«Залишитися в історії людиною команди, яка зробила щось краще – це добре», – новий керуючий справами ЛОР

Львівська обласна рада на початку січня цього року отримала нового керуючого справами. Ним став Валентин Харлов, який замінив на цій посаді Євгена Захаревича. Останній торік в грудні написав заяву на звільнення у зв’язку з переходом на нову роботу.

Львівська обласна рада на початку січня цього року отримала нового керуючого справами. Ним став Валентин Харлов, який замінив на цій посаді Євгена Захаревича. Останній торік в грудні написав заяву на звільнення у зв’язку з переходом на нову роботу. Журналіст Дивись.Інфо поспілкувався з Валентином Харловим про його призначення, господарські справи області та відпочинок.

— Призначення на посаду керуючого справами ЛОР було для Вас неочікуваним?

— Коли був обраний новий склад обласної ради, — я мав намір працювати в Києві, також на державній службі. Оскільки ми є львів’янами, то чому ж не хочеться працювати ближче до дому. Після того, як головою Львівської обласної ради обрали Олександра Ганущина, він розглядав мою кандидатуру на посаду керівника апарату. Мені запропонували обійняти цю посаду, після того, як попередній керуючий справами написав заяву на звільнення і перейшов на іншу роботу. Після стажування мене перевели на посаду керуючого справами.

Керуючий справами — це та особа, яка має ввійти в роботу буквально одразу, тому що окрім документообігу ще має бути координаційна робота. Голова обласної ради спирається на те, що керуючий справами має знати депутатів. Коли формувався новий склад, то приблизно 60% депутатів я знав особисто, з іншими вже познайомився. Зараз зі всіма обранцями гарно налагодив контакти.

— А чому змінили підприємницьку діяльність на державну службу?

— В бізнесі я був найманим працівником, а пішов працювати на державну роботу, бо певен, що команда, яка сформувалася як в керівництві облради, так і склад депутатів, — це можливість і бажання змінити все на краще. І це не пафосні слова, бо ми дійсно хочемо зробити краще і ми можемо це зробити. Нехай не за місяць-два, а за рік вже буде видно результат і кожна громада в області відчує ці зміни. Залишитися в історії людиною команди, яка зробила щось краще — це добре!

— Свободівцям не сподобалося Ваше призначення...

— Комунікація зі всіма фракціями йде однаково. Є більші фракції, є менші. ВО «Свобода» — одна з найбільших фракцій обласної ради і ми з нею працюємо. Те, що є певні питання, то кожна політична сила має своє бачення цього процесу. Всі вимоги, які потрібно для цієї посади в мене були. Голова призначає на цю посаду. Нині ми сформували той апарат, який є мобільним, боєздатним: в нас працювало 77, а зараз — 49 осіб. І це ті люди, які готові працювати, вони мають професійні здібності та якості і ми, і депутати задоволені цією роботою.

— Можливо, свободівці хотіли отримати цю посаду?

— Голова обласної ради та його заступники формують апарат, в них (депутатів від ВО «Свобода») була така можливість, тому що попередні голови Петро Колодій і Олег Панькевич формували апарат і мали свого керівника. Призначення керівника апарату — не політичне питання, це чисто організаційна посада і вона не належить до тих посад, які мають вплив.

— Тут неможливо не згадати про Ваш недавній конфлікт у Раді з Русланом Кошулинським. Чи спілкувалися ви після того?

— Цей конфлікт є більше медійно підігрітий, тому що як такого конфлікту не було, була складна сесія. Це був не конфлікт, це був емоційний спалах. Потім ми порозумілися, була зустріч голови ЛОР, Руслана Кошулинського і мене. Там навіть не було претензій ані з нашого боку, ані з їхнього. Руслан Кошулинський досвідчений депутат, колишній заступник голови ВРУ, а зважаючи на те, що в облраді багато молодих депутатів, його допомога дуже нам потрібна.

Кожна політична сила хоче зробити зовнішній показник, а це можна зробити на сесії обласної ради, яка транслюється в прямому ефірі. Всі політичні сили хочуть задекларувати свій статус та положення в області. Це нормально, це політичні баталії, які мають право на існування і тут я говорю не лише про ВО «Свобода».

— Посада керуючого справами обласної ради не є надто публічною. Розкажіть нашим читачам — що входить у Ваші обов’язки?

— Посада керуючого справами, дійсно, не є такою публічною для загалу, натомість є публічною діяльність депутатів, а керуючий справами — це робота, яка пов’язана з координацією. 84 депутати, голова, заступники і апарат — саме я беру на себе такий обов’язок щодо взаємодії апарату і забезпечення роботи самих депутатів. Це тому, що депутати здійснюють свою діяльність на громадських засадах. Як правило, вони спочатку працюють в комісіях, потім комісія виносить певні рішення, розглядають на сесії, а от підготовка всіх матеріалів — звернення громадян, підготовка документів на розгляд, винесення на сесії, підготовка проектів рішення — це і є робота апарату. В мене завдання: координувати роботу апарату з роботою депутатів.

— А як оцінюєте нинішній склад ЛОР? Чи легко працюється з обласними депутатами через багатопартійність в раді?

— Зараз у Львівській обласній раді працюють депутати від дев’яти політичних сил. Це вперше в історії. І в цьому є свої плюси і мінуси. Склад ЛОР є дзеркальним відображенням волевиявлення громади Львівської області. Є в облраді політичні сили, які мають великий досвід роботи, наприклад, Народний рух України, який працює зі здобуттям незалежності України, а є політичні сили, які прийшли вперше в раду: БПП, УКРОП, Самопоміч. Буває складно, бо є люди, які прийшли в облраду і не знають якими питаннями займається область. Вони йшли в депутати, мали свою програму, а коли побачили свою роботу, — то зрозуміли, що не все так просто. Потрібно навчати молодих депутатів. Намагаємось координувати роботу молодих депутатів і тих, які старші, щоб робота виходила ефективнішою. Бо 30-35% — це ті, які вже були обранцями.

— А навчанням нових депутатів займаються політичні сили чи апарат ЛОР також в цьому бере участь?

— Обласна рада в особі голови проводить зустрічі з Міжнародними організаціями не лише з України, а й Польщі, Угорщини, Прибалтики. Ми домовляємось про проведення спільних навчальних програм. До прикладу, в Польщі є багато програм щодо обміну досвіду роботи саме депутатів. Навчаються депутати і в Україні, наприклад у Школі політичних студій, Інституті політичної освіти в Києві. А ще у нас є Асоціація рад Львівщини, яка об’єднує в собі усіх голів місцевих рад, а також працює регіональний інститут державного управління у Брюховичах. Тому, якщо в людини є бажання, то з неї за рік-два можна зробити політика. Головне було б бажання — можливості зараз є.

— Ви говорили про оптимізацію апарату ЛОР. Минулого року його скоротили на третину. Чи вплинуло це на якість роботи?

— Як юрист можу сказати, що є два методи впливу: заохочення і примус. Після оптимізації перше, що зробили — збільшили зарплату і це було основне питання. В нас є працівники, які працюють по 15-20 років і вони спеціалісти у своїх галузях. А та зарплата 2-2,5 тисячі, яка була — неадекватна, тому на нині ми збільшили зарплату на 30-35% і той працівник, який залишився в апараті — це відчув. В нас зменшилася кількість депутатів і зменшилася кількість навантаження на радників. За кожною комісією закріплений радник, який веде цю комісію, організовує її роботу. В нас приблизно 20 комісій і за всіма закріплені радники, є технічні працівники, є сайт, є журналісти. В принципі зараз робота складна, але ми навесні проведемо моніторинг нашої роботи і, можливо, будемо залучати нових людей.

— Керуючий справами також має забезпечити безпеку для депутатів. Чи плануєте посилювати заходи безпеки в обласній раді?

— Голова, заступники, депутати, адміністрація Львівської обласної ради — це вищі посадові особи області і ми розглядаємо питання щодо надійного забезпечення їхнього захисту. В облраді при вході є охорона, але людина може прийти в сесійний зал з будь-яким предметом. Чомусь у Верховній раді завжди стоять металошукачі. В країнах Європи — це норма, тому що там безпека особи — це питання номер один. В нас чомусь цю ініціативу сприймають з пересторогою. Все ж ми розглядаємо всі можливості, тому що я маю забезпечити роботу депутата, а також його безпеку. Журналісти теж приходять, і вони також мають працювати безпечно.

— Як колишній представник бізнесу, — оцініть інвестиційну привабливість регіону.

— Привабливість — це та норма, коли влада дає можливість працювати інвесторам, коли є можливість залучення інвестиційних внесків, коли влада дає законні умови та способи, які дозволяють будь-якому підприємству заходити на наш ринок. Зараз це все є. Налагоджена тісна співпраця між ЛОР та ЛОДА. Львівщина — це регіон, який має багато корисних копалин, лісове господарство теж добре розвинене. На Львівщині понад 2,5 мільйони осіб. Як середньостатистична європейська країна, але ми не можемо розвиватися окремо від держави. Так, є перестороги військових дій, але ми шукаємо інвесторів, підписуємо угоди про співпрацю.

— Які економічні програми працюють в регіоні?

— Найцікавіша програма про мікропроекти. Це те, що можна зробити вже й одразу. На мікропроекти в цьому році виділено 35 мільйонів гривень. Це велика сума, яка дає можливість будь-якому населеному пункту зробити те, що буде видно одразу: відремонтувати Народний дім або зробити освітлення на вулиці. Сама місцева громада вирішує, збирає документацію, частково фінансує зі свого бюджету, і частково фінансуємо ми. Це грантова система, яка працює в нас кілька років. Наступного року на мікропроекти ми плануємо виділити вже 50 мільйонів.
— Минулого тижня працівники Львівського обласного центру екстреної медицини та медицини катастроф звернулися з судовим позовом до Львівської обласної ради, яка, за їхніми словами, планує реорганізувати їхній центр. Це також зачіпає Львів і Дрогобич. Як це відіб’ється на пересічному мешканцю області?

— Це складне питання, тому що об’єднання є. Профспілка подає в суд через скасування проекту рішення. Але ж ще не було рішення, не було розгляду в сесійній залі. Так, це питання складне, його потрібно вивчати, але не можна маніпулювати думкою. Як юрист скажу, що неможливо скасувати проект рішення. Проект рішення — це підготовчі документи, які розглядає комісія, депутати. І потім, якщо рішення приймуть, — тоді воно може бути оскаржене.

— Чи користуються у Львівській обласній раді системою електронних закупівель ProZorro?

— Так, система ProZorro у Львівській обласній раді працює в тестовому режимі і ми за січень-лютий внаслідок цих закупівель зекономили понад 7 тисяч, але це лише початок. Завдяки цій системі немає підстав для маніпулювання грошей, немає домовленостей та відкатів. Нас ніхто не примушував, але ми почали це робити, бо хочемо, щоб вся діяльність ради була прозорою. Ми також робимо систему електронного документообігу, що зменшить витрати на папір, а люди зможуть нас контролювати.

— А чи розглядаєте можливість запровадження на сайті Львівської облради електронних петицій?

— Так, процес триває. Створена комісія, розробляємо положення і це питання буде проголосоване найближчим часом. Є лише питання щодо збору підписів, оскільки Закон передбачає не менше 1 тисячі.

— Ви балотувалися до обласної ради від партії «Громадський рух «Народний контроль». Ви їхній партієць?

— Ні, не партієць. В цій політичній силі зібралися дуже хороші люди, тому що вони зробили хорошу роботу. Під час Революції Гідності на них трималася не лише безпека області, але й функціонування багатьох структур. Поважаю Валерія Веремчука, який став депутатом Львівської міської ради і всіх його побратимів. Так трапляється, що люди оцінюють роботу партій не одразу. Головне, щоб партія мала основу, бачення, діяльність і тоді вона буде мати право на життя. А «Народний контроль» — це партія, яку я поважаю і думаю, що вони все роблять правильно.

— Як триває Ваш робочий день?

— Робочий день офіційно починається о 9 годині, але ми приїжджаємо о 8.30, і закінчується приблизно о 20.00-21.00. Зажди кажуть, що робота має закінчуватися о 18 годині, але опісля читаю Закони, документи, спілкуюся з працівниками. Робочих годин для моєї посади зазвичай не вистачає. Впродовж дня через мій кабінет проходить десятки людей (і, справді, за час запису інтерв’ю щодесять хвилин до кабінету приходили люди, — авт.). Є одна добра традиція, яка започаткована у цій каденції, що в нас все відбувається вчасно, тому що кожен цінує час.

— А як відпочиваєте? Маєте час на відпочинок?

— Звичайно, людина має відпочивати. Зараз в зимовий період — це лижі. Часто їздимо на Драгобрат в Івано-Франківську область. Якщо немає можливості, то ми разом з депутатами займаємось розвитком снукеру у Львівській області. Це те, чим ми займаємось півдня суботи-неділі, бо в суботу в нас, як правило, робочі зустрічі.

Андрій Сорока.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: