65-70% росіян заперечують, що Росія воює з Україною, - російська соціологія

В останні кілька місяців бойові дії на сході України знову активізувалися, і про можливість відновлення там повномасштабної війни стали говорити куди частіше, ніж про виконання Мінських угод. Тому зараз особливо важливо зрозуміти, як російське суспільство ставиться до цього конфлікту. До якої міри воно готове підтримати участь Росії в цьому протистоянні? Боїться воно війни, кого вважає «своїми», яким Ви захисту і допомоги, а кого - головними винуватцями конфлікту? А головне, наскільки уявлення російського суспільства про українські події відрізняється від картини, яку описує пропаганда в державних ЗМІ? Про це йдеться у статті " Російська соціологія українського конфлікту: втручатися не треба, але все правильно зробили".

Початок нинішнього українського кризи для потреб соціології можна відраховувати з листопада 2013 року, коли в Києві відбулися перші протести, що призвели згодом до нового Майдану, падіння режиму Януковича, приєднання Криму до Росії та боям в Донбасі. З тих пір в щомісячному режимі Левада-центр задавав питання про те, як розуміють і оцінюють ці події в Росії. Накопичені дані дозволяють не тільки простежити процес формування російської громадської думки з цього питання, але і виділити його основоположні характеристики.
Немає війни, немає війні

Коли обговорюються результати російських соцопитувань, зазвичай згадують різко негативне ставлення росіян до України і загальне задоволення з приводу приєднання Криму. Однак будь-якого, хто поглибиться в вивчення наявних динних, чекають несподівані відкриття. Згідно з останніми опитуваннями, 64% опитаних в Росії вважають, що для країни було б вигідно, щоб Україна була незалежною державою і мала б з Росією добросусідські відносини.

Майже дві третини (60%) в кінці минулого, військового року нейтрально ставилися до членства України в Європейському союзі і вважали, що це питання країна повинна вирішувати самостійно; протилежної думки дотримувалися лише 22%.

Втім, і за рік до цього, коли події в Києві тільки розверталися і тема «ми або ЄС» сприймалася жвавіше, аналогічні показники становили 51% і 24% відповідно.

Тоді ж, у грудні 2013 року, у населення переважала установка на невтручання: грошей Україні не давати, війська не посилати. Та й сьогодні більшість населення хотіло б бачити Росію в нинішніх кордонах (57% у березні 2015 року, і це найвищий відсоток впродовж сімнадцяти років спостережень); 64% росіян дотримуються думки, що Росія не повинна утримувати під своїм контролем колишні республіки СРСР. Більше половини (55%) вважають, що краще було б зосередитися на внутрішніх проблемах, і лише близько третини (31%) вважають, що «геополітичні» і «стратегічні» інтереси важливіші економічних і соціальних проблем.

Як при цьому росіяни можуть однозначно схвалювати анексію Криму і підтримувати надання допомоги ополченцям Донбасу (аж до поставок озброєння, але за винятком введення військ на схід України)? Для цього доведеться детально вивчити не тільки дані останніх соціологічних опитувань, але і те, як змінювалося громадську думку впродовж всього українського конфлікту.

Для більшості в Росії відбувається в сусідній країні представляється виключно внутрішньополітичним конфліктом. Згодні з тим, що між Росією і Україною йде війна, лише близько чверті російського населення, в той час як 65-70% категорично це заперечують (в самій Україні все з точністю до навпаки). На пряме запитання про те, чи є на території України російські війська, ствердно відповідають теж близько чверті населення, і ця цифра практично не змінюється протягом півтора років (близько половини з цим не згодні, і п'ята частина вагається з відповіддю).

Однак при обговоренні цього питання на фокус-групах виявляється помітне небажання респондентів відповідати. Найбільш поширеним відповіддю, якого зазвичай вдавалося домогтися, виявлялося: «Офіційно війни немає!» Переконати людей відкинути це «офіційно» і розповісти, як, на їхню думку, йдуть справи насправді, не виходило. Не можна сказати, що люди боялися говорити, але небажання міркувати на цю тему було очевидно. Ймовірно, частина росіян підспудно підозрює військове втручання Росії в українські справи, але забороняє собі думати і говорити про це.

Показово, що лише 11% впевнені, що на боці ополченців взагалі не воюють російські громадяни. Однак більшість вважає, що це добровольці (48%) або найманці (24%), але не солдати російської армії. До добровольців, воюючим на стороні ополченців, росіяни в більшості своїй відносяться позитивно. Однак за минулий рік частка схвалюють дії ополченців знизилася з 64% у червні минулого року до 53%, одночасно зросла негативне ставлення - з 19% до 27%. При цьому добровільно послати свого сина чи близького родича на цю війну готові лише 13% респондентів, а 68% і зовсім постаралися б відрадити його від такого кроку.
Винна Америка

Характерною рисою російського громадської думки стосовно України є майже одноголосне (за винятком 4-5%) заперечення відповідальності Росії за що б то не було з того, що відбувається там: за триваючий конфлікт, порушення Мінських угод, збитий MH17 і т.д. При цьому, на думку більшості, винні в тому, що все це відбувається, навіть не українська влада, а Захід на чолі з США. Таке розуміння того, що відбувається склалося вже в листопаді - грудня 2013 року під впливом державних ЗМІ, які, використавши загальні антизахідні настрої населення, переконали глядачів і читачів у тому, що українці виходять на Майдан «під впливом Заходу, прагнучого втягнути Україну в орбіту своїх політичних інтересів» , а зовсім не через обурення корупцією влади і жорстокістю поліції, хоча опитування на самому Майдані свідчили якраз про останнє.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: