Замалював січових стрільців на портреті Шевченка: про художника Осипа Куриласа
Після приходу до Львова радянської влади, Осипу Куриласу довелося замалювати постаті січових стрільців на портреті Шевченка. Це було способом врятувати картину від спалення.
Сьогодні, сьомого серпня, минають 154 роки від дня народження січового стрільця та художника Осипа Куриласа. З цієї нагоди ІА Дивись.info розповідає про його життя.
Ще з юних років писав ікони та портрети на замовлення
7 серпня 1870 року в містечку Щирець, що на Львівщині, народився Осип Курилас в багатодітній сім’ї. Його батько був дяком та вчителював у народній школі.
Хист до малювання в Осипа виявився ще з дитинства. У 1886 році вступив до Художньо-промислової школи. Там він навчався чотири роки.
Сім’я Куриласа не мала достатньо грошей, аби забезпечити йому навчання у вищому навчальному закладі. Тому хлопець писав ікони та портрети на замовлення.
У 1895 році вступив до Краківської академії мистецтв, де розпочав власну кар’єру художника.
Навчався в Краківській академії мистецтв
Осип Курилас був одним з найкращих студентів Краківської академії мистецтв. Протягом п’яти років навчання він здобув 5 срібних медалей і 19 нагород у різних конкурсах.
У 1898 році став членом «Товариства для розвою руської штуки». Тоді його перші роботи експонували на виставках, організованих товариством. Відомим став портрет Миколи Лисенка, який Осип створив до 35-річчя діяльності видатного українця.
У 1900 році художник закінчив навчальний заклад. А через рік відбулася виставка у Кракові, де презентували такі картини митця: «Безпритульні», «Сироти за домовиною матері», «Пробудження весни», «Жебраки».
Опісля Курилас багато подорожував Західною Європою. Він відвідував музеї та картинні галереї в Празі, Відні, Будапешті тощо. У 1906 році художник одружився з Валерією Скорхан.
Служив у загоні Українських січових стрільців
З початком Першої світової війни Осип Курилас вступив до австрійської армії, а згодом перейшов до загону Українських січових стрільців. Він очолював Пресову квартиру у Львові, яку створили з культурно-просвітницькою метою. Цей осередок січових стрільців гуртував довкола себе митців з різних культурних сфер.
Під час військової служби художник створив низку картин, на яких оспівував подвиги січових стрільців. Ці мотиви можна побачити на його живописних роботах: «Добровольці», «Бій на Маківці», «Чуєш, брате мій», «Битва на Лисоні», «Прощання», «Поранений» та ін.
Відомою є також його серія патріотичних листівок.
Він намалював близько двохсот портретів своїх побратимів та живописні картини, ілюстрував сатиричні журнали, казки та оповідання. У творчому доробку українця є портрети січових старшин Василя Дідушки, Гриця Коссаки та Семена Горуки.
У 1918 році у Львові відбулася виставка, яку організували Українські січові стрільці. На ній були й роботи Осипа Куриласа. Тоді виставку відвідав митрополит Андрей Шептицький, якого не один раз малював художник.
Після війни викладав малювання
Коли закінчилася Перша світова війна, Осип Курилас працював викладачем малювання. У 1920 році почав викладати в художній школі Олекси Новаківського. Тоді він започаткував уроки рисунку. Після смерті Новаківського у 1935 році саме Курилас очолив цей навчальний заклад.
Також Курилас викладав в українській жіночій учительській гімназії та у Мистецькій промисловій школі та Інституті народної творчості.
У той же час він намалював багато ілюстрацій до журналів та книжок. Досі одними з найкращих вважають його ілюстрації до збірки новел «Кленові листки» Василя Стефаника. Цей письменник був другом Куриласа.
mykolayiv.org
Замалював січових стрільців на портреті Шевченка
Особливою у творчому доробку митця є картина «Тарас Шевченко. Дивлюсь аж світає...». Осип Курилас намалював її у 1918 році. Первинно на ній був зображений Тарас Шевченко, який вдивляється на схід сонця, а позаду нього, в хмарах, виднілися постаті Українських січових стрільців.
Але коли до Львова прийшла радянська влада, художник змінив картину. Він замалював стрільців хмарами, щоб роботу не знищили.
Модернізм, соцреалізм та традиція на картинах Куриласа
Осип Курилас був модерним художником. У його сакральних роботах можна побачити українські етнічні орнаменти. Відомими є його ікони «Богородиця» та «Ісус Христос» у вишитих сорочках. Картини релігійного змісту, ікони та іконостаси митця зберігаються у Львові, а також за кордоном – у Польщі та США.
У повоєнні роки художник писав картини у стилі соцреалізму. До робіт цього жанру належать: «Колгосп у Щирецькому районі», «На щирецькому дворі» тощо.
Радянська влада спалила деякі його картини
Осип Курилас помер 25 червня 1951 року. Його могила розташована на Личаківському цвинтарі.
Через рік після смерті художника радянська влада вилучила 164 роботи митця у спецфонд, який створили для експонатів, що «не мають музейного значення і підлягають спаленню в присутності комісії». Згодом ці картини спалили.
ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.
Коментарі