дивись.info

У Червонограді реалізують пілотний міжнародний екологічний проект ООН

У Червонограді реалізують пілотний міжнародний екологічний проект ООН

У Львівській області українські науковці провели перше тестування методології для хвостосховищ в рамках міжнародного проекту з підвищення безпеки промислових хвостосховищ, який допоможе у вирішенні наболілих екологічних проблем регіону та країни.

Проект реалізується за фінансової підтримки Федерального агентства з охорони навколишнього середовища Німеччини (UBA). У рамках заходу у Львові відбувся спеціалізований тренінг з підвищення безпеки хвостосховищ за участі представників Німеччини, Данії, Чехії, України, Грузії, Вірменії та Азербайджану.

Як було сказано під час тренінгу, хвостосховища несуть одну з найбільших небезпек для навколишнього середовища та населення, адже містять токсичні відходи промислових підприємств. При порушенні процесу зберігання ці відходи потрапляють у повітря, землю і воду, перетворюючи місця перебування людей і тварин на непридатні для проживання.

Вирішення проблеми зберігання відходів підприємств гірничорудної промисловості постало відносно нещодавно, з кінця 90-х років. Особливої гостроти цій проблематиці додала низка надзвичайних ситуацій, зокрема аварійний прорив у Байа-Маре (Румунія, січень 2010 року).

Тепер у країнах ЄС, США, Великобританії, Австралії вирішення проблематики внесено у законодавче поле і регулюється низкою законів. Європейська економічна комісія ООН впровадила Конвенцію транскордонної протидії промисловим аваріям. В Україні вперше проблематика хвостосховищ законодавчо окреслена у Державних будівельних нормах 2012 року.

Як було констатовано і продемонстровано під час заходу, дуже багато задавнених проблем в Україні. В основному, це накопичення відходів хімічного виробництва, гірничовидобувної галузі або ТЕЦ.

Проблематика хвостосховищ немає кордонів, бо від аварійних ситуацій на таких об’єктах страждають цілі регіони. Тому на цьому етапі важливо володіти об’єктивною картиною ситуації на хвостосховищах країни. Для цього розробляється методологія для хвостосховищ в форматі МS Exсel.

Вперше проект було впроваджено на одному з двох хвостосховищ діючої Червоноградської збагачувальної фабрики. Як розповів технічний директор фабрики Василь Євдокимов десятирічний термін експлуатації цих хвостосховищ закінчився, адже побудовані вони у 70-х і 90-х роках. Нових не споруджували, збільшуючи об’єм старих. «За станом цих хвостосховищ ми регулярно спостерігаємо, проблем немає», каже директор.

За оцінкою науковців, наразі найбільша проблема фабрики — видобуток вугілля під хвостосховищем, що призводить до утворення порожнин, а відтак небезпеки потрапляння шламів у підземні води.

Як розповів представник Німеччини Герхард Вінкельман, важливість проекту контролю хвостосховищ зумовлена діяльністю гірничовидобувної промисловості, яка пов’язана з чималою кількістю ризиків. Львівський регіон було обрано, оскільки він є частиною Карпатського регіону, який у свою чергу є частиною великого Дунайського басейну. До його складу входять кілька країн, зокрема й ті, що постраждали від екологічних катастроф. «Наша мета — натренувати певну кількість інспекторів, які могли б потім працювати на більш складних підприємствах, — каже  Вінкельман. – Наш проект не локальний, а є міжнародним і глобальним. Тому що ця проблематика відноситься до усіх  держав-учасників Європейської економічної комісії ООН».

«Для України проблематика хвостосховищ є важливішою, аніж для будь-якої іншої європейської країни, – розповів директор Центру Екологічного аудиту і чистих технологій, професор Григорій Шматков. – В хвостосховищах Україні зберігається близько 30 млрд. тон відходів. Переважно це відходи 3—4 класу небезпеки, але є і відходи 1 і 2-го класу. У порівнянні з західними, наші сховища є набагато більшими за об’ємом.  Вони несуть більшу небезпеку для оточуючого середовища у випадку прориву дамб, переповнення, висихання чи забруднення підземних горизонтів. У нас були аварійні випадки на глиноземному комбінаті Миколаєва, і у відстійниках шахт Павлограда, коли прорвало дамбу і у річку вилилось близько 6 млн. тон забруднених стічний вод».

Проблемою є і те, що Україна немає єдиної оцінки стану хвостосховищ. Опираючись на європейський і світовий досвід Україна тільки починає ці розробки. Планується створити детальну інструкцію для операторів хвостосховищ. Оцінка ситуації буде проводитися фрагментовано, на основі відповідей на запитання. Після цього буде розроблений Каталог рекомендаційних заходів щодо підвищення безпеки експлуатації хвостосховищ.

«Цей проект ініційований Європейською економічною комісією ООН як пілотний, але його висновки і рекомендації будуть використані у всіх країнах-членах комісії. Для нас це почесно, бо це є реальним кроком на шляху інтеграції в європейське законодавство», – каже професор Григорій Шматков.

Єдина проблема, на думку учасників заходу, щоби розроблені рекомендації були враховані на державному рівні, зокрема, на рівні постанов Міністерства екології або Кабміну, які наразі не проявили необхідного рівня зацікавленості проблематикою.

Наступне тестування методології для хвостосховищ планується на жовтень цього року на одному з хвостосховищ підприємства хімічної промисловості в Дніпропетровській області.

Учасники і партнери заходу:

Федеральне агентство з охорони навколишнього середовища Німеччини (UBA), Європейська економічна комісія Організації Об’єднаних Націй (UNECE), Міністерство екології та природних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Державна екологічна інспекція України, Міжнародна асоціація IHPA (Данія), місцеві органи влади Львівської області, промислові підприємства Дніпропетровської та Львівської областей, міжнародні експерти з країн ЄС та США, стажери-фахівці з безпеки хвостосховищ, представники Проекту ЄС з запобігання, готовності та реагування на техногенні і природні катастрофи Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства у східному регіоні з Грузії, Вірменії, Азербайджану.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.