Неоднозначне сприйняття призначення Сех зумовлене як мінімум трьома причинами, - експерт

Чутки про її призначення на посаду голови Львівської ОДА ходили у області давно. Ще навіть до перемоги Євромайдану. Тоді мало хто у це вірив, але 2 березня це сталось офіційно: в. о. Президента Олександр Турчинов підписав Указ «Про призначення Сех Ірини Ігорівни головою Львівської обласної державної адміністрації». Нардеп від ВО «Свобода» стала єдиною жінкою-очільником області у новій владній команді. 

Ввечері 2 березня стало зрозуміло: призначення голів обласних державних адміністрацій таки відбулось за квотним принципом та за пропозиціями керівників тоді ще опозиційних фракцій парламенту. Фракція партії УДАР не прийняла участі у першому розподілі посад у регіонах, тож призначення голів між собою розділили ВО «Свобода» та ВО «Батьківщина». Відтак «Свобода» таки отримала таку омріяну для себе Львівщину і вже самостійно вирішила – нею керуватиме саме Ірина Сех.

«Я виконую вказівки центральної влади. Так було вирішено», – сказала Сех про своє призначення. Натомість джерела Галицької правди у фракції «Батьківщини» переконують: призначення на цю посаду для Ірини Ігорівни було принциповим питанням, якщо хочете, певним пунктом, який вона хотіла довести самій собі. Так це чи ні, може, і не суттєво. Суттєво інше: очільниця області, яка так критикувала одного зі своїх попередників за поєднання роботи із депутатським мандатом, заявила: поки що здавати мандат не буде. До вказівки центральної влади. Мовляв, кожен голос у Раді зараз на вагу золота, тому голосування за важливі для країни питання саме голосом голови ОДА може бути вирішальним.

«Я усвідомлюю, що маю це зробити. Я до цього готова. І здам мандат, коли буде вказівка із Києва», – каже Ірина Сех. Нагадаємо, що законодавство забороняє народним депутатам України поєднувати статус із роботою у виконавчій гілці влади. Це вже стало другим порушенням так званих принципів Майдану про нову якість української політики. Першим було, і тут слушно зауважує керівник фракції УДАРу у Львівській облраді Оксана Юринець, сам принцип призначення Сех на цю посаду. «Саме призначення Сех на цю посаду уже означає, що від якихось із старих методів при призначенні ми так і не відмовились», – зазначає Оксана Юринець.

Такий принцип призначення на посаду власне і обурив політикум Львівщини й навіть частину нардепів від області, які перед призначенням публічно запропонували на цю посаду іншу людину – підприємця Ярослава Рущишина. Наше джерело у парламентській фракції «Батьківщини» розповідає, що причини нерозгляду кандидатури Рущишина насправді банальні: мовляв, справді при формуванні квотного принципу ця кандидатура потрапила до розгляду найвищого керівництва партії «Батьківщини», але серйозно не розглядалась не через бажання «Свободи» очолити Львівщину, а через інший момент. Джерело запевняє, що торги за посаду керівника стратегічної області могли вестись навіть із «Свободою», яка претендує на посаду очільника митниці, однак кандидатуру Рущишина запропонували люди, які причетні до нардепа Дубневича, що викликало жорсткий спростив керівництва фракції «Батьківщини». «Якщо б Рущишина запропонував хтось нейтральний, то кандидатуру розглянули б, а оскільки область перед президентськими виборами не захотіли віддавати під контроль людей Кличка, то вирішили вбити двох зайців: покарати Кличка за те, що звинуватив Тимошенко в узурпації ключових посад у Кабміні, й не сваритись із «Свободою», – розповідає джерело. Так це чи ні – невідомо, бо офіційно цього ніхто не підтверджує, зате маємо факт: Львівщина повністю віддана «Свободі». Нагадаю, фракція цієї політичної сили має найбільше голосів у Львівській облраді, саму облраду очолює свободівець Петро Колодій, а Львівську ОДА очолила представник цієї ж партії Ірина Сех.

Станом на 13 березня, а пані Сех призначена на посаду 2 березня, усі заступники попереднього голови ОДА Олега Сала досі працюють, попри те, що вони написали заяви на звільнення ще до призначення Сех. У Львівській ОДА за 11 днів не звільнено жодної людини, навіть попри розпорядження Кабміну про скорочення кількості заступників голови ОДА із п’яти до трьох. Цікавий нюанс також у тому, що чинний заступник голови Львівської ОДА Ірина Романів за станом здоров’я не може бути звільнена із посади як мінімум ще кілька місяців. А оскільки Кодекс законів України «Про працю» ще ніхто не скасовував, то звільнити працівників ЛОДА за політичною ознакою Ірині Сех дасться нелегко. Безперечно, заступників змінять, хоча сама пані Сех у першому інтерв’ю пообіцяла сформувати свою команду за тиждень, натомість взяла лікарняний й поїхала у Київ на іншу роботу – голосувати у Раді. Проте виконати вимогу Майдану про повну зміну чиновників Олега Сала Ірині Сех навряд вдасться – не можна забувати як про професійність людей, так і зрештою, про людські долі, які не винні у тому, що президентом цієї держави колись був диктатор. Тим не менше, цитуючи одного із попередників Сех, «політична мішура» на Львівщині таки взяла своє: не встигли вшанувати Героїв Небесної сотні, як одразу з’явились дуже багато достойних осіб на крісла. Кажете, дерибан посад тільки у Києві? Ірині Сех у цьому випадку направду по-людськи можна поспівчувати, бо задовольнити апетити усіх на Львівщині ще не вдавалось нікому. І не вдасться їй.

Шлях у велику політику Ірина Сех розпочала у 1998 році, коли вступила до лав партії «Свобода» і одразу стала помічником народного депутата Олега Тягнибока, працюючи у його громадській приймальні. До того Сех працювала вчителем у школах міста Золочева та Бродів. Закінчила Тернопільський педінститут та правничий факультет Львівського національного університету імені Франка.

Запам’яталась Ірина Сех тим, що запропонувала екс-голові Львівської ОДА генералу Михайлу Цимбалюку застрелитись: «Після того, як Ви не виконали своїх обіцянок, за правилами офіцерської честі, Ви мали би приставити пістолет до скроні».

Ігор Грещук, голова фракції Партії регіонів у Львівській обласній раді, заявив, що МПП «Топаз», що належить чоловіку народного депутата, незаконно вирубує ліс, а Ірина Сех, будучи головою екологічної комісії, покриває незаконне вивезення лісу. Подібну заяву оприлюднив і колишній керівник комунального підприємства Львівської обласної ради «Галсільліс» Павло Котик. Народилась Ірина Сех 1970 року у Бродівському районі Львівської області.

Ростислав КОВАЛЬ, політичний аналітик:

Неоднозначне сприйняття громадою призначення Ірини Сех головою облдержадміністрації на Львівщині зумовлене як мінімум трьома причинами. Перша причина лежить у політичній площині. Всеукраїнське об’єднання «Свобода» на Львівщині має підтримку меншості. Ця цифра не дотягує навіть до 40 %. Крім того, варто зазначити, що частина з виборців, які у 2012 році під час парламентських перегонів поставили позначку навпроти партії Тягнибока, зробила це авансом, і навряд чи «Свобода» сьогодні зможе повторити цей результат на виборах. Інша причина полягає у кулуарності прийняття рішення про призначення нової голови ЛОДА. Жодних спроб обговорити це питання з громадськістю не було. Львів’яни очікували, що матимуть контроль за процесом призначень в області, а у відповідь отримали чиновника за партійною квотою. Третя причина – особисто-фахова. Більшість людей, які є дотичними до владних структур, мають зауваження до особистих якостей Ірини Сех, а також до її фаховості. Громадськість втомилась від політичних голів адміністрацій. Сьогодні є запит на фахівців-неполітиків. І такий підхід є виправданий, адже посада голови обласної адміністрації – це чинник, який повинен консолідувати регіон і в політичному, і в економічному, і в інших сенсах.

Олександр АНТОНЮК, громадський діяч

З радістю сприйняли новину про призначення Ірини Сех головою ЛОДА хіба що ядро її виборців, також чимала частина електорату ВО «Свобода», переважно люди старшого віку. Мабуть, все. Ракурс з Майдану, напевно, є найпоказовішим, хоча саме його позицію, вимоги та представників піддають під дію різноманітних маніпуляцій. Одна з основних вимог Майдану – це публічне обговорення кандидатів, які увійдуть до влади.

Фраза «Він був на майдані» стала однією з головних і визначальних критерій, відповідно кожен кандидат має серйозний відео- чи фотоархів як доказ свої революційності. Разом з тим, вже традиційно, влада формується кулуарно. А далі в Києві започаткували нову технологію електоральної підтримки: це театралізоване дійство обговорення і погодження кандидатів у владу, Львів не став винятком. Львівський майдан отримав не менш пафосний спектакль з майже бездоганною режисурою на представленні Ірини Сех головою ЛОДА.

Коли мова йшла про боротьбу з режимом, то великих питань в об’єднанні сил з іншими політичними силами великих труднощів не викликало, але оскільки мова тепер йде про владу і відповідальність, то ті ж самі політичні партнери розуміють, що серйозно ризикують, адже принцип «хто не з нами, той проти нас» не завжди є виграшним. Сьогодні партійна доцільність взяла гору над політичною, а тим більше над раціональною та правовою доцільністю.

Хоча певна логіка щодо партійної квоти є, оскільки ВО «Свобода» за результатами виборів у Львівській області є наразі лідером. Проте, якщо вони будуть так продовжувати і надалі (огріхів та рішень, що суперечать публічним обіцянкам та деклараціям вистачає), то термін «наразі» стане для ВО «Свобода» не таким приємним фактом, оскільки «наразі» – це не стала величина, а в даному випадку з’являються недобрі тенденції щодо електоральної підтримки.

Розділяти таку долю «далекоглядним» політичним партнерам не дуже хочеться, але відмовитись від того, щоб бути представленим у владі вони теж не можуть! Ось і маємо конфлікт інтересів, а з ним – політичні, корпоративні та міжусобні інтриги.

Відсутність стратегічного плану розвитку та виходу регіону з «піке», з відверто наглою та дещо цинічною позицією, яка виглядає, м’яко кажучи, недоречно – це, про благородну і жертовну «місію», в якій Ірина Сех як «солдат» виконуватиме рішення «Центральної Влади»... Адже в такому випадку вона виконує наказ (незаконний наказ) про сумісництво посад, що є прямим порушенням Конституції України та Закону України про державну службу.

Хоча ще так не давно, «солдати» і «бійці» з ВО «Свобода" та цілим військом опозиційних сил, нещадно боролись з такими людьми і таким ганебним явищем... Маємо очевидний факт, сповідування подвійних стандартів, де головний принцип – «своїм все, а ворогам» закон»!

Олег ДОВГАНИК, Галицька правда