ЄС втратив Януковича, - ЗМІ

Що таке Угода про асоціацію?

7 травня 2009 року в Празі було започатковано Східне партнерство 28 країн-членів Євросоюзу, а також Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Республіки Молдова та України. У рамках програми Східного партнерства ЄС пропонує країнам угоди асоціації, які включають договори щодо зони вільної торгівлі для тих країн, які цього прагнуть. Також Східне партнерство передбачає спрощений візовий режим, що полегшить перетин кордонів країн ЄС.

Партнерство також сприяє підтримці демократії та посиленню енергетичної безпеки, стимулюванню економічного і соціального розвитку, захисту навколишнього середовища та заохоченню міжкультурного діалогу країн. Слід зазначити, що країнам-партнерам також надається додаткове фінансування з боку ЄС для проектів, спрямованих на усунення проблем і підвищення стабільності.

28–29 листопада 2013 року у литовському Вільнюсі під час саміту Східного партнерства очікувалося, що Україна підпише Угоду про асоціацію з ЄС, однак президент Янукович різко змінив плани, і 21 листопада Кабмін ухвалив розпорядження про призупинення підготовки до укладення угоди з ЄС. І до сьогодні президент не має наміру змінювати своє рішення попри масові протести по всій країні проти його несподіваної відмови та на підтримку євроінтеграції України.
На вимогу пояснити ситуацію гарант заявляє, що готовий вести мову про підписання Угоди про асоціацію з ЄС тільки після того, як Україна буде до цього економічно готова.

Схоже на те, політика Віктора Януковича не збігається із прагненнями більшості українців, адже десятки тисяч людей вийшли на Євромайдани, обурившись та зрозумівши, що їхнє бажання зблизитись із Європейським Союзом чинна влада наполегливо ігнорує.

Своє незадоволення і відверте здивування щодо дій Януковича після завершення саміту показали члени Європейського Парламенту, а також Єврокомісар Штефан Фюле.

Однак, позитивним досягненням вільнюського саміту стала Угода про єдиний авіапростір, яку парафували 28 листопада. Відповідно до цієї угоди авіакомпанії з березня 2015 року зможуть здійснювати прямі авіаційні перельоти з Європи до України. Окрім того, буде знято усі обмеження на щотижневі рейси між Україною та Європейським союзом.

Всі провідні світові ЗМІ зараз багато уваги приділяють подіям в Україні.

Україна все більше відстає від сусідів

Британська газета The Times у своїй редакційній статті пише, що людям, знайомим зі схильністю Європейського союзу перебільшувати власні успіхи, здасться дивним те, що сотні тисяч українців вийшли на вулиці, вимагаючи інтеграції з ЄС. Але це легко пояснити.

Президент Віктор Янукович відреагував на протести, застосувавши силові методи, захищаючи провальну економічну політику, яка, кажуть, на руку інтересам Росії, а не власного народу.

Вуличні протести нагадують Помаранчеву революцію 2004 року з однією відмінністю – цього разу демонстранти обурені значною некомпетентністю в управлінні економікою та втручанням Росії у внутрішні справи України.

Стан економіки плачевний, а Віктор Янукович вірить, що країні допоможуть регулювання цін і контроль над валютою. До того ж, тісніші зв’язки з Європою загрожують певним угрупуванням в Україні, а також планам Володимира Путіна змусити Україну вступити в Митний союз.

Свого часу Україна була однією з найбагатших республік СРСР, але зараз вона все більше відстає від своїх сусідів – Польщі чи Словаччини, які зараз є членами ЄС.
Віктор Янукович продемонстрував, що він готовий обмежити незалежність у власній країні. Він повинен визнати, що припустився помилки і піти зі своєї посади, пише газета The Times.

The Independent (Британія) у своїй редакційній статті під заголовком «Битва за Україну» пише, що якщо Президент України думав, що піддатися тиску Росії – найлегший і, мабуть, для нього особисто найвигідніший вихід, то сотні тисяч людей, що зібралися на Майдані Незалежності в Києві, наочно продемонстрували, наскільки він помилився.

Для багатьох людей, втомлених плачевним станом української економіки та геть недієздатними політиками, останньою краплею став той факт, що Янукович через особисті інтереси раптом «розвернув» цілу країну в напрямку на Схід.

Однак те, що ще недавно здавалося переможним ходом дипломатичного бандитизму Путіна, може зіграти на користь євроінтеграції. Навіть переговори Києва з ЄС можуть бути відновлені.

Брюссель повинен зробити висновки із ситуації, яка склалася. Європа не може зраджувати свої принципи.

Незадовго до того, як Янукович призупинив переговори з Євросоюзом, чимало було сказано про можливий компроміс щодо питання про звільнення Юлії Тимошенко. Слава Богу, Брюссель від цієї ідеї відмовився, пише видання.

Однак Брюссель повинен продовжувати наполягати на своїх вимогах не тільки заради того, щоб зберегти свою репутацію, а й для того, щоб не розчарувати демонстрантів на Майдані Незалежності в Києві, підсумовує The Independent.

ЄС втратив Януковича

The Guardian пише, що Україна могла б стати одним із стовпів Європейського союзу.

Це велика країна з багатими сільськогосподарськими угіддями та іншими ресурсами, у неї цілком гідна промисловість та європейське освічене населення. З часом вона могла б опинитися на рівні з Німеччиною, Францією, Іспанією, Британією, Італією та Польщею, будучи країною-учасником ЄС.

Але чи справді Європа зараз назавжди втратила Україну? Бо ж можливо Європейський Союз всього-на-всього втратив Віктора Януковича. Відповідь на це питання багато в чому залежить власне від українців.

Те, що зараз відбувається в Україні, – не хаос і не розруха, а безпрецедентні за останні кілька років за своїми масштабами акції протесту. Обурення щодо несподіваних (чи то давно передбачуваних?) дій Віктора Януковича вказує на те, що значна частина українців втомилася не тільки від самого Януковича, а й від усіх некомпетентних політиків і бізнесменів, які безсовісно упустили шанс розвинути країну після розвалу Радянського Союзу.

Демонстранти відкидають не тільки президента, а й всю систему. Їм достатньо глянути на інший бік кордону, на багату і спокійну Польщу, щоб наочно побачити, якою могла б бути Україна, якби у неї були інші лідери, інше мислення та інші наставники.

Основним наставником, само собою, була Росія, яка за стільки років так і не змирилася з незалежністю України, пише газета.

Але, зазначає The Guardian, незважаючи на всі теперішні проблеми в Європі, вона пропонує Україні безумовно більше, ніж Росія.

Як одна корумпована країна може вилікувати іншу від корупції? Як країна з неефективною економікою може допомогти зробити ефективнішою економку іншої країни? І як політично відстала країна, наполовину автократія, може допомогти іншій країні розвинути демократію та законність?

Росія заплатить за свою далеко не цілковиту перемогу погіршенням відносин з європейськими державами. Крім того, з огляду на масові протести в Україні, Віктор Янукович все одно не зможе направити країну в русло європейської інтеграції. А двері Європи, як і раніше, відкриті для України, пише The Guardian.

Страшний сон Путіна здійснюється

Financial Times публікує статтю аналітика Гідеона Рахмана «Як Путін прорахувався в боротьбі за Україну».

За останні десять років, пише автор статті, Кремль найбільше злякався Помаранчевої революції в Україні у 2004 році.

Зараз схоже на те, що найстрашніший для Володимира Путіна сон здійснюється, коли демонстранти знову заповнюють Майдан Незалежності в Києві, вимагаючи зближення з Європою та дистанції від Росії.

Для Путіна демонстрації в Україні є одночасно особистою образою і загрозою.
У той час, коли російський лідер вихваляє глибокі культурні та історичні зв’'язки України та Росії, він раптом бачить, що десятки тисяч українців готові стояти на морозі і бути побитими кийками заради того, щоб не допустити зближення зі сферою впливу Росії.

Більше того, якщо народному повстанню знову вдасться повалити корумпований, ба навіть деспотичний український уряд, це буде явним уроком для Росії. Зрештою, майже два роки тому демонстранти заполонили вулиці Москви, протестуючи проти повернення Путіна до влади і називаючи політичну силу, на яку він спирається , «партією шахраїв і злодіїв».

Проєвропейський протест українців також загрожує зміщенням Росії з того «місця під сонцем», на якому її вже довший час бачить Путін. Його головне зовнішньополітичне завдання полягає у створенні сфери впливу Росії на значній частині колишнього Радянського Союзу. Якщо Україна повернеться в бік Заходу, а не Сходу, то від зовнішньої політики Путіна нічого не залишиться. При цьому російський уряд може звинувачувати лише сам себе у подібному розвитку подій.

Він почав «грубу» торгівлю з ЄС щодо питання про долю свого сусіда, забувши про очевидний урок Помаранчевої революції, а саме: якщо ви спробуєте визначити майбутнє України, не беручи до уваги точку зору її народу, то на вулиці вийде така кількість людей, що разом вони зможуть змінити політику цілої країни.

Ймовірно, Володимир Путін прорахувався у цьому моменті. Нагадаємо, що на його погляд, це не було народним повстанням, а подією, організованою США, які «презентували» українцям кошти на проплачених майданівців та «наколоті апельсини».

Для Путіна «кольорові революції» несуть одразу дві небезпеки. По-перше, є загроза того, що країни вийдуть зі сфери впливу Росії і перекинуться до Заходу. По-друге, вони цілком можуть надихнути росіян до подібних повстань в Росії, що, мабуть, рано чи пізно таки станеться.

Путіну і його уряду складно зрозуміти, що народне повстання може бути дійсно народним.

Але насправді можливість того, що Україна наблизиться до Європи і згодом стане заможнішою, а її уряд стане більш компетентним – в інтересах самої Росії. Це може стати прикладом для її подальшого розвитку, пише Financial Times.

Київ бунтує, пише оглядач німецького видання Der Spiegel Беньямін Біддер, українська столиця повстала проти президента Віктора Януковича. На вулиці міста вийшли, за різними оцінками, від 200 тисяч до півмільйона людей, і ці українці бачать у Януковичі «нелегітимного главу держави, а радше представника окупаційної влади зі Сходу».

Проєвропейська опозиція, як йдеться далі, закликає до всеукраїнського страйку, адже Янукович, в очах демонстрантів, «продав свою країну Росії». Лідер опозиційної партії «УДАР» Віталій Кличко зажадав відставки Януковича, назвавши «злочином проти власного народу» його рішення не підписувати угоду з ЄС.

Основні події, розповідає журналіст, відбулися у вихідні. Присутні в центрі міста прихильники євроінтеграції (так цих людей називає автор - ред.), захопивши бульдозер, пішли на штурм Адміністрації президента. Внаслідок сутичок мітингувальників з міліцією, під час яких не минулося без застосування сльозогінного газу і світлошумових гранат, постраждало кілька сотень людей з обох боків. Опозиціонерам вдалося захопити будівлю Київської міськдержадміністрації.
Нинішні протести істотно відрізняються від мирного перевороту 2004 року, зауважує Біддер: «Всі вихідні в соціальних мережах курсували фотографії противників Януковича, озброєні кийками, а в Twitter величезної популярності набрав хештег #Янушеску, що натякає на долю поваленого і страченого в 1989 році румунського диктатора Ніколая Чаушеску».

Мабуть, «Янукович збирається перечекати акції протесту, сподіваючись на те, що на початку тижня ситуація в Києві стабілізується», хоча «демонстрації можуть спалахнути з новою силою на новорічні свята», йдеться в статті. Мороз і сніг не стануть перешкодою для киян – Помаранчева революція 2004–2005 років припала саме на Новий рік.

Якщо ж демонстрації триватимуть, Янукович вже «вдруге ризикує позбутися влади внаслідок революції». У Києві у Глави держави немає суттєвої підтримки – всі його «цитаделі» розташовані далеко від столиці, на сході і півдні України. Там населення підтримує зближення України з Росією, тоді як у Західній Україні та Києві 69% є прихильниками зближення з Євросоюзом, підсумовує Біддер, хоча українські соціологи, нагадаємо, дають більше 80% прихильників євроінтеграції.
Тим часом у самій Україні події і надалі розвиваються блискавично. Попри масові акції протесту Президент Янукович полетів у Китай, а його найближче оточення у середу ввечері зробило заяву про те, що готове розглядати із опозицією питання доцільності проведення можливих дострокових виборів і парламенту, і президента. Тож у найближчі декілька днів розвиток подій вийде на фінішну пряму.
Христина ПАНЧАК