Хто крайній: чи зникнуть у Львові черги до дитячих садочків (інфографіка)

IMG_1852

 Майже рік тому, у лютому 2018 року мер Львова Андрій Садовий заявив, що вже до 2020-го року черг у міські садочки не буде.

 Майже рік тому, у лютому 2018 року мер Львова Андрій Садовий заявив, що вже до 2020-го року черг у міські садочки не буде.

«... ми чітко прорахували, що на кінець 2020 року ми виходимо на 100% забезпеченням місцями у садочках усіх львів’ян, які на  це претендували», -  сказав мер.

Тоді ж він додав, що варто враховувати активне житлове будівництво, та запевнив, що мерія «знаходитиме баланс» між житловим будівництвом й інфраструктурою, спонукатиме забудовників враховувати інтереси та потреби в садочках, майбутніх мешканців.  

Ми з’ясували чи є у мера шанс виконати обіцянку і що для цього роблять у Ратуші.

«Щойно отримали свідоцтво про народження, відкриваємо сайт міськради і шукаємо, як зареєструвати дитину у садочок», — це одна з перших речей, про які повинні подумати батьки, коли в них з'являється немовля — переконана львів'янка Іванка Кіндій.

Іванка Кіндій

У їхній родині четверо дітей. Коли старшим було 2 і 3 роки, сім'я саме повернулася до Львова із США. В Америці діти не ходили у садочок, адже дошкільна освіта там платна. Цього родина не могла собі дозволити. Не ходили в садок і перший рік після повернення в Україну — малеча була у черзі на зарахування. Першим в садочок потрапив старший син Левко. Ще через рік - донька Даринка.

Молодших дітей подружжя записало в садок вже із народження. Наприклад, наймолодшу, Ліду, зареєстрували в електронній черзі через кілька місяців після народження — 2 січня 2018-того і вже тоді вона була 134-та в черзі.

Через брак місць у садочках в 2018-тому до дошкільних навчальних закладів не зарахували 1255 дітей — така статистика ЛМР.  Тут пояснюють, що коріння проблеми сягає 90-х років минулого століття, коли в Україні, зокрема й у Львові, відбувся спад народжуваності та економічна криза. Тоді частину дитсадків закрили, адже ходити туди було нікому, приміщення віддали в оренду.

При цьому саме в 1990 році був останній у минулому столітті пік народжуваності в Україні. Як розповіла начальниця відділу аналізу демографічної та соціальної статистики Львівського обласного управління статистики Ірина Рихальська, тоді у Львові, Винниках, Рудному й Брюховичах народилося 10 247 немовлят. Наступні 10 років показники народжуваності щороку падали — у 2000 році народилося лише 6 116 дітей.

Черга у дитсадки Львова. Дані: управління освіти Львівської міськради, ГО "Батьківська рада Львівщини"

«В 1999-2000 роках на 10 тисяч населення було всього 78 немовлят. Лише після 2010 року народжуваність почала зростати. Наприклад, з 2012 року до 2015 у Львові вже було 107-108 немовлят на 10 тисяч населення. За дев'ять місяців 2018-го в нас на 10 тисяч львів'ян є 90 немовлят. А от з кінця 80-х до  90-х був такий собі бебі-бум  — 124 дитини на тисячу населення», — пояснює Рихальська.

Батьки народжених на піку дітей наступні п'ять років не надто потребували садочків - через економічний спад в країні, вони часто були у вимушених відпустках в результаті зупинки виробництва і проблема «куди подіти дитину» просто не поставала. Саме тоді в приміщеннях садочків почали розміщувати приватні підприємства, районні адміністрації, редакції газет тощо.

Але дітям, які народились в останній період бебі-буму, сьогодні 28-32 роки, тобто вони самі стають батьками і саме для них проблема садочків стає надзвичайно актуальною. Про неї багато говорять, реєструють петиції та дітей в електронних чергах.

Чи вирішує львівська міська рада це питання і чи вдасться мерові виконати обіцянку? Ми проаналізували всі способи, що задіюють у Ратуші і підрахували кількість нових місць, які вони забезпечать.

Завантаженість дитсадків Львова. Дані: управління освіти Львівської міськради, ГО «Батьківська рада Львівщини»

Спосіб №1  - Повернення із оренди

Повернути в колишні приміщення дитячих садочків - дитячі садочки. Цим займаються міське управління освіти спільно з управлінням комунальної власності. Коли під час демографічного спаду у дев'яностих приміщення садочків почали пустувати, частину з них здали в оренду. Деякі за освітньою потребою (в них зробили інші заклади освіти, часто школи чи позакласні студії для дітей), але деякі орендували приватні підприємці. От саме цих орендарів тепер виселяють і повертають приміщення у комунальну власність.

Станом на травень 2018 року у Львові вивільнили вже 8 будівель та 5 приміщень у навчальних закладах. Загалом за останні три роки таким чином відкрили 62 нові групи, а це 2 400 додаткових місць.

Здебільшого повернені приміщення були у занедбаному стані, або ж перебудованими, тож там довелося проводити ремонт. У більшості повернутих приміщень його вже завершено. Ще триває оформлення документації для отримання дозволу на початок будівельних робіт у садочку №22 ( вулиця Чайковського, 22). А от в садку  №97 (вулиця Дністерська, 25) ремонтні роботи перервали у травні 2017 через брак фінансування. Продовжити їх планували цього року.

Отже спосіб №1 дав можливість понад 2000 дітей піти в садочок. Проте на цьому його дієвість завершується, оскільки станом на листопад  2018 року в Ратуші немає чітких планів щодо повернення інших приміщень в комунальну власність.

Спосіб №2 - Ущільнення

Ще один із способів для зменшення черг в садочки, який активно використовують у Львові — «перепрофілювання спальних приміщень у групові». Батьки називають це перепрофілювання простіше і зрозуміліше – «ущільнення». Тобто коли в групі можуть бути до 40 дітей.

31 серпня 2018 року управління освіти ЛМР видало наказ «Про відкриття додаткових груп в закладах дошкільної освіти м. Львова». Відповідно до нього ущільнити мали групи в понад 20 дошкільних навчальних закладах.

Зоряна Довганик, керівниця управління освіти ЛМР каже, що завдяки цьому  проекту хотіли зробити простір у садочках більш ефективним.

«Ми проводимо щоденний моніторинг відвідуваності закладів дошкільної освіти. Ходить в садочки 60-65% дітей. Є навіть випадки, де список з 35 дітей, але у садочок ходить 17-18. Або коли набрано 25 дітей, то ходить 10-12. Звичайно, ці приміщення використовуються неефективно», — пояснює Довганик.

Фото ілюстративне

Певною мірою підтримує чиновницю і голова ГО «Батьківська рада Львівщини» Олена Пономарева.

«Звісно, є проблема, про яку ніхто не говорить відверто, що у нас в садочку може бути і 40 дітей в групі, але реально більше 20 не приходить.  Тобто мама здає дитину, але водить раз на місяць, щоб місце не загубити», — пояснює вона.

Та чимало львів'ян виявились іншої думки. Багатьох обурює ущільнення груп. 16 жовтня львів’янка та мати двох дошкільнят Оксана Назарук зареєструвала петицію з вимогою скасувати наказ управління освіти. Жінка побоюється, що ущільнення негативно вплине на навчання її дітей. Каже, воно порушує три основні законодавчі норми: санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів, ДБН-и щодо закладів дошкільної освіти, а також правила пожежної безпеки.

«Додаткові групи планують відкрити на базі спалень типових приміщень, які складаються з двох суміжних кімнат. Внаслідок такого перепрофілювання діти, які будуть навчатися в додаткових групах, не матимуть окремого виходу, окремого місця для роздачі їжі, окремої роздягальні, місця для миття посуду. Натомість при цьому утворюються прохідні приміщення ігрових спалень і комунікації стануть спільними. Наприклад, двома санвузлами і двома рукомийниками користуватимуться 42 дитини. В кожній групі планують поставити сім триярусних ліжок. Вони розкладатимуться і дитині треба буде босоніж пройти по спальних місцях своїх одногрупників. А коли дитина в сонний час захоче вийти в туалет, їй очевидно треба буде йти по головах», — аргументувала свою позицію жінка.

Так виглядає приміщення неущільненої групи у ДНЗ в Личаківському районі

І її аргументи підтримує чимало містян — лише за 12 днів петиція набрала необхідну кількість голосів. 29 листопада депутати розглянули її на сесії міськради, але не підтримали. Своє рішення аргументували зокрема тим, що управління освіти вже встигло внести зміни в документ.

За словами Зоряни Довганик, керівники відділів освіти із завідувачами садочків проаналізували ситуацію у кожному закладі окремо. Де дозволяла площа і погодились батьки, групи таки перепрофілювали, тобто ущільнили.

Зоряна Довганик

«Йшла мова про ті приміщення, де площа спальні є понад 50 м2, а діти там перебувають тільки 2 години на день. І дітей 7-8-12», — пояснює чиновниця.

Відтак, додаткові групи з'явилися у семи садочках. Набрали в них по 21 дитині. Кожна група має вихователя, помічника вихователя.

«Ми розглядаємо кожен випадок окремо тоді вирішуємо, чи можна там відкривати. Якщо є бажання і згода батьків — робимо. До кінця цього навчального року 2018-2019, ми не плануємо більше відкривати. Далі будемо говорити з батьками, і якщо буде можливість — відкриватимемо ще», — каже Зоряна Довганик.

До слова, згідно з державними нормами у групах має бути від 15 до 22 дітей. Якщо це ясельна група, тоді ще менше.

Отже спосіб №2 дав додаткових 147 місць для львівських дошкільнят, але до кінця навчального року 2018-2019 нових ущільнень не планується.

Спосіб №3 - фінансування приватних садочків

Частково проблему із завантаженістю комунальних закладів взяли на себе приватні. За інформацією ЛМР, таких у місті офіційно лише 12, неофіційно — значно більше. Чиновники навіть взялися допомагати їм фінансово.

6 квітня 2017 року на сесії міськради затвердили «Програму надання фінансової підтримки дошкільним та загальноосвітнім навчальним закладам міста Львова приватної форми власності». Розмір фінансової підтримки для навчального закладу залежить від кількості його учнів.

Це не конкурс, тож садки не обирають. Отримати допомогу можуть всі, хто подався на програму. Але тільки якщо зареєстровані у базі, мають ліцензію й погодили у місцевому управління освіти свого керівника і статут.

«Програмою передбачено, що заклад отримує дофінансування у розмірі до 30% від вартості утримання кожної дитини. Як правило, такі кошти використовуються на зарплату працівників, придбання технічного обладнання або покращення умов перебування дітей. Фінансування від мерії надходить у вигляді декількох траншів, тому що кількість дітей може змінюватися в процесі», — пояснює Зоряна Довганик.

Сьогодні вже отримали допомогу від міста 12 садочків, серед них і заклад дошкільної освіти «Яскрава доШкола». Їм виділили 83 тисячі гривень.

«Ми перший ліцензований інклюзивний садок у Львові. Ці гроші потрібні на матеріали для розвитку дітей та зарплату педагогічним працівникам, які працюють з інклюзивними групами», — пояснює директорка закладу Юлія Стрельченко.

До мережі закладів “Яскрава доШкола” входить 3 садочки. У двох навчається 60 дітей, в 3-ому планують 90. Вік дітей від 2-ох до 6-ти років. Директорка каже, від комунальних закладів вони відрізняються декількома факторами: «В нас менша кількість дітей у групі та більше педагогів, що дає можливість забезпечити індивідуальний підхід до кожного. Об'єктивно, коли в державному садку є один вихователь і 30 дітей, то це фізично неможливо зробити, а ми даємо таку альтернативу», — каже Стрельченко.

Кількість дітей в групах приватних садочків зазвичай залежить від площі кімнат. Є і по 10, по 15, по 20 дітей. Чим більше малечі — тим більше педагогів. Обходиться такий садок батькам у приблизно 6,5 тисяч гривень на місяць.

Отже спосіб №3 - рішення для забезпечених батьків, але порахувати кількість дітей на яких зменшилась черга в садочки - неможливо.

Спосіб № 4 -  тільки для міських

Один із факторів, який додає навантаження на садочки — діти з навколишніх сіл. Міська рада навіть вносила зміни  до «Положення про порядок набору, обліку та забезпечення прозорості у зарахуванні дітей до закладів дошкільної освіти м. Львова», згідно з яким право на першочергове зарахування до закладів дошкільної освіти мали діти, які проживають на території міста Львова. І вже опісля, якщо є вільні місця, можуть зарахувати «довколальвівську» малечу.

Цього року зарахували до садків 300 таких дітей, каже Зоряни Довганик. «Я вважаю, що це достатньо багато як на місто Львів. Це приблизно як ще один великий садочок», — пояснює керівниця управління освіти.

Читайте також: У Львові змінилися правила прийому у ДНЗ: як і чому в першу чергу зараховують за «пропискою»

Фінансує навчання дітей з-поза Львова місто. Втім депутати прийняли ухвалу про відшкодування цих витрат. Відтак звертатимуться до об’єднаних територіальних громад і районних адміністрацій, щоб з 1 вересня 2019 року, у випадку зарахування таких дітей до садочків, відшкодовували місту витрати.

«У випадку, якщо ми матимемо підтвердження від ОТГ чи від району про те, що вони фінансуватимуть перебування дітей у садочку, ми будемо їх також зараховувати першочергово», — додала чиновниця.

Фото ілюстративне

Спосіб №4 лише цього року дав би можливість потрапити в садочок 300 дітям, які прописані у місті Львові. Відтак, навряд чи варто розрахувати на додаткові місця, а от на додаткові гроші - цілком.

Спосіб № 5 - групи короткострокового перебування

З 2014 року, щоб прийняти в садочки більше дітей, в місті почали відкривати групи так званого короткотривалого перебування. Тобто дитина перебуває в садку лише чотири години, не харчується і не спить у садочку. Зазвичай вони потрібні для того, щоб підготувати малечу до школи.

За інформацією управління освіти у 2014-2015 роках було створено 30 таких груп. В період з 2015 до 2018 ще 33.

Читайте також: Спалах кору на Львівщині: за тиждень захворіли понад 700 осіб

«Вони не вирішують ситуацію, але допомагають дітям віком від 3 до 4 років, які не відвідують садочок, підготуватися до школи. Такі групи короткотривалого перебування відкриваємо на вимогу батьків. Якщо відділ або управління освіти отримує такі заяви, то дивимось, в якому місці можна відкрити групи. Це може бути при садочку чи навіть у школі, класне приміщення, де діти 4 години займаються розвитковими заняттями», — пояснює Зоряна Довганик.

Втім така форма вимагає більше вільного часу від батьків, адже дитина займатиметься лише чотири години, а не весь день, тому це, фактично, не вирішує проблему.

І відповідно до програми Нової української школи дитина, яка йде у 1 клас школи, не повинна вже вміти читати, писати і рахувати, тому така група є корисною хіба для соціалізації.

Спосіб №6 - будівництво нових садочків

ГО «Батьківська рада Львівщини» бореться за нові місця для дітей і через дозвільні документи. Відтак створили петицію на сайті міськради із вимогою заборонити будівництво нових багатоквартирних будинків (готелів тощо), офісних (розважальних, торгівельних) центрів без збільшення мережі навчальних закладів, насамперед, садків та шкіл.

Громадська організація вимагає, щоб міська влада не погоджувала будівельної документації житлових будинків без даних від управління освіти про необхідну кількість навчальних місць для дітей. І якщо є дані про те, що місць бракуватиме, вимагають змушувати забудовників зводити школу чи садок поруч.

«Наприклад, якась фірма планує щось будувати в районі Пасічної. Вони мають звернутися до управління освіти й отримати інформацію про кількість дітей у тому мікрорайоні. Тим більше зараз зробили так, щоб дитина йшла до садочку чи школи за пропискою. Тому вони мають давати реальні цифри і завантаженість. Що, наприклад, в цьому районі проживає стільки діток і стільки брак місць», — пояснює голова організації Олена Пономарева.

Фото ілюстративне

Петиція вже набрала необхідну кількість голосів й чекає розгляду. Водночас у державних будівельних нормах немає таких вимог до забудовників. Як і немає чітких даних щодо співвідношення кількості населення в місті до кількості дошкільних навчальних закладів.

«Ніхто не може зобов'язати забудовника будувати садочок, крім профільної структури, яка видає містобудівні умови і обмеження… Немає чітких правил, наприклад, про те, що в нас в житловому комплексі буде 3 тисячі мешканців, це означає, що буде приблизно 600 дітей і з них 200 дошкільнят. Відтак треба побудувати садочок на 200 дітей. Такого немає - і в цьому найбільша проблема», — пояснив  Володимир Беньо, член наглядової ради при ДАБІ (державна архітектурно-будівельна інспекція) Львова.

Зараз містобудівні умови і обмеження у Львові видає виконком, хоча це повноваження головного архітектора міста, каже Володимир Беньо. Це передбачено в законі України «Про врегулювання містобудівної діяльності». «Така ситуація зумовлює колективну безвідповідальність. Якщо в міській раді зацікавлені видати містобудівні умови, то немає законних важелів як вплинути на те, щоб враховували необхідність будівництва садочків», — каже Беньо.

Побудова нових садочків — один з найдієвіших та найбільш витратних способів вирішення проблеми. Але у Львові ввели в експлуатацію лише одну будівлю комунального дитячого садочка  - другий корпус закладу дошкільної освіти №14 на вулиці Новознесенській, 42. Що забезпечило лише додаткових 60 місць.

Чи зможе мер виконати обіцянку?  

Зможе. Але лише за умови, що демографічна ситуація у Львові буде погіршуватися, а якість дошкільної освіти не будуть покращувати.

Сьогодні в місті є 902 групи в дошкільних навчальних закладах, які можуть прийняти майже 28 500 дітей. В мерії стверджують, що до 2020 року у Львові має бути 932 групи, до яких зможуть потрапити приблизно 29 200 дітей.

В 2020 році потреба в садочках буде у батьків дітей, які народились в період від 2015 до 2017 років. Адже, у середньому діти ходять у садочок впродовж чотирьох років з 2 до 6. За даними соціологів, у 2015 році у Львові народилося 7645 дітей, у  2016 році —  7442 дітей,  у 2017 — 7130 дітей. Тобто до 2020 року буде потреба у приблизно 22 200 місць.

Читайте також: Електронна черга в дитячі садочки Львова: що зміниться (інтерв’ю)

Відтак, видається, що у мерії вже сьогодні є запас у щонайменше 7 000 місць для дітей та ризик повторити ситуацію 90-х, коли був надлишок місць і приміщень.

Проте варто зауважити, що ця кількість місць є в розрахунку на групи, де буде 32 дитини, що суперечить, щонайменше, державним нормам. Якби групи були по 20 дітей, як цього вимагають норми та здоровий глузд, то в 932 групах навчалися б лише 18 640 дітей. Що відразу б спричинило брак 3 500 місць.

Ірина Саєвич, Анна Ютченко, Марина Верещака, Марія Горбань для ІА Дивись.info

Цей текст написаний в межах Школи аналітичної журналістики «Роль медіа в системі контролю місцевих видатків», яку проводила Школа журналістики Українського католицького університету за сприяння Українського кризового медіа-центру та USAID #ВзаємоДія.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: