Після цього  вирушать подорожні  дот найбільшого нашого курорту  Трускавця, де їм також презентують найкращі оздоровниці Львівщини – Моршин, Східницю, Немирів, Любінь Великий, Шкло. Також побувають ізраїльтяни на гірськолижних курортах області.

Також очікує делегацію мандрівка до  Жовкви, де розташована одна з найкращих синагог пізнього європейського Відродження, а також і до  одного з найстаріших міст України – Белза, колишнього єврейського штетла, де розташований давній єврейський цвинтар (кіркут, «окописько»).

Дивно лише, що ні в Львівьскій ОДА, ні у владних інституціях Дрогобиччини не подумали  про те, що якщо приймають туроператорів з Ізріїлю, варто було, тим більше, що зараз світ вшановує жертв Голокосту (саме весь світ, адже Геноцид вірмен, українській Голодмомор, Голокост європейського єврейства – справа спокути та пам’яті кожного з сущих на планеті), організувати поїздку до меморіалу у Броницькому лісі, де знайшли останній спочинок  майже одинадцять тисяч євреїв Дрогобицької Землі, замордованих нацистами.

Адже ж організатори мандрівок до Україну насамперед везтимуть і ізраїльтян і євреїв з діаспори відвідати місця, пов’язані зі сторінками єврейської історії.

Напередодні приїзду поважних гостей з Ізраїлю в Дрогобичі обговорювали програму перебування делегації. Тут в педагогічному університеті (потім ще мав він зустріч з місцевими владцями, яких трактує своїми підлеглими) побував виконувач обов’язків першого заступника намісника області (читай голови обласної держадміністрації) Ростислав Замлинський.

І залишив по собі у тих, хто зустрічався з чиновником неприємний осад і масу запитань. Перше – цілком логічне: як у нас потрапляють невиховані невігласи на державну службу? І друге: чи не дискредитуватиме Україну і владу сей чоловік, якщо він – не знає нічого про те, що прагнуть пробачити ізраїльтяни?

А от амбіцій, невиправданого гонору, невихованості, яка часто межує з елементарним хамством,  колишньому заступнику Львівської обласної фінансової інспекції і керівникові такої ж інспекції на Рівненщині не бракує.

До приймальні й кабінету ректора навіть не зайшов: зразу пішов до музею, кудив війшов  не вітаючись і без вибачення. Нікому не представився. А от ректора професора Надію Скотну  чиновникові представив проректор Юрій Кішакевич.

Розмовляв львівський урядник з присутніми таким тоном, ніби це його підлеглі або ж навіть… васали.

В музеї Шульца ставив незрозумілі питання й давав поради, що і як розповідати ізраїльським відвідникам.

Приміром запитав :»А чого це у вас тут друга мова польська, а не єврейська (не уточнив, яка саме з єврейських. ред.) Мабуть, усе цее вам зробила єврейська громада”. Почув у відповідь: «Це – цитати з оригінальних творів письменника, позаяк писав по-польському й був письменником польським. А зроблено все університетом, жодна польська громада чи товариство до цього стосунку не мають, позаяк і Музей і полоністичний центр – структури університету”.  ” – Як, хіба не єврейським? Він же єврей” – здивувався пан Замлинський.   А потім наполягав про це гостям не казати, й узагалі «вибрати версію розповіді про мистця,яка б підійшла гостям». Мусила керівник полоністичного науково-інформаційного наукового центру імені Ігоря Менька, керівник музею і директор Міжнародного фестивалю Бруно Шульца Віра Меньок  поставити невігласа на місце й прочитати йому коротку лекцію про Шульца, його світове значення, підкреслити,що в ХХ столітті не етнічне походження є визначальним і те, що визначний мистець завше є поза і понад отими рамками та будь-якими межами та кордонами. Але навряд виконувач обов’язків начальника ЛОДА щось зрозумів, якщо міг запитати: «А що це за фестиваль? Він що, відбувається що два роки, бо триває цілий рік?…»

Невже так важко було бодай в інтернеті прочитати мінімальну інформацію і про місто, до якого він їде як посадовець, один з керівників немаленької області, і про Шульца…

Словом, за кордоном краще про нашу культурну спадщину знають, ніж багато х то в нас. От і інформаційна служба Дрогобицької мерії розповсюджує, а деякі сайти, які редагують люди, освічені так само як  львівський посадовець, тиражують інформацію про Шульца, як «видатного представника єврейської нації». Недолуге запопадливе загравання перед гостями чи просто незнання? Так, з походження Шульц  – єврей і загинув власне через свою етнічну приналежність. Та от письменник він польський, чиї товри сьогодні перекладені майже чотирма десятками мов, включно з китайською мандаринською в  Республіці Китай (Тайвань).  Цього  пан Замлинський теж не в стані був зрозуміти: мандарини в нього асоціюються, мабуть, хіба з цитрусами.  А ще Бруно Шульц – видатний, на всіх континентах відомий дрогобичанин. Хоча, на жаль,  багато хто з нинішніх краян його таким  не вважають. Для них, котрі сповідують “націоцентричні» ідеї Петра Іванишина все, що не українське – не дрогобицьке й чуже…

Квітневий візит великої групи представників Держави Ізраїль на Львівщину пов’язаний із тим, що цього місяця має бути відкрито пряме сполучення нашого обласного центру з Тель-Авівом, а також із активізацією двосторонньої співпраці. Не забуваймо: в Ерец Ісраель мешкає чимало вихідців з України, котрі активно підтримують її нині і прагнуть розширення взаємин між двома країнами.