Рейс МН17 - сумний кінець "російської казки", - The Washington Post

Дивись.info публікує статтю про те, якою бачить ситуацію на сході України журналістка The Washington Post та яких наслідків слід очікувати після страшної катастрофи збитого "російськими терористами" малайзійського авіалайнера.

"Перш ніж далі бурхливо обговорювати смертельний рейс MH17 «Малайзійських авіаліній», важливо наголосити на одному зрозумілому аспекті: ця авіакатастрофа є результатом вторгнення Росії у східну частину України, операції, свідомо спрямованої на створення правового, політичного та військового хаосу. Без цього хаосу ракета земля-повітря не збила б пасажирського авіалайнера.

На початку уряд Росії не посилав солдатів в Україну. Замість цього він послав російських найманців, таких як Ігор Стрєлков – теперішній «головнокомандувач» в Донецьку, полковник, який воював в обох чеченських війнах, і Володимир Антюфеев, "заступник прем'єр-міністра" ДНР, який свого часу очолював латвійське КДБ, яке намагалося повалити незалежний латвійський уряд в 1991 році.

За допомогою місцевих головорізів, ці російські охоронці оточили військових та урядові установи з метою делегітимізації української держави. У цьому їм допомагає російський уряд, а також контрольовані Росією ЗМІ, які безперестанку очорнюють Україну та її владу. Минулого тижня російська пропаганда щодо України досягла нового рівня істерії: брехливі «страшилки» про розп’ття дитини та безпідставне і безглузде порівняння того, як українська армія віддано захищає свою територію із...геноцидом в Руанді.

Досі ці неортодоксальні методи не давали росіянам втішних результатів. Вони дратували та відволікали  український уряд, дозволяючи іноземним урядам, європейських країн зокрема, закривати на все очі, тому що ця війна ще не була "справжньою", її можна було назвати «місцевою».

Катастрофа Боїнга-777 МН17 поклала край «псевдо війні», як для росіян, так і для Заходу. Загинули сотні європейців. Ми більше не можемо робити вигляд, що нічого не відбувається і що війна не виходить за межі українського Донецька.

Казка добігла кінця і невдовзі все проясниться. З одного боку, ми на практиці дізнаємось, чи Захід залишається і надалі таким єдиним та консолідованим у боротьбі із тероризмом, як і раніше, 26 років тому. Що необхідно, так це виведення російських найманців, припинення постачання зброї терористам та унеможливлення їх підтримки Росією. Захід - і весь світ - повинні прагнути до утвердження державного суверенітету України, а не «замороження» конфлікту.

Щодо російського президента, то дивує те, що досі нема ані найменших проявів сорому чи провини з боку російської влади. Якщо Путін зараз не припинить допомагати терористам та не визнає своєї прямої причетності і вини у тому, що сталося із малайзійським літаком, то тим самим він лише вкотре підтвердить свою пряму причетність до штучно створеного хаосу на Донбасі. Можливо, ми і не готові серйозно з цим боротися, але маємо докласти всіх можливих зусиль, аби це не поширювалось."

Енн Еплбаум, The Washington Post