Львів - місто контрастів (фото)
Сьогодні з 14:00 до 17:30 активні мешканці Львова виступили на захист скверу на пл. Святого Юрія у Львові.
Зрізання розпочалося раптово без будь-якої підготовки (маю на увазі заходи безпеки). У сквері у затінку дерев батьки гуляли з дітьми, на лавках відпочивалі і старі, і молоді. Аж ось несподівано автокран, який розташувався посеред проїжджої частини, підняв "фахівців з розпилу" (дерев чи грошей - не відомо) до гілля старих дерев - і вниз на дорогу та тротуар посипалися частини крони. Традиційно виконавців таких робіт мало цікавила безпека дорожнього руху. Виставлена "фахівцями" помаранчево-біла маленька "фішка" нібито мала вказувати водіям на те, що при виїзді з повороту треба обов'язково її помітити серед гілля на дорозі та зрозуміти, що варто або швидше проїжджати в надії на те, що частина крони не впаде на автомобіль, або зупинитися та чекати, поки таки та частина впаде. Пішоходи для таких робітників - взагалі не люди! Якщо є кран, вантажівка та трактор, то ти - господар ситуації. А пішоходи хай самі за себе думають. Бо як впаде їм один раз на голову гілля з 10-метрової висоти, то стануть розумніші і не будуть ходити через сквер чи то тротуаром біля нього, а обходитимуть дерева десятою дорогою! І не треба усіляких там "даїшників" та "надзвичайників"! Навіщо, якщо є "специ" з бензопилами, які на крані виглядають більш переконливо для людей, ніж Ленін на броньовику?!
Черговий ДАІ міста Львова на телефонне повідомлення про небезпечні роботи комунальників з перекриванням дороги та тротуару реагував, м'яко кажучи, неохоче: не царська то справа забезпечувати безпеку руху за дзвінком про небезпеку. Обіцяв вислати наряд - і до 17:30 робота ДАІвців на пл. Св. Юрія могла виднітися хіба з верхівки якогось дерева та й то в іншому районі Львова.
Благо хоч є "гаряча лінія міста", яка, мабуть, нині таки була "гарячою". На дзвінок зі скаргою на невжиті заходи безпеки за 30 хв. відреагував клерк з районної адміністрації. Визнав, що над безпекою людей і машин під час зрізання дерев треба ще "попрацювати" з ЛКП "Зелений Львів", потугами якого Львів рятується від озеленення. Клерк мило спілкувався, а на завершення розмови просив "зняти з контролю" скаргу, бо з понеділка все має бути "чотко". На жаль, погодитися у п'ятницю на те, що гаразди прийдуть у понеділок, не зміг, бо райадміністрації та всякі інші муніципальні структури і їх "прихожани" мають діяти згідно з відомим гаслом "Візьми - і зроби!". Як все зроблять, то і скарги "контролювати" не треба буде. Чи не так?
Тому після приїзду двох служителів правопорядку з місцевого відділку вирішив написати їхньому шефу те, що думаю про влаштований на дорозі та у сквері безлад. Хоча особливих сподівань на рідну міліцію немає, бо охоронці невідомо чиїх прав вели милі бесіди, а самостійно нічого у паперах не фіксували, пропонуючи бажаючим власні "форми" заяв, які мають бути обов'язково не більше 2/3 сторінки (все інше нібито треба викладати як окремі пояснення). Крім того, "активісти у мундирах" наполягали на тому, щоби заявники, які наважилися щось писати, мало того, що дали свої приватні телефони, дані про посаду, місце роботи, дату народження, то ще й інформацію про судимість вказали та підписали попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Натомість, пояснити зміст загадкових статей 383 Кримінального кодексу України та 63 Конституції України виявилося для молодих дільничних старої міліції дещо складно. Фаховість їх підходу до справи не вражала і тому, що не читаючи (а відповідно - не розуміючи) написаного у заявах людей, не можна знати, що у цих заявах є повідомлення про злочини. А відтак, навіть якби служителі правопорядку могли нормально роз'яснити зміст того, що криється за цифрами 383 і 63, то таке роз'яснення у разі відсутності у заявах інформації про злочини не варте того, щоби ставити підпис у графу міліцейської форми про ознайомлення з таким змістом...Пригадується мені, що в одній маленькій острівній країні, коли після буревію впали декілька пальм, з них за 1 день зробили лавки, горщики для квітів, гойдалки... Натомість, доля 2 довголітніх дерев, які фахівці з озеленення встигли зрізати, виявилася сумною: дерева порізали на частини та відвезли у невідомому напрямку. І чомусь здається, що при нашій безгосподарності їх навіть не використають для опалення (не що би ще своїми руками щось взяти і зробити).
Далі - буде. І, мабуть, незабаром. Але, на жаль, простежується те, що для мешканців Львова притаманне впадання у крайнощі.
Ми говоримо, що Львів - відкритий для світу, але часом він виглядає закритим для власних городян!
Ми сподіваємося на нову поліцію, не заважаючи працювати по-старому міліції!
Ми гадаємо, що пам'ятаємо про наше минуле, але не думаємо про своє теперішнє!
Ми згадуємо про збереження дерев, коли їх мають зрізати, забуваючи про них, коли вони стоять і потребують догляду!
Ми намагаємося вшанувати пам'ять померлих, нехтуючи безпекою живих!
Ми віримо у Бога, але неналежно розпоряджаємося тим, що Ним ввірене!
Ми створюємо щось нове, але часом бездумно знищуємо старе!
Коментарі