Адам Загаєвський проведе творчий вечір

У Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника відбудеться XL "Оссолінська зустріч" – авторський вечір з Адамом Загаєвським.

Зустріч відбудеться 7 квітня 2014 р. о 17.00 год., у читальному залі No.1 iм. Oмеляна та Тетяни Антоновичів ЛННБ України, вул. В.Стефаника 2.

Про це Дивись. Інфо повідомив Марцін Зєнєвіч, консул з питань двосторонньої співпраці Генеральне Консульство РП у Львові

Зустрічі організовуються Львівською національною науковою бібліотекою України імені В. Стефаника та Національним закладом ім. Оссолінських та відбуваються під патронатом Генерального Консула Республіки Польща у Львові.

Адам Загаєвський - нар. 21 червня 1945 р. у Львові. Поет, есеїст, літературний критик, прозаїк, перекладач. Провів своє дитинство в Глівіцах. З 1963 р. жив у Кракові, де вивчав філософію і психологію на Ягеллонському університеті. Представник Нової Хвилі, співавтор (разом з Ю. Корнхаузером) голосного маніфесту Світ не представлений (1974). Після підписання в 1975 р. „Листа 59” проти змін до Конституції ПНР, була накладена заборона друку на його твори. У грудні 1982 р. переїхав до Парижу, в еміграції провів двадцять років. З 1988 р. проводив щорічні цикли занять з creative writing в Університеті Х'юстона (Техас). У 2002 р. повернувся до Польщи, живе у Кракові. Вчить літератури у Чикагзькому університеті. Член редколегії "Літературних зошитів" з моменту створення.

Найважливійші поетичні книги: Повідомлення (1972), М'ясні магазини (1975), Лист. Ода до множинності (1982), Їхати до Львова та інші вірші (1985), Полотно (1990), Вогняна Земла (1994), Прагнення (1999), Повернення (2003), Антени (2005), Невидима рука (2009). З томів есе слід згадати Солідарність і самотність (1986), Два міста (1991), В іншії красі (1998), Оборона запалу (2002) та Поет говорить з філософом (2007).

Належить до польськіх поетів і публіцистів, твори яких найбільше перекладаються на інші мови.  Є лауреатом багатьох престижних міжнародних премій, зокрема: Премії Курта Tухолського шведського ПЕН-клубу (1985), Prix De La Liberte французького ПЕН-клубу (1987), премії Вілениці (1996), Ніколаус Ленау Прейс (2000), Премії Томаса Tranströmerа (2000), Літературної премії Фонду Конрада Аденауера (2002) і Премії Нойштадт (2004). Член Академії мистецтв у Берліні та Академії мистецтв у Мюнхені.