дивись.info

Феномен «Черемошу» (фото)

Феномен «Черемошу» (фото)

У рамках святкування 50-річчя Народного ансамблю пісні і танцю «Черемош» 11 листопада 2013 року в Актовій залі ЛНУ ім. Івана Франка розпочала роботу Всеукраїнська науково-практична конференція «Феномен «Черемошу»: традиції Франкового університету в царині національного та культурно-освітнього виховання молоді». Організаторами заходу є факультет культури і мистецтв, Центр культури та дозвілля Університету. У роботі конференції взяли участь представники 15 інституцій зі Львова, Рівного, Києва, Полтави, Луганська, Бердянська, Бердичева, Ковеля, Івано-Франківська, Херсона, Хмельницького.

Привітавши «черемошан» різних поколінь і гостей, проректор з науково-педагогічної роботи Звенислава Мамчур підкреслила основну тему конференції: розгляд феномена «Черемошу», що дасть поштовх для наступного вивчення та дослідження, а відтак і наукового осмислення діяльності колективу. Проректор нагадала, що святкування розпочалися з відкриття виставки з нагоди ювілею ансамблю, яка триватиме в Університеті до 21 листопада, й участю «черемошан» у фестивалі хореографії Карпатського регіону «Гомін Карпат», присвяченого 75-річчю Олега Голдрича, який відбувся 10 листопада 2013 року в Центрі творчості дітей та юнацтва Галичини. Закінчаться урочистості ювілейним концертом колективу 12 листопада у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької.

Після перегляду короткого фільму про «Черемош», зворушливі архівні кадри якого оголили живий спогад багатьох присутніх про свою молодість, а інших змусили відчути той невловимий черемошанський дух, непокірний, незламний в умовах жорстокого режиму, адже виступи його свого часу сприймалися як мітинги, а поїздки за кордон – як місія. Дух, прекрасний у своїх мистецьких вимірах, адже сила й енергія «Черемошу» долає втому від навчання, плекає високу мету – пізнання самого себе в радості творчості. «Черемош» демонструє глибинне єство українського мелосу й етносу всюди у світі, де живе українство.

У своїй доповіді «Сценічний фольклоризм «Черемошу»: між автентикою та артифіційним мистецтвом» декан факультету культури та мистецтва, професор Олександр Козаренко на прикладі Народного ансамблю пісні і танцю «Черемош» розмірковував над місцем фольклорного танцю, співу й музики у вихованні молодої людини ХХІ століття, потрактувавши свій виступ як «увертюру до наступних секційних виступів учасників, колишніх і теперішніх «черемошан» від Бредянська до Ужгорода», зустріч яких творить спілкування з «Великою Україною» у метафоричному розумінні.

Про те, як живеться «Черемошу» в ХХІ ст., які виклики сьогодення стоять перед колективом, йшлося в доповіді керівника ансамблю пісні і танцю «Черемош» Василя Піпаша. Василь Онуфрійович розповів про своє бачення феномена «Черемошу», про сьогоднішнє покоління «черемошан», які пишаються своїм званням, про репертуар, зосереджений на «традиції Західного регіону, вздовж якого й тече річка Черемош». «Я пишаюся тим, що є черемошанином», – зізнався Василь Піпаш і додав: «Це тотожне визначенню «українець». І скільки матиму сил, зроблю все, аби «Черемош» був авангардом у свої виступах і заходах».

У виступі декана факультету журналістики Михайла Присяжного, «людини, яка жила «Черемошем», йшлося про унікальне явище колективу –«променя світла в непевні часи гонінь і цькування». Михайло Павлович розповів про своє входження в «Черемош», який назвав «вервечкою торжества єдності», «установою, братством, де плекалася українська національна ідентичність», та звернув увагу, що роль «Черемошу» у різні роки свого існування і за різних суспільно-історичних умов.

Про витоки Черемошу, осіб, причетних до його становлення, розповів доцент кафедри економічної та соціальної географії Степан Кузик. Основну вагу своєї доповіді Степан Петрович приділив постаті відомого Народного артиста України, керівника хору «Черемошу» Богдана Антківа, «рафінованого аристократа духу», «генетичного людаря», Учителя з великої букви».

Старший викладач Львівського державного музичного училища імені С. Людкевича Зіновій Булик, один із перших учасників «Черемошу», а згодом і керівник оркестру, розповів про інструментальну традицію «Черемошу», згадавши про виступ київського фольклорно-етнографічного ансамблю «Веснянка» як стимулу утворення «Черемошу», про перших його керівників.

Директор Центру творчості дітей та юнацтва Галичини Олег Кузик побудував свою доповідь, адресуючи студентству, бо воно «є свідком творення нової історії утвердження мистецтва, адже сьогодні вперше розглядається хореографія як наука, а не як «підтанцьовка чи прикраса». За словами Олега Євгеновича, «хореографія – носій історії, становлення формування української нації, вираження суспільно-політичних процесів, бо танець і пісня перебороли все». Олег Кузик розглянув хореографію в контексті педагогічних і філологічних наук (як спосіб виховання молодого покоління), адже «рух у танці – це слово», і виокремив основні постулати «Черемошу», а саме: дух як єдність; народність, автентика; оригінальна музика без фонограм; композиційна єдність як театральне дійство; відповідність костюмів тощо. Вдалим доповненням до доповіді Олега Кузика стала демонстрація архівних записів зі святкування 30-річчя «Черемошу».

Після пленарного засідання конференція продовжила роботу в секційних засіданнях, упродовж яких заслухали 42 доповіді.

прес-центр ЛНУ імені Івана Франка

cheremosh2 cheremosh3 cheremosh4 cheremosh5

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.