дивись.info

П’ятірка сакральних споруд Львівщини з унікальною історією, які має побачити кожен

П’ятірка сакральних споруд Львівщини з унікальною історією, які має побачити кожен
Костел у Комарному. Фото з архіву редакції

У період літніх відпусток деколи хочеться абстрагуватись від галасливих вечірок чи тривких подорожей, а обмежитись одноденною мандрівкою до місць сили.

ІА Дивись.info пропонує сповільнити кроки та вирушити посмакувати історією цими вихідними.

Костел у Комарному, який пережив безліч веремій

Один із найгарніших мурованих храмів Львівщини розташований у містечку Комарному — костел Різдва Пресвятої Богородиці. Попри те, що святиня потребує негайної реставрації, вона має свою особливу історію. Фундатором костелу був польський шляхтич, політичний діяч і воєначальник Миколай Остророг.

Є різні версії, коли спорудили храм: або 1656 року, або між 1658 і 1658 роками. Його спорудили як подяку за порятунок міста від козаків. Свого часу костел був оборонною твердинею, тому під карнизом за периметром розміщені бійниці.

Читайте також: Врятувати не можна знищити: костел у Комарному відновлюватимуть у чотири етапи

Пізніше, коли 1774-го там виникла пожежа, храм відновлювали аж 13 років. Під час Другої світової війни, коли поляки 1939 року покинули місто, то забрали з собою головний образ, а Радянська влада перетворила костел на склад меблів і зероносховище. І тільки 1992 року костел повернули римо-католицькій громаді, але оскільки вона була надто малочисельною, опікуватися святинею було нікому, і довший час вона стояла пусткою, аж поки проводити свої богослужіння тут не захотіла греко-католицька громада.

Увага довкола храму зосередилась влітку-восени торік, коли в Комарно приїхали археологи, аби в криптах костелу, останні захоронення в яких датуються другою половиною XVIII століття, знайти відповіді на безліч історичних запитань. Детальніше про те, що відшукали дослідники, можна тут.

А ще у жовтні нинішнього року вперше за пів сторіччя у стінах святині зазвучав орган.

Комарно знаходиться у Городоцькому районі на Львівщині за 45 кілометрів від Львова.

Святиня отця Коновальця

Дерев’яний храм XVIII століття у Черепині, який от-от завершать реставрувати – місце, де колись настоятелем був дід полковник УНР Євгена Коновальця отець Михайло Коновалець.

Стоїть він на схилі гори поруч лісу.

Перша згадка про церкву Стрітення Господнього датується 1741 роком. 1757 року монастир Божого Тіла отців домініканів та львівські майстри-теслі брати Яцек та Антон Дроздовичі заклали будівництво нової церкви Стрітення Господнього.

Дзвіниця походить з 1754 року. У ній висить дзвін з 1690 року.

Радянська влада хотіла зробити всередині музей, але громада не дозволила. Зачиненою церква перебувала до весни 1989 року. В середині 1990-их рр. греко-католицька громада запросила робітників з сусіднього Давидова, щоб покрити стіни церкви бляхою.

Церква зі соснових брусів

Побудована у другій половині XVII століття дерев’яна святиня святого Микити у селі Дерів Кам’янка-Бузького району відновили кілька років тому. До цього церква перебувала у дуже занедбаному стані.

Тут зберігся унікальний стінопис ХІХ століття.

Найімовірніше, церква є єдиною у Західній Україні, побудованою у стилі галицької школи народної архітектури та яка збереглася в автентичному вигляді — тризубна, одноверха, без прибудов.

Церкву датують 1666 роком, але є й інші дані.  СРСР вчинив з будівлею в притаманній для себе манері: після Другої світової тут функціонував музей, а потім дитячий садок, тому споруда дісталася Україні в аварійному стані. До того храм реставрували лише 1977 року.

Містичний костел у Дрогобичі

Поїхати в Дрогобич вартує зокрема й для того, аби побачити кафедральний костел святого Варфоломія (XV – XVIIст.), який входить до переліку 15 містичних та таємничих храмів України.

За легендою, в давнину на тому місці, де зараз стоїть костел, нібито була язичницька контина. З історії відомо, що саме на пагорбах і висотах виростали культові поганські місця давніх слов’ян. Беручи до уваги той факт, що в минулому Дрогобич якраз і був таким пагорбом, вершина якого сьогодні припадає на костел, версія цілком ймовірна.

Читайте також: Відео про церкву на Львівщині перемогло у конкурсі «Вікі любить пам’ятки»

За іншою версією — при будівництві костелу було знайдено розбитого ідола. Це викликало страх у місцевого населення, тому було вирішено останки ідола (голову, руку, ступню) вмурувати в стіну костелу під дахом.

Наступна історія про те, що в давнину тут мешкали велети – міфічні першожителі, родоначальники людства і, що цей триптих така собі данина їм.

“Дрогобицький триптих”. Фото: hal_zoria.io.ua

А як пишуть «Фотографії старого Львова», на думку краєзнавця Романа Пастуха, «дрогобицький триптих» символізує мученицьку смерть і велику посмертну славу польського римо-католицького святого, єпископа Станіслава зі Щепанова, або Станіслава Щепановського (1030-1079 рр.): між владикою і войовничим королем Болеславом Хоробрим виник конфлікт. Король постійно вів затяжні війни. За його відсутності в країні запанували розбої та грабунки. Рицарі зверталися до нього з проханням повернутися додому, та він не хотів і чути про це. Тоді декотрі з них покинули його військо для захисту своїх маєтків і родин. Коли ж король нарешті прибув додому, то почав жорстоко карати тих, хто його самовільно покинув. На їх захист виступив єпископ Станіслав Щепановський, закликаючи Болеслава до християнського милосердя та прощення винних.

«Король знехтував  його пастирськими настановами, і владика відлучив його від церкви, що означало позбавлення королівського трону. Розлючений монарх на чолі озброєного загону увірвався до храму святого Михайла на Скалці, де єпископ саме правив святу месу, і вдарив його мечем по голові. Своїм же лицарям наказав порубати його тіло на частини. Дрогобицький костел святого Ворфоломія є одним із тих польських храмів, де, за традицією, святого покровителя Польщі та Кракова зображено розрубаним на частини у вигляді голови, руки і ноги», – зазначає видання.

Місце, де зцілюються

Паломницький центр УГКЦ рзнаходиться у Бориславі. До церкви святої Анни з’їжджаються тисячі людей щороку з вірою на одужання.

Під склепінням храму зібрали 720 мощей святих, а ще в церкві є єдина в Україні колекція трьох хрестів — Животворящого, а також хрестів Петра і Андрія.

Бориславський храм Святої Анни спорудили 1900 року як римо-католицький костел. Посвячення храму відбулося 1902 року на честь Святої Барбари (Варвари), покровительки гірників (у Бориславі та його околицях було вдосталь шахт, де гинуло багато людей).

У 30-их рр. храм було передано православній церкві. У 1963 року місцева влада закрила костел і в ній було розміщено спочатку склад солі, потім меблевий магазин, а ще пізніше похоронне бюро та краєзнавчий музей.

Читайте також: До Борислава за дивом: люди з’їжджаються до церкви святої Анни зцілитися (фото, відео)

У квітні 1989 року завдяки зусиллям місцевих мешканців храм відкрили. Після ґрунтовного ремонту і облаштування храму 9 липня того самого року відбулося його освячення на честь св. Анни.

До речі, для тих, хто шукає, як активно провести відпустку та любить музику, ІА Дивись.info підготувала добірку найкращих українських фестивалів цього літа.

А ті, кому до вподоби провести вихідні, переглядаючи цікаві фільми пропонуємо щотижневі ТОПи фільмів від ІА Дивись.info на будь-який смак .

Підготувала Мар’яна КОВАЛЕНКО

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.