Про Карпатський лещатарський клуб розкажуть у Львові

26 лютого о 16.00 в актовій залі головного корпусу Львівського державного університету фізичної культури (вул. Костюшка, 11) відбудеться урочиста Академія з нагоди відзначення 90-річчя від дня заснування Карпатського Лещетарського Клубу.

Повідомили Дивись. Інфо в університеті фізкультури. 

Коротко про КЛК:
КАРПАТСЬКИЙ ЛЕЩЕТАРСЬКИЙ КЛУБ

Засоби пересування по снігу були відомі в Україні здавна, особливо мешканцям гірських місцин. Сани, снігоступи, ковзани, лижі – ці поняття потрапили в українську спортивну термінологію з народного вжитку. Однак на початку XX ст. у Європі, зокрема і серед українців Галичини, особливого поширення і популярності набула їзда на лижах (укр. нар. назви: лещата, нарти). Ця рухова розвага перед Першою світовою війною перетворюється на окремий зимовий вид спорту.

Серед перших популяризаторів лещетарства у Галичині був викладач гімнастики Академічної гімназії у Львові, голова “Сокола-Батька”, професор Іван Боберський. Завдяки йому, їзда на лижах стає одним з видів спорту Українського Спортового Кружка (УСК), заснованого у 1906 р. в стінах Львівської Академічної гімназії. Великими шанувальниками і пропагандистами лещетарства в українському середовищі стали учні професора – П. Франко, А. Лукашевич та С. Гайдучок. У 1909 р. І. Боберський вперше об’їхав навколо Львова на лижах. Наступного року цей маршрут подолав Петро Франко. Беручи приклад з УСК, навчатися їзді на лижах починають учні українських гімназій у Галичині.

З метою підвищення рівня обізнаності та отримання кваліфікації з вміння їзди на лижах І. Боберський взяв участь у тижневому лещетарському курсі у Ґезінґу в Штирії, який закінчив 2 січня 1912 р. У цьому ж році у Львові в друкованому органі товариства «Сокіл-Батько» – «Вісти з Запорожа» побачила світ науково-методична стаття І. Боберського «Їзда на лещетах».

У 20-их рр. XX ст. лещетарські гуртки створюються при багатьох гімнастично-руханкових і спортивних товариствах Галичини. Однак, особливого розвитку лещетарство набуло із створенням Карпатського Лещетарського Клубу (КЛК), що посів вагоме місце у структурі українського спортивного руху Західної України.

КЛК було засновано 9 грудня 1924 р. у Львові в рік проведення I зимових Олімпійських ігор в Шамоні (Франція). Перші Загальні Збори, що зібралися у домівці гімнастично-руханкового товариства «Сокіл-Батько» (вул. Руська, 20), затвердили статут КЛК і обрали керівництво організації (першим очолив товариство Л. Шепарович). Учасники установчих зборів обговорили питання використання тренувальних баз (так званих «приютів») на Зелем’янці та Ворохті в Карпатах і закупівлі спортивного приладдя в Українській спортовій кооперативі.

Основною метою КЛК було гуртування українців – любителів зимових видів спорту і навчання вмінню їзди на лижах. Вони почали організовувати з’їзди та перегони на різну відстань на рівнині, пізніше – з’їзди на лещатах згори і скоки (стрибки) з трампліну. Вправляючись у цих лещетарських різновидах, КЛКівці започаткували одиночні та командні змагання на Кортумівці та Погулянці у Львові. Показово, що провідні українські інституції («Маслосоюз», «Червона Калина», НТШ) охоче призначали для учасників змагань нагороди, які згодом стали традиційними. Нагородження відбувалося після змагань в урочистій атмосфері із запрошенням провідних діячів української культури Галичини.

У 1925 р., відзначаючи внесок професора І. Боберського (на той час він проживав у Канаді) у справу популяризації лещетарства, КЛКівці іменували його першим почесним членом товариства.
Віхою в оцінці розвитку лещетарства в Галичині слід вважати перше проведення зимових Запорізьких ігрищ 10–17 лютого 1935 р. у Славському, – своєрідних зимових українських олімпіад. З 1933 р. у КЛК було введено комплекс спеціальних нормативів на здобуття «лещетарської відзнаки справності». Керівники товариства ініціювали створення у Львові спортивно-руханкового музею та архіву, розпочавши збірку експонатів. 

КЛК став частиною галицького молодіжного руху, відображав і формував тенденції національно-культурного життя Західної України. Відкидаючи тютюнопаління і вживання алкоголю, вони своїм прикладом та авторитетом впливали на формування здорового способу життя української молоді.

Філії КЛК виникли у багатьох містах і селах краю, зокрема у Ворохті, Стрию, Космачі, Косові, Славському (“Мекка лещетарів”), Сяноку, Зашкові, Коломиї, Нижньому Березові. Станом на 1937 р. КЛК об’єднував 18 філій, які налічували 868 членів, а ще у 22 містечках вони були в стані організації. У 1939 р. КЛК налічував близько 1500 членів.
КЛКівці займалися не лише зимовими, а й літніми видами спорту, зокрема плаванням, легкою атлетикою, тенісом, веслярством тощо. 

Вже в часі свого заснування керівництво КЛК запровадило символіку та атрибутику товариства. Була затверджена емблема (1924 р., автор – відомий український графік Роберт Лісовський), гімн «Гей, у соняшні простори!» (1933 р., автор слів і музики – відомий поет та композитор Роман Купчинський), девіз – «На лещатах, мов на крилах!», клич – “Спорт в маси!” та іншу атрибутику (кубки, медалі, жетони тощо).

Діяльність КЛК була припинена 1939 р. із загарбанням західноукраїнських земель комуно-більшовицькою владою СССР. Однак започатковані КЛКівцями лещетарські традиції зберігалися і в часи нацистської окупації українських земель 1941–1944 рр. і в повоєнний період на еміграції у Німеччині, США і Канаді.

У різний час головами КЛК у Галичині були: Лев Шепарович, Юліан Мудрак, Володимир Паньків, Андрій Палій, Орест Клюфас, Юрій Пачовський, на еміграції – Юрій Купчинський, Станіслав Кравчишин, Роман Рогожа, Олег Лисяк, Богдан Рак, Ярослав Рубель, Роман Гавриляк, Володимир Гнатківський, Юрій Попель.

У 1989 р., з розпадом СРСР, діяльність КЛК відновлено у Львові (перший голова Орест Антонюк (1989–1991), з 2014 р. – Олена Паньків). З 1991 р. у Незалежній Україні КЛК проводить щорічні Всеукраїнські змагання, учасниками яких, окрім членів клубу, є спортсмени з різних міст України та з-за кордону. Сьогодні члени КЛК освоюють нові види активного відпочинку і спорту: сноубординг, віндсерфінг, кайтинг, гірський велотуризм.