Сьогодні ми разом переживаємо справді незабутню історичну подію, яку подарував нам Господь Бог, - Блаженнійший Святослав (відео)

Сьогодні у Львові урочисто відзначають 150-ліття від дня народження Митрополита Андрея Шептицького. В Архикатедральному соборі святого Юра відбулась Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ. Опісля відбулось урочисте посвячення пам’ятника Андрею Шептицькому на Святоюрській площі та мистецька програма від Львівської державної академічної чоловічої хорової капели «Дударик». Також у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької відбулась прем’єра ораторії Мирослава Волинського «Я тебе кличу» (лібрето - Анни Волинської).

Розпочав урочисту академію з нагоди 150-х роковин від дня народження Митрополита Андрея Шептицького Президент України Петро Порошенко. Вітальне слово виголосив Блаженнійший Святослав, Глава УГКЦ.

«Сьогодні ми разом переживаємо справді незабутню історичну подію, яку подарував нам Господь Бог через народження - дар любові до українського народу - праведного Митрополита Андрея, 150-річчя якого ми з вами святкуємо.

Ця подія, ця нагода, є для усіх нас унікальною можливістю ще раз відкрити для себе і познайомитись з тим, кого сучасники називали велетнем Святоюрської гори. Це можливість ще раз відкрити для себе постать українського Мойсея, щоб почути його і піти за ним.

Нам сьогодні часом не спадає на думку, що ціла низка понять, цінностей, за які сьогодні ми з вами віддаємо наше життя, цінностей і понять, які сформували сьогоднішню нашу з вами церковну і національну тотожність, належать насправді мудрості і духу Митрополита Андрея Шептицького.

Коли хочемо сказати сьогодні слова «сучасний європейський українець», все те, що ми сьогодні розуміємо, коли кажемо «українець греко-католик» - належить сьогодні і наповнене змістом, який вклав у нього Митрополит Андрей.

Він сам про себе сказав такі слова: «Любов до українського народу зробила мене українським патріотом». Митрополит сформував саме християнське поняття патріотизму і українського патріотизму зокрема. Саме цей патріотизм він впровадив майже у всі ділянки цього народу.

Сьогодні навіть важко сказати чи існувала така грань українського національного церковного буття, де не існувало б духу мудрості, а саме найважливіше - особи Митрополита Андрея Шептицького.

Починаючи з його душпастирського служіння і закінчуючи його міжнародною дипломатичною діяльності, а відтак і формуванням, навіть в часи окупації України, української національної економіки.

Сьогодні це рішення є справді добрим моментом, щоб ми з вами звірили наші кроки з кроками і вчинками Митрополита, щоб ми сьогодні звірили биття наших сердець з биттям серця великого, праведного Митрополита, за все те, за що колись не любили Митрополита Андрея, за все те саме і сьогодні дорікають і звинувачують УГКЦ.

Як колись, так і сьогодні наша церква ніколи не мовчить, а завжди є пророчим голосом для своїх людей, подаючи їм життєві орієнтири у складних і часом у трагічних обставинах їхнього життя.

Колись Митрополита звинуватили у тому, що він займається політикою, а він сказав наступні слова: «Насправді в політику йде той, хто мовчить і не виступає на захист своїх людей, яких тисячами ведуть на страту. Завданням пастиря є обстояти гідність його людей, спасти їхні життя і нап’ятнувати того, хто на нього зазіхає». Я думаю, що ці слова Митрополита справді віддзеркалюють, що його церква йде його дорогою, йде його духом і його слідами.

Користаючись цією урочистою хвилиною, хочу схилити голову і висловити свою вдячність львівській громаді за її любов, пошану, а відтак і віддану синівську трепетну силу, з якою вона шанує, а відтак і говорить про Митрополита Андрея.

Ми сьогодні з вами урочисто змогли освятити пам’ятник Митрополиту Андрею у Львові, справді, ініціатором і рушійною силою спорудження виступила саме українська громада.

Сьогодні ми кажемо нашому Мойсеєві: «Владику Андреє, ти є наш, а ми є твої. Ти йдеш попереду нас до святості й до свободи, а ми всі йдемо за тобою як церква, як народ, як українська держава», - зазначив Блаженнійший Святослав, Глава УГКЦ.

«Митрополит Шептицький належить не лише Греко-католицькій церкві, він належить всій Україні, всій Європі, всьому світові. Історичне значення його діяльності виходить також далеко за межі виключно релігійної сфери – могутня постать Владики посідає гідне місце у всеукраїнському пантеоні найвидатніших громадсько-політичних діячів, видатних синів і доньок нашої держави. І цьому великому українцю належить одна з головних ролей у державотворенні, у консолідації українців в єдину націю. Сьогодні обговорювалась думка, що, якби не було Андрея, можливо не було б і української держави. Недарма ще за життя багато хто називав його українським Мойсеєм. Так чи інакше, він провів галицьке українство через дві світові війни і жорна міжвоєнних лихоліть.

В силу походження, традицій і інших обставин Шептицький міг обрати для себе іншу націю, але, свідомо, не лише пристав до українства сам, а повів за собою мільйони. Як добрий Пастир, наставляв свої вівці на путь істини і спасіння. Як щедрий меценат, вкладав власні кошти в мистецтво, в шпиталі, в храми, в сирітські притулки. Як інтелектуал, він дбав про освіту. Діяв як економіст і підприємець - ініціював створення селянських кооперативів, нафтовидобувних підприємств, будівельних компаній, банків. Власними руками творив громадянське суспільство, так би мовити, українську інфраструктуру, націєтворчу мережу.

Шептицькому судилося опинитися поміж тими двома тоталітарними монстрами, що спершу дружньо розмежували свої сфери впливу пактом Молотова-Ріббентропа у 1939 році, а згодом самі зчепилися в кривавій бійні. В цій ситуації Митрополит прагнув передусім зберегти в своїх вірян людяність, спрямувати їх до виконання Божих Заповідей Мойсея. І весь світ має знати, що в часи ІІ світової війни Владика був чи не єдиним церковним діячем Європи, хто не побоявся написати до Берліну листа на захист євреїв. І то були не просто слова, бо він давав гнаним ще й захист. Притулок у нього знайшли сотні єврейських дітей і цілі родини львівських равинів. В час більшовицького терору так само давав приклад безстрашного і непохитного наслідування Христу і відданість Церкві, і надихнув на подвиг Йосипа Сліпого.

Комунізм Владика Андрей вважав теж релігією, щоправда матеріалістичною та поганською. Комунізм і християнство, як казав Владика Андрей, то як вогонь і вода – разом на одному місці точно не можуть бути.

Християнство є, ось його потужна гілка – Греко-католицька Церква. Нещодавно ми відзначили 25-ліття виходу з підпілля, а ті, хто заганяв вас в катакомби, вже зараз точно на смітнику історії», - сказав Президент України Петро Порошенко.