дивись.info

Страдч і Крехів: куди вирушити в пошуках сакральних пам‘яток Львівщини (фото)

Страдч і Крехів: куди вирушити в пошуках сакральних пам‘яток Львівщини (фото)

Воскресіння Христове – найбільше християнське свято. Саме зараз, в цей світлий, сповнений добра час варто доторкнутись до святинь, відчути духовне піднесення, відвідати місця обрані Богом. Детальніше про такі місця дивіться у свіжій колонці проекту Персональний гід Львівщиною.

Львівський край має величну та багату сакральну історію, одними з таких пам`яток є Страдч та Крехівський монастир.

 Страдч

Страдч – це незвичайне село Львівщини, на його невеличкій мальовничій території зібрано чимало сакральних пам`яток, через що Страдч називають українським Єрусалимом.

Це одна з найдавніших українських християнських святинь, за переказом молитва вперше вознеслася тут до неба ще в далекому ХІ ст. У той час двоє ченців, ідучи з Києва вирішили оселитися саме тут. Вони важкою працею виробили у камені-пісковику печерний монастир та провели решту життя в пості та молитві. Сьогодні – це відоме відпустове місце, куди прочани приїжджають за молитвою та на власні очі побачити святині Страдча:

Хресна дорога на Страдецькій горі запроваджена у 1936 р. Папа Пій ХІ благословив її грамотою та надав їй статус Єрусалимської, що свідчить про те, що участь у Страдецькій Хресній дорозі прирівнюється до проходження в Єрусалимському Хресному ході.

Страдецька печерська церква, схована в сосновому лісі Страдецької гори, чи не єдина в Західній Україні пам’ятка християнства, що зберегла свій вигляд до ХХ ст. майже таким, як за часів, коли була монашим помешканням. Це довгий підземний коридор з кількома відгалуженнями, вирубаний у широкому кам’янистому пагорбі. В стінах коридорів знаходились келії для монахів. Побіч печерної церкви знаходиться келія затворника – одинока на всю Україну пам’ятка. З неї виходило невеличке віконце до святилища, через яке монах приймав Христа у Св. Тайні Євхаристії та діставав скромну поживу.

Хресна дорога

Церква Успіння Пресвятої Богородиці, збудована 1795 р., має велику духовну і мистецьку цінність, адже вона зберігає копію Чудотворної ікони Матері Божої Нерушимої Стіни. Це один з надзвичайно давніх типів ікони, на якій Богородиця зображена з піднятими руками як Захисниця і нездоланна Заступниця. Написана ікона після Другої світової війни, оригінал якої сягає ще княжих часів. У храмі збережена Запрестольна ікона Успіння Пресвятої Богородиці та дві ікони намісного ряду іконостаса — Ісуса Христа з відкритим серцем та Матері Божої Неустанної Помочі, написані Антоном Манастирським. Крім того, розпис іконостаса виконаний, імовірно, рукою Олекси Новаківського.

Арборетум у Страдчі

Цей дендрологічний парк площею 5,7 га був закладений у 1962 р. На його території росте близько 350 представників деревної та трав`яної флори. Та найбільшою окрасою парку є алея хвойних дерев дугласії Мензиса із різними видами туї. Загальна колекція дендрологічного парку налічує велику кількість не лише цінних, а й рідкісних видів рослин та є однією з особливих у західному регіоні України.

 Крехів

Крехівський монастир святого Миколая Отців Василіян

Розточанські краєвиди відомі своєю красою, чистими водами та унікальною природою. Неподалік цього заповідника, який внесено у світову спадщину ЮНЕСКО, розташоване і с. Крехів. Вперше про нього згадується в історичних джерелах у 1456 р. Та відомим воно стало завдяки одній з найбільших святинь українського народу — Крехівському монастирю святого Миколая Отців Василіян.

Історія монастиря починається з далекого XVII століття, коли ченці Йоіл та Сильвестр оселились у лісовій печері. Пізніше монастир перенесли на те місце, де він є сьогодні, а землі під будівництво монастиря ченцям подарував великий коронний гетьман Речі Посполитої Станіслав Жолкевський.

Існує переказ, що ченцеві Києво-Печерської лаври зустрівся сліпий старець, який і вказав на місце майбутньої святині. Колись монастир мав свою друкарню, велику бібліотеку стародруків, іконописні й ремісничі майстерні. У 1627 р. для братії був укладений Устав монастирського життя. В теперішній час монастир притягує паломників з багатьох країн, які у пошуках духовного зцілення милуються краєвидами та пам`ятками монастиря:

Кам’яна церква св. Миколая побудована 1721 — 1737 р.р. Це головний храм монастиря. Її архітектором став Діонісій Сінкевич, а іконостас розмальовував відомий український художник Василь Петранович;

Дві чудотворних ікони: святого Миколая та Божої Матері Верхратської;

Дерев’яна церква Покрови Пресвятої Богородиці збудована у 2004 році;

 Укріплення довкола монастиря, збудоване у 1669 р., зробило його монастирем-фортецею, що допомогло пережити не одну турецько-татарську навалу;

Дзвіниця (XVII – XVIII ст.). Низ дзвіниці – це оборонна вежа, де на кожній грані зберіглися три ряди бійниць. В 1759 – 1761 рр. добудований верхній ярус дзвіниці;

Кам’яні в’їзна брама і міст побудовані у 1775 — 1788 р.р.;

Сад закладений ченцями ще наприкінці XVIII століття. Сьогодні прихожан монастиря зустрічає столітня липа;

Хресна дорога, що прямує від монастирських стін, з південних уступів гори Побійної, на її вершину;

Цілюще джерело Над джерелом встановлено фігуру Матері Божої і зведено дерев’яну капличку, яку а згодом було замінено на кам’яну. Нижче від джерела вимощено з каменю купіль. Джерело назване в честь ікони Матері Божої Люрдської, а купіль – в честь святої Анни.

Скельно-печерний монастир Крехова

Розташований в лісі на території Яворівського національного природного парку, за 1.5 км ходьби від Крехівського монастиря. Це саме той монастир, з якого розпочалась історія головного монастиря с. Крехів. Ченці Йоіл і Сільвестр оселились тут близько 1590р. —1595р. Завдяки спільній праці зі своїми послідовниками, на вершині була збудована каплиця Покрови та каплиця Петра і Павла. У 1612р. ченці отримали земельний наділ в долині та перейшли на нове місце. На сьогодні від комплексу залишився лише сам скельний масив.
Церква Параскеви П’ятниці в с. Крехів
Церква збудована в 17 ст. як сільський парафіяльний храм. На центральному зрубі святині є напис, що церква у 1724 р. була відремонтована руками майстра Івана Хомюка, у 1894 добудовано захристію. Окрасою церкви є її іконостас, ікони якого походять з XVI-XVII ст. Біля церкви є дерв`яна дзвіниця, в її першому ярусі збереглися бійниці.

Що скуштувати?

Страви української кухні в мотель-ресторані «Панській Двір». Адреса: смт. Івано-Франкове, вул. Яворівська, 51. Страви української кухні, піца та гарячі сковорідки в ресторані готелю «Старий Янів». Адреса: смт. Івано-Франкове, вул. Львівська, 9-а.

Що привезти з подорожі:

Освячений Великодній кошик;

Водицю з джерела Крехівського монастриря;

Гармонію думок, душі та тіла.

Як доїхати?

м. Львів – с. Страдч. Власним авто: відстань – 21 км, час в дорозі – 40 хв, траса М10. Маршрутним таксі: від зупинки Янівського цвинтара відправляються маршрутні таксі, що їдуть на м. Новояворівськ, м. Яворів через Страдч.
м. Львів – с. Крехів. Власним авто: відстань – 35 км, час в дорозі – 1 год, траса М10 і Т1425. Приміський автобус з автостанції № 2 (вул.
Б. Хмельницького, 225) Львів2 – Крехів.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Загрузка...