Історія готелів Львова: як місто приймає гостей упродовж понад двох століть

IMG_5619-630x420

Незважаючи на давню історія Львова, перший готель тут з’явився лише з приходом Австро-Угорщини понад 230 років тому – 1785-го. Раніше мандрівники могли зупинятися у заїжджих дворах, які навіть близько не нагадували те, що сьогодні ми називаємо готелями.

ІА Дивись.info за підтримки «Taurus City» розповість про історію розвитку готелів у Львові, починаючи з найдавнішого – «Під римським Цезарем».

Від Цезаря до «Англійського»

Отже, перший львівський готель з’явився на вулиці Карла Людвіка, 15. Сьогодні це Музей етнографії на розі проспекту Свободи і вулиці Гнатюка зі «сидячою статуєю Свободи». Але сучасного вигляду будівля набула лише згодом, після кількох перебудов та реконструкцій.

Літографія Карла Ауера 1837-1838 рр. (Фотографії старого Львова)

Творцем готелю «Під римським Цезарем» був підприємець Йоган (Ян) Прешель, який, до речі, був одним із піонерів львівського масонства. Триповерхова будівля виросла на місці Альвертівського двору, викупленого у Юрія Потоцького. Для зведення готелю використали цеглу розібраного шпиталю Святого Духа на теперішній площі Івана Підкови. У ті часи це була звична практика використовувати, так би мовити, вторинну будівельну сировину.  Є припущення, що фасад будівлі прикрашав барельєф із зображенням Цезаря. Зображення самого готелю до нас дійшло лише на літографії Карла Ауера (дальня перспектива).

«Під римським Цезарем» проіснував недовго, після смерті Йогана Прешеля будівлю зайняла генеральна військова комендатура, яка тут знаходилася аж до 1839 року. Будинок та залишки Альвертівського двору обнесли високою кам’яною стіною. Намісника Галичини дуже турбував той факт, що військові самовільно зайняли найкрасивішу будівлю Львова, тож робив все, аби витіснити їх з колишнього готелю. Але лише 1840 року підприємцю Феліксу Лянгу вдалося повернути споруді її готельне призначення. Реконструювати будівлю доручили архітектору Вільгель Шмідту – ад'юнкту будівельного департаменту Галицького намісництва. Він проектував житлові та адміністративні будинки у стилі пізнього класицизму з елементами бідермаєру та історизму.

Мур, споруджений військовими, знесли. Оскільки імперія Габсбургів на той час уже перестала зватися «Священно-Римською імперією», готель, до 1848 року, перейменували на «Англійський» («Hotel Angielski»), що мав аж сто умебльованих номерів – неабиякий розмах на ті часи.

Фотографії старого Львова.

Після того, як 1848 року у Львівській ратуші виникла пожежа, магістрат на деякий час перебрався до готелю «Англійського». Принаймні з 1875 року тут знаходився ресторан. До 1880 року власником готелю була родина Барончів. Щонайменше в 1875 році належав до категорії другорядних готелів. Цікаво, що з 1860 року там містилося одне з найдавніших львівських фотоательє, що належало Юзефу Едеру, який спеціалізувався на пейзажах і панорамній зйомці. Саме його фото вважаються найстарішими знімками Львова.

Тим часом готель «Англійський» занепадав, і як власники не намагалися вивести його з кризи, та усе ж 1889 року будівлю повністю розібрали, а на її місці звели Ощадну касу, автором якої був Юліан Захаревич.

«Фабрика пуделок» і «Театр різноманітності»

Недалеко від готелю «Під римським Цезарем», на площі Марійській, сьогодні площа Міцкевича, був заїжджий двір «Під трьома гаками» з відмінним рестораном, власником якого був Жорж Гоффман. Ймовірно, діяв у період з 1793 до 1812 року, коли після його знесення тут звели нову споруду, перейменували на готель De Russie, а через чотири роки – на «Жорж» на честь власника.

Готель De Russie, фото 1890 року. (То є Львів)

Серед гостей були такі знаменитості, як французький письменник Оноре де Бальзак, композитор Ференц Ліст, імператор Франц-Йосиф І та інші. Хоча і цю споруду теж знесли…

Готель «Під чорним орлом» знаходився на вулиці Карла Людвіка, 19 і 21 (сьогодні проспект Свободи). В першій половині ХІХ століття він належав родині Барончів, тій самій, яка якийсь час володіла й готелем «Англійським», а також «Краківським».

Фотографії старого Львова.

1900 року «Під чорним орлом» отримав нову назву «Брістоль» (Hotel Bristol). 1900-1939 роки власником був Зигмунт Ценгут. Вигідне розташування на головній вулиці, поміркована вартість номерів гарантували власнику успіх. В той час готель був обладнаний електричним освітленням, ліфтом, рекламував себе як «театр різноманітності впродовж 10 місяців на рік».

Фотографії старого Львова.

Після 1920 року ресторан носив назву «Палас де Данс Брістоль». Крім того, у готелі працювала «фабрика пуделок», де виробляли упаковки до всього, що можна було тут купити. Винахідливий власник володів паровою пральнею, яка задовольняла потреби готелю.

Фотографії старого Львова.

Під час німецької окупації тут продовжував діяти готель і ресторан з пивним баром. А після війни заклад відкрився під новою назвою – «Першотравневий».

Фотографії старого Львова.

Як «білий кінь» став «Україною»

На тій же вулиці Карла Людвіка під номером 25 діяв ще один готель – «Під білим конем» (готель Келлера). Наприкінці ХІХ століття сюди перенесли готель «Англійський».

Готель «Європейський» (також готель «Європа», «Hotel d'Europe») – один із найстаріших готелів Львова, знаходився на площі Марійській, 4 (сьогодні площа Міцкевича).

Фото: www.lvivcenter.org

Готель був заснований 1804 року. А 1826 року його перебудували для Кароля Мате. Набув вигляду одноповерхового заїжджого двору з трьома брамами, високим дахом та слуховими вікнами. Пізніше згадується у джерелах уже як чотириповерховий. У 1870-их перебудований у стилі неоренесансу. Готелем володіла родина Альзнерів.

Згодом будівля ще декілька разів змінювала власників – спочатку її купив Альберт Сковрон, який прибудував у дворі ресторан, потім – Антоній Увєра. Готель перебудовували і реконструювали. Фасад обшито плитами зі штучного каменю, а вестибюль оздоблено алебастром. Оновлений готель мав 65 номерів, вартістю 4-9 злотих на добу. 1949 року готель змінив назву на «Україна», а в часи незалежності занепав, аж доки 2000-го його не викупив один із банків.

Фото: www.lvivcenter.org

Серед мешканців готелю в різний час були такі відомі люди, як Олена Пчілка та Леся Українка, Марія Конопницька, художники Александер Августинович та Юзеф Макаревич. Від 1877 року тут знаходилась книгарня Францішека Ріхтера, в якій друкувалися популярні львівські газети «Кур’єр Львівський» та «Стріха». 1883 року її придбав Герман Альтенберг. У 1926–1928 роках тут відбувались мистецькі виставки.

Вулиця Карла Людвіка – готельний рай

На тій же площі Марійській, 5 знаходився готель «Лянга» (Hotel Langa), згодом перейменований на «Французький». 1911 року його власником був Людвік Штадтмюллер. У готелі розміщувались ресторан, цукерня, кімнати для сніданків, в літній час працювала відкрита тераса з концертами військової музики.

Колишній готель "Лянга". Фото: Вікіпедія

Готель «Краківський» знаходився на розі вул. Пекарська, 2 і пл. Бернардинська, 8 (сучасна пл. Соборна). Він мав три поверхи, ресторан, заїзд для екіпажів. Згодом до 1911 року будівля була розібрана разом з суміжним будинком Генерального військового командування Галичини і на місці двох триповерхових кам’яниць у стилі казенного австрійського класицизму звели новий готель «Краківський», який вважали найбільш елегантним у місті. Сьогодні тут знаходиться Апеляційний суд Львівської області.

Готель "Краківський". Фото: Фотографії старого Львова.

Очевидно, що рекордсменкою за кількістю готелів у Львові була вулиця Карла Людвіка, окрім вже заданих, тут у різний час були «Кухна», готель Лазаруса, згодом «Національний», «Під колією» («Під золотим ягнятком»), «Під львівсько-чернівецькою колією», «Корзо».

На перетині вулиці Карла Людвіка і Сикстуської (нині проспекту Свободи і Дорошенка) був готель «Центральний», який 1911 року, перейменували на готель «Сіті». Тут були ресторан і кав’ярня. 1914 року власником готелю був Рудольф Фабіан. Леся Українка зупинялась тут в квітні 1901 року проїздом до Чернівців, про це свідчить її лист до мами, відправлений з «Центрального».

Першорядні готелі від найдавніших до сучасних

Готель «Імперіал» на вулиці Третього травня, 3 (сучасна вул. Січових Стрільців) станом на 1911 рік був забезпечений електричним освітленням, ваннами, щоправда, за окрему плату та ліфтом. Тут відбувались концерти італійського квінтету, а ресторан вважався одним із найкращих. «Імперіал» належав до першорядних готелів, такими були ще готель «Метрополь» на вулиці Панській, 1 (частина сучасної вул. Івана Франка) та готель «Вікторія» – знаходився на вулиці Гетьманській, 8 (частина сучасного проспекту Свободи).

Готель "Імперіал".

Крім готелів, були і хостели або, як їх тоді називали, умебльовані кімнати – Брейтмаєра на Шевській та Штадтмюллера на Краківській.

Спочатку готелі у Львові з’являлись досить повільно – за чверть століття їх збудували лише чотири, однак вони вражали розмірами і комфортабельністю. Кожен мав до сотні номерів. Загалом за весь австрійський та польський періоди з’явилося близько 25 різноманітні готелі, з яких до сьогоднішнього дня залишилися лише два. Утім, з’явилися нові – комфортні, затишні, з вишуканим інтер’єром та кухнею, як готель «Taurus City» на площі Князя Святослава, 9.

«Taurus City» – невеликий та затишний, з яскравим індивідуальним дизайном, відмінним сервісом, мабуть, один з кращих бутик-готелів міста, який відкрився 2017 року у тихому, затишному районі, поруч з історичним центром Львова.

У готелі є 30 номерів. Кожна кімната містить кондиціонер, туалет, душ, ліжко, шафу, письмовий стіл, крісло, телевізор, сейф, міні-бар, стаціонарний телефон, фен, косметичні засоби, тапочки та рушники. Номери Superior додатково обладнані журнальним столиком та м’якими кріслами.

До послуг гостей готелю Taurus City на 7 поверсі розташований ресторан «Soprano. Roof terrace», де можна посмакувати стравами, приготованими на деревному вугіллі у печі хоспер.

Готель Taurus City зручний для проведення ділових зустрічей, презентацій, тренінгів чи корпоративних зборів. На першому поверсі готелю розміщені конференц-зал та конференц-кафе на 50 осіб.

З 5 по 7 поверх готелю через великі скляні вікна до підлоги відкривається панорама історичної частини Львова, як на листівках, які хочеться взяти з собою на згадку.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: