Львів від Ковальчука: прикарпатець, без якого місто могло би бути іншим

589aafb0-7fbf-456f-a7cf-bc458ab4a6ae
Міхал Ковальчук родом з Івано-Франківська. Фото з архіву бібліотекарки Злоєвої О.В

Будівлі та помешкання XIX та початку XX століття у Львові споруджували видатні тогочасні архітектори, з-поміж яких Міхал Ковальчук, що свого часу приїхав до Львова навчатись, а згодом вкорінився у місті назавжди, звівши десятки будинків, вілл та церков.

ІА Дивись.info продовжує розповідати про людей, які творили Львів, що подекуди залишився таким і донині.

Народився майбутній архітектор, реставратор та історик мистецтва 166 років тому в Івано-Франківську (тоді ще Станіславові). Батьками його були Миколай Боруцький, а прізвище Міхаіл взяв від мами, Марії Ковальчук. Тут Міхал закінчив місцеву реальну школу. Такі навчальні заклади відрізнялись, зокрема, тим, що ця система загальної середньої освіти була спрямована на те, аби учні отримали практичні знання, наприклад, з природничих, фізико-математичних наук, нових мов, креслення, (малювання) тощо.

У 19 років юнак переїхав до Львова, де вступив до політехніки, опановувати фах архітектора. Під час навчання Міхал став чи не найкращим студентом, він отримав стипендію та на два роки поїхав навчатися до Італії. Уже в 22 роки, по поверненню в Україну, Ковальчук був асистентом на кафедрі будівництва, а пізніше став приватним доцентом історії архітектури у «Львівській політехніці».

Це стало його додатковою сферою діяльності та за трохи Міхал став істориком мистецтва. Загалом у стінах вузу чоловік провчився до 25 років.

Ковальчук належав також до Інженерної палати Львова — це скликане технічне товариство, де інженери та архітектори обговорювали та ухвалювали рішення щодо будівництва об'єктів у місті та оголошували архітектурні конкурси, узгоджували напрацювання архітекторів. Результати засідань виходили у «Технічному часописі» (Czasopismo Techniczne) — найвідомішому журналі загальнотехнічного профілю в Австро-Угорщині. Друкувався він польською мовою до початку Другої світової війни. Саме тут виходили статті Ковальчука впродовж 1893—1896 років.

Львівський журнал Czasopismo_Techniczne, № 1-2, 1883

Із колекцією цих журналів можна ознайомитись у відділі мистецтв Наукової бібліотеки ім. Стефаника і у відділі рідкісної книги бібліотеки НУ «Львівська політехніка».

Міхал Ковальчук у 25 років став членом Політехнічного товариства у Львова, а ще через три роки увійшов до його правління. Така професійна організація діяла у місті до Другої світової війни. До неї входили здебільшого інженери з усієї Галичини із метою об'єднання професіоналів для поглиблення знань його членів, ознайомлення їх із технічним прогресом, покращення зв'язків між фахівцями різних профілів. Утримувалось коштом членських внесків та пожертв. Відділення товариства діяли в Бориславі, Дрогобичі, Коломиї, Новому Сончі, Перемишлі, Самборі, Станіславові, Стрию, Тарнові.

Згодом був депутатом у міськраді до 44 років. Архітектор був одруженим і мав шістьох нащадків. Разом із дітьми та дружиною Йоанною Подгали сім'я проживала у Кракові та Свідниці і Монреалі. До слова, його внук, Єжи Ковальчук став видатним геофізиком, а також професором Гірничої академії, що у Кракові.

Що зробив і чого досягнув Ковальчук у Львові

1910 року товариство Інженерної палати організувало у Львові виставку світлин пам'яток, де Ковальчук експонував власні фотографії архітектурних доробків.

Читайте також: Вулиці, яких ви не побачите в путівниках Львова (фоторепортаж)

Чоловік за життя відновив десятки старовинних будинків і храмів та створив безліч рисунків, у яких точно відображав архітектурні деталі пам'яток. Для прикладу, у Львівському історичному музеї зберігається графічна реконструкція пресбітерія (захристія - ред.) Львівської латинської катедри, яку виконав Ковальчук.

Під його керівництвом 1890-го року відбулось відновлення захристія, підлоги, вітражів та влаштування віконних масверків (каркасного орнаменту - ред.) в костелі Успіння Діви Марії (латинська катедра) на площі Катедральній, 1.

Міхал Ковальчук також був співавтором ілюстрацій до книг польського історика та колекціонера творів мистецтва Владислава Лозинського та єврейського історика Маєра Балабана. Ковальчук писав як історик мистецтва тексти та рисував таблиці для чотирьох зошитів під керівництвом видатного львівського архітектора польського походження Юліана Захаревича, відомого також як автора вілл у місцевості більш відомою нині як Кастелівка. Результати його досліджень 1892-го року експонували на Будівельній виставці у Львові — непересічному заході, першому в тодішній Австро-Угорщині, де зібралось середовище галицьких техніків, щоб презентувати власні досягнення широкій авдиторії. Також тут представляли сировину, будматеріали, вироби та архітектурні проєкти.

Читайте також: Львів, якого не повернеш, або Як змінюється архітектура міста з роками

Вілла Ковальчука, що на вулиці Чупринки, 19, вважає сучасна архітекторка-реставраторка Оксана Бойко, унікальна: вона підкреслена елементами української ідентичності – це орнаментовані гуцульським взором керамічні вставки, запозичені з народної архітектури різьблені дерев’яні випусти.

Вілла Ковальчука, створена за його власним проєктом. архітектор раніше тут мешкав. Фото з архіву редакції, зроблене у травні 2021 року

«Об'єкт 2014-го року внесли до Реєстру пам’яток. Нині власник проводить реконструкційні робити на цій віллі і щось спотворює, але вона таки збережена», - розповіла вона ІА Дивись.info влітку торік.

Міхал Ковальчук писав про те, чому Львів так назвали, його топографію та статистику та про пам'ятки міста. Усе це досі збереглось на сторінках «Путівника», 1984 року.

Львів від Ковальчука

Вулиці Львова рясніють спорудами з-під пензля Ковальчука. Наприклад, на найбільш впізнаваній Дорошенка є житловий масив, який архітектор звів у 1885-1886 роках під №54 у співавторстві із будівельним магнатом Львова Іваном Левинським. Триповерхову кам'яницю замовив у архітекторів засновник хімічної інженерії та доктор хімічних наук Францішек Кучинський разом із дружиною Теклею.

Вулиця Дорошенка, 54

Ковальчук споруджував житлові будинки й на вулиці Бандери, автор проєкту будинку архіву мап на вулиці Личаківській, 2 у Львові (зараз тут Автомобільно-дорожній коледж).

Автомобільно-дорожній коледж. Фото: Василь Яворський

Міхаіл звів кілька житлових будинків і на вулицях Стрийській, Шевченка, Опільського та Крушельницької впродовж кінця XIX- початку XX століть.

проспект Шевченка, 16.

У житловому будиноку на вулиці Шевченка, 16, спорудженому у 1895-96 роках, був ресторан Ґрюнфельд на честь одного з найсильніших шахістів Європи 1920-их років Ернста Ґрюнфельда.

На Стрийській, 5 чи за іншою назвою Рутковича, 2 є триповерхівка теж за авторством Ковальчука.

Стрийська, 5

Сакральний Львів і Львівщина

Левова частка робіт Міхала Ковальчука присвячена духовній частині Львівщини: архітектор опікувався спорудженням святинь і каплиць, які збереглися донині.

Під керівництвом чоловіка велось будівництво дерев'яної греко-католицької церкви Воздвиження Чесного Хреста в селі Звижень, що на Бродівщині, за проєктом Юліана Захаревича. Її знищили 1916 року.

Ковальчук є автором церкви святої Параскеви, що у Буську. 2018-го її відреставрували. Церква є унікальною пам’яткою дерев’яної сакральної архітектури, в якій правив батько відомого українського діяча, президента ЗУНР Євгена Петрушевича – о. Омелян Петрушевич (1830 – 1901 рр.).

Нинішня церква святого апостола Андрія Первозванного, що на львівській вулиці Шевченка, 66 зведена за проєктом Міхала Ковальчука впродовж п'ятьох років (до 1901 року) як костел святої Родини ордену реформатів.

Ковальчук проєктував також неороманську каплицю Білінських — львівських благодійників та творців закладу для невиліковно хворих (хоспісу), що діяв на вулиці Смаль-Стоцького.

Фото: Andy travel Club.

Неподалік Винниківського озера влітку 1891 року відкрили кліматичний лікувальний санаторій «Маріївка», головним архітектором споруди був саме Міхал Ковальчук. Тут одночасно могли оздоровлюватись близько сотні осіб.

Курорт "Маріївка" на дорозі зі Львова до Винник. Фото кінця XIX ст. Світлина "Фотографій старого Львова"

Читайте також: Чех, який звів пів Львова, однак сам залишився таємницею

Помер Міхал Ковальчук за пів року до початку Другої світової війни, у віці 83-ох років. Його поховали на Личаківському цвинтарі.

Надгробний пам'ятник Міхаіла Ковальчука на Личаковівському цвинтарі у Львові. Фото: Ігор Мончук

Мар'яна КОВАЛЕНКО

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: