Чи живий ще театр: чим вражав шостий фестиваль «Кіт Ґаватовича» у Львові

У Львові пройшов триденний театральний фестиваль «Кіт Ґаватовича». Цими вихідними в межах події тривали дискусії про театр і не тільки, відбулась низка заходів і перфоменсів, а темою шостого фестивалю стала «Нова гравітація».

ІА Дивись.info побувала на відкритті події та розповідає, чим запам'ятався «Кіт Ґаватовича» нинішнього року.

У перший день початком фестивалю стала лекція просто неба від співзасновника проєкту «Театр Громадян» Дена Гуменного, де митець рефлексував про майбутнє театру, а також про те, яким він є нині і чого бракує театру у сучасності. Напередодні, в стінах Муніципального центру, спікер розповів, що його лекція-відкриття безпосередньо про те, що «зшиватиме нашу країну, і не дасть їй розпастися на безліч маленьких держав».

«Мені здається, що театр зараз в Україні та світі є одним із найдієвих інструментів, по-перше, щоб відрефлексувати минуле, зафіксувати реальність, і для мене є великим щастям, що «Кіт Ґаватовича» пропонує візію майбутнього, тому що, мені здається, що Україні дуже бракує того, а яким ми бачимо майбутнє цієї країни: не лише її мистецтво», - пояснив митець.

Після лекції у стінах колишнього трамвайного депо на Сахарова і теперішньої Lem Station пройшов півторагодинний стендап, на якому виступали коміки Сергій Ліпко і Сергій Чирков. На цей захід позбиралось чимало відвідувачів.

«Гострі жарти і життєвий гумор — це чого бракує інколи в житті», - ділиться із ІА Дивись.info гість фестивалю Максим.

Стендапери зі сцени кажуть, мовляв, жартувати про театр не так і просто, але в контексті зустрічі прозвучало кілька доречних монологів про це мистецтво і загалом — творчість коміків — ще той театр, принаймі, глядачі вподобали собі цей жанр і це було видно зважаючи на овації у залі після виступів коміків.

До слова саме місце проведення є дуже сценічним і загадковим, відтак, попри те, що заклад зараз на ревіталізації, себто відновленні, проведення фестивалю стало все одно можливим, адже те, який вигляд мають стіни, зовсім не вплинуло на настрій глядачів чи виступ гостей.

Надвечір п'ятниці у Lem Station «Паліндром» привіз власні треки для поціновувачів. Останніх, до слова, зібралось теж немало. Творчість «Паліндрома» — реп, між рядків у текстах яких звучать соціально-значущі теми, пригадується те, що болить тепер і те, що зашморгом на шиї сидить вже давно, зокрема в межах нашої історії. Львівський гурт грає музику, під яку кожен зможе танцювати так, як йому до вподоби.

Два наступних дні «Кіт Ґаватовича» вражав ще низкою подій — від бранчів із зірковими гостями, аудіотурами Львовом до вистав, та справжнім відкриттям став перфоменс французького художника і скульптора Олів’є де Сагазана. Уперше митець приїхав до Львова та загалом в Україну зі своєю «Трансфігурацією», від якої просто не відвести очей.

До слова, зі слів генеральної директорки фестивалю Єви Якубовської, перемовини із французьким митцем тривали ще із минулого року, втім можливість відвідин Львова митця стала неймовірною випадковістю.

«Олів’є де Сагазан — великий трепет для колективу, тому що цю виставу ми обумовлювали привезти ще торік, але така можливість з’явилась лише через пандемію, оскільки всі його гастролі скасувались. І таким чином ми написали і нам відповіли. Бо могли й не відповісти, адже «Кіт Ґаватовича» не є великим фестивалем і, очевидно, в Європі ще не є відомим, хоча намагаємось уже це змінити. Із де Сагазаном комунікація є доволі проблематичною, та нам пощастило почати ці перемовини», – розповіла вона на прессконференції 3 вересня.

Про що перфоменс де Сагазана? Складається враження, що про кожного, просто інколи ми самі боїмось чи соромимось визнавати, між самим собою у нас існують суперечності. У своїх роботах митець перетворюється у скульптуру, ховаючи власне тіло під кількома шарами глини, а згодом нищить її на собі і вкотре обмалбовує обличчя і тіло цим матеріалом.

Єва Якубовська тоді пояснила, що назва перфоменсу Олів’є де Сагазана «Трасфігурація» дуже невипадкова, зважаючи на фокусну тему фестивалю нинішнього року — «Нова графітація»

«Що в театрі, що зараз у суспільстві, це передовсім переосмислення координат, це є нонсенс заперечувати, що нічого не змінилося. Де Сагазан у «Трансфігурації» описує власний досвід. Він сам народжений у Конго, і, очевидно, це великий не те що конфлікт, а зміна, яка з ним відбувалася, коли він переїхав у Францію. І цим перфоменсом він запитує себе: «Хто я?», «Де моя ідентичність»? Ось це розбирання досі залишається актуальним і з початком коронавірусу тим паче. Це був дуже свідомий вибір», – розповіла організаторка «Кота Ґаватовича».

Із моновиставою «Анігіляція»  прибув і хореограф Ярослав Кайнар, що напередодні ділився, наскільки скучив за сценою через затяжні карантинні обмеження.

«Кіт Ґаватовича» вже шість років доводить, що театральне мистецтво досі актуальне та живе, попри песимістичні вигуки суспільства, буцімто театр — це нудто та несучасно. Фестиваль перевертає цю сторінку навспак і доводить кардинально інше: театр — це місце для роздумів, нових ідей і реформацій і він щороку змінюється на краще.

До слова, проєкт щодо проведення «Кота Ґаватовича» був відібраний у межах програми «Фокус на культуру» Львівської міськради, з-поміж 149-ти заявок.

«Перемогли найкращі проєкти, які засвідчували сталість у проведенні, але водночас ефективність і розвиток. Насправді, театральний фестиваль «Кіт Ґаватовича» — це унікальне явище, тому що це фестиваль не прив’язаний до локації і до театру, себто театр, який існує поза межами театру, і це круто, бо ми говоримо про інновативність, експерементальність, про бажання бути ближче до людини, ніж чекати, поки людина прийде. Відповідно, це спряє пошуку і створенню нових сенсів і для нас нових усвідомлень, для відвідувачів», – зазначила директорка департаменту розвитку міськради Наталія Бурда на брифінгу.

Проєкт також реалізували в межах партнерської програми «Культура. Туризм. Регіони.» Українського культурного фонду та Державного агенства розвитку туризму.

«Кіт Ґаватовича» нинішнього року мав стати містком між західною і східною європейськими театральними традиціями. Крім цього, після дійства у Львові, воно вперше відбудеться й у Берліні. З цією метою 2019 року була створена міжнародна театральна резиденція «Catch a Cat/Упіймати кота».

Інші фото і відео із вистав, що показували у межах театрального фестивалю «Кіт Ґаватовича», можна знайти на сторінках проєкту, зокрема тут.