дивись.info

Питання захисту української мови за рік так і не вдалося зрушити з місця (дослідження)

Питання захисту української мови за рік так і не вдалося зрушити з місця (дослідження)

Популярною обіцянкою парламентських виборів-2012 було мовне питання. У передвиборних обіцянках мажоритарники Львова обіцяли: М.Хміль та І.Васюнник: “зроблю все можливе для захисту української мови як основи державності”, І.Фаріон та Ю.Михальчишин дали дві обіцянки: 1) “Скасувати антиукраїнський закон Ківалова-Колесніченка «Про засади державної мовної політики». Ухвалити натомість Закон «Про захист української мови»; 2) “Запровадити обов’язковий іспит з української мови для держслужбовців та кандидатів на виборні посади. Зобов’язати всіх держслужбовців вживати українську мову на роботі та під час публічних виступів”.  

Про це повідомляє прес-служба фундації “Відкрите суспільство”

Цікавим є той факт, що жоден з них не увійшов до складу Міжфракційного об’єднання «За українську мову», створеного 22 березня 2013 року.

У заліку “мовних” обіцянок стали такі ініціативи львівських мажоритарників:

1) законопроект 1233 (Яворівський В.О., Матіос М.В., Фаріон І.Д., Бондаренко В.Д., Іллєнко А.Ю.), що передбачає запровадження порядку функціонування української мови як державної;

2) законопроект 3494 (Фаріон І.Д., Михальчишин Ю.А.), що передбачає встановлення обов’язковості володіння українською мовою посадовими та службовими особами органів державної влади та проведення атестації та пропонує встановити вимоги  до посадових та службових осіб органів державної влади зобов’язані складати іспит з української мови для підтвердження необхідного рівня володіння нею під час виконання ними службових обов’язків;

3) законопроект 2601 (Фаріон І.Д., Михальчишин Ю.А.), передбачає встановлення кримінальну відповідальність за  умисні дії, спрямовані проти державної мови, функціонування якої встановлено Конституцією України. Запропоновано посягання на державну мову кваліфікувати як замах на конституційний лад;

4) 10 депутатських запитів Фаріон ІД. на відстоювання української мови.

Також І.Фаріон, виконуючи свою програмну обіцянку “скасувати оподаткування на україномовне книговидання” вирішила піти альтернативним шляхом. Одним законопроектом 2978 запроваджуються ставки мита на імпортну книжкову продукцію, а іншим 2979 у Бюджетному кодексі надходження від цього мита спрямовуються на поповнення фондів бібліотек книжками українського виробництва українською мовою.

За рік було апробовано і інші форми реалізації програмних положень щодо виконання «мовних» зобов’язань. Зокрема, фракція партії «Свобода» запровадила практику скандування «Українська!» під час виступів народних депутатів з трибуни парламенту російською мовою. Разом з тим, на сьогодні треба визнати, що реєстрацією законопроектів з виконання мовних обіцянок дії опозиції завершились.

Партії опозиції жодного разу не проводили масштабних парламентських дій – блокування трибуни, перешкоджання роботі парламенту – спрямованих на примушування Верховної ради України до скасування Закону України “Про засади державної мовної політики” та прийняття розробленого опозицією системного мовного закону.

Законотворчі ініціативи прибічників відновлення прав української мови в Парламенті так і залишаються деклараціями. Мовна тема втрачає актуальність в діяльності як депутатів від від опозиції, так і влади, попри те, що україномовні громадяни України не можуть задовольнити свої права на отримання послуг рідною мовою, а російськомовні не демонструють бажання активно боротися за свої права.

Викликає здивування ефективність роботи опозиційних депутатів, що очолюють та мають більшість в профільному Комітету ВРУ  з питань культури і духовності, які за рік роботи не спромоглися не лише довести свій законопроект до сесійного залу (законопроект №1233), але й навіть розглянути його в «своєму» Комітеті.

Законотворчі ініціативи прибічників відновлення прав української мови в Парламенті так і залишаються деклараціями. Мовна тема втрачає актуальність в діяльності як депутатів від від опозиції, так і влади, попри те, що україномовні громадяни України не можуть задовольнити свої права на отримання послуг рідною мовою, а російськомовні не демонструють бажання активно боротися за свої права.

Викликає здивування ефективність роботи опозиційних депутатів, що очолюють та мають більшість в профільному Комітету ВРУ  з питань культури і духовності, які за рік роботи не спромоглися не лише довести свій законопроект до сесійного залу (законопроект №1233), але й навіть розглянути його в «своєму» Комітеті.

Законотворчі ініціативи прибічників відновлення прав української мови в Парламенті так і залишаються деклараціями. Мовна тема втрачає актуальність в діяльності як депутатів від від опозиції, так і влади, попри те, що україномовні громадяни України не можуть задовольнити свої права на отримання послуг рідною мовою, а російськомовні не демонструють бажання активно боротися за свої права.

Викликає здивування ефективність роботи опозиційних депутатів, що очолюють та мають більшість в профільному Комітету ВРУ  з питань культури і духовності, які за рік роботи не спромоглися не лише довести свій законопроект до сесійного залу (законопроект №1233), але й навіть розглянути його в «своєму» Комітеті.

Законотворчі ініціативи прибічників відновлення прав української мови в Парламенті так і залишаються деклараціями. Мовна тема втрачає актуальність в діяльності як депутатів від опозиції, так і влади, попри те, що україномовні громадяни України не можуть задовольнити свої права на отримання послуг рідною мовою, а російськомовні не демонструють бажання активно боротися за свої права.

Викликає здивування ефективність роботи опозиційних депутатів, що очолюють та мають більшість в профільному Комітету ВРУ з питань культури і духовності, які за рік роботи не спромоглися не лише довести свій законопроект до сесійного залу (законопроект №1233), але й розглянути його в «своєму» Комітеті.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.