Журналісти будуть виїжджати на місця злочинів у складі слідчо-оперативних груп, - Загарія

Домовитися про інтерв’ю з новопризначеним начальником ГУ МВС у Львівській області Дмитром Загарією виявилося непросто. Зокрема, саме через наближення 9 травня – лише після цієї дати керівник обласної міліції погоджувався говорити з журналістами.

З четвертої спроби, після походу безпосередньо до Дмитра Загарії в кабінет, про розмову домовитися таки вдалося. При цьому він попередив, що, оскільки лише днями почав працювати на посаді, ще не готовий глибоко говорити про стан речей у міліції Львівщини. Зі свого боку я пообіцяв, що питання про 9 травня не будуть ключовими в цьому інтерв’ю, пише Данило Мокрик, ZAXID.NET.

Врешті розмова відбулася 1 травня вранці, і тривала близько тридцяти хвилин, впродовж яких Дмитро Загарія відповів на запитання щодо перипетій і конфліктів навколо свого призначення, щодо спадку, який йому дістався від Олександра Рудяка, і щодо іміджу міліції загалом, і щодо «великої чистки» в міліції Львівщини. Хоча, звісно, і зовсім не торкнутися теми 9 травня також не виходило – саме на ній інтерв’ю і закінчилося.

Треба сказати, що Дмитро Загарія увесь час залишався зосередженим на спілкуванні, не відповідаючи на жоден з дзвінків на мобільні, яких за півгодини було не менше чотирьох…

Історія з вашим призначенням тривала довго, можна навіть сказати – непристойно довго. Чому так?

По-перше, керівництво Міністерства за погодженням з представниками громадськості прийняло рішення, що кандидати, які будуть призначатися на такі посади, повинні пройти відповідну процедуру обговорення, узгодження з громадськістю і певні люстраційні процеси. Ця процедура в державі проводилася вперше. Мабуть, з цим пов’язане певне затягування.

Крім того, була велика кількість кандидатур, і комісія (кадрова комісія МВС – ред.) відбирала того, хто може бути кандидатом на цю посаду, а хто відпадає.

А складалося враження, що йдуть якісь підкилимні ігри, що є люди, які не хочуть вас бачити на цій посаді.

Розумієте, це – абсолютно нормальне явище. Не можуть всі бути згодні, є частина тих, хто «за», і частина тих, хто «проти». Частина людей взагалі на цю проблему не реагує. Це – абсолютно нормальний демократичний процес, нічого страшного в цьому немає.

Говорили про те, що ВО «Свобода» і Ірина Сех виступають проти вашого призначення, що вони мають на цю посаду свою людину.

Мені особисто про це ніхто не говорив, щоб проти мене була пані Сех. Я тільки читав в ЗМІ, що була заява, що я комусь не імпоную. Ну, я – відкрита людина, і готовий до співпраці з усіма, навіть з тими, що мені не імпонують.

Ірина Сех прямо звинувачала вас в тому, що ви – людина Медведчука, що при вас відбувалися корупційні моменти ще на президентських виборах 2004 року, коли ви працювали на залізниці…

Скажіть мені, будь ласка, яке я маю відношення до Медведчука? Я бачив його тільки по телевізору. Особисто я з ним ніколи навіть не спілкувався.

Ну, вона вказувала на те, що ви працювали з Олегом Салом.

Коли Олега Сала призначили начальником ГУ МВС, мене призначили на посаду першого заступника начальника УМВС на Львівській залізниці, і все. Я при ньому не працював взагалі.

А стосунки ж у вас якісь є? Ви спілкувались?

Коли я працював першим заступником начальника ГУ МВС у Львівській області, Олег Сало був начальником ДАІ. Моїм блоком була кримінальна міліція. Так що Сало не був мені в жодному разі підпорядкований.

Вас представили в понеділок. Ще в суботу голова Люстраційного комітету при Кабміні Єгор Соболєв написав, що наполягає на вашому якнайшвидшому призначенні, інакше він вийде з кадрової комісії МВС. Тобто ви мали підтримку з боку головного люстратора країни. Ця підтримка була якось обговорена, ви з ним спілкувалися?

Ні, абсолютно. Я Єгора Соболєва бачив на кадровій комісії, коли в Міністерстві обговорювалася моя кандидатура. І все. Особисто я з ним ніколи не спілкувався.

Одна з версій, які доводилося чути – це те, що загалом така посада коштує мільйон доларів, а вас довелося призначати «безплатно». І ніби через це…

Розумієте, говорити можна що завгодно і як завгодно. А я вас інформую, що я за всю свою попередню міліцейську кар’єру ніколи нікому ніяких грошей не давав, і з мене їх ніхто не вимагав. Я працював так, як працював. Давати оцінку можуть ті люди, які зі мною працювали, мешканці населених пунктів, де я працював – зокрема, Львова.

Ще одна незрозуміла історія з призначенням – це історія з призначенням головного ДАІшника області, Степана Харабари (розмова відбулася за дві години до того, як Харабара заявив про свою відмову від посади - ред). Нібито є накази, але він сам каже, що їх не бачив. Вчора він мені розповідав, що у вас з ним була зустріч, на якій ви висловили думку, що у зв’язку з суспільним негативом через його призначення йому слід відмовитися від цієї посади.

Трішки не так було. Я його запросив до себе і запропонував, щоб, оскільки за ним тягнеться негативний інформаційний потік, і в суспільстві, і в ЗМІ, він пройшов відповідне обговорення з членами громадських організацій, взяв участь у програмі «Люстрація», бо при призначенні на такі посади кандидати мусять пройти цю процедуру. Якщо він буде згоден і до нього не буде ніяких застережень, громада дасть згоду, то немає питань. Я його представляю, і в той же день він приступає до виконання службових обов’язків.

Ви особисто бачили наказ про його призначення?

Ні, ще не бачив.

Але він – не нова людина в органах внутрішніх справ. Ви можете дати йому якусь характеристику? Ви знайомі з його роботою?

Я не можу дати йому характеристику, тому що я з ним не працював. Особисто я його вперше бачив, коли запросив на зустріч. Я нічого не знаю ані про нього, ані про його міліцейську кар’єру.

На Львівщині взагалі складні історії з призначеннями в міліції. Є ваша історія, є історія з Харабарою, перед тим призначали Богдана Мицака. Як ви думаєте, з чим це пов’язано?

Я не знаю, з чим. Мабуть, з думкою громадськості, яка не сприймає цих призначень.

Чому ж тоді МВС призначає таких людей?

Це – не до мене питання. Я не можу обговорювати накази Міністерства. Я – військова людина, ношу погони. Є наказ, моє завдання – виконувати накази, а не обговорювати їх.

Перед призначенням ви мали розмову з Арсеном Аваковим? Чи отримували ви від нього прямі вказівки щодо того, що потрібно зробити на Львівщині?

Таких прямих вказівок не було. Обговорювали те, що складна ситуація в державі в цілому, в правоохоронних органах, що є високий рівень недовіри до них. Завдання номер один – це вивести працівників міліції з того деморалізованого стану, в якому вони зараз є. І щоб працівники міліції почали врешті-решт працювати не на владу, не на якусь систему, а так, як написано в законі – для народу і за народ.

Таке завдання мені поставили, і таке завдання я собі поставив. Скільки я буду працювати на цій посаді – відомо одному Богу, це не від мене залежить. Але я докладу усіх зусиль, щоб особовий склад вивести з того стану і він працював не на політику, а для народу.

Ви ж, мабуть, вже мали зустрічі з особовим складом. Дійсно відчували деморалізацію?

Я лише три дні на посаді, ще не з усіма зустрічався. Але я вже збирав всіх керівників підрозділів, провів нараду. Люди розуміють всі проблеми, і готові зі мною працювати і допомогти мені, щоб нарешті міліція почала працювати в нормальному режимі.

Є багато очікувань щодо вашої кадрової політики. Наприклад, цікавить, чи будете ви проводити кадрові чистки серед людей, які так чи інакше перешкоджали революції. Маються на увазі і керівники ДАІ, і працівники «Беркуту». Чи будете ви, умовно кажучи, проводити «велику чистку»?

Однозначно, це буде зроблено. Вже порушений ряд кримінальних справ за тими подіями, які відбувалися під час Революції Гідності. Всі ці особи перебувають під слідством. Я зараз не можу коментувати, які будуть висновки за результатами розслідування. Але ми мусимо це робити. Разом з тим, ми не маємо робити поспішних висновків, поки не приймуть рішення згідно чинного законодавства. Це все – живі люди, і не всі вони брали участь в негідних вчинках. Треба з кожним детально розбиратись.

Те, що пов’язано з «Беркутом»… Дочекаємось результатів розслідування. Хто сам для себе прийме рішення, як йому далі служити, хто захоче поновитися. Щодо тих, що написали рапорти, бо не хотіли виконувати злочинних наказів, зараз матеріали розглядаються, і я думаю, що найближчим часом їх поновлять на службі. Це буде справедливо.

Чи готові ви далі працювати з начальником міського управління Сергієм Зюбаненком, який прийшов ще з Олександром Рудяком?

На сьогодні в мене до нього застережень немає, особовий склад його сприймає нормально, громадськість до нього такого немає застережень. Я можу працювати з усіма нормальним людьми, які не є, в першу чергу, політично заангажовані.

За три останні дні ви, мабуть, вже трохи ознайомилися з тим, в якому стані перебуває місцева міліція. Який спадок ви отримали?

Недобрий. Вам відомі події, які відбувалися у так звану «Ніч Гніву», коли захопили ГУ МВС, райвідділки і інші структури. Знищено багато матеріальних цінностей, матеріальна база, оргтехніка, автомобілі, майно. Була викрадена зброя. Через те матеріальна база мені дісталася не найкраща. Відновити це все буде доволі складно, тому що фінансування у нас практично ніяке. Але нічого, я думаю, що з часом дамо собі з тим раду, вже частково даємо. Своїми зусиллями щось відновлюємо.

Я думаю, що не це – основне. Матеріальну базу ми відновимо. Мені головне, щоб люди зрозуміли, для чого вони служать. Ця загальна думка, що міліція в нас наскрізь корумпована і там одні бандити і садисти… Повірте мені, що це – далеко не так. Але такі випадки, як сумнозвісний випадок у Врадіївці, на жаль, формують думку про те, що таке у нас міліція.

Але в нас є тисячі працівників, які щоденно добросовісно несуть свою службу по охороні громадського порядку, розкривають злочини. Це – щоденна колективна праця. Люди працюють вдень і вночі, без вихідних, без свят. Виїжджають на місця злочинів. Коли скоєні важкі злочини, пов’язані з насильством, то повірте, що потрібно мати сильну психіку, щоб це витримати, дивлячись на кров, вбитих, сльози потерпілих, коли страждають молоді люди, діти. Це все потрібно витримувати і працювати, бачачи ці жахіття. Але люди ж працюють, розкривають злочини, затримують злочинців.

Так, є поодинокі негативні випадки. Але й в суспільстві такі випадки є, не тільки в правоохоронній системі.  На жаль, негатив нівелює добросовісну працю.

Ви підіть до звичайних працівників міліції, подивіться, в яких умовах вони працюють, як вони живуть, які зарплати вони отримують, і тоді у вас думка зміниться. Я буду практикувати таке, що журналісти будуть виїжджати на місця злочинів в складі слідчо-оперативних груп, щоб вони бачили, як працюють міліціонери і в яких умовах, чим вони забезпечені, як вони зустрічаються з кров’ю, сльозами, людською бідою.

Не буду заперечувати, що є чесні працівники міліції. Але ж і ви, мабуть, не будете заперечувати, що той імідж, який склався, склався не на рівному місці.

Я з цим згоден. Я до того і веду, що хочу, щоб наші люди врешті перестали боятися нашої міліції. В нас яке суспільство, така і міліція. Бояться одне одного. Потрібно вирвати цю всю тіньову схему, яка склалася. Це – непросто, але ми мусимо це робити.

Зараз ситуація у Львові також потенційно вибухонебезпечна. Багато говориться про можливі провокації. В мене була розмова з вашим попередником вже в останній день його роботи на посаді, це була приватна розмова, але думаю, що зараз вже про неї можна говорити. Він сказав: «От я піду, і вам тут всім…». Мовляв, все тут перетвориться на хаос. Так от наскільки можливість хаосу у Львові реальна, і що ви можете зробити, щоб ці слова заперечити?

Ну, як ви бачите, в місті і області зараз відносно спокійно. Значить, хаосу не настало. Потрібно працювати з людьми щодня, щогодини, і результат буде відповідний. Я не бачу якихось таких моментів, які би породили той хаос.

Люди готові працювати, вони починають усвідомлювати, що потрібно врешті-решт змінювати ставлення до спілкування з людьми, з журналістами, з активістами. Раніше було певне табу на спілкування, і виникла певна закритість міліції до суспільства. Це треба змінювати.

Наскільки можна зрозуміти, в правоохоронних органах на Львівщині сьогодні є певний мораторій на те, щоб говорити про 9 травня. Але, тим не менше, у Львові ця дата останніми роками є проблемною, і багато хто очікує її з тривогою, особливо – враховуючи загальну ситуацію в країні. Наскільки ситуація є дійсно напруженою і що ви можете сказати, щоб заспокоїти людей?

З тої інформації, що в нас є, десь 99% організацій і людей відмовляються проводити акції в цей день. Але очікується покладання вінків ветеранами війни… Я думаю, що під час проведення цієї акції ми в змозі забезпечити нормальний громадський порядок, спільно з активістами, Самообороною, «Автомайданом». Ми залучили громадськість, щоб уникнути провокацій під час цієї акції. Я думаю, все пройде спокійно.

Російське телебачення картинку не отримає?

Я на це дуже сподіваюсь.

Маєте інформацію про підготовку провокацій?

Ні.

Данило Мокрик