дивись.info

Ми не заробили, але винне казначейство?

Ми не заробили, але винне казначейство?

Уже якось так склалось, що на Львівщині люблять говорити політичними й часто популістичними гаслами та штампами. Манера наших опозиційних політиків та депутатів передалась і населенню області, яке уже традиційно у всіх проблемах винить владу або ж навіть персонально – Президента і його команду. Часто ж кажуть «У Януковича закінчились гроші, тому й затримують зарплати». Свої ж прорахунки чомусь не бачить ніхто…

Життя на широку, але босу ногу

Реально ситуація із економікою області трохи інша. Недарма кажуть, що гроші люблять тишину і спокій, якої так бракує сучасній політичній еліті області. Якщо конкретніше, то на Львівщині кожного року із початком другого півріччя люблять лякати людей невиплатою зарплат, пенсій, соціальних виплат тощо. Кажуть, що не ремонтують вулиці, не встановлюється освітлення тощо через відсутність фінансового ресурсу. Як наслідок, підрядники, які виконували роботу, не отримують чесно зароблених коштів й гордіїв вузол тільки зав’язується.

Насправді проблема полягає у відсутності чіткого фінансового планування. Директор департаменту фінансів Львівської ОДА Олег Демків наголошує, що кожного року ще задовго до прийняття бюджетів, молить і просить керівників на місцях приймати реалістичні бюджети. Проте кожного року це прохання ігнорується й гроші закінчуються після 8-9 місяців.

Спробую пояснити на простому прикладі. Ви знаєте, що у рік заробите 48 тисяч гривень, відповідно у місяць – 4 тисячі гривень. Якщо фінансова ситуація стабільно, то на таку суму можете і розпланувати свої видатки. Натомість Львівщина живе за іншим принципом: знаючи, що доходи складатимуть 48 тисяч гривень у рік планує свої видатки на, умовно, 70 тисяч гривень. За ці кошти замовляє собі певні послуги й розраховується за них наявними 48 тисячами гривень. До кінця року залишається винною ще 22 тисячі і … бідкається на владу, через фінансові проблеми якої, мовляв, і не може оплатити інші послуги.

Із надією на краще

Приблизно така ситуація і з бюджетами області, каже Олег Демків. Він пояснює, що станом на зараз критична ситуація склалась із виконанням бюджетів міст Самбора, Дрогобича, Стрия та інших міст.

Натомість самі керманичі міст вказують пальцем на великих платників податків, які зменшили відрахування податку з доходів фізичних осіб. Простіше кажучи, зменшилось основне джерело наповнення місцевих бюджетів. Водночас говорити про закладені вищі надходження доходів до місцевих бюджетів говорять не вельми охоче.

Як пояснили «Галицькій правді» у Дрогобицькій міській раді, «надувають бюджети» через те, що депутати закладають кошти із бюджету розвитку на «свої» села, виборцями яких вони є. Тому визнають, що бюджети є надутими, але як із цим боротись – не знають. Мовляв,  депутати хочуть показати, що дбають за інтереси своєї громади, тому і закладають роботи під доходи, які можуть бути, або можуть і не бути. Як правило, їх таки нема.

Відзначимо, що після звернення Львівської ОДА до Кабінету Міністрів України, уряд почав надавати області фінансові субвенції у сотні мільйонів гривень на вирішення дефіциту місцевих бюджетів.

У Львівській ОДА навіть не називають цифри, яку насправді виділила держава на латання дір місцевих бюджетів, проте, каже Демків, місцевим бюджетам таки потрібно оптимізовувати витрати. І чим швидше – тим краще.

«Станом на сьогодні на Львівщині немає жодної заборгованості із виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери. Ми отримали субвенцію із державного бюджету України і уся зарплата виплачена», – розповідає Олег Демків. Він каже, що таким чином вдалось закрити проблеми у Бориславі, Дрогобичі та інших містах області.

Чиновник наголошує, що у листопаді області знову очікує на субвенцію орієнтовно у 115 мільйонів гривень на виплату заробітних плат за захищеними статтями, тому запевняє, що і у листопаді бюджетники вчасно отримають заробітну плату.

Податкова і казначейство – цапи відбували?

Натомість начальник головного управління Державної казначейської служби у Львівській області Петро Могиляк розповідає, що з єдиного казначейського рахунку з початку року було надано 611 позик на покриття тимчасових касових розривів, пов’язаних із забезпеченням здійснення захищених видатків загального фонду 83 місцевих бюджетів області на загальну суму 1,525 мільярди гривень, у тому числі 42 позики у обсязі більше граничного для виплати з оплати праці на загальну суму 121,3 мільйони гривень.

Як розповів головний казначей області, лише протягом серпня цього року було надано 90 позик на загальну суму 104,5 мільйони гривень, а загальна сума непогашеної заборгованості за цим видом позичок станом на 1 вересня складала 93,4 мільйони гривень. За словами Могиляка, у березні-серпні цього року 38 місцевих бюджетам Львівської області, відповідно до доручень міністра фінансів України, надано середньострокові позики на загальну суму 87,1 мільйони гривень.

На звітну дату заборгованість місцевих бюджетів за середньостроковими позиками, враховуючи позички минулих років, складає 283,3 мільйони гривень, що майже у два рази перевищує суму непогашеної заборгованості на відповідну дату минулого року. Відволікання значних коштів на надання позик місцевих бюджетам, збільшення потреби у такому фінансуванні збільшує навантаження на єдиний казначейський рахунок, ускладнює управління грошовими потоками органами казначейства.

Незважаючи на це, каже Могиляк, платіжні доручення за захищеними напрямками видатків державного та місцевих бюджетів (заробітна плата працівників бюджетних установ, оплата комунальних послуг та електроносіїв, медикаментів, продуктів харчування) здійснюється органами Державної казначейської служби у Львівській області у повному обсязі відповідно до наявного фінансового ресурсу.

«Головне управління Державної казначейської служби у Львівській області справді вживає усіх можливих заходів щодо своєчасного проведення розрахунків розпорядників коштів державного та місцевих бюджетів з дотримання вимог чинного законодавства, направлюячи на це весь наявний фінансовий ресурс, який щоденно розподіляється між територіальними органами казначейства області у однаковому для всіх процентному співвідношенні до заявленої потреби згідно із отриманими платіжними дорученнями», – наголошує Могиляк.

Простіше кажучи – надходить 10 мільйонів – вони розподіляється почергово тим, хто вчасно подав усю необхідну документацію. А так, каже експерт, роблять далеко не всі.

Садовий відзначився і тут

Відкидає пан Могиляк і усі звинувачення мера Львова, які Садовий озвучує чи не кожного дня. Каже – усе відбувається у відповідності до фінансового законодавства і мер це прекрасно знає. Неофіційно підтверджують слова казначея і депутати, які кажуть, що мер, таким чином, тупо кидає підрядників, які виконують для міста роботи. Мовляв, казначейство не пропускає коштів, тому їм і не платиться. Натомість на ключових точках у місті працюють підрядники, яких непрямо, за неперевіреною інформацією, пов’язують із паном Синюткою, і їм, чомусь, гроші виплачують першочергово.

Ситуація знову повторюватиметься?

Замість висновку відзначимо, що у області уже активно почався процес формування проектів бюджетів на наступний рік. Хоч офіційно бюджетна резолюція на область буде надана лише наступного тижня, проте ключові показники бюджету реально усім уже відомі. І, кажуть фінансисти, проблема знову буде така сама. Якщо місцеві гарячі голови не одумуються і нарешті не зрозуміють, що не можна планувати витрачати більше, аніж заробляєш.

Олег ДОВГАНИК. “Галицька правда”

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.