітаріїв (вул. Кирила і Мефодія, 4). Відтоді він є навчальним, дослідницьким та природоохоронним закладом при Львівському національному університеті.

Сад складається з двох ділянок. Стара частина (приблизно 2 га) розташована на схилах Калічої гори недалеко центру, її середина — дендропарк із теплицями та історичними деревами, частина з яких має вік понад 100 років. Нова частина на вул. Черемшини, 44 охоплює приблизно 16,5 га і сформована на території історичного парку Цетнерівка. Тут є ставки, болота, луки, схили, плато, що відтворюють карпатські й альпійські екосистеми.

Сезон саду офіційно триває від квітня до середини жовтня, але оранжереї відкриваються лише з травня. Відвідати його можна щовівторка, щосереди, щочетверга й щонеділі з 10:00 до 18:00.

Серед інфраструктури є прогулянкові доріжки у дендропарку, теплиці та оранжереї із близько 70 видами орхідей (включаючи фаленопсиси), квітники. Також є лавки та декілька біотуалетів.

Більше про діяльність ботанічного саду читайте за посиланням.

Дібратись до старої частини ботанічного саду від площі Ринок можна трамваєм №1, 7, 2.

Парк культури імені Богдана Хмельницького

Парк культури імені Богдана Хмельницького — це пам'ятка садово‑паркового мистецтва місцевого значення, розташована в Галицькому районі Львова між вулицями Стрийською, Вітовського, Героїв Майдану та Зарицьких. Його площа близько 26 гектарів.

Історія парку починається з XIX століття, коли тут існував Пелчинський ставок — популярне місце відпочинку львівської еліти та ковзанки на льоду. Став згодом пересох, на його місці виникло сміттєзвалище і Стрийський цвинтар, який у 1951 році ліквідували для заснування нового парку. Будівельні роботи продовжилися до 1959 року, під час яких створили алею та колонаду над головним входом, фонтани, летню естраду та інші об’єкти, частина з яких нині не збереглася.

У нижній частині парку щоліта функціонує містечко атракціонів. Поряд з атракціонами розташовані вуличні кав’ярні, де можна відпочити під час прогулянки.

Парк також обладнаний дитячими майданчиками, лавками, зонами для вуличного тренінгу, памп‑треком, тріал‑майданчиком і велодоріжками. Зокрема, є біотуалети.

Дібратись від площі Ринок до парку можна трамваєм №3, 9 або ж автобусами №21, 45.

Залізна Вода

Парк «Залізна Вода» розташований у південному секторі Львова, між вулицями Стуса, Мушака, Мишуги, Тернопільською та Ярославенка, на межі районів Снопків, Новий Львів і Софіївка. Його площа становить приблизно 19,5 гектара.

Історія місцевості починається з кінця XIX – початку XX століття, коли тут діяли літні театральні вистави біля Камінського ставка. Офіційне оформлення як міського парку розпочалося 1905 року за проєктом Арнольда Рьорінга, який захопився збереженням природного бучинового пралісу й проклав головні прогулянкові алеї, що з’єднують різні природні масиви та джерельні галявини.

Серед інфраструктури є головна прогулянкова алея довжиною ~7,7 км, більшість якої має нічне освітлення та низка лавок, розташованих вздовж алей і джерельних точок. Є й біотуалети.

Тут також розташований поєкт «Розсадник» — простір міського садівництва, де волонтери та мешканці можуть садити і доглядати рослини, підтримуючи біорізноманіття.

Дібратись до парку з площі Ринок можна міським транспортом: або трамваєм №8, або автобусом №53.

Нагадаємо, куди піти у Львові з 19 по 26 липня.

Першого липня виконавчий комітет Львівської міської ради вирішив демонтувати 11 бетонних плит, встановлених на території колишнього ринку «Добробут». У РА пояснили, що демонтаж триватиме кілька днів.

Нагадаємо, ділянка площею 0,66 га біля Оперного театру незаконно перебуває в користуванні ТОВ «Галінвест». Майже 20 років тут працював ринок «Добробут». Справа про повернення ділянки місту перебуває на повторному розгляді в Господарському суді.

Що відомо про ситуацію

Раніше ми повідомляли, що на території колишнього ринку «Добробут» розпочали заливати бетонну основу. На думку міської Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, це може свідчити про наміри спорудження МАФів. Місто вимагає демонтажу бетонної основи, оскільки забудовник нібито не має необхідних дозвільних документів для таких робіт.

У міськраді також зазначили, що наразі тривають судові процеси щодо повернення ділянки під колишнім ринком у комунальну власність. За задумом міста, на її місці має з’явитися сквер.

26 червня міська влада видала припис, яким зобов'язувала негайно зупинити будівництво.

Яке повітря на вулицях та перехрестях Львівської громади

Так обстежили 37 перехресть у Львівській громаді. Вимірювання проводились на визначення забруднення повітря викидами від автомобільного транспорту, а саме: оксиду вуглецю, азоту оксиду, азоту діоксиду, діоксиду сірки.

В результаті без перевищень по жодному з показників визначено 21 перехрестя із 37 обстежених.

Ось перелік найчистіших перехресть на яких відсутні перевищення (починаючи від найнижчого показника забруднення):

• перехрестя селище Рудно – вул. Огієнка – вул. В. Великого – вул. Шептицького (біля пішохідного переходу на вул. Огієнка);

• перехрестя с. Лисиничі – вул. Тракт Глинянський – вул. Шевченка (при в’їзді в с. Лисиничі);

• перехрестя селище Брюховичі – вул. Львівська – вул. Весняна (біля пішохідного переходу на вул. Львівській);

• перехрестя вул. С. Бандери – вул. Антоновича – вул. Русових (біля пішохідного переходу зі сторони буд. №71 на вул. Антоновича);

• перехрестя вул. Шевченка – вул. Ковча (напроти буд. №152 на вул. Шевченка);

• перехрестя вул. Чупринки – вул. Горбачевського (біля пішохідного переходу зі сторони буд. №15 на вул. Горбачевського);

• перехрестя с. Великі Грибовичі - вул. Дублянська – вул. Дачна (біля пішохідного переходу на вул. Дублянській).

Де найзабрудненіші перехрестя у Львові

Найвищі показники забруднення з перевищенням по оксиду вуглецю та діоксиду азоту зафіксовані на таких перехрестях (починаючи від найвищого показника забруднення):

• перехрестя вул. Б. Хмельницького – вул. Опришківська (біля пішохідного переходу напроти буд. №141 на вул. Б. Хмельницького);

• перехрестя вул. Липинського – вул. Б. Хмельницького (напроти автовокзалу на вул. Б. Хмельницького, буд. №225);

• перехрестя вул. Кульпарківська – вул. Городоцька (біля пішохідного переходу зі сторони буд. №187 на вул. Городоцькій);

• перехрестя вул. Личаківська – вул. Пасічна (біля пішохідного переходу зі сторони буд. №3 на вул. Пасічній);

• перехрестя вул. Чорновола – вул. Під Дубом (біля пішохідного переходу зі сторони буд. №2 на вул. Під Дубом);

• перехрестя вул. Стрийська – вул. Ш. Руставелі – вул. І. Франка – вул. Зарицьких (біля пішохідного переходу зі сторони буд. №79 на вул. І. Франка.);

• перехрестя вул. Стрийська – вул. Наукова (біля пішохідного переходу зі сторони буд. №47 на вул. Стрийській).

«Занепокоєння викликають ті локації, де викиди від автомобільного транспорту перевищують гранично допустимі концентрації, а це насамперед райони з інтенсивним автомобільним рухом і значними транспортними вузлами. Перевищення показників свідчать про необхідність впровадження стратегічних заходів, слід активізувати розвиток муніципального транспорту, більш чистого, сучасного та електрифікованого», — каже директор відомства Володимир Корда.

Відправлення з Миколаєва розпочнеться з 1 серпня — через день по непарних числах о 15:54. Прибуття до Івано-Франківська заплановане на 12:32 наступного дня. У зворотному напрямку поїзд вирушатиме з Івано-Франківська з 2 серпня — через день по парних числах о 13:05, прибуваючи до Миколаєва о 09:24 наступного дня.

Маршрут передбачає зупинки, зокрема, на станціях Новий Буг, Долинська, ім. Тараса Шевченка, Корсунь, Біла Церква, Вінниця, Хмельницький, Тернопіль і Львів.

Квитки на рейси можна придбати за 10 днів до дати відправлення.

Курс валют на 23 липня

Долар коштує 41 гривню 76 копійок. Його вартість зменшилась на п'ять копійок.

Євро подорожчало на сім копійок. Його вартість становить 48 гривень 86 копійок.

Злотий коштує 11 гривень 49 копійок. Його вартість не змінилась.