дивись.info

За роботу нам світить кілька років тюрми… — інтерв’ю з засновником студії дубляжу

За роботу нам світить кілька років тюрми… —  інтерв’ю з засновником студії дубляжу

У інтерв’ю ІА Дивись.info засновник і звукорежисер «Творчої спільноти «Струґачка», яка займається локалізацією зарубіжного відеоконтенту, розповів, як працює студія, що саме потрібно для озвучки відеоматеріалів українською та пояснив, чому в Україні важко заробляти на дубляжі.

На рахунку «Творчої спільноти «Струґачка» локалізація таких відомих серіалів і мультсеріалів, як «Еш проти зловісних мерців», «Книгарня Блека», «Сім’янин» (він же «Гріффіни»), «Вініл» та багато інших. Сьогодні це одна з небагатьох невеликих студій, яка дублює закордонні відеоматеріали солов’їною. На відміну від професійних студій-гігантів, у «Струґачці» не працює багато людей, та й взагалі їх справу радше можна вважати волонтерством, аніж роботою.

«Ми — об’єднання людей, яким не байдужа доля українського контенту», — говорить команда сама про себе.

У інтерв’ю ІА Дивись.info засновник і звукорежисер студії Михайло Карпань поділився своїми думками стосовно майбутнього українського дубляжу, планів «Струґачки» та головних творчих досягнень.

Михайло Карпань, режисер і звукорежисер «Струґачки»
Михайло Карпань, звукорежисер «Струґачки». Фото: з особистої сторінки у Фейсбуці

Михайле, розкажіть невеличку передісторію того, як утворилася «Струґачка».

Об’єдналися ми у 2014 році. Наша студія називається «Творча спільнота «Струґачка». Фактично студією ми стаємо потрошки. До цього ми дійсно були просто спільнотою людей, які займалися улюбленою справою, не були закріплені за якимось місцем абощо. А зараз у нас з’явилася можливість переходити на роботу у студії звукозапису. І потрохи ми вже запрошуємо акторів та більш професійно робимо серіали, мультсеріали.

Логотоип студії «Струґачка»
Логотоип студії «Струґачка»

Чому студія називається «Струґачка»?

У мене колись був такий нік — strugachka. Це просто кумедне українське слово, яке трохи сленгове. На суржику воно означає чинку, якою точать олівці. Через те, що у мене нік був англійською, замість «струГачка» у слові з’явилася буква «Ґ». От і вийшла така назва.

Середній вік тих, хто озвучує у «Струґачці» — десь 19—22. А от мені 26. Ми всі абсолютно різні люди: програмісти, продавці, водії трамваїв…

Чому ви взагалі вирішили займатися цією справою?

Я за фахом звукорежисер. І мені потрібна постійна практика. А це такий добрий поштовх. Плюс — я паралельно навчаюся на актора, тож треба тренувати голос. Тут, знову ж таки, постійна практика присутня.

Як ви набирали команду голосових акторів?

Усе через інтернет. Переважно — це Ютуб-блогери. У нас є два хлопчики і дівчинка із Запоріжжя. Є ще дівчинка зі Львова. Але усі контакти налагоджувалися через Мережу. Єдине що вони всі періодично займалися японськими аніме. А я запропонував їм спробувати серіали, бо ці мультфільми не дуже люблю. Власне, тому і не став до них підключатися та створив окреме об’єднання людей. Зараз до нас уже по Києву приєднуються актори, працюємо зі справжніми професіоналами.

Середній вік тих, хто озвучує у «Струґачці» — десь 19—22. А от мені 26. Ми всі абсолютно різні люди: програмісти, продавці, водії трамваїв…*сміється* Справді, є студенти, кілька дівчат працюють мамами, бо вони нещодавно народили і доглядають своїх немовлят…. Це просто люди, яких об’єднує одне хобі. Хоча є, як я вже казав, дійсно актори. До прикладу, з нами співпрацюють актори з театру ляльок. Іноді до озвучки долучаюся і я сам.

Як ви обираєте серіали, які будете дублювати?

Спочатку я обрав серіал, який мені просто сподобався, запропонував його. Це були «Зловісні мерці».  Але коли ми зробили серії три чи чотири, за його локалізацію взялася схожа студія. Тому він зараз існує у двох перекладах. Але ми вже почали, тому якось не хотілося кидати. Наступний проект ми обирали через голосування на Фейсбуці. Ми подивилися, які найвідоміші серіали виходять найближчим часом, і влаштували голосування. Це були і серіали, і мультсеріали як для дорослих, так і для дітей. Наступного разу ми будемо брати щось, що вже давно виходить і є цікавим на наш погляд, але також будемо обирати не з одного, а з кількох варіантів.

Треба розуміти, що студія звукозапису не має продавати контент. Вона повинна його купувати. У неї мають його замовляти. А хто буде його замовляти у нашій країні? Ніхто...

Хоча все робиться доволі ситуативно. До прикладу, для останнього серіалу —«Табу» —ніякого голосування не влаштовували. Просто ми колись зробили трейлер і я подумав, що було б непогано зробити і сам серіал. Ми спитали в українських студій, чи планує його хтось робити, всі сказали, що ні, тому ми і взялися.

Що з правами на серіали?

Всім нам світить кілька років тюрми *сміється*.  Те, що ми робимо, можна вважати незаконним. Але у нас не дуже добре законодавство у цій сфері працює, тому і не зовсім зрозуміло, чи це дійсно так. У принципі, можна використовувати весь контент у навчальних цілях. Ми так і робимо. Забороняється тільки продавати і розповсюджувати. А ми серіали не продаємо і не розповсюджуємо, відповідно і не виходимо у поле поза законом.

Але, мені здається, що вже треба шукати людей, замовлення, які можуть оплатити нашу роботу і права на контент. Права на такий серіал коштують в доларах із кількома нулями. Я думаю, на серію під три нулі буде. У нас же таких грошей немає. Ми всі працюємо над озвучкою лише тому, що нам це подобається.

Наскільки взагалі дубляж може бути прибутковим?

У нас немає жодного прибутку. Як є в ідеалі… важко казати. Просто у дикторів існують різні принципи визначення заробітної плати за роботу. По мірках дубляжу на студіях рахується десь 20-30 гривень за репліку. Або ж вони можуть по годинам рахувати — 100-200 гривень. У принципі, все залежить від замовника.

А саме ви плануєте роботи свою справу такою, що буде приносити гроші?

Взагалі хотілося б, але треба шукати замовника. Поки що в Україні є декілька студій-монополістів, які можуть пропонувати посередню якість, але нижчу ціну. Аби конкурувати і якось виживати, треба працювати за те, за що люди не працюють.

Якщо студія офіційна, то вона має утримувати себе, у неї мають бути кошти на зарплати, на реалізацію проектів. Вона має бути прибуткова. Взагалі, треба розуміти, що студія звукозапису не має продавати контент. Вона має його купувати. У неї мають його замовляти. А хто буде його замовляти у нашій країні? Ніхто, бо у нас є десяток каналів, які крутять серіали українською, роблять озвучку самі, вони не запрошують нікого, у них є своє виробництво. Якщо ми порівняємо з Росією, де є «професійні студії», то побачимо, що вони теж роблять піратський контент. Але їх фінансують рекламодавці. Вони дають гроші на випуск серії. Відтак, ці студії вже не заморочуються, де знайти кошти на тих же голосових акторів. У нас такої реклами немає. І, певно, не буде. Не знаю, наскільки це добре чи погано…

Деякі з серіалів озвучених студією
Деякі з серіалів, озвучених студією

Розкажіть детальніше про сам процес перекладу серіалів, озвучки.

Перекладають окремі люди, переважно з субтитрів. Або ж зі сценарію, хоча це дуже рідкісні випадки, але може бути. Перекладом займаються, до речі, так само різні люди. Є хлопчик, який перекладач за фахом. Він продає книжки у магазині, а у вільний час перекладає серіали українською мовою. Є дівчинка, яка ще навчається. Вона теж у відповідний час бере на себе таку роботу. Раніше усі переклади надходили одразу до мене. Зараз же їх надсилають до редактора, який перевіряє усі відмінки, правильність написання слів тощо. А потім я це перевіряю ще раз.

Після цього ролі розписуються по акторах. Усім учасникам проекту я надсилаю матеріали через Інтернет. Вони можуть озвучувати серіал у себе вдома або ж можуть приїхати до нас на студію.

Чи дороге обладнання, за яким працюють учасники спільноти?

У кожного воно різне. Але усі купляють його за власні гроші. Сьогодні найдешевший мікрофон коштує  від 2,5 тисяч гривень. Утім він і найгірший відповідно. Повний домашній набір для озвучки не дуже хорошої якості обходиться десь у 7 тисяч гривень. А от нормальне обладнання, на якому можна гідно і якісно записуватися — у 20-30 тисяч гривень.

Як локалізуються жарти?

Насправді, є жарти, які зрозумілі усім. Іноді ж трапляються такі, які неможливо перекласти, але їх можна адаптувати під наші реалії. Наприклад, як це робилося у «Сімпсонах». В одній із серій мова йшла про незрозумілого американського футболіста. І треба було якось пояснити, хто він, наскільки події за його участі відомі. Тож їх просто гуглили, аби зрозуміти, чи можна сцену лишати у такому вигляді, як вона є. З’ясувалося, що навряд. Відтак вони просто вставляли Андрія Шевченка замість цього гравця, а футбольний клуб «Рейнджер» заміняли на київський «Динамо».

Усе залежить від складності жарту. До прикладу, якщо він побудований на грі слів, треба ритися у словниках, аби знайти український аналог.

Коли перекладач не знає, як це зробити, він може мені надіслати це речення англійською з приміткою, що, ось тут є складний жарт, який вони не можуть перекласти. Тоді вже я починаю мізкувати, чи ми разом думаємо, як його зробити більш зрозумілим, аби він не втратив відтінків.

Із жартами ми дуже багато працювали, коли робили мультсеріал «Гріффіни», який у нашому варіанті називається «Сім’янин».

Як підбирають акторів дубляжу?

Потрібно, щоби вони тембрально підходили. У мене є база акторів, з якими я працюю. Я знаю усі їх тембри. Коли я маю персонажа, дивлюся, хто у мене вільний і тоді вже розбиваю ролі.

Україномовний і український контент треба популяризувати, крутити по телебаченню, радіо, публікувати у журналах, газетах, — всюди. Щоби люди розуміли, що він є

Скільки часу потрібно на те, аби озвучити одну серію?

Два дні йдуть на переклад, один потрібен на редактуру, ще один — розпис і організація процесу і ще два-три дні відбувається сама озвучка. Але це не виглядає так, що зранку до ночі усі над дубляжем працюють. Все робиться у вільний час, тому так довго. У той же час, якщо розбити ці всі обов’язки на різних людей, то можна працювати над двома проектами одразу.

Чи багато сьогодні серед усього контенту саме українського та чи є на нього попит?

Попит є, але невеликий, тому що деякі люди навіть не знають, що український контент є. А він існує. Його не дуже багато, потрібно шукати. Але навіть при бажанні його знайти, іноді це стає проблематичним. До прикладу, днями вийшов альбом українського гурту «П’ятниця». Я хотів його купити собі, але виявилося, що окрім Google Play або iTunes я його ніде не можу скачати, аби слухати на своєму старенькому плеєрі. І інформації, де його дістати, немає.

Україномовний і український контент треба популяризувати, крутити по телебаченню, радіо, публікувати у журналах, газетах, — всюди. Щоби люди розуміли, що він є.

Ви займаєтеся дубляжем серіалів українською з 2014 року. Чи щось змінилося з того часу у ставленні людей до україномовного матеріалу?

Дивлячись у яких сферах. Книжки, наприклад, видають. Більше каналів на Ютубі з’явилося україномовних. Переломного моменту не було, але потрохи наш контент збільшується. Виходить,  людям це цікаво.

Чи багато у вашої студії конкурентів?

Важко назвати нас конкурентами. Ми всі колеги, дружимо, спілкуємося. Всього студій на кшталт нашої десь п’ять-шість. І всі дають якісний контент. Там працюють професійні актори, перекладачі. Вони працюють над перекладами для кінотеатрів, а потім приходять додому і замість того, аби лягти спати чи піти у кафе, перекладають.

А є ще студії телевізійні, але це вже трохи інша сфера. Вони відмінні від нас.

Якими роботами ви пишаєтеся?

Серіал «Табу», який ми зараз робимо, мабуть, один із кращих. Ще ми робили шикарний дубляж «Сім’янина». Тоді запросили долучитися до нас акторів дубляжу, що озвучували «Сімпсонів» на каналі «М1».

Михайло Карпань з Євгеном Малухою під час роботи над озвучуванням «Сім'янин в готсях у Сімпсонів»
Михайло Карпань з Євгеном Малухою під час роботи над озвучуванням «Сім’янин в гостях у Сімпсонів». Фото: з особистої сторінки Михайла Карпаня в Instagram

Які плани у студії?

Зараз ми потрохи озвучуємо два українських мультсеріали, які — я поки не можу називати. Вони вийдуть на телебаченні пізніше. Далі будемо працювати з серіальчиками, намагатися вийти на якихось дистриб’юторів, щоби не дуже сильно перейматися проблемами піратства. Будемо розмовляти з американським «Netflix», будемо намагатися домовитися про співпрацю з українським «MEGOGO». Словом, будемо дивитися.

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама