дивись.info

Український Гідрометцентр проситиме гроші в Світового банку. Фото

Український Гідрометцентр проситиме гроші в Світового банку. Фото

Український Гідрометеорологічний центр готує документи для подання пропозицій в Світовий банк з метою отримання кредиту на технічне переоснащення гідрометеорологічних організацій України. Про це повідомив заступник Українського Гідрометцентру Анатолій Прокопенко під час міжнародного семінару на тему інформування населення регіону щодо загроз паводків в басейні річці Дністер, що 27-28 травня відбувається у Львові.   

Як пояснив Прокопенко, сьогодні спостережні пункти в Україні, як і низка країн СНД, працюють за застарілою системою – «по рейкам», на яких фіксується рівень підняття води. Натомість розвинені країни  давно перейшли на автоматизовані системи.

«При автоматизації ми можемо отримати дані  в реальному часі, кожні десять-тридцять  хвилин і цього достатньо, щоб оцінити ситуацію під час розвитку паводку. При критичних ситуаціях ця оперативна передача даних дозволить завчасно спрогнозувати показник стихійного гідрометеорологічного явища, завдяки чому будуть вжиті оперативні заходи, щоб уберегти життя людей та врятувати матеріальні цінності», –  пояснив Прокопенко.

При нинішній «радянській» системі, згідно з нормативами Гідрометцентру, дані вимірюються кожні чотири години, частіше  – при прямій загрозі паводку. Однак, як наголосив Прокопенко, ця система не є надійною, оскільки тут повністю задіяний людський ресурс. «На посту працює одна людина і якщо йде стрімкий рівень підняття води протягом двох-трьох діб, то фізично цю роботу людина не може виконувати. Крім того, паводок розвивається і вночі, а що таке вночі йти на пост, коли темно, дорога неасфальтована. Адже пост не обов’язково знаходиться в селі, це може бути за 4-5 км від села, ходити туди і назад – важко», – додав гідрометеоролог.

prokopenko

Загалом на балансі Гідрометцентру України близько 460 постів спостереження, і лише 5% з них автоматизовані (більшість були встановлені за кошти закордонних партнерів). Але навіть ті 5% не можуть служити як основне джерело інформації, оскільки досі не сертифіковані в Україні. В басейні Дністра з 70-ти постів – автоматизовані лише 4.

«Подача документів у Світовий банк ще не означає, що ми отримаємо ці кошти, але це один із шляхів, бо отримати їх від держави, зважаючи на її фінансовий стан, в найближчі роки є проблематичним», – додав Прокопенко, повідомляють організатори.

До прикладу, уряду сусідньої Молдови довелося чотири роки вести переговори зі Світовим банком, аж допоки в 2010 році вдалося отримати кредит на десять мільйонів доларів на повне переоснащення системи гідрометеорологічного моніторингу. Про це під час семінару повідомив директор Гідрометеорологічної служби Молдови Валерій Казак. За ці кошти встановлюється 33 автоматизованих пунктів спостереження, чого для загальних потреб країни достатньо.

Кричущу потребу в заміні старої «рейкової» системи в Молдові відчули після масштабних повеней 2008 року,коли в окремих селах не вдавалося встановити зв’язок з пунктами спостереження. «Ми не могли прийняти рішення про евакуацію людей, бо на низовині нам не вдавалося зв’язатися із спостерігачем на верху. Це людський фактор, людина могла захворіти, міг пропасти телефонний зв’язок», – зауважив директор  Гідрометеорологічної служби Молдови розповів Валерій Казак.

ДОВІДКА: 27 травня у Львові в готелі «Дністер» розпочав роботу міжнародний семінар, де широке коло експертів  обговорюють  готовність населення регіону до паводків у басейні річки Дністер. Захід триватиме два дні.

Зокрема, предметом розмови стане стан інформування населення з боку органів влади про загрози паводків. Також учасники семінару розроблять заходи із покращення місцевих планів щодо інформування населення та обговорять можливості вдосконалення транскордонної співпраці в цій сфері між Україною та Молдовою.

В семінарі беруть участь понад 50 експертів. Україну та Молдову, через території яких протікає річка Дністер, представляють спеціалісти гідрометеорологічних, водних сфер, природоохоронних відомств, аварійно-рятувальних служб з різних регіонів.

rfzfr prokopenko

Своїм досвідом діляться представники Великобританії (Агентство охорони навколишнього середовища), Нідерландів (експерт з управління водними ресурсами і повенями), Польщі (Інститут метеорології та управління водними ресурсам), а також міжнародні  організації (Всесвітня метеорологічна організація та секретаріат Ініціативи “Довкілля та безпека” (ENVSEC) Женева).

Семінар з питань інституційного потенціалу та практики обміну інформацією щодо загроз паводків в басейні ріки Дністер відбувається в рамках міжнародного спільного проекту  «Зниження вразливості до екстремальних паводків та зміни клімату в басейні річки Дністер». Це спільний проект трьох впливових міжнародних організацій (Європейська Економічна Комісія ООН (ЕЭК ООН), Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), Програма охорони навколишнього середовища ООН (ЮНЕП). Мета проекту – скорочення ризиків внаслідок зміни клімату, особливо ризиків паводків, через розширення та  зміцнення транскордонної співпраці в управлінні басейном річки Дністер між Україною і Молдовою.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.