Львів загруз у борговій ямі

Львівський міський голова Андрій Садовий і депутати міської ради попри патріотичні настрої і заяви повільно ведуть місто у боргову яму, хоча й кажуть, що саме 2014 рік стане для Львова роком віддавання боргів. А тим часом цифри говорять самі за себе. Якщо на початок року борг міста становить приблизно 485 мільйонів гривень, то станом на зараз він зріс до 600 мільйонів гривень. Ця цифра збільшилась завдяки улюбленому проекту мера - розпіареному «Трамваї на Сихів», який Садовий, схоже, хоче використати у подальших виборчих перегонах.

Відкритий для світу і… боргів

Чому ж борги міста зростають і чи можна витрачати більше, аніж ми заробляємо? Відповіді на ці питання експерти дають однозначні, проте чиновники і депутати запевняють – без залучення кредитів місто узагалі не розвиватиметься. Зазначимо, що раніше самі депутати дуже критично висловлювались щодо економічної та фінансової політики мерії, натомість останнім часом вони стали обережнішими у висловах. Кажуть: складна економічна ситуація у країні таки дає свій відбиток на міський бюджет.

Депутат Львівської міської ради, голова постійної комісії з питань фінансів та планування бюджету Яромир Самагальський у коментарі виданню «Погляд» наголосив, що багатомільйонні борги можуть стати справжнім випробуванням для міста.

«2014 рік – це пік повернення боргів містом Львовом. Ми повинні повернути надзвичайно багато грошей – це 78 мільйонів по водоканалу, 90 мільйонів тіла кредиту і 12 мільйонів відсотків, які ми брали на будівництво стадіону, це випуск облігацій, це гарантований борг комунальних підприємств за їхніми позиками, а також фінансування проекту ЄБРР, йдеться як про старі борги, ремонт доріг вздовж трамвайних маршрутів №2 та №6, так і про кошти на проект «Трамвай на Сихів».

Тому цей рік, зазначає Яромир Самагальський, для Львова є надзвичайно важким у плані повернення боргів, враховуючи ще фінансовий зашморг казначейства та неготовності підприємців працювати з бюджетом міста.

«На початок року борг Львова складав приблизно 485 мільйонів, тепер ще додається борг за «Трамвай на Сихів». На сьогодні загальний борг становить близько 600 мільйонів. Це не критична сума для економіки міста при умові, якщо працює бізнес, якщо в економіці країни немає стагнації, якщо люди купують майно, землю, але зараз затишшя, нічого не продається. Це просто критично піковий рік. Іще накладається фактор зміни влади, політичної нестабільності в регіонах», – зазначає депутат.

Садовий жонглює цифрами

Самагальський наголошує і на тому, що економіка піддається маніпуляціям. Дуже легко подати правильні цифри, але неправильно їх інтерпретувати.

«Якщо міський голова захоче переможні реляції, то будуть озвучені великі цифри, за якими нічого не стоїть. Якщо донецький, київський чи московський банк купить львівське відділення банку, то хіба це інвестиція в місто? А міський голова чи департамент економіки може сказати, що стільки-то мільйонів інвестовано у банківську сферу, а це всього-на-всього лише зміна власника. Якщо 20 киян купили у Львові 20 будинків – це аж ніяк не інвестиція в місто. Натомість якщо донецьке підприємство збудувало у Львові якесь підприємство, то це – реальна інвестиція. Ми можемо назвати інвестиційний проект ЄБРР, адже вони інвестують в інфраструктуру нашого міста. Якщо якась структура Євросоюзу надає Львову грант у розмірі 1 мільйон євро, скажімо, на ремонт вікон чи сходів і 95% грошей йдуть не на ремонт, а на поїздки, семінари, консультації, всілякі нематеріальні речі, то це не інвестиція. Називалася цифра, що у Львові грантових коштів близько 9 мільйонів євро, хоча з них тільки 485 тисяч гривень були реально використані для матеріального виробництва, були зроблені нові вікна, двері, чим, власне, займається GIZ. Решта коштів пішли на поїздки, консультації, навчання, семінари, хоча, без сумніву, ці речі також потрібні. Тим паче, йдеться про гроші Євросоюзу, інвестори мають право використовувати їх так, як вважають за потрібне», – розповів Самагальський.

Відтак бачимо, що основні кошти (більше 90% від усієї суми) йдуть не на основну ціль, а, проходячи через руки чиновників, осідають десь в чиїхось кишенях. Звісно, потім будуть звіти про проведені семінари і так далі, проте суть від того не зміниться... Гранти в українських реаліях – це освоєння європейських коштів, де головне – особисте збагачення, в нашому випадку чиновників міськради.

Хоч і не до теми, проте яскравим прикладом став грандіозний медичний проект української влади 2004–2010 років – «Дитяча лікарня майбутнього», гроші на яку збирали всім миром, проте самої «лікарні майбутнього» ніхто так і не побачив.

Розвитку не буде

Тому бюджет розвитку Львова 2014 року витратять на повернення боргів. «Фактично всі гроші, які місто цього року заробить від продажу майна та землі, спрямують на повернення боргів. Ба більше, цих коштів навіть не вистачить, отож ми змушені будемо робити запозичення», – каже Самагальський.

Тому чи не тому, але на останній сесії депутати таки проголосували ухвалу про здійснення запозичень до міського бюджету Львова у 2014 році. «За» – 63 голоси!

Місто здійснить запозичення у формі облігацій внутрішньої місцевої позики Львова серії Е у бездокументарній формі. Номінальна вартість однієї облігації становитиме 10 тисяч гривень.
Відсоткова ставка за користування залученими коштами – не більше 20% річних. Відсотки за облігаціями погашатимуть щоквартально. Запозичення здійснять на три роки. Термін погашення основної суми боргу – не пізніше 30 червня 2017 року. Гроші – а це 50 мільйонів гривень – Львів позичить для фінансування заходів з енергозбереження та розвитку інфраструктури міста.

Що ж ми виходить: маючи борги, міськрада знову позичатиме гроші, ще більше влізаючи у боргову яму.

Афера зі стадіоном?

До слова нагадую, що у Львові досі залишаються недобудованими головні споруди ЄВРО-2012 – аеропорт і стадіон. Ці об’єкти так і не здані в експлуатацію. І хоча загалом Львів і область згідно з державною програмою з підготовки до єврочемпіонату отримали понад 8 мільярдів гривень, а ще залучили понад 2 мільярди гривень інвестицій і запозичень, все-таки 220 мільйонів гривень на проведення чемпіонату пішло із місцевих бюджетів.

Якщо ж львів’яни за будівництво аеропорту не платили, то за стадіон із наших кишень таки виділяли кошти. Нагадаю, тодішній міністр інфраструктури Борис Колесніков говорив про те, що є ризик зриву проекту ЄВРО-2012 у Львові, а депутати виділили кошти на будівництво стадіону, який ще досі потребує майже півмільярда гривень (без інфраструктури). Потім держава забрала стадіон, а місто залишилось із боргом 90 мільйонів гривень під 20% річних за будівництво державного стадіону. Щоправда, обіцяє Самагальський, 60 мільйонів цих коштів уже є на рахунках і найближчим часом повинні бути сплачені. Забрала і… недобудувала.

Історія повторюється

Нагадаємо, що вкінці 2012 року борг міста Львова становив 545,8 мільйона гривень. Говорилось тоді про те, що позика Світового банку для міста є проблемною, адже потрібно було повертати і штрафні санкції, і пеню.

«Якщо розглянути всю структуру боргів, які були і є перед містом Львовом, то на 1 січня 2010 року сума боргових зобов’язань міста Львова була близько 1 мільярда гривень. Це як борги, так і відсотки, які по них треба було сплачувати», – зазначив Яромир Самагальський.

Загалом у 2012 році Львів віддав 163 млн боргу, у 2013 р. – 116 млн, але, зауважує депутат Юрій Кужелюк, потрібно пам’ятати, що, беручи позики на довготривалі проекти, керівництво Львова повинне розуміти, що ці борги доведеться віддавати, і від цього постраждають і зарплати, і медицина, і освіта, не вистачатиме коштів на ремонт у місті та на житлово-комунальне господарство.

«Найважчим буде 2014 рік, коли доведеться повертати 194 мільйони гривень. Це все без внутрішніх боргів, це «стадіонний» борг, борги водоканалу, електротрансу, теплоенерго і автодору. А після 2014 року між 80 і 100 мільйонів доведеться віддавати щороку до 2019 року, а далі вже йде спад», – розповідає депутат.

Виникає питання: коли нарешті наші чиновники плануватимуть бюджет таким чином, аби не доводилось щороку сидіти у борговій ямі. Адже навіть школяр знає, що, заробляючи 100 гривень, не можна витрачати 150, адже доведеться позичати.

Проте оскільки місцевий бюджет перебуває у одній кишені з державним, то місцеві ради завжди можуть кивати у бік казначейства, мовляв, це воно не пропускає грошей.

Для Галицької правди:
Яромир Самагальський:
Інформація про борги міста Львова не є закритою від громадськості, водночас це питання є дуже дискусійне і його потрібно розглядати у цифрах у кожному конкретному випадку. Є запозичення коштів Світового банку 2002 року, є запозичені кошти 2006 року, кошти за стадіон, кошти на будівництво трамваю на Сихів, де є співфінансування, але урядом Німеччини надається грант у розмірі 5 мільйонів євро. Треба це місту чи ні? Вартує додати, що місто таки свої борги сплачує.

Юрій Кужелюк:
Якщо кредит береться у гривнях, то його можна брати, оскільки відбувається девальвація валюти, якщо ж у євро – то борги ростуть так само, як і курс і їх значно складніше віддавати. Це питання треба розглядати у контексті загальної ситуації. Не варто забувати, що цього року ми запозичили 150 мільйонів гривень через те, що казначейство не проплатило цих коштів. Місто винне виконавцям робіт і постає питання – чи робити щось у місті взагалі, чи ні. Якщо робити, то виконавцям треба заплатити кошти, оскільки вони виконали роботи й можуть втратити довіру до міста, якщо не брати кредиту і нічого не робити – то мешканці Львова також цього не зрозуміють.
Щодо трамваю на Сихів, то це великий борг для міста, але й вулиці будуть зремонтовані. Це питання дискусійне і не можна класти відповідальність лише на Садового, бо за це голосувала Рада. Були грантові кошти ЄБРР у розмірі 6 мільйонів франків, були кошти на очисні споруди, тепер буде 6 мільйонів євро від уряду Німеччини на екологічний транспорт. Чи треба нам це – наголошую, питання дуже дискусійне. Але скажу, що розмір боргів не є аж надто критичним.

Олег ДОВГАНИК, Галицька правда

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: