70 % протипожежних приписів щодо дерев’яних церков не виконуються, - Потюк

На сьогодні однією з найгостріших проблем є збереження пам’яток дерев’яної сакральної архітектури однією з найбільш незахищених і потребує термінової державної підтримки. Природне старіння та вразливість конструкцій, незадовільний технічний стан, людський фактор призвели до їх масового руйнування.

Про це повідомив заступник директора департаменту - начальник управління охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської ОДА Валерій Потюк.  

За останні роки проведено усестороннє обстеження пам’яток, визначення їх технічного стану і режиму збереження, виготовлено проектно-кошторисну документацію та проведено на ряді пам’яток протиаварійні заходи, реставрацію та музеєфікацію об’єктів, що мають особливу культурну цінність, включення їх до туристичних маршрутів.

У 2012 році на пам’ятках дерев’яної сакральної архітектури встановлено систем протипожежної сигналізації на 17 об’єктах.

На жаль, багато об'єктів та пам'яток дерев'яної сакральної архітектури з різних причин перебувають в незадовільному стані і потребують заходів як щодо обліку, вивчення, так і проведення ремонтно-реставраційних. Через брак фінансування поки що немає можливості вести реставраційно-охоронні роботи належним чином.

Традиційна архітектурна спадщина дуже вразлива і нетривка через нетривку матеріальну основу з якої вона створена. Це стосується насамперед об'ємно просторової структури пам'ятки, зміни традиційних матеріалів та конструкцій, порушення середовища, що історично склалося, що приводить до втрати автентичності та історико-мистецької цінності у таких випадках. Крім цього природне старіння дерев’яних конструкцій, вологість стін, відсутність водовідведення та інші природні фактори стають чинниками, що прискорюють руйнацію храмів.

Викликає занепокоєння сучасний стан організації догляду та утримання церков, дотримання вимог існуючого законодавства. Зокрема, в дотриманні протипожежних заходів, запропонованих у приписах органів державного пожежного нагляду. Офіційна причина пожеж у більшості церков - порушенням вимог  експлуатації електричних мереж. Згідно з офіційною довідкою ГУ МНС України у Львівській області залишаються невиконаними 70% протипожежних заходів, приписів державного пожежного нагляду, термін виконання яких вийшов.

Великою проблемою є належне використання культових споруд-пам’яток архітектури. Після прийняття Закону України «Про свободу совісті» релігійним громадам було повернуто або передано у власність чи безоплатне користування понад 990 культових споруд-пам’яток архітектури. Через недотримання користувачами (власниками) режимів використання пам’яток у різний час було втрачено пам’ятки як національного значення (розібрано дерев’яні церкви в Крупському Миколаївського р-ну та Надибах Старосамбірського р-ну, згоріли у Яворові, Шклі Яворівського та Підгірцях Бродівського районів), так і місцевого значення (розібрані або згоріли дерев’яні церкви в Дроздовичах і Сушицях Старосамбірського р-ну, Молошковичах Яворівського р-ну, Плешевичах і Крукеничах Мостиського р-ну, Свитязеві та Долинівці Сокальського, Під’яркові Перемишлянського, Погірцях Самбірського, Голдовичах Жидачівського, Залокоті Дрогобицького районів, дзвіниця у Клекотові Бродівського р-ну та ін.).

Значною проблемою є проведення самовільних ремонтних робіт. Не зважаючи на статус пам’ятки, який вимагає отримання дозволу органів охорони культурної спадщини на проведення будь-яких робіт та погодження проектної документації, реставраційних завдань, релігійні громади нехтують цією вимогою, не усвідомлюючи, що такі дії спотворюють пам’ятки та сприяють їх руйнуванню, а не збереженню, приводить до безповоротних втрат їх історичної автентичності.

Унаслідок самовільних внутрішніх робіт за відсутності відповідних дозволів органів охорони культурної спадщини в пам’ятках архітектури було допущено пошкодження інтер’єрів та творів монументального мистецтва (іконостасів, стінопису, вівтарів та ін.) в культових спорудах сіл Дмитровичі та Буховичі Мостиського р-ну, Полове та Новий Витків Радехівського р-ну, Заболотня Бродівського р-ну, Бібщани, Коропець, селищі Поморяни Золочівського р-ну.

Унаслідок самовільних перебудов або реконструкцій спотворено первісний вигляд пам’яток архітектури: дзвіниці в селі Козьова Сколівського р-ну, церков у селах Прилбичі Яворівського, Любеля Жовківського, Чайковичі Самбірського, Тухолька Сколівського, Дмитровичі Пустомитівського, Вовчому, Хащові, Лімній, Лопушанці Турківського, Нижанковичах (церква Пр.Трійці) Старосамбірського районів, а також у містах Городку (церква св.Івана) та Сокалі (церква св.Миколая).

Спостерігаються випадки відмови релігійних громад та священно-служителів від підписання охоронних договорів, що пояснюється нерозумінням чи не бажанням розглядати культові споруди-пам’ятки як власність і надбання держави, а не власність окремої релігійної громади. В багатьох випадках це пояснюється фінансової підтримки за рахунок державного та місцевих бюджетів, що унеможливлює здійснення високо вартісних протиаварійних та реставраційних робіт на пам’ятці коштами релігійної громади.

Особливої уваги вимагають малі дерев’яні церкви, які через не усвідомлення користувачами цінностей історичної, мистецької та архітектурної спадщини (нерідко громада, не бажаючи реставрувати давній храм, віддає перевагу будівництву нового) з часом доводяться до руїни.

Облдержадміністрацією було проведено ряд нарад із залученням керівників райдержадміністрацій, голів районних рад, начальників структурних підрозділів, церковних владик з питання збереження дерев’яної сакральної архітектури, підготовлено відповідні доручення голови облдержадміністрації. В кожній райдержадміністрації створені та працюють комісії по перевірці технічного стану споруд, дотримання чинного законодавства, виконання приписів державних органів пожежного нагляду, наявності пам’яткоохоронної документації.

Зразковими прикладами належного використання та реставрації культових споруд є відродження ансамблю Крехівського монастиря у Жовківському р-ні, василіанського монастиря у Підгірцях Бродівського р-ну, Унівської лаври у Перемишлянському районі, Студійського монастиря в Городку, монастиря св.Онуфрія, церкви св.Андрія, собору св.Юра у Львові.

 

Залишаються проблемними питання:

-    відсутності укладених охоронних договорів на пам’ятки;

-    неефективне використання пам’яток (відсутність користувачів);

-    неналежне утримання пам’яток користувачами, власниками;

-    природне старіння конструкцій їх вологість, відсутність водовідведення тощо;

-    недотримання користувачами режимів використання пам’яток;

-    відсутня антисептична та протипожежна обробка дерев’яних конструкцій;

-    руйнування археологічного культурного шару при самовільному виконанні робіт на пам’ятках та в зонах їх охорони;

-    проведення самовільних робіт на пам’ятках без погодженої науково-проектної документації та дозволу органів охорони культурної спадщини;

-    відсутність повідомлень про загрози руйнування чи пошкодження об’єктів;

-    відсутність затверджених у законодавчо визначеному порядку історико-архітектурних опорних планів, не визначено межі історичних ареалів та режимів використання пам’яток, не встановлено обмежень господарської діяльності на території історичного ареалу;

-    відсутність підрозділів з охорони культурної спадщини в райдержадміністраціях.

 

 

Львівщина посідає особливе місце у культурній спадщині України. В області зосереджено 22 відсотки пам’яток архітектури національного значення України. Знаходиться пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Ансамбль історичного центру Львова (площа центральної зони - 120 га, площа буферної зони - 2441 га).

 

Крім цього, 4 пам’ятки дерев’яної сакральної архітектури номіновано до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (у Дрогобичі, Жовкві, Потеличі Жовківського р-ну, Маткові Турківського р-ну).

 

Водночас регіон представлений практично усіма видами об’єктів культурної спадщини.

 

На державному обліку перебуває 8 441 пам'ятка культурної спадщини

(з них 816 пам’яток національного значення)

• Пам'ятки архітектури – 3 431 (з них 794 – національного значення)
• Пам’ятки історії –                    3 822          (з них 7 – національного значення)
  • Пам’ятки монументального мистецтва – 302
    (з них 1 – національного значення)
  • Пам’ятки археології –      886          (з них 14 – національного значення)

 

На території області розташовано 1235 культових споруд, серед них – 999 споруд (церкви та дзвіниці) – пам’ятки архітектури, з них 398 – національного значення, 601 – місцевого значення.

Пам’ятки дерев’яної сакральної архітектури – 611 об’єктів.

55 населених пунктів Львівщини включено до Списку історичних населених місць України

Створено та діє 8 історико-культурних заповідників:

• Державний історико-архітектурний заповідник у Жовкві
• Державний історико-культурний заповідник «Тустань», с. Уричі Сколівського р-ну
• Державний історико-культурний заповідник в Белзі Сокальського р-ну
• Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі», с.Нагуєвичі Дрогобицького р-ну
• Львівський державний історико-архітектурний заповідник
• Державний історико-культурний заповідник «Личаківський цвинтар», м. Львів
• Музей-заповідник «Золочівський замок», Золочів
• Державний музей-заповідник «Олеський замок», смт. Олесько Буського р-ну

 

На місцевому рівні реалізовуються регіональні програми щодо відтворення та збереження пам’яток культурної спадщини Львівщини. В період 2012р. основними серед них були:

-           Угода щодо соціально-економічного розвитку Львівської області між Кабінетом Міністрів України та Львівською обласною радою на 2009-2013рр. (Пріоритетний напрям IV «Збереження історико-культурної спадщини»).

-           Регіональна програма розбудови сфери охорони культурної спадщини Львівської області на 2007-2012рр. (рішення Львівської облради від 5.12.2006 року №155).

-           Регіональна програма збереження пам'яток дерев'яної сакральної архітектури Львівської області.

-           Регіональна програма пошуку і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій.

На основі організаційно-правових засад, сформульованих в Регіональній програмі, розроблені конкретні підпрограми:

-           Регіональна програма паспортизації об’єктів охорони культурної спадщини Львівської області;

-           Програма встановлення надгробних пам’ятників, пам’ятних таблиць та знаків видатним діячам держави;

-           Регіональна програма збереження та використання замків і фортець Львівщини

Головна мета програм - створення умов для організаційно-правового, фінансово-економічного та науково-виробничого забезпечення охорони культурної спадщини в інтересах соціально-економічного, культурного та духовного розвитку регіону.

З метою популяризації, виявлення актуальних проблем та обміну досвідом проводяться науково-освітні заходи. Зокрема, проведено цільові семінари з актуальних питань охорони культурної спадщини. У 2012 році проведено міжнародний семінар «Історія української археології: постаті, центри та наукові школи», міжнародну науково-практичну конференцію «Замки та фортеці України: спільна спадщина», міжнародний науково-практичний семінар «Управління історичними містами та ансамблями пам’яток особливого значення».

В розрізі заходів із збереження дерев’яної сакральної архітектури Львівщини проводиться комп’ютерне сканування дерев’яних церков Львівщини. Створено страховий фонд документації.

Проводиться інвентаризація земель історико-культурного призначення та виготовлення проектів землеустрою щодо пам’яток культурної спадщини Львівщини.