Їсти треба так, щоб було легко молитися: священники про правила Великого посту

У понеділок, 2 березня, у християн східного обряду розпочався Великий піст. Він триватиме 48 днів і закінчиться у суботу, 18 квітня, напередодні Великодня.

ІА Дивись.Інфо поспілкувалася з священниками, аби дізнатися про правила Великого посту і спростувати поширені міфи, пов’язані з цим періодом.

Яйця, м’ясо, молоко: коли відмовитися

Згідно з канонами партикулярного права Української греко-католицької церкви, до суворого посту запрошується у перший день посту, і у Страсну П’ятницю, тобто П’ятницю перед Воскресінням. В ці дні заохочується відмовитися від м’яса, і від будь-якого набілу, тобто молока, яєць, всіх молочних продуктів.

Як зазначає священнослужитель УГКЦ  отець Ростислав Пендюк, вживання молока рослинного походження партикулярними правилами не регулюється, заборони його вживати немає.

Про відмову від набілу йдеться тільки у перший день посту і у Страсну п’ятницю. Натомість заохочується відмова від м’яса увесь перший і останній тижні посту,  а також упродовж усього посту у понеділок, середу та п’ятницю. Відповідно у вівторок, четвер, суботу і неділю дозволені усі види їжі.

«Варто відзначити, що це є певні правила, які регулюють піст в УГКЦ, але, якщо хтось відмовляється на увесь піст від вживання м’ясних продуктів – це також заохочується», - пояснює отець Ростислав.

Зазначимо також, що правила посту щодо харчування дещо відрязняються у вірян Української греко-католицької, Православної церкви України та Римо-католицької церков. Крім того, кожна єпархія окремо отримує директиви від єпископа щодо правил Посту. Священослужитель кожної парафії виголошує вірянам устав, згідно з яким житиме парафія упродовж Великого посту.

Кому не треба постити?

Звільняються від посту певні категорії людей: діти до 14 років, жінки при надії і ті, що годують немовлят грудьми, важкохворі і особи старші 60-ти років.

Як має виглядати розпорядок дня вірянина у піст?

Як харчування, так і розпорядок дня вірянина на час посту неможливо врегулювати канонами повністю.

«Сенсу посту у тому, щоби зробити зусилля, - каже отець. - Зусилля, скероване до Бога чи до іншої людини. Якщо хтось молиться увечері 30 секунд «Отче наш-Богородице Діво», давайте спробуємо, щоб ця молитва тривала 5-7-10 хвилин. Якщо хтось не читає Біблії, давайте присвятимо тих 5 хвилин на читання Біблії, але щодня. Якщо є хтось з родичів, друзів, сусідів у потребі – давайте знайдемо трошки часу, аби до них зайти: просто побути з ними, поспілкуватися. У часі посту важливо замислитися: «а яке зусилля можу зробити я, щоб змінити на краще життя, стосунки з Богом чи рідними?» Не обмовляти, не оцінювати інших людей, не гніватися, не ображатися.

Якщо хтось молиться увечері 30 секунд «Отче наш-Богородице Діво», давайте спробуємо, щоб ця молитва тривала 5-7-10 хвилин.

Піст – це не дієта. Утримання від їжі – це лише видимий знак чогось глибшого і важливішого. Час Великого посту – це час для зустрічі людини з Богом і з самою собою. Можна суворо дотримуватися всіх правил харчування, але коли у часі посту людина буде гніватися, ображатися, то варто поставити питання: який сенс такого посту?».

Подружнє життя у піст

Отець Ростислав зазначає: за свою священичу діяльність жодного разу не зустрічав приписів, які б регулювали подружні взаємини.

«Вони мають відбуватися нормально, у звичний спосіб. Звичайно, якщо подружжя домовиться між собою відмовитися чи обмежитися в часі посту у сексуальному житті, це буде їхнє рішення. Але тут не йдеться про загальнообов’язкові правила», - пояснює священник.

Чи можна святкувати у піст День народження?

Здавна піст асоціюється з періодом тиші, відмови від гучних забав, утримання від розваг.

«Час посту ми вважаємо періодом, коли зупиняється розважальний ритм нашого життя. Не тому, що розваги є чимось поганим, не тому, що розваги є злом. Власне для того, щоб мати час скерувати душевне зусилля на речі, для яких зазвичай бракне часу чи бажання.

Ми не вміємо перебувати у тиші. Взагалі. Завжди щось вмикаємо – навушники, телевізор. Аби лиш щось звучало. У часі посту треба побути у тиші. Церква не заохочує жодних розважальних заходів, якихось гучних забав і тому подібних речей.

Піст не означає, що треба ізолюватися повністю, залізти у якиїсь бокс, все має бути в міру

Інша справа, якщо на час посту припадає День народження. Люди часто приходять з тим, чи можна святкувати. Я думаю, що можна. Звичайно, залежить на тому, як саме святкувати. Якщо це буде гучне святкування у ресторані з музиками, то небажано. Але якщо до іменинника в гості прийдуть друзі чи родина і сядуть, чимось почастуються скромно, без зловживань алкоголем – я не бачу проблеми. Піст не означає, що треба ізолюватися повністю, залізти у якиїсь бокс, але все має бути в міру», – ділиться роздумами отець Ростислав.

За словами священника Княжого храму Св. Миколая (ПЦУ), військового капелана отця Андрія Дуди, піст треба сприймати радше як час унікальних можливостей, а не суворих заборон.

«Ми вступаємо у такий благодатний період Великого посту. Гоголь про нього писав: «Спокійний і грізний Великий піст. Здається, чути голос: «Стій, християнин! Озирнися на життя своє». На вулицях тихо, карет немає. В обличчі перехожого видно роздуми. Я люблю тебе, час думи і молитви!» Піст у християнстві – це час очищення», - пояснює отець Андрій.

Великий піст і молодь

«Дуже важливо роз'яснити суть посту молодим людям, які часто не є залучені до церкви. Знайти відповіді на непрості питання, для чого їм обмежувати себе в чому-небудь, якщо і так непогано живеться.

Важливо зрозуміти, що людина, яка була створена від Адама, такою і залишається за своєю сутністю, незважаючи на прогрес і новітні технології. Попри все, у кожного з нас своя розмова з Богом, тому піст - чудова нагода знайти свої слова для розмови з Тим, Хто сотворив увесь Всесвіт і кожного з нас. Така розмова надто важко дається у шаленому темпі сьогодення, адже потребує особливої тиші всередині і навколо.

Тому аскеза у часі Великого посту стосується кожної людини, яка приймає християнство не просто як давню традицію чи філософську концепцію, але як справжнє життя, як подвиг духовного преображення усього життя.

Піст – це всестороннє стримання, так само як молитва – всестороннє богоспілкування», – зазначає отець Андрій.

Найголовніше – у гонитві за свободою не сплутати вільний вибір з потуранням пристрастям.

«Ми покликані до свободи. Апостол Павло каже: «До свободи ви покликані  браття, тільки щоб свобода ваша не стала приводом для догоджання плоті, але любов`ю служіть один одному». Далі апостол перераховує, що ж таке справи плоті - перелюб, блуд, нечистота, ворожнеча, розбрат, заздрість, гнів тощо». Саме тому потрібна аскеза, потрібен піст.

У Максима Сповідника є  такі слова: «Все їж, тільки людей не їж». Якщо піст буде розумітися не лише як стримання від їжі тваринного походження, а як стримання від нелюбові, то це  дійсно буде піст величний, світлий, радісний. Як він може бути невеселим, коли після такої пустелі самотності, нам знову будуть зустрічатися улюблені люди, адже ми знайдемо час їх  почути і побачити. Постити потрібно в першу чергу від нелюбові, нестримання, гніву. Нелюбов – це є перший і найстрашніший гріх.

А з їжею – тут все просто: їсти треба так, аби було легко молитися», – підсумував отець Андрій.

Ірина ЯКИМ