Засновник Української академії мистецтв: про життя художника Михайла Жука

Михайло Жук
Михайло Жук. Фото з відкритих джерел

Михайло Жук – український художник, поет, педагог та перекладач. Він став одним із засновників Української академії мистецтв та мав неабиякий вплив на формування стилю інших художників.

Сьогодні, 7 червня, минають 60 років відколи не стало Михайла Жука. З цієї нагоди ІА Дивись. іnfo зібрала цікаві факти про життя маловідомого художника.

Картина Михайла Жука "Автопортрет" на «Михайло Жук – вісник Відродження». Фото: ІА Дивись.info

Навчався у відомих художників: Мурашка та Виспянського 

2 жовтня 1883 року в Каховці, що на Херсонщині, в сім’ї маляра-робітника народився син. Його назвали Михайлом. Ще з дитинства майбутнього художника привчали до праці. Вже в дев’ять років батьки віддали сина на виховання до місцевого майстра Меліхова. Хлопець допомагав йому малювати паркани та створювати вивіски.

У 1896 році Михайло Жук вступив на навчання до Київської малювальної школи. Там його вчителем був відомий український художник Олександр Мурашко. Саме він став його першим наставником в творчості. Однак тоді Жук тільки розпочав свій шлях навчання. Далі він отримав нові знання в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури.  

Михайло Жук (ліворуч) та Олександр Мурашко (праворуч). Колаж: Дивись.info

У 1900 році Михайло переїхав до Кракова, де чотири роки навчався в Академії мистецтв на портретному та фресковому відділах. Тут його вчителями були визначні місцеві художники та представники «Молодої Польщі»: Станіслав Виспянський та Юзеф Мегоффер, а також – Ян Станіславський. Через чотири роки в 1904-му закінчив академію «на відмінно». 

Малював портрети видатних українців: особливість художньої творчості Михайла Жука

У 1904 в Києві році Михайло Жук за сприяння М. Біляшівського організував першу власну виставку. До цього він брав участь у спільній виставці «Осіннього салону» в Кракові.

Згодом через рік художник долучився до виставкового проєкту «Товариства прихильників української літератури науки і штуки» у Львові. Тоді його роботи помітив та прихильно відгукнувся відомий художник Іван Труш, який був організатором цієї виставки.

Крім того, Михайло Жук також брав участь у Першій українській артистичній виставці (Київ, 1911 р.), Осінній виставці художників Трансністрії «Salonul ofisial».

У творчому доробку художника є велика кількість різноманітних робіт. Зокрема мистецтвознавці розділяють його творчість на такі періоди, як-от: «авангардний», «радянське арт-деко», «класицизуючі» реміністенції. Митець працював в напрямку графіки, створював ілюстрації до книг та малював узори для оздоби кераміки. Відомі його твори в техніці декоративного панно: «Чорне і біле» (1912 р.), «Казка» (1914 р.), «Хризантеми» (1919 р.).

Виставка «Михайло Жук – вісник Відродження». Фото: ІА Дивись.info
This image has an empty alt attribute; its file name is image-2023-08-24T214222.093-1024x576.png
Картина "Чорне і біле" Михайла Жука. Фото: ІА Дивись.info

Михайло Жук намалював багато портретів відомих українців: Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Лесі Українки, Василя Стефаника, Тараса Шевченка, Григорія Сковороди тощо. Зокрема працював в техніці офорту (серія портретів художників), ксилографії (серія портретів політиків та діячів культури), літографії (серія портретів письменників).

This image has an empty alt attribute; its file name is image-2023-08-24T213508.478-1024x682.png
Портрети відомих українців на виставці «Михайло Жук – вісник Відродження». Фото: ІА Дивись.info

У серпні-вересні 2023 року у Львові відбулася виставка «Михайло Жук – вісник Відродження». На ній презентували близько 200 творів художника, які зібрали з музейних та приватних збірок зі Львова, Одеси, Києва та Чернігова.

Приятелював з Коцюбинським, був членом «Музагет» та писав вірші

Михайло Жук був знайомий з багатьма відомими українськими інтелектуалами. Зокрема він знав діячів літературного угрупування «Молода Муза». Крім того, спілкувався з Богданом Лепким, Іваном Франком, Михайлом Грушевським, Іваном Трушем, Миколою Вороним, Павлом Тичиною, а також приятелював з Михайлом Коцюбинським. Коли Жук жив у Чернові, то саме він часто навідувався до художника.

Свій перший літературний текст Михайло Жук опублікував в «Науково-літературному віснику» в 1906 році. Тоді він дебютував як письменник з оповіданням «Мені казали: «Ще молодий».

У 1912 році вийшла його перша збірка віршів під назвою «Співи землі». Крім того, Михайло Жук є автором вінка сонетів, п’єс ( «Плебейка», «Легенда») та новели «Дора». Особливе місце в літературній творчості посідають збірники казок, які написав письменник. Це «Ох», «Казки», «Дрімайлики», «Прийшла зима», «Годинник: Сценка-забава».

Журнал «Музагет: Місячник літератури і мистецтва» та вірш Михайла Жука. Колаж: ІА Дивись.info

У 1919 році Михайло Жук став членом літературно-мистецького об’єднання «Музагет», яке було засноване в Києві. Об’єднання проіснувало лише до 1920 року. За цей час учасники видали один номер альманаху «Музагет: Місячник літератури і мистецтва», куди увійшли літературні тексти М. Жука, П. Тичини, Д. Загула, К. Поліщука, Г. Журби, Л. Курбаса тощо.

«Для мене біле все – являє таємницю:
Воно ніщо і разом ідеал;
Воно відсвічує і ранішню зірницю,
І світло вечора, і полудневий пал.

Воно є дзеркалом, де може все відбитись, –
Найлегша барва творчого життя;
Воно найменшим брудом може образитись, –
Що в білим сплямилось – немає забуття...»

(уривок з вірша Михайла Жука «Епілог (Біле)»)

Обкладинка збірки "Співи землі" на виставці «Михайло Жук – вісник Відродження». Фото: ІА Дивись.info

Став одним зі засновників Української академії мистецтв та займався викладанням

У 1917 році Михайло Жук отримав звання професора живопису. Тоді він разом з Олександром Мурашком, Федором Кричевським, Георгієм Нарбутом, Михайлом Бойчуком заснували Українську академію мистецтв у Києві. Українська Центральна Рада ухвалила закон про її створення. Такий крок був важливим для розвитку української культури. Цікаво, що свої погляди щодо цього Михайло Жук написав у статті «Українська Академія Мистецтва та Вища Художня школа».

Стоять на фото: Мурашко, Нарбут, Василь Кричевський (зліва направо). Сидять: Бурачек, Федір Кричевський, Бойчук та Жук (зліва направо). Фото: вікіпедія

Після цього в 1919 році художник переїхав до Чернігова, де мешкав до 1925 року. Там він займався педагогічною діяльністю, зокрема викладав у художній студії Губернського народного народного робітничого факультету.

Загалом протягом життя Михайло Жук працював завідувачем відділу мистецтв Чернігівської губернської народної освіти, у видавництві «Рух», на Дмитровському фарфоровому заводі, продавцем у комісійному магазині, у художньо-скульптурних майстернях, малював на замовлення ікони, а також викладав в Одеському художньому училищі.

У 1925 році митець оселився в Одесі. В цей час він працював у Одеському художньому інституті (тоді – Політехнікум образотворчих мистецтв), де став керівником майстерні стилізації. Згодом займав посаду проректора навчального закладу та голови поліграфічної майстерні, а також співпрацював з Одеським драматичним театром.

У 1931 році його заарештували. Тоді він провів приблизно чотири місяці у одеській в’язниці. Після звільнення Жук більше не писав картин, а тільки створював візерунки для кераміки. У 1937 році вже працював на порцеляновому та фарфоровому заводах на Росії.

This image has an empty alt attribute; its file name is image-2023-08-24T213705.576-1024x683.png
Репліки-реконструкції посуду за авторськими ескізами Жука. Фото: ІА Дивись.info

Останні роки життя художник мешкав в Одесі. Тут він викладав у художньому училищі та працював у різних майстернях. У 1946 році радянська влада висунула звинувачення в протиправній діяльності, але до арешту не дійшло. У 1957 році в Михайла Жука значно погіршилося здоров’я.

Не стало Михайла Жука 7 червня 1964 року. Похований на Другому християнському кладовищі в Одесі.


ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.

Крім того, в межах проєкту «Декомунізація Львова» ІА Дивись.info розповідає містянам про видатних українців, на чию честь перейменували вулиці, що колись носили «радянські назви». Про це детальніше читайте тут.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: