Львівщина вартує набагато більше коштів від держави, - Качмарик (відео)

5 лютого у Львівській обласній раді відбулось обговорення проекту обласного бюджет на 2014 рік, який уже підписав голова ОДА Олег Сало. До участі у обговоренні запросили представників громадськості, керівників органів державної виконавчої влади, науковців та представників громадськості. Голова постійної комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та комунальної власності Львівської обласної ради Ярослав Качмарик зазначає, що під час громадського обговорення проекту бюджету Львівської області на 2014 рік прозвучало немало конструктивних думок, зокрема, щодо потреби ухвалення бюджету. Після обговорення проекту бюджету Дивись. Інфо попросило Ярослава Качмарика детальніше поділитись своїми думками щодо головного фінансового документу області:

-       Ярославе Дмитровичу, сьогодні відбулось обговорення основних показників проекту обласного бюджету на 2014 рік. Які Ваші висновки обговорення та загалом про проект обласного бюджету?

-         Основне, що ми залучили до даного процесу громадськість і тепер ми можемо акумулювати думку не лише тих, хто відповідає за розробку бюджету, а це, зокрема, департамент фінансів, не лише депутатів, що відповідальні перед громадою за прийняття збалансованого, об’єктивного бюджету, який дійде до кожної людини, а ми також зможемо оцінити думку громадських організацій і їх об’єднань. Це для нас дуже важливо, ми робимо це не вперше. Зокрема, відбувалось у нас обговорення проекту державного бюджету і також була ціла низка думок. Ми їх, звичайно, донесли до депутатів, які представляють Львівщину, і до Міністерства фінансів України, але, на жаль, думки громади в державному бюджеті враховані щонайменше. В даній ситуації ми бачили, що було багато депутатів обласної ради і голів комісій на громадських слуханнях. Я думаю, що об’єднання думок, які нині прозвучали, допоможе нам напрацювати той бюджет, який буде оптимальним.

-       Коли Львівська обласна рада розглядатиме проект бюджету в сесійному залі обласної ради?

-       Обласна рада буде розглядати бюджет у сесійному залі, це точно. Ось коли – то дискусії продовжуються у нас на наступний вівторок, 11-го лютого. Буде сесія обласної ради, і одне з питань, яке швидше всього буде розглянуто – це проект бюджету Львівської області на 2014 рік. Ну але може статися, що не буде консолідованого проекту, тобто він не буде розглядатися, тому що є низка аргументів, чи треба приймати бюджет, так само маємо цілу низку аргументів, які будуть казати, що цього не треба робити.

-      Ви, як голова бюджетної комісії, пропонуватимете депутатам голосувати «за» чи «проти» обласного бюджету на 2014 рік?

-       Я, як голова бюджетної комісії, відповідаю за організацію процесу розробки і обговорення бюджету, зокрема, відбулися засідання на рівні департаментів, постійних комісій департаментів і ці засідання відбувались досить дискусійно. Бюджетна комісія заслухала бюджетні запити розпорядників коштів, закладів, установ, департаментів… Проведена непроста робота. Далі дуже важливо найти аргументи, які потребують цього бюджету. Я готовий їх називати і вони направду є важливі. Зокрема, от сьогодні звучали питання щодо ризиків невиплати заробітної плати в бюджетній сфері. І тактика є наступна: якщо не вистачає коштів на оплату праці, тоді беруть позику. Але якщо не затверджений бюджет, то казначейство не дає ці позики. Це один з аргументів. Інший, не менш важливий – у нас знаходиться на казначейському обслуговуванні заборгованість у сумі 61,2 млн грн. Сума величезна і для того, щоб її повернути тим, хто чекає на ці гроші – а це виконавці робіт за бюджетні кошти – то треба прийняти бюджет і уточнити його з врахуванням перехідних залишків. І це можна робити безмежно довго, але чи будуть чекати ті, кому ці гроші повинні надійти, а це, до речі, теж чиїсь та й зарплати.

-     Якщо ми вже говоримо за зарплати, то яка ситуація із виплатами заробітної плати учителям Львівщини?

-      Щодо учителів та загалом усіх працівників бюджетної сфери - ситуація є стійкою в частині забезпечення. Під час останнього засідання обласної ради минулого року одним з ключових рішень за рік було, я вважаю, питання розподілу субвенцій в розрізі територій.

Один мільйон гривень було розподілено в розрізі районів, зокрема це дозволило працівникам освіти, піти, скажемо так, на Різдвяні свята з заробітною платою, але загалом для того треба мати ресурс. Цей ресурс, як правило, акумульований у статті "дотація вирівнювання фінансового забезпечення місцевих бюджетів" і в цьому році вона складає 62 млн гривень. А в попередньому році фактично витрачено для цього близько 300 млн гривень. Але, знову ж таки, цей бюджетний процес так побудовано, що в кінці року ми просимо, вимагаємо у Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України ці кошти. І, на жаль, бюджетне законодавство таке, що ми не можемо закласти достатній ресурс, зокрема для заробітної плати в бюджетній сфері і це звучить особливо гостро на рівні тих закладів, які обслуговуються з районних бюджетів, а загальноосвітні школи саме звітам обслуговуються і ми відповідаємо за обласні заклади освіти зокрема.

І та проблема в обласних закладах стоїть набагато менше. Ми розуміємо тих голів районних рад, які були присутні сьогодні. Ризики невиплати заробітної плати є, вони побудовані на основному: державний бюджет не виконується, а фінансування, зокрема, оплати праці у бюджетній сфері відбувається шляхом міжбюджетних трансфертів з державного бюджету, і коли ці кошти не надходять до державного бюджету, вони не повертаються назад. Звичайно, хочеться, щоб ці кошти залишалися у нас і нікуди не ходили, але, на жаль, бюджетне законодавство каже інакше.

-      А яка ситуація з Міністерством фінансів України? Наскільки вони охоче надають кошти тоді, коли закінчуються кошти з обласних бюджетів?

-      Охоче кошти з Києва, особливо до Львова ніхто не надає і потрібна ціла низка обґрунтувань, зокрема нам критично ставиться зауваження, що у нас занадто розвинена бюджетна сфера, тобто робочих місць є більше, ніж має бути. І в дійсності ми знаємо на Львівщині ситуацію, коли в тій же освіті, є класи, де двоє-троє дітей вчиться, коли школа недостатньо укомплектована, чи в охороні здоров’я зайнятість ліжкомісць недостатня, і багато таких показників можна називати не на користь Львівщини. І десь так виглядає, що за нормативними показниками, які Міністерство фінансів нам доводить по розрахунках бюджету – ми повинні на бюджетну сферу отримувати менше коштів, ніж отримуємо. Можу сказати, що у нас оплата праці працівників бюджетної сфери більше 40% від заробітної плати у Львівській області в цілому. Це, з одного боку говорить, що ми дбаємо про бюджетників, а з іншого боку каже, що нам таки потрібно робити управлінські рішення, і приймати їх для того, щоб ця структура бюджетної сфери була якісна, доступна і ефективно використовувалась, тому коли будується школа, то треба думати, щоб ця школа служила десятиліттями, щоб там діти були. А я можу називати факти, коли школа будується на більше число місць, ніж треба. Коли будується лікарня, значить вона має бути заповнена і, на жаль, іншого шляху немає.

-        Тобто, виходить, що нерентабельними є ці школи та лікарні?

-         Виходить, що у нас бюджетна сфера завантажена не на сто відсотків. Це таки так. Але для того треба зробити цілу низку управлінських дій. Одна з них – і вона прозвучала у виступі голови районної ради - близько до Львова – Жовківська районна рада. І пропозиція слушна. Кількість сільських рад – вона щонайменше у 2,5 разів більша від потреб. Коли людина каже, що у мене в районі 45 сільських рад, а вистачило б і 17 – а сільська рада – це голова, це чотири працівники як мінімум, які отримують заробітну плату. І це є, очевидно, видатки. Зрозуміло, що найлегше звільнити тих людей чи забезпечити місцеве самоврядування належним ресурсом, але має бути механізм відповідності між потребою та працівниками. Коли сільрада, скажемо так, забезпечує послугами 400 осіб населення, які живуть на цій території – так не має бути. Очевидно, має бути відповідна площа, відповідна чисельність. І тим шляхом треба йти. І ці пропозиції, вони може не так сміливо, але звучать. І сьогодні вони прозвучали як громадська думка.

-      Які видатки передбачені для розвитку ФАПів, пунктів сімейної медицини тощо? Чи планується на Львівщині оптимізація медичних закладів? Ви сьогодні згадували про систему швидкої медичної допомоги і сказали, що не знаєте, наскільки якісно використали кошти.

-       Щодо ФАПів, то фінансування відбувається з районних бюджетів. Ще два роки тому ФАПи фінансувались з базових бюджетів – тобто село, селище, місто. Але передали фінансування на рівень районного бюджету. До речі, села неохоче віддавали ці кошти. Наскільки це покращило роботу ФАПів? Думаю, не дуже. У нас з обласного бюджету і з державного дещо було фінансування на реконструкцію ФАПів як приміщень, і на централізовану закупівлю обладнання. І значна частина ФАПів таки відремонтована. Але нам би хотілось, щоб на цьому рівні не лише першу медичну допомогу отримували, а, допустимо, могли купити необхідні лікарські засоби і медичні препарати. Це зробити непросто. І ціла низка пропозицій, які потребують додаткового фінансування і сільської медицини. У нас, знову ж таки, це не є рівень фінансування міського бюджету, але в нас є програма розвитку первинної медицини у сільській місцевості і там є близько 2-х млн грн. Є ціла низка пропозицій збільшувати це ресурс.

Щодо державного фінансування, то позитивно, що сільські лікарі будуть мати трохи коштів на доплати і надбавки. Там є те, що фінансування зростає і на благо тих людей, що працюють в сільській медицині. Таки треба стимулювати, бо от можна подивитись на структуру державного розподілу в медичних закладах – ніхто ж не хоче їхати в село працювати. І це правда. І треба щось, очевидно, з тим робити. Але разом з тим хочеться, щоб була відповідна якість обслуговування послугами охорони здоров’я на селі і це забезпечити дуже непросто. Тому що лікар – це добре, але він має мати відповідні засоби лікування: устаткування, має бути медичне обладнання і його закупляти, на жаль, останнім часом, все менше і менше коштів.

-     Після підписання угоди з Шевроном передбачалось, що Львівщина до кінця 2013 року мала отримати 12 млн грн. на заходи із рекультивації Грибовицього сміттєзвалища.

-     Дійсно, було таке передбачення, була навіть відповідна постанова Кабміну про надання субвенції у обсязі 12 млн грн., яка була розподілена в розрізі 5-ти млн. грн. – м. Жовква, каналізаційні споруди і 7 млн на рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища. І я сприймав ці дії з великим оптимізмом – думав, що фінанси є і процес буде посуватись. Але, на жаль, процес спинився і одна з причин та, що є розпорядження по фінансуванню, а самого фінансування немає, то, відповідно, використовувати кошти складно. У мене є ціла низка зауважень до проекту рекультивації міського сміттєзвалища і направду, розробка цього документу ведеться вже більше двох років, були використані кошти і проектанти далі інтенсивно, ну, умовно інтенсивно, працюють далі над проектом і у мене складається враження, що роками проектують рекультивацію, то скільки ж її будуть робити? І це нам у Львові може й можна чекати, а чи захочуть чекати ці люди, які там живуть?

-        Можливо, ще якісь субвенції Львівщина не отримала?

-         Думаю, що Львівщина багато чого не отримала з того, що могла отримати у попередньому році, принаймні. Із 70-ти державних програм не більше 20-ти діють у Львівській області і у нас є дуже багато запитань по фінансуванню, зокрема, галузі агропромислового комплексу і це теж, в свою чергу, нині на громадському обговоренні було. Бо галузь наче не бюджетна і ми не можемо фінансувати її зі свого бюджету, а Міністерство аграрної політики цього року є розпорядником 7,4 млрд грн. коштів. От подивимося, скільки їх у Львівську область надійде. І тут якраз треба працювати з тими державними ресурсами, які не доходять до Львівщини. Можна називати цілу низку показників, які не прикрашають фінансування бюджетної сфери.

Ту ж охорону здоров’я, якщо показник на одну людину бюджетне фінансування, то це було 19-те місце по Україні. Львівщина вартує набагато кращого відношення державного бюджету. Тут двояко: тут треба працювати з державним бюджетом – обґрунтовувати, переконувати, вимагати і в даній ситуації голови адміністрацій мали би активніше працювати.

-        Розкажіть, на якій стадії зараз перебуває проект будівництва нового полігону ТПВ?

-         Ви маєте на увазі Грибовицького? Ну у нас обговорюється програма поводження з твердими побутовими відходами і на Львівщині таких полігонів несанкціонованих є декілька сотень. Кажуть, близько 400. Але найважливіше це, очевидно, Грибовицьке сміттєзвалище. І процес непростий, у стадії обговорення. На жаль, будемо відверті, проблема бачиться у двох аспектах: перший – це рекультивувати і закрити діючі сміттєзвалища, друге – це відкрити одне чи декілька, які зможуть забезпечити потреби території у збереженні та утилізації твердих побутових відходів. Ця проблема потребує значної інвестиційної складової. В даній ситуації десь так виглядає, що тарифна політика в Україні не забезпечує рентабельності, окупності тих інвестицій, тому інвестори не поспішають надати кошти. Потрібно фінансування держави і одна з умов, зрештою, підписання угоди щодо видобутку сланцевого газу – одна з надій тих, хто проживає на території Жовківського району. Було так, що сміттєзвалище отримає кошти для рекультивації та його закриття. Але загалом проблема утилізації твердих побутових відходів стоїть дуже гостро. З обласного бюджету було фінансування на рівні Червонограда – полігон відкритий, майже працює, в Новояворівську активно ведуться роботи. Для цього у нас використовуються кошти Фонду охорони навколишнього природного середовища. Кошти немалі, але проблем з охоронними заходами є дуже багато – витратне фінансування. І там для того, щоб вести один об’єкт потрібні гроші, потрібні мільйони, на жаль, ми їх не маємо.

Розмову із Ярославом КАЧМАРИКОМ дивіться у відео Дивись. Інфо:

Ольга КРАСЬКО, Дивись. Інфо

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: