Вбивство Коновальця: теракт російсько-радянського тоталітаризму проти українського національно-визвольного руху

_DSC0341

Колонка історика Івана Хоми. 

Колонка історика Івана Хоми.

23 травня минає 80 років від дня вбивства в Роттердамі агентом радянських спецслужб Павлом Судоплатовим полковника Євгена Коновальця.

За цей час дуже багато чого змінилось. І все ж таки ще в ХХ ст. відновили незалежність України. Є свідками того, що тільки маючи свою країну можна досягнути нормальних відносини з сусідами поляками, румунами та угорцями. Важко, але працюємо, щоб наше минуле ми добре знали, розуміли, оцінили, переосмислили, але не жили ним, бо воно має властивість провокувати до помсти.

Правонаступниця СРСР, що стоїть за вбивством Євгена Коновальця, Росія є головною загрозою нашій країні, нашому сьогоденню і майбутньому. Росія, як і 80 років тому СРСР, продовжує вчиняти терористичні дії проти українців (і не тільки), забравши десятки тисяч життів.

Пам’ять про Коновальця - це пам’ять про тих, хто віддав життя за право мати свою країну, як і інші нації світу. Це пам’ять про злочини, за які сторона, що їх вчинила, не понесла покарання, або вони не були засуджені, тому продовжує їх вчиняти.

«Пекельна машина»

28 травня 1938 р. голландський ілюстрований журнал «HET LEVEN» (Життя) вийшов із таким фото і підписом де йшлося про те, що прокурор W. H. Wilbrennink оглядає залишки від «Пекельної машини», що привела до трагедії в понеділок на вулиці Coolsingel в Роттердамі.

В журналі було розміщено наступні фото з поверхневим аналізом того, що трапилось 23 травня 1938 року в Роттердамі. Автор матеріалу вказав, що в результаті теракту загинула людина під прізвищем Новак.

Соратник Коновальця, Євген Онацький, який представляв ОУН в Італії та жив у Римі, дізнався про вбивство 25 травня. Взяв газету «Il Popolo dItalia» за 25 травня, в якій найшов два повідомлення, про вбивство в Роттердамі людини з чехословацьким паспортом на прізвище Юзеф Новак, з припущенням, що йдеться про справу якихось інтернаціональних терористів. Євген Онацький, більш-менш розібравшись у трагедії, що сталась, написав інформаційне повідомлення від Українського пресового бюро в Римі з роз’ясненням, що «совітський агент» з Росії вбив полковника Євгена Коновальця, голову Організації українських націоналістів.

27 травня повідомлення було розіслано в редакції багатьох італійських газет, європейських телеграфічних агенцій та американську «United Press».

Йому також довелось повідомити дружину Коновальця Ольгу, що жила в Римі, про вбивство її чоловіка.

У Роттердамі встановили справжнє ім’я вбитого скоро. Оскільки того ж таки дня роттердамська поліція затримала представника ОУН Ярослава Барановського, який з Євгеном Коновальцем мав бути учасником цієї зустрічі. Так само було встановлено прізвище можливого вбивці, який був відомий Коновальцю та Барановському як Валюх. Вже згодом стало відомо, що справжнє ім’я та прізвище – Павло Судоплатов.

26 травня з Риму в Роттердам прибула дружина Коновальця Ольга Федак-Коновалець, яку зустрічав Ярослав Барановський. Прибули представники ОУН Віктор Курманович, Володимир Стахів, Ярослав Чемеринський, Омелян Тарнавецький та інші.

28 травня в суботу на цвинтарі  Кросвейк у Роттердамі було поховано Євгена Коновальця.

З фото слідує, що, крім дружини, серед присутніх були: крайній зліва генеральний консул Литви у Роттердамі П’єр Пенн, наступний схожий на Ярослав Барановського, після О. Коновалець, наступний схожий на Володимира Мартинця, Омелян Тарнавецький, ближче до могили генерал Віктор Курманович.

(Фото Івана Хоми з архіву Осередку української культури і освіти, Вінніпег, Канада)

Могила Євгена Коновальця після похорону:

(Фото Івана Хоми з архіву Осередку української культури і освіти, Вінніпег, Канада)

Хрест, який встановлювався на могилах січових стрільців та загалом вояків українських армій доби національної революції:

(Фото Івана Хоми з архіву Осередку української культури і освіти, Вінніпег, Канада)

Гіпсова посмертна маска Євгена Коновальця на виставці з нагоди 100-річчя Української національної революції в Осередку української культури і освіти:

(Вінніпег, Канада, фото Івана Хоми).

Пам’ятник поставлений в 1939 р. Автор проекту Оксана Лятуринська:

 

(Фото Івана Хоми з архіву Осередку української культури і освіти, Вінніпег, Канада).

Крайній зліва Андрій Мельник, особа поруч потребує уточнення. Можливо 1939 - 1940 рр.(Фото Івана Хоми з архіву Осередку української культури і освіти, Вінніпег, Канада).

Відзначення 20-ї річниці вбивства Євгена Коновальця:

(Фото Івана Хоми з архіву Осередку української культури і освіти, Вінніпег, Канада).

Сучасний вигляд могили Коновальця (http://tyzhden.ua/News/82241)

Полковник Євген Коновалець

Полковник Євген Коновалець народився в сім’ї педагогів, де батько був з родини греко-католицьких священників, а мати з польського шляхетського роду. За своє життя був підданим Австро-Угорській імперії, громадянином Української народної республіки, а з другої половини 1920-х років мав громадянство Литви, яка підтримувала український національно-визвольний рух. Випускник української гімназії у Львові, вищу освіту юриста здобув у Львівському університеті в 1909 – 1914 рр., член та активний діяч товариств «Сокіл-Батько», «Просвіти», «Українського студентського союзу», кадет-аспірант в армії Австро-Угорській імперії в Першій світовій війні та військовополонений у Російській імперії.

Влітку 1917 року як військовополонений долучається до початку Української національної революції в Києві, член Галицько-Буковинського комітету допомоги жертвам війни, волонтер на Збаражщині, один із засновників та командир військового формування Січових стрільців (СС), полковник, учасник Першої більшовицько-української війни, керівник Головної ради галицьких, буковинських та угорських українців, учасник антигетьманського повстання, один з організаторів Акта Злуки, учасник Другої більшовицько-української війни, учасник війни з білогвардійськими російськими силами.

Після національної революції один із засновників і голова Української військової організації (УВО) та Організації українських націоналістів (ОУН), користувався литовським журналістським посвідченням для участі в різних міжнародних заходах. Одружений з Ольгою Федак, батько Юрія Коновальця, рідний брат Мирона та Степана Коновальців, двоюрідний брат очільника УГКЦ у підпіллі Володимира Стернюка. Це тільки узагальнена довідка про Євгена Коновальця за 47 років життя.

«Сокіл-Батько», «Просвіта» та «Український студентський союз» навчили Коновальця організовувати створення нових націєтворчих та державотворчих структури, яких вимагав час боротьби. В основу цих структур було закладено політичну стійкість, високий рівень національної свідомості, ідеї державності та соборності. Йдеться про СС – одну з найбільш боєздатних частин армії УНР, УВО та ОУН, що продовжили військову та політичну діяльність за відродження на окупованих російськими більшовиками, поляками, румунами українських територіях, бо з Чехословаччиною вважали, що можна буде боротись мовою дипломатії.

Вбивство Коновальця більшовицькими спецслужбами було головною підставою для знищення найсильнішого українського військово-політичного представництва міжвоєнної доби – ОУН.

Попри частково досягнений радянськими спецслужбами розкол, потенціал організованого українського націоналізму був продемонстрований у роки Другої світової війни, проголошенням 30 червня 1941 р. Акта державної незалежності, багатотисячною Українською повстанською армією та багатьма іншим діями.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: