дивись.info

Ще один рівненський активіст залишив «Самопоміч» (відео)

Ще один рівненський активіст залишив «Самопоміч» (відео)

Рівненський волонтер, журналіст Юрій Дюг, услід за Юрієм Поліщуком, Андрієм Логащуком та Іванною Смачило також попросив не ідентифікувати його більше із рівненською «Самопоміччю».

Про це він написав на своїй фейсбук-сторінці.

Текст допису Юрій Дюг наповнив подробицями внутрішньої кухні місцевого осередку, через яку, на його думку, і спичинився скандал:

«Останніх кілька днів всі дуже активно цікавились моєю думкою, щодо скандалів в місцевому осередку “Самопомочі”. Кілька десятків людей, бомбардують коментарі і особисті повідомлення фразами “Дюг, скажи свою позиції”. Добре, скажу.

За все життя я не був членом жодної політичної партії, і досі безпартійний. Чому так? Бо не було політичної команди, яку я вважаю достатньо професійною, чесною та відкритою. Так сталось, що політика у нас асоціюється з брудними іграми, а слово політик стало майже синонімом слова “пі..арас”. Такі реалії. Чи змінив, щось майдан? Можливо, але не достатньо.

Власне, кому змінювати країну як не нам самим. Власне мені імпонували ідеї політичної партії “Об`єднання “Самопоміч”. А після приїзду Андрія Садового мені сподобалось його прагматичне бачення розвитку країни та обґрунтування необхідності проведення реформ.

Тому коли Ігор Ковалець запропонував мені долучитися до місцевих активістів «Самопоміч Рівне», я подумав – чому б і ні. Тим паче я поставив умову, що мені не потрібні жодні партквитки, регалії, звання чи посади. Я хотів лише допомогти змінювати країну без зайвого шуму і піару. Але непомітно не вийшло, довелось долучитися до акцій осередку, допомагати організовувати приїзди на Рівненщину київських експертів. Так я познайомився з Павло Кишкар, Ostap Yednak, Oksana Syroyid, Семен Семенченко, Андрій Журжій, Victoria Ptashnyk, Олег Лаврик, Єгор Соболєв, Alyona Babak.

Ці люди мене надихнули. З ними справді можна зробити дуже багато і спробувати змінити країну. Я їм повірив. І хай, що багато тоді сумнівались, що партії може не пройти в парламент. Ніхто не поспішав на миттєві результати, головне – робота на перспективу, на зміну країни.

І все ніби виходило у команди поки не настав день виборів. Результат “Самопомочі” в майже 20 відсотків багатьом затуманив свідомість. Ще до оголошення результатів доводилось чути “Хто нам відмовить, ми ж “Самопоміч”, ми ж 20 відсотків”, “Час брати владу в свої руки”.

Радість і амбіції вилізли боком вже через кілька днів. Коли Ігор Ковалець телефоном без явної причини телефоном вигнав з так званого осередку Смачило Іванна. Причому інші активісти дізнались про телефону розмову з криками вже після самої розмови. Більшість відповіла одобрямсом. Чому так – розповім пізніше. Чомусь в ній він побачив конкурента, а ще більше теорію змови, і бажання відібрати його виплекане “маленьке самопомічне” золотце.

Власне, про золотце. Акценти керівництво партії в Києві розставило дуже швидко. Результат на виборах – це досягнення реклами і столичної команди. Це раз. Два – рівненський осередок фактично провалив роботу з дільничними комісіями. Волонтери “Самопомочі” накрили лише 20 відсотків дільниць в області. Один з найгірших показників в Україні. Ігоря Ковальця, до речі, місцеві активісти попереджали що буде така ситуація, він відреагував на зауваження приблизно так “Ви мене вчити задумали? Я тут головний”. А після виборів і втику з Києва винним він намагався зробити всіх тих, хто на власних плечах безкоштовно тагнув роботу.
По-третє, Київ чітко розставив акценти – ніяких партквитків, списків у ради ніхто не отримає просто так. Ви спочатку попрацюйте, – а потім побачимо. Бачили б ви, яка паніка розпочалась у наближених до Ковальця членів осередку. Вони ж то думали – походив на зібрання і місце в списку в кармані. А тут ніц.

До речі, офіційно у Рівному досі немає жодного юридичного осередку об’єднання “Самопоміч”. Такої громадської організації у області ще немає. Немає ні засновників, ні печатки, ні голови. Є тільки “лідер” аргументований словами “Бачив мою фотку на сайті? Того я головний”. А права підпису і печатки немає. Неформальний клуб за інтересами. Мабуть тому Ігор Ковалець навідріз відмовився підписувати подяки волонтерам об’єднання. Про які тут печатки говорити… Подяки активістам вручав я і офісменеджер об’єднання в коридорі. А за весь час зібрання актвістів в конференц-залі готелю “Мир” “лідери” людям навіть не подякували на словах, а декому навіть подяки паперової не досталось, як і запрошення на збірку. Не вірите? Гляньте відеозапис

Broadcast live streaming video on Ustream

Соромно було стояти поруч, тому я просто вийшов.

Натомість Ковалець і Дмитро Шендрик розпочали зустріч з презентації самих себе активістам за районів. З фраз «Це я та мої друзі, з якими ми часто ходимо в баню, вирішили піти в політику, щоб щось змінити.”
Люди за свої гроші приїхали з районів не для того щоб любить і жалувать когось, а почути відповіді на питання та бачення подальшого розвитку організації, розбудови осередків.

Ігор Ковалець, який позиціонує себе лідером осередку, повинен був мати чіткі відповіді на питання, а не вступати в суперечки на підвищене них тонах та апелювати на всі зауваження, що таке рішення Садового. Ігор разом з друзями показово постав свої заслуги вище людиських. У кожного свій вклад і це треба поважати.

Логічно, багато активістів не могли стримати своє обурення. Таня Алексійчук, Юрій Шадий, Сергей Захарчук, Олександр Семенюк і багато інших були тим шоковані. Люди з районів працювали не за гроші, навіть більше – вкладались своїми грошима, ресурсами і часом. Лідер же в свою чергу подумав, що непотрібно рахуватися з людьми. І не став готуватися до зустрічі, і іншим не доручав. А що – “піпл сховає”, “Ніхто тут нікого не тримає”.

Власне, далі пішло по висхідній. На постзбірці “активу” людей з районів звинуватили в тому що вони самі у всьому винні, і ніхто нікому нічого не обіцяв. Типу “крепосниє ропчут, чем недовольни холопи?”.
Ігор Ковалець почав наголошувати, що осередку потрібні проекти. Ок, зробимо. За три дні я презентував повністю розписані 4 проекти, які можна було вже робити з мінімальними витратами та максимумом ефекту. Проекти легко і просто зробили б з іншими активістами. Власне вони зараз робляться, тільки вже без “Самопомочі”. Чому без? Тому що “лідер” вирішив, що ці проекти не важливі для “Самопомочі”, і треба щось масштабне. Так і продумали проект “Медичної Самопомочі на селі” , про який писав Поліщук у своєму пості, та проект “Волонтерство – це круто!”, який мав робити Андрій Логащук з Сергій Плісецький.

Вже за тиждень центральне керівництво партії поросило в Ковальця багато і різних проектів. Медичний проект загнувся через відсутність фінансів, а волонтерський забуксував. Тут то Ігор знову “потребув” нових проектів. Ага, щазз. Придумуйте самі, раз назвались “лідером”. До речі, проект волонтерства не був оригінальним на той час. Адже три тижні поспіль ми з Юрій Поліщук в позаробочий час зустрічались з студентами, учнями шкіл, ВПУ та розповідали про діяльність волонтерів ДАР. Без “Самопомочей”. Бо волонтери ДАР самі все придумали, домовились і зробили. Швидко і якісно. До речі чудові організаторські здібності показала виктория покоевчук-зрайко. А тим часом “самопомічці” проводили безкінечні “засідаловки”. Проект медичних курсів виріс у Групу рівненських інструкторів-медиків волонтерського батальйону ДАР. Бо волонтери – це не бізнесюки і політики, у них все робиться оперативно і якісно.

Чесно, пару “засідаловок” рівненської “Самопомочі” я пропустив останнім часом свідомо. Бо витрачати 3 години на переливання з пустого в порожнє – це дороге задоволення. У мене немає скільки вільного часу, щоб тратити його так бездарно. На жаль, у так званому осередку немає робочої атмосфери, є лише коло певних друзів, які травлять жарти і сидять годинами. Тільки віскі не вистачає для повного антуражу.

Логічно, що такий атракціон бездарності не справив враження ні на кого з адекватних громадських активістів. Бо вони звикли працювати на результат, а не пояснювати елементарні речі людям, у яких досвіду громадської роботи – нуль. І бажання вчитися цьому скільки ж. Нові люди не хотіли долучатися, а ті хто вже вплутався вирішили повністю порвати всі зв’язки з “Самопоміччю” – це зробив Юрій Поліщук, а потім і Андрій Логащук. В їхніх словах чимало аргументів, бо ці люди досвідчені і знають толк в своїй галузі.

Думаєте хтось з “активу” зробив хоч якісь висновки. Ні! Хоч я намагався з усіх сил переконати Ковальця і компанію зробити висновки. У відповідь як завжди почув наступне “Смачило – підісланий агент, хоче захопити осередок, Шадий – націоналіст Червонія, скандаліст, Поліщук – пшик, який поливає всіх брудом, Логащук – сопляк, який всіх обмовив”… і так далі. Словом “не барскоє єто дєло” на критику народу увагу звертати. Все як у Януковича: “Як посміли людішки критикувати мене?”.

А чого можна чекати від людей які разом ведуть бізнес ще з 90 років. Коли мені сказали про це вперше – я не повірив. Потім інформація почала надходити з різних джерел. Справді 85 відсотків осередку це не тільки найближчі друзі, і навіть більше – партнери по бізнесу. І хлопці цього не приховують. Тому критика не сприймається, людину обзивають скандалістом і типу рішенням більшості виключають. Ну ви зрозуміли про більшість. А якою вона може бути, якщо людей з досвідом і поглядами виганяють або змушують самим піти. Не дай Боже, хтось з`явиться розумніший за “товариств”о. І забере собі всю владу і все. Прощай депутатство. Цього спільний бізнес-політпроект друзів не може собі дозволити. Бо “Все шо нажито непосільним трудом… може зникнути”. Така собі дитячий страх конкуренції.

Власне про “непосільний труд”… Цікаво чому цей “труд” дав людям впевненість того, що можна робити все що завгодно, провокувати скандали, а там “трава не рости” – всеодно буде гарантоване місце в міськраді. Ну так, люди відкрили громадську приймальну у своїх офісних приміщеннях, трішки потратились на витратні матеріали, рекламу, обіди, зарплату. А ніхто не цінить! От козли, а не активісти. Як же їм показати, хто тут “папа” і “дядько”? Партнери по бізнесу вибрали оригінальний спосіб – на збірках активів передавали одне одному телефонний рахунок на 400 гривень. А бо якийсь інший рахунок. Типу, “ну ладно ми ж тут папіки”, ми платим. Цікаво на кого це мало справити враження? Якось дуже дрібязкові “папіки”. Я свого часу теж витрачав свої кошти на оренду конференц-залу для проведення заходів “Самопомочі”, за свої кошти друкував подяки, монтував ролики і багато чого. Але я не папік і тому показово на загал понтами кидатися не вмію.

Дивним чином актив відреагував на всі публічні скандали. Тобто ніяк. Не можу судити про достовірність чуток про зв’язки Ковальця та друзів з Володимиром Хомко, Віктором Матчуком та іншими. Але ці чутки не заперечені ніким. Значить в очах громадськості це залишається правдою. Власне, відсутні будь-які адекватні коментарі крім “Сам дурак”. Не дивно, що більшість рівнян і волонтери “ДАР” поставили мені цілком логічне питання: “Дюг, ти вроді не дурний чувак, з ким ти зв’язався? Це ж нечесні люди”. І що їм відповісти? Коли там у осередку “Самопомочі” царські амбіції і тотальне невміння шукати компроміси. Правильно – я можу сказати лише одне: “Прошу не асоціювати моє ім`я з Ігорем Ковальцем та іншими активістами так званого “осередку”.
Брати на себе їх негатив – не буду, піаритися політикам-бізнесюкам на собі і волонтерах ДАР – не дозволю. Такі політики мають волонтерам ноги цілувати, а не пробувати примазуватися.

Випереджаючи коментарі “активу” – скажу зразу “я хунта, каратель, диверсант, невдаха, член ліги масонів, поливач брудом, продажний і так далі”. Я такий самий як більшість мешканців міста Рівного. Але з нами все нормально. Можливо щось не так з рівненськими бізнес-послідовниками Садового?

Не знаю як далі буде в Самопомочі, але однозначно Ігор Ковалець не лідер, і не та людина яка зможе розвивати партію нового типу. Бо справді талановиті громадські активісти такого лідера обходять десятою дорогою. Не вірите? Спитайте “Яскраво”.

Щоб корабель місцевої “Самопомочі” не втонув треба зробити декілька простих речей:

– Місцевому осередку треба не голова чи лідер, а антикризовий менеджер. Найкраще нейтральна і рівновіддалена від всіх фігура. Без амбіцій, сумнівного політичного чи бізнесового минулого, з непоганими організаторським здібностями. Має мати досвід організації роботи у громадських організаціях. Він має мати повагу в активістів організації, та заручитися їх підтримкою.

– Сформувати пакет планів, принципів перспектив розвитку обласного осередку, місцевих осередків та винести їх на публічне обговорення.

– Провести презентацію всіх громадських ініціатив організації та залучати до них тих активістів які навіть не симпатизують самопомочі. Просити та переконувати.

– Потрібна молода ініціативна антикризова команда. Які готові розвивати організації по напрямках і не думати про вибори і грядущу старість.

Надобраніч. Будьте крепкі.»

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.