Посол Польщі в Україні: Цього року Україна побачить безвізовий режим. Але не для всіх

Я вже не одноразово казав, що маю надію, що у цьому році буде остаточне рішення. Звісно для того, аби практично ввести в життя безвізовий рух ще потрібно трошки часу, але я переконаний, що цього року ми це побачимо. Тільки треба пам’ятати про декілька моментів.

Що означає безвізовий режим? Означає, що без віз можуть в’їхати на територію країн Шенген власники біометричних паспортів, яких не дуже багато видано в Україні.  Всі громадяни України, в яких паспорти старого типу, будуть змушені отримувати візи, або мають відразу змінити старий на новий паспорт. На короткотермінові поїздки до країн Європейського союзу, тобто у період 90 днів на 180 можна, не мати візи, якщо хтось є власником біометричного паспорта. Поїздки, пов’язані з іншими справами, наприклад , якщо йдеться про візи з дозволом на роботу – все одно передбачають візи  й тут нічого не змінюється.

У 2015 році ми видали 925 тисяч віз в усіх польських консульствах для громадян України  і трошки більше половини не були візами Шенген, це були польські національні візи, з яких значна  більшість була з дозволом працювати.

Ми звернули увагу на коментарі, що були останнім часом  в українських ЗМІ, після оприлюднення рейтингу одного з фондів, що займається моніторингом візового процесу. Польща там потрапила до переліку країн, що ведуть негативну чи неприязну, недружню візову політику. Щиро скажу, ми були здивовані і навіть обурені. Адже майже мільйон віз, що ми видали…

…думаю, сумарно більше ніж решта країн ЄС.

…слід додати, що більш ніж половина – це національні візи, а наші національні візи безкоштовні. Зрештою, більш ніж 40 %  шенгенських віз виданих нами – це також безплатні візи. Мільйон віз це хіба недружня візова політика!?  Я не розумію, на чому подібні висновки ґрунтувались. Адже, як позитивний приклад були вказані країни, що безперечно ведуть дуже успішну роботу, але мушу сказати, ці три країни, що були оцінені позитивно,  дали 20% наших віз.

Ну, пане амбасадоре, ми розуміємо, що світ загалом не завжди справедливий. Це стосується і України. Останнє послання  «urbi et orbi»  Барака Обами засвідчило, що США дещо втрачають інтерес до питання стабільності у нашому регіоні.

Ну, вже про певні речі домовлено. Більш-менш знаємо, про що будемо говорити під час саміту НАТО у Варшаві. Одна з найважливіших тем – це зміцнення Східного флангу Альянсу. Всі ми знаємо, що скоро буде зміна президента в США.

Побачимо, хто буде президентом і побачимо, яку закордонну політику він запропонує і якою буде інтенсивність американської присутності в Європі, а тим більше у Центрально-Східній Європі. Це все питання, на які ми відповіді сьогодні не знаємо, але відповіді будуть мати набагато більший вплив, ніж оцінка слів пана президента Обами, які відносяться тільки до найближчих місяців.

На саміті у Варшаві Україні не світить омріяний member action plan, план дій щодо членства в НАТО?

Про це на разі не казали так однозначно. Наразі для України важливо, щоб  під час саміту відбулось засідання NATO-Ukraine council на найвищому рівні і це може стати подією, яка буде дуже сильно впливати на наступні кроки Альянсу щодо України і визначатиме наступні кроки України щодо Альянсу.

Ми в Україні, ставши жертвами агресії,  постійно відчуваємо те, що може бути гірше. Наскільки зараз ситуація є серйозною для самої України і загалом для рівня безпеки в регіоні? Це стосується і країн Балтії, і Польщі.

Стабільність у наступних роках у Центрально-Східній Європі, без всяких сумнівів, залежить від того,  яким буде продовження ситуації в Україні. А в якій ситуації Україна!? Безперечно не корисним є те, що зараз трошки інші проблеми стали важливішими для більшості європейських країн.

Тобто ситуація на Сході України не є настільки драматичною для більшості європейських країн, як ситуація у Сирії й  взагалі на Близькому Сході та Північній Африці. Це трошки зменшує увагу до України і робить ситуацію України складнішою. Наша політика сьогодні це, власне, спроба переконання наших партнерів на Заході, що не треба зменшувати увагу, що слід продовжувати політику, що була прийнята раніше і треба консеквентно надалі її продовжувати. Треба тиснути на Росію так, щоб можна було повернути контроль української держави на всій її території.

Нещодавно колишній радник держсекретаря США Метью Брайза вжив термін «політичний балаган». Це стосувалось політичних активностей,  які стосуються, наприклад, відставки прем’єра і так далі. 

Наша позиція, тобто позиція Польщі така: значення справи України перевищує все інше. Тобто ми мусимо бути присутніми у цій справі. Ми мусимо бути учасником. Ми, я маю на увазі, Європейський Союз-НАТО. Ми мусимо впливати на вирішення цього питання тому, що значення для безпеки цілої Європи, а перш за все для нашого регіону, Центрально-Східної Європи, величезне.

І тут не має великого значення, яка внутрішньополітична ситуація в Україні пов’язана, зрештою, з війною, бо не можна забути про це, відійти і сказати : «ну, в Україні не вдаються реформи, то ми не будемо займатися безпекою Європи». Це головний елемент нашої позиції.

Щодо ситуації, то вона дійсно перешкоджає інтенсивно працювати з українським партнером і це, можна сказати, очевидно. Наприклад, ми повинні були вже виїжджати на засідання  Комісії двосторонньої економічної співпраці у  Варшаві, яке мало бути в середині березня і якого не буде, бо немає міністра – нема співголови засідання.

І очевидно, що такі перешкоди, відсутність перспективи навіть на найближчі місяців роботи уряду, перешкоджають нам вести нормальний, ефективний діалог – повинна бути комісія, а її не буде.

Ми чекаємо на можливість наступних міжурядових консультацій , можна сказати спільне засідання урядів, але у теперішній ситуації дуже тяжко провести такі консультації, ну і так далі. Тобто це є перешкода, але ми вважаємо, що це не є аргументом, аби забувати про перспективу стабільності на континенті.