дивись.info

“Свобода” оприлюднила власну версію нападу на Садового

“Свобода” оприлюднила власну версію нападу на Садового

Двічі (!!!) за один вечір, просто під Ратушею, Андрія Садового лупцює нещасний божевільний – колишній успішний підприємець…

Цієї суботи під вечір у спокійному і тихому Львові стається випадок, який буквально “підриває” інформаційний простір. На міського голову Андрія Садового вчинено подвійний напад! Читаючи цей тривожний біжучий рядок у теленовинах, люди спершу не можуть зрозуміти, наскільки серйозно те, що відбулося. Хто саме і за що це здійснив, наскільки тяжкі травми і якою зброєю користувався кілер і що тепер буде з мером. Та й – що то за така іронія долі, що “пригода” сталася саме з тим міським головою, який обожнює повторювати, що Львів – безпечне місто.

ЗГОДОМ СТАЮТЬ ВІДОМІ деталі цієї історії – драматичної і смішної водночас. Історії, яка укотре підтверджує: для декого політика – це одвічні бої без правил, у яких кожний привід, навіть найбезглуздіший, намагаються використати для самопіару і паплюження опонентів.

Отже тихого суботнього вечора міський голова Андрій Садовий виходить з Ратуші на подвір’я і, не встигнувши як слід насолодитися теплим повітрям романтичного міста, – дістає від невідомого чоловіка удар кулаком – просто по губах. Історія замовчує, який саме вираз обличчя був в Андрія Івановича у ту мить, але у цьому місці мерові таки варто щиро поспівчувати. Можна лишень уявити, який він пережив шок. З розбитою губою і, вочевидь, – у стані заціпеніння і чималого здивування, Садовий повертається до себе в кабінет і пише заяву в міліцію про напад. Минає чотири години. Після слідчих дій і описів того, що з ним сталося, Садовий виходить на подвір’я Ратуші і вже дуже хутко довідується, що на сьогодні сумні пригоди не закінчилися. Дивний чоловік, який “заїхав” йому в писок чотири години тому, не утік додому, як можна було подумати. А – терпляче очікував в надії… набити знову.

Нападник, розповідають, другого разу підкрався ззаду, гарненько розігнався і відвісив міському голові замашного копняка. Цього разу міліція, яка першого разу ловила ґав, – затримала нападника.

Про “пригоду”, що білого дня сталася з мером, а за сумісництвом – найбільшим медіамагнатом Львова, свободівці довідуються з новин. А заодно довідуються і те, що згідно з першими припущеннями деяких, головно мерських, ЗМІ, саме вони, націоналісти, причетні до цього побиття. Нібито, через протистояння з міським головою. Адже на останній сесії свободівці скасували “дітище” Садового – так званий “двоставковий тариф”, через який чимало львів’ян не могли оформити субсидію на оплату тепла. Як кажуть: хто винен – невістка. Але ж її удома не було! Зате халат висів! Знаючи “почерк” Андрія Садового, який у своїй медіа-імперії справді багато років поспіль самовіддано воює зі “Свободою”, звинувачуючи її у всіх земних та неземних гріхах, та не проминаючи нагоди приплести націоналістів з кожного приводу і без нього, – декотрі журналісти в соцмережах і на блогах починають кепкувати з події. Прогнозують сенсаційний і, безумовно ж, “політичний” розвиток подій. Не інакше, кажуть, вже найближчим часом “з’ясується”, що на Андрія Садового нібито напав чоловік у футболці “Свободи”, у котрого за спиною нібито гойдався наплічник, набитий агітаційною свободівською літературою, а також значками, наліпками і прапорцями політичної сили націоналістів. А перед тим, як набити міського голову, цей нападник нібито привітався з ним словами “Слава Україні!”

Наступного дня, у неділю, від самого ранку журналісти різноманітних ЗМІ починають телефонувати до свободівців за коментарями – “Ви справді причетні до нападу на Андрія Садового?” Сам Садовий також тихо підливає масла у вогонь – висловлює припущення, що напад на нього може бути замовний. Підконтрольні Садовому ЗМІ оформлюють новину в привабливе піар-пір’я. Мовляв, якби Андрій Іванович не займався спортом, як він то робить регулярно, то й не ухилився би так вдало, і удар міг би завдати страшнішої шкоди. З’являється також інформація, що кривдникові Садового загрожує 5 років в’язниці. Щоправда, є у численних новинах момент, який одразу насторожує. Затриманий на допитах, пишуть, – мовчить і… нічого не може пояснити. Тому по своїх каналах свободівці також намагаються зрозуміти, що ж це таке відбулося. Зі втаємничених джерел довідуються, що на мера напав нещасний хворий чоловік, який в тім числі і через міського голову Львова два роки тому втратив здоровий глузд. Цей, як пишуть у новинах, “32-річний безробітний”, мав свою маленьку ятку, в якій торгував городиною. Так і заробляв на хліб. Внаслідок діяльності міського голови Садового – втратив і ятку з овочами, і роботу, і кошти до існування. Отоді й збожеволів. За деякою інформацією, він уже лікувався від психічних розладів. Тож можна припустити, що це дивне побиття – помста колишнього підприємця за скалічене життя.

Через те “кілер” і не втікав після першого нападу, як то, вочевидь, зробила б здорова людина. А чатував терпляче довгих чотири години, аби вдарити знову.

Тоді свободівці – народний депутат Юрій МИХАЛЬЧИШИН та голова фракції “Свободи” у Львівській міській раді Маркіян ЛОПАЧАК – поспішають до райвідділу міліції, де саме допитують бідолаху. Поспішають, поки “чарівники” у погонах не перетворили його на свободівця, аби використати в політичній грі та запроторити за ґрати….

Засоби інформації, котрі на стороні Садового, звісно ж, і з цієї появи свободівців у райвідділі намагаються роздути сенсацію. Мовляв, якщо з’явилися у відділку – то це страшенно підозріло. І ото воно і є – доказ, що саме свободівець вчиняв “атентат” на Садового.

Але як не втаїти шила у мішку, так не втаїти інформації, що людина відверто хвора і потребує лікування. Вочевидь, збагнувши, що гра буде надто складною, і що непросто буде обернути цей напад у “політичну розправу свободівців”, Садовий, образно кажучи, тихо задуває свічку. Висловлює припущення, що можливо, у нападі і немає політичних мотивів.

Технологія свідомого звинувачення свободівців у розмаїтих провокаціях, до яких вони не мають жодного стосунку, – не нова і вже активно апробовується режимом, адже ж наближається 2015 рік. Згадаймо хоча б “яєчний” напад у Луцьку 14 липня, коли молодик роздушив на піджакові президента Польщі Коморовського яйце. У багатьох ЗМІ одразу з’явилася інформація, нібито, за повідомленнями польської преси, нападник мав при собі… наплічник з логотипом ВО “Свобода”. Але вже невдовзі стає відомо, що Іван Шемет – провокатор, який атакував польського президента – насправді є… членом “антифашистської” (!!!) організації із Запоріжжя “Слов’янська гвардія”.

З подій у Львові ж одне ясно: чергова спроба навішати на “Свободу” собак – не вдалася…

Галина Чорна, Газета ВО “Свобода”
Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.