У Львові освітяни обговорили стан та реформування середньої освіти в Україні

Сьогодні, 16 жовтня, у Львові відбувся міжнародний круглий стіл з питань стану середньої освіти «Якісна середня освіта як запорука успіху України в майбутньому». В межах заходу освітяни Львівщини спільно з представниками батьківських комітетів та польськими експертами ділились досвідом щодо організації навчально-виховного процесу в школах. Як зазначили організатори заходу – громадське об’єднання  «Пліч-о-пліч заради майбутнього» та фундація «Вища школа професійної політики», - мета такої зустрічі – не говорити про проблеми, а знайти колективне рішення щодо покращення стану та ґрунтовного реформування базової освіти в країні.

Зокрема, щоб покращити якість освіти, представник від Львівського регіонального інституту державного управління при Президентові України Олег Паска пропонує запровадити ЗНО після закінчення не лише середньої школи, але й базової (після 9-го класу) та початкової (після 4-го класу), призначати адміністративний персонал  школи виключно на конкурсній засаді, робити його конкурентним, щоб управлянням навчальних закладів займались виключно професіонали, успішні менеджери, а оплату праці вчителям нараховувати відповідно до результатів навчання.

«В нас оплата праці педагога не залежить від рейтингу школи, а від категорії вчителя. Це – неправильно. Ми повинні спробувати започаткувати стимулюючий метод, при якому вчителям школи нараховуватимуть оплату за результатами оцінювання знань випускників, щоб вони докладали більше зусиль. А щодо підручників, потрібно повернутись до пропозиції надавати кожен варіант книжки на перевірку таємним експертам, які зможуть висловити альтернативний погляд на підручник, якщо буде на те потреба», - зазначає Олег Паска. І додає: «В мене дитина в 8-му класі, я беру її підручник і розумію, чому в дитини відраза до предмету».

Голова громадського об’єднання «Пліч-о-пліч заради майбутнього» Олена Пономарева одним з основним факторів впливу на якість освіти та навчально-виховний процес в школах вбачає в створення активного батьківського середовища – батьківських комітетів. Саме вони, вважає громадська активістка, мають бути контролерами та основним органом нагляду та перевірки.

Серед пропозицій громадськості – і щодо розподілу фінансування. Зокрема, пропозиції стосувались виділення коштів не на кабінети, а на обладнання, а також щодо поганого менеджменту у сфері освіти в області.

Як зазначила начальник відділу дошкільної та шкільної освіти Львівської облдержадміністрації Ірина Сислюк,  освітяни Львівщини добре обізнані з проблемами шкільництва, такими як низька якість підручників, застаріла матеріально-технічна база. Проте, за її словами, сьогодні жодне управління в Україні не в змозі забезпечити належного фінансування галузі.

Діонела Беднарська, директор школи №9 в Щеціні, ділячись своїм досвідом  наголосила, що основні сили педагогів в Польщі йдуть на те, щоби учні почувались впевненими в собі, вірили в свої можливості, щоб були забезпечені усіх необхідним для навчального процесу. При цьому, підручниками держава забезпечує лише дітей з малозабезпечених сімей. Вона зазначила, що активного розвитку базова освіта в Польщі набула після входження до Європейського Союзу, адже саме ЄС профінансувало багато освітніх проектів.

«В нас рівні освіти чітко відділені: є початкові школа, тоді звичайна школа, тоді гімназії і ліцеї. Починаючи з гімназій згідно з реформами 1999 року учнів навчають певними блоками – гуманітарний блок, блок точних наук, творчих. При цьому створені різні класи, щоб дитину правильно спрофілювати відповідно до її можливостей і здібностей. Вчителі застосують найновіші педагогічні методики, в тому числі дидактичні.  І кожного місяця проводяться зустрічі з батьками, оскільки батьки відіграють дуже важливу роль – контролюючу», - пояснює Діонела Беднарська.

За зазначила Ольга Іваняк, радник міністра освіти Республіки Польща, щороку на освіту виділяється 40 млрд злотих субвенцій (понад 160 млрд гривень). Це більш, ніж в 12 разів більше, аніж в Україні. «Вступ до Євросоюзу для нас – це золота ера. Завдяки цьому ми отримали «золоту» еру. Звісно, є проблема і корупції, і інших проблем. Але ми стараємось, щоби ці явища були мінімізованими.

Як пояснив під час обговорення проректор УКУ , екс- начальник департаменту освіти ЛОДА,  Павло Хобзей реформи в освіті відбуваються. Зокрема, сьогодні стоїть питання , що має бути 12-річна школа, але бузомвно якісна. Якщо ми йдемо в Євросоюз, в нас має бути 12-річна школа: початкова, основна і старша.

Також польські освітяни зазначили: якщо об’єднання батьків не долучиться до реформування, змін на краще не відбудеться. Так, у школах Польщі дуже тісним є зв’язок вчителі-батьки-школа.

Прес-служба Громадського об’єднання «Пліч-о-пліч заради майбутнього»