дивись.info

Львів – місто без «маршруток»: де нас знову обманули

Львів – місто без «маршруток»: де нас знову обманули

Що насправді криється за гучною та красивою заявою про місто без «маршруток» та в скільки львів’янам обійдеться чергова «перемога» ЛМР.

Колонка голови ГО «За якісний транспорт» Святослава Товстиги.

* * *

На початку року, 21 січня, львів’янка зареєструвала петицію під назвою «Вимагаємо відмовитись від маршруток та перейти на електротранспорт і зручні автобуси!»

У тексті петиції йдеться про те, що потрібно розробити дворічний план повної відмови міста від маршруток з подальшим переходом на електротранспорт та великогабаритні автобуси, які курсуватимуть за чітко визначеним графіком. Авторка також звертає увагу на актуальне питання забезпечення всього громадського транспорту пандусами та спеціально обладнаними місцями для людей з інвалідністю, а також встановити на зупинках електронні табло з часом прибуття транспорту.

Підтримали цю петицію 22 березня і 47 депутати ЛМР. Відтак, вона має бути виконана.

Але що з нею не так?

Для початку  необхідно зрозуміти, що «маршруток» як таких у Львові взагалі немає, і що це слово – лише калька від «маршрутного таксі». У місті є автобуси малої, середньої, великої і дуже великої місткості (гармошки). Те, що ми називаємо «маршрутками», є насправді автобуси малої або середньої місткості.

Режими роботи

За правилами перевезень в Україні, перевезення пасажирів за міськими і приміськими маршрутами здійснюється у звичайному режимі (основний вид перевезень), а також експресному режимі та режимі маршрутного таксі (додаткові види перевезень).  Перевезення пасажирів у режимі маршрутного таксі організовується за наявності сполучення у звичайному та/або експресному режимі руху автотранспорту або руху інших видів транспорту.

У Львові ж міські перевезення здійснюються у режимі «маршрутного таксі». Це визначилєи в самому управлінні транспорту ЛМР коли розробляли угоди із перевізниками та умови конкурсу на міські пасажирські перевезення.

Але давайте розберемось, які переваги і недоліки звичайного режиму, експресу й режиму маршрутного таксі.

Звичайний режим роботи – це похвилинний графік руху автобуса по кожній зупинці через яку він проїжджає. Завдяки цьому можна спрогнозувати із похибкою в декілька хвилин, коли можна дістатися до пункту призначення. Автобус здійснює обов’язкову зупинку, але лише на фіксованих зупинках громадського транспорту.

Маршрутне таксі має лише графік відправлення автобусу на кінцевій зупинці. Відтак, воно може їхати або дуже швидко, або повільно – графіку прибуття на кожну проміжну зупинку воно не має. Також, завдяки цьому режиму, автобус може законно стояти по 10-20 хв. на проміжній зупинці і “загружатись”. Через це мешканцям важко спланувати час добирання до пункту призначення. Також автобусу в режимі «маршрутного таксі» дозволено зупинятись у будь-якому місці, де це не заборонено правилами дорожнього руху.

Експрес має по всьому маршруту декілька фіксованих зупинок, на яких він має право посади/висадки пасажирів. На меті цього режиму стоїть мінімальний час перевезти пасажирів по фіксованих зупинках.

Як бачимо, якщо всього лише запровадити режим роботи «звичайний», ми отримаємо основну річ, якої львів’яни хочуть домогтися – похвилинний графік. Але  якщо ми запроваджуємо режим «звичайний» тоді, на 10% збільшується час проходження  маршруту, що за собою тягне збільшення  кількості транспортних засобів. Збільшення відбувається, бо закладається час на  посадку і висадку, чого зараз немає в режимі «маршрутне таксі». Але при цьому, час проходження маршруту автобусом без прив’язки до зупинки можна зменшити за рахунок окремих виділених смуг громадського транспорту. Виділення цих смуг – також несе за собою бюджетні витрати.

Дорожня інфраструктура

Крім цього, через перехід на звичайний режим ми маємо прив’язати всі зупинки до паспортів маршрутів у поліції. Але зупинки, у свою чергу, треба привести у відповідність до правил. Це несе за собою нові бюджетні витрати, адже є потреба перепроектування зупинок, бо вони, а особливо ті, що реконструювались за останніх  8 років (наприклад, перед Євро-2012), проектувались із урахуванням 30 відправлень на годину, на тип транспорту «великий». Але у реальності цих відправлень в рази більше, а це важливо.  Від кількості відправлень, згідно із нормами, залежить довжина кишені для транспорту й самої платформи зупинки.Для того, аби пояснити, чому це важливо, розглянемо ситуацію на прикладі посадочної платформ на вул. Хімічній. Там кишеня має до 40 м  із них платформа має до 30 метрів, це означає що він розрахований на 30 відправлень на годину (одинарний посадочний майданчик). Ця норма визначена Наказом № 21 від 15.05.95 «Про затвердження Правил розміщення та обладнання зупинок   міського електро- та автомобільного транспорту» на такій зупинці може бути 30 відправлень автобусів на годину із цієї зупинки.

Класифікація пасажирських автобусів за габаритною довжиною :

·         Особливо малий (до 5м)

·         Малий (6м — 7,5м)

·         Середній (8м — 9,5м)

·         Великий (10,5м — 12,0м)

·         Особливо великий (спарований) (16,5 м і більше)

Якщо дивитися на реальний стан справ, то по цій зупинці курсує тролейбусний маршрут №13 із інтервалом до 10 хв, тобто 6 відправлення за годину і  відправляються міські автобусні маршрути: 1, 7, 8, 9, 12, 17,  22, 25, 26, 28, 31, 34, 35, 37, 39, 41, 46, 48, 50, 51, 53. У середньому ці маршрути мають відправлення кожні 12 хв (згідно з паспортом маршрута). Рахуємо лишень 20 маршрутів по 5 відправлень на годину і виходить 100 відправлень автобусів і 6 відправлень тролейбуса +1 одне 22 маршруту, а це означає 107 відправлень. Якщо це перевести в норми, зупинка на вул. Хімічні має мати дві подвійні посадочні платформи, тобто має бути 70 метрів (зараз має порядку 30 м).Приміські маршрути, які проходять  через зупинку Хімічна, а саме: 111, 121, 180а, 184, 184а, 183 не мають погоджених зупинок у Львові, окрім кінцевих. Зараз посадка і висадку пасажирів у Львові проводиться незаконно і за це «Укртрансбезпека» мала б штрафувати. У Львові і населених пунктах, які входять у межі  міста, є на балансі 1130 зупинок, які потрібно привести у відповідність по двом основним пунктам: довжина посадочної платформи і ніша для розміщення похвилинного графіку. Про вартість таких змін зупинок важко сказати, але це десятки мільйонів гривень.Облаштування зупинок у відповідності чинного законодавства  є обов’язковою вимогою, бо без облаштування посадочної платформи поліція не має права погоди паспорт маршруту в звичайному режимі, а без цього ми не отримаємо похвилинного графіку на кожній зупинці.

Відповідно, у міської ради має бути стратегічне бачення. Якби стратегія була ще в 2012 році, то всі ці зміни були би вже враховані при тодішній реконструкції транспортної інфраструктури. Але скупий платить двічі, тому гучна перемога щодо відмови від «маршруток», як її подає ЛМР, ще влетить нам всім у копійку.

А детальніші розрахунки про те, в яку саме «копійку» нам це обійдеться – у наступній колонці.

1990 року у Львові було більше одиниць громадського транспорту, аніж зараз

Святослав ТОВСТИГА,

керівник громадської ради при управлінні транспорту ЛМР, радник міністра інфраструктури України, керівник ГО “За Якісний Транспорт”

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Загрузка...