Виборів Президента не буде?
Якби я сам прочитав такий заголовок ще місяць назад, я б подумав, що його автор є якимось російським агентом. Але сьогодні я пишу це сам. І от чому.
Те, що відбувається зараз на Сході, є початком реальної контрреволюції, яку підготували Путін і Янукович. Уже зараз зрозуміло, що під керівництвом російських інструкторів у регіоні діють озброєні бандити з угрупувань самого Януковича, Іванющенка, люди Ахметова. Для чого це Ахметову - до кінця не зрозуміло. Мабуть, Янукович або Путін можуть його шантажувати таким чином, що цей шантаж значить для нього більше, аніж інтереси бізнесу в інших частинах України і на Заході. Тарута і Ахметов, так само, як і Коломойський, брали на себе відповідальність за регіон, просили призначити лояльних силовиків, і українська влада на це погодилася. Але Коломойський зробив свій вибір на користь України, а Ахметов - ні. Звичайно, ми не повинні забувати і про тих 20% людей, які навіть під час Революції гідності готові були голосувати за Януковича. Це теж українці. І теперішня українська влада не вела і не веде з ними діалог. Тоді, коли сам Янукович використовував технологію розділу України, Ющенко та ті демократи, які його підтримували, прийняли ці правила гри. Вони і зараз продовжують в них грати, ігноруючи, наприклад, ідею виборів за відкритими регіональними списками, які могли би зцементувати країну. Але час іде. До втрати Донбасу - один крок. За ними підуть атаки на Харків, Дніпропетровськ, Одесу.
Влада, яка захопилася поділом посад і погрузла у підкилимних домовленостях реальної політики, розгубилася в умовах реальної кризи. А в таких умовах діяти необхідно протилежно - спираючись не на безглузді домовленості зі спонсорами, а на фаховість і професіоналізм. Громадянам Сходу потрібно запропонувати реальне місцеве самоврядування та, як це не парадоксально, продемонструвати, що Київ відмовляється від корупції і починає жити та реформувати суспільство за західними правилами. При цьому враховувати регіональні і мовні особливості Сходу теж потрібно. Ми забули, що крім місцевих олігархів і бандитів, там є творча і наукова інтелігенція, підприємці, які прагнуть прозорих правил гри. Їхнього голосу не чути, хоча саме їхні думки, думки тверезої і справжньої місцевої еліти, могли б зупинити безлад.
Щоб це робити, українська влада має негайно припинити бездіяльність у гуманітарній та інформаційній сферах.
Населення Донбасу, за даними українських соціологів, мріє про сильну руку. Вони бачать таку руку російського полковника, який уже керує українською міліцією. А мали би бачити сильну руку призначеного сьогодні керівника антитерористичного центру Василя Крутова, наприклад.
Центр не зможе діяти без підтримки армії. Армія позавчора зупинилася перед барикадою в Слов"янську і відмовилася прикривати внутрішні війська, які повинні були атакувати терористів. Тобто відбулося те саме, що ми вже спостерігали тоді, коли Янукович хотів кинути армію проти Майдану. Військові відмовляються без введення надзвичайного або військового стану брати участь в операціях всередині країни.
Тому альтернативою для введення стану можуть бути лише негайні результативні переговори з Ахметовим, якщо його бажання не виходитимуть за межі можливого. І якщо, взагалі, він є людиною самостійною, а не повністю керованою з якихось причин Путіним чи Януковичем. В іншому випадку - стан вводити необхідно. Армія має допомогти СБУ та міліції нейтралізувати лідерів-терористів і не допустити поширення цього бандитсько-російського вірусу на Харків, Одесу і інші регіони. Так, введення стану справа неприємна і ризикована. Так, Україна кровно зацікавлена у президентських виборах заради легітимізації влади. Але ми ж розуміємо, що на Луганщині і Донеччині виборів уже не буде? Хто ж їх тоді визнає? А будемо зволікати, не дочекаємося виборів і у інших областях. Те, що повинна зробити влада - почати діяти рішуче, чесно розмовляючи з власними співгромадянами. А то ми боїмося кожного пчиха і кожного троля у фейсбуці, і за цією боязню втрачаємо країну.
Коментарі