дивись.info

У Львові розпочав роботу міжнародний “паводковий” семінар. Фото

У Львові розпочав роботу міжнародний “паводковий” семінар. Фото

27 травня у Львові в готелі «Дністер» розпочав роботу міжнародний семінар, де широке коло експертів  обговорюють  готовність населення регіону до паводків у басейні річки Дністер. Захід триватиме два дні.

Зокрема, предметом розмови стане стан інформування населення з боку органів влади про загрози паводків. Також учасники семінару розроблять заходи із покращення місцевих планів щодо інформування населення та обговорять можливості вдосконалення транскордонної співпраці в цій сфері між Україною та Молдовою.

В семінарі беруть участь понад 50 експертів. Україну та Молдову, через території яких протікає річка Дністер, представляють спеціалісти гідрометеорологічних, водних сфер, природоохоронних відомств, аварійно-рятувальних служб з різних регіонів.

Своїм досвідом діляться представники Великобританії (Агентство охорони навколишнього середовища), Нідерландів (експерт з управління водними ресурсами і повенями), Польщі (Інститут метеорології та управління водними ресурсам), а також міжнародні  організації (Всесвітня метеорологічна організація та секретаріат Ініціативи “Довкілля та безпека” (ENVSEC) Женева).

photo1 photo2 photo3

Під час відкриття семінару представник секретаріату Ініціативи “Довкілля та безпека” (ENVSEC, Женева) Ніколай Денисов зауважив, що своєчасна і надійна інформація про паводки може врятувати життя та майно. «Але вона має бути як така і бути ефективною!», – каже Денисов.

Представник Великобританії Філ Ротвелл (Агентство охорони довколишнього середовища) порівняв  стан інформування українського та молдовського населення з станом інформування в його країні десятирічної давності.  За його інформацією, на той час про ризики від паводків були  ознайомлені не більше 50% населення. При цьому під постійним ризиком там знаходяться близько 2,6 мільйонів домогосподарств.

Сьогодні фінансування Агентства складає близько 500 мільйонів доларів в рік. При цій структурі працюють гарячі телефонні лінії, будь-який громадянин може будь-коли дізнатися про потенційний ризик паводку в його місцевості. Також понад мільйон британців підписані на безкоштовну розсилку Агентства про ймовірні загрози паводків.

Перед і під час паводків Агентство широко застосовує соціальні мережі, де розповсюджує тематичні ролики. Також активно в свою роботу залучає поліцію для оперативного інформування людей про загрозу, що наближається.

Представниця Екологічної мережі «Зой» (Женева) Леся Ніколаєва представила результати дослідження стану інформування населення в Україні та Молдові.  В цілому рівень обізнаності населення про дії до, під час і після повеней оцінені як недостатні.

Водночас,  обмін гідрометеорологічною інформацією між організаціями всередині країн, а також між країнами налагоджені на хорошому рівні впродовж років. Але обмін цієї інформацією відбувається централізовано (через Київ і Кишинів), в межах області та між областями ( через обласні центри), що іноді призводить до затримки передачі інформації в конкретні населені пункти, що знаходяться нижче за течією, і для яких ця інформація найбільш важлива.

Також, за даними аналізу, ні в Україні, ні в Молдові немає автоматизованої системи раннього оповіщення в конкретних населених пунктах. Місцева система оповіщення заснована на передачі повідомлень через гучномовці та сирени, які в більшості випадків або відсутні, або прийшли в непридатність після 30-40 років експлуатації;

В  країнах також відсутні сучасні карти зон можливого катастрофічного затоплення населених пунктів, головним чином використовуються старі (або застарілі) карти, розроблені ще в радянський час. Відсутні і електронні карти, моделювання і прогнози зміни стоків і затоплення ведуться фрагментарно.

На не найкращому рівні перебуває рівень підготовки  фахівців з цивільного захисту. Можливості навчання та підвищення кваліфікації місцевих формувань цивільного захисту обмежені. Насамперед, у них часто немає практичних і фінансових можливостей брати участь у тренувальних програмах. Також незадовільним є технічне оснащення місцевих формувань цивільного захисту.

ДОВІДКА: Басейн Дністра охоплює 7 областей України і більше половини території Молдови. Загалом населення цих територій складає 8,5 мільйонів осіб.

В останні 20-30 років паводки на річці Дністер почастішали, вони несуть колосальні збитки для секторів економіки, інфраструктури та безпеки країн. Найбільше страждає місцеве населення, яке не завжди вчасно отримує інформацію про загрозу паводків, а також не має достатньо знань, як діяти в таких надзвичайних ситуаціях.

Відповідальними за надання інформації про ризики паводків, а також за роботу з місцевим населенням до, під час і після паводків, в першу чергу, є органи місцевого самоврядування та відповідні управління (відділи) з надзвичайних ситуацій на місцевому рівні.

У той же час для надання своєчасної, повної та відповідної інформації необхідна взаємодія і тісна співпраця кількох ключових організацій на різних рівнях, починаючи з місцевого, і закінчуючи міжнародним рівнем, у т. ч. через транскордонну співпрацю.

Семінар з питань інституційного потенціалу та практики обміну інформацією щодо загроз паводків в басейні ріки Дністер відбувається в рамках міжнародного спільного проекту  «Зниження вразливості до екстремальних паводків та зміни клімату в басейні річки Дністер». Це спільний проект трьох впливових міжнародних організацій (Європейська Економічна Комісія ООН (ЕЭК ООН), Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), Програма охорони навколишнього середовища ООН (ЮНЕП). Мета проекту – скорочення ризиків внаслідок зміни клімату, особливо ризиків паводків, через розширення та  зміцнення транскордонної співпраці в управлінні басейном річки Дністер між Україною і Молдовою.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.