Військовослужбовці Стрийського та Жидачівського гарнізонів отримали довгоочікуване житло (фото)

Для безквартирних військовослужбовців та військових пенсіонерів Стрийського та Жидачівського гарнізонів, шанс отримати довгоочікувані квадратні метри від оборонного відомства дорівнював можливості зустріти посеред вулиці  справжнього  Санта Клауса. Однак, святкове диво для 19 військових родин усе ж таки відбулося! Але не стараннями казкового персонажа, а завдяки відповідальній та наполегливій праці представників Міноборони.

У грудні 2013 року, на засіданні виконкому Жидачівської міської ради  Львівської області нарешті було остаточно розглянуто важливе питання про видачу ордерів на квартири в новозбудованому житловому будинку № 20 на вулиці Симоненка . Ця 32-квартирна споруда у кварталі багатоповерхової забудови була зведена товариством з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет» вже декілька років тому. В 2011 році Західне управління капітального будівництва МО України  на правах пайової участі придбало у цьому будинку в державну власність 19 квартир. Однак, заселитися у нові помешкання військовослужбовці не мали можливості, адже на заваді новоселам у  погонах стала тривала судова тяганина. Вийти із мертвої петлі судових позовів та подарувати до свят квартири військовослужбовцям допомогли працівники юридичної служби квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова Олег Безушко та Анастасія Яценко.

У чому ж полягав юридичний прецедент і, власне, проблема? Справа в тім, що у 2007 році між фірмою-забудовником та одним із банків (його назву не будемо оприлюднювати з етичних міркувань – прим. авт.) було укладено іпотечний договір, предметом якого був багатоквартирний житловий будинок № 20 по вул. Симоненка у місті Жидачеві Львівської області. На вказаний предмет іпотеки також було зареєстровано і нотаріально завірено заборону відчуження. У листопаді наступного року, між забудовниками і банком укладено договір ,  згідно якого   тендерні гарантії були надані  Міністерству оборони України на закупівлю квартир в порядку пайової участі.  «Ціна питання» тендерної пропозиції, яку отримало  ТОВ «Мальви-Маркет» – побудова за вищевказаною адресою 21 квартири загальною площею у 1 190,40 метрів квадратних і  вартістю  понад 5 мільйонів гривень.  Термін передачі квартир замовнику було встановлено не пізніше 30 березня 2009 року. У грудні 2008 року фірма-забудовник і Міноборони України уклали договір на пайову участь у будівництві житла, за яким 20 квартир у житловому будинку, відповідно до адресного переліку, мало відійти військовим. У 2011 році будівництво було завершено і фірма-забудовник розпочала процедуру прийому-передавання житла Міністерству оборони. Однак, виникла патова ситуація: банк, який виступав розпорядником коштів фірми-забудовника, порушив у судовому порядку питання про недотримання виконавцем робіт вимог іпотечного законодавства. Фактично, пропустивши через себе бюджетні кошти Міноборони, у фіналі банк хотів стати одноосібним власником збудованого житла.

Зі слів юрисконсульта квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова Олега Безушка, врегулювати цю ситуацію було можливо лише у судовому порядку. Адже втратити понад 5 мільйонів гривень – неприпустима розкіш для бюджету оборонного відомства. До того ж, окрім втрат бюджетних коштів, не можна було позбавляти надії тих військовослужбовців, які тривалий час перебували у черзі на житло. Для них фінал запеклої правової баталії був доленосним у прямому розумінні.

Упродовж 2011-2013 років відбулася низка засідань судів різних інстанцій, у тому числі й з розгляду апеляцій. Слухання по справі відбувалися не у місті Львові, а у Харкові та Києві. Що, до слова, додавало представникам військового відомства труднощів. Фактично, боротьба за законне право отримати відомче житло тривала неповних три роки. Адже у справі водночас фігурували декілька сторін у особах банківської установи, фірми-забудовника, оборонного відомства та декількох субпідрядників. Кожна зі сторін мала досить ґрунтовні і об’єктивні докази на свою користь. Зрештою, відстояти інтереси Міноборони, а відтак – й інтереси військових черговиків вдалося лише  у Вищому адміністративному суді України. У червні 2013 року колегією ВАС України було винесено ухвалу про те, що у 2008 році банк було проінформовано про надання фірмою-забудовником тендерної пропозиції Міністерству оборони на будівництво в порядку пайової участі. А відтак, банк був обізнаний про участь ТОВ «Мальви-Маркет» у торгах на закупівлю Міністерством оборони України квартир та надав згоду фірмі-забудовнику на вчинення правочину відносно предмету іпотеки.

Враховуючи наявність належним чином оформленої документації, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Міністерство оборони України, діяло у правовому полі.

Годі й казати, що сили та емоції витрачені юристами Міноборони на ведення цієї довготривалої судової тяганини були стовідсотково виправдані. Маючи на руках позитивне судове рішення по справі, зібрався виконавчий комітет Жидачівської міськради. До слова, на засідання були запрошені й члени родин військовослужбовців, які перебували у житловій черзі. На засіданні члени міськвиконкому одноголосно прийняли рішення задовольнити клопотання військових комунальників про видачу ордерів військовослужбовцям-черговикам.

Ордери на отримання постійного та службового житла 19-ом військовослужбовцям вручив міський голова Жидачева Володимир Левко.

Підполковник Володимир Скоростецький
Регіональний медіа-центр МО України (м. Львів)