Фахівці Львівської залізниці продовжують роботу над оформлення права власності на землі транспорту

Регіональна філія «Львівська залізниця» відповідно до законодавства оформлює право власності на понад 35,3 тис. га земель транспорту у семи областях Західного регіону. Станом на сьогодні магістраль отримала правовстановлюючі документи на 70% земель – 24 тис 728 га. Необхідно виготовити технічну документацію для  4 тис. 272 га земельних ділянок (12%), на які залізниця має старі державні акти, і неоформленими залишаються 18% земель – 6 тис. 220 га. Про це повідомила прес-служба Львівської залізниці.

За інформацією служби з управління майновими і земельними ресурсами регіональної філії, за період із 2009 року судами України порушено провадження у 420 справах, де залізниця відстоює право постійного користування землями транспорту. Із них 281 провадження пов’язане із визнанням незаконними рішень про надання земель із смуги відведення залізниці стороннім особам, визнанням недійсними державних актів, договорів, свідоцтв.

Станом на березень поточного року на розгляді перебувають 46 таких справ. Всього від початку 2015 року суди задовольнили 31 позов магістралі та органів прокуратури, поданих в інтересах регіональної філії «Львівська залізниця». Загалом частка задоволених позовів на користь магістралі становить близько 80%.

Додамо, найбільша площа неоформлених ділянок у Івано-Франківській області – 1 тис. 628 га та на Львівщині – 1 тис. 591 га земель. Також залізниця поки не оформила правовстановлюючих документів на 1 тис. 211 га у Чернівецькій області, Тернопільській – 1 тис. 014 га., на Закарпатті – 368 га та Рівненщині – 352 га. Найменша кількість неоформлених земельних ділянок у Волинській області – 55 га.

Незважаючи на ситуацію із оформленням земель, Львівська  магістраль вчасно і у повному обсязі сплачує земельний податок до місцевих бюджетів. Більше того, у зв’язку із законодавчими змінами та можливістю органів місцевого самоврядування самостійно встановлювати ставки податку на землі, від початку 2016 року сума зборів, які сплатить залізниця, збільшиться у 6 разів. Так, якщо протягом 2015 року магістраль сплатила до місцевих бюджетів 32 млн 354 тис. грн., то у 2016 році сума податку на землю складе 181 млн 356 тис. гривень.

Майже у 9 разів збільшилась сума податку за землі, розташовані у населених пунктах Закарпатської області (3 млн 194 тис грн. у 2015 році та вже 28 млн 115 тис грн. – у 2016 році), у 7,8 раза зріс податок у Івано-Франківській області (3 млн 987 тис грн. у 2015 році та 28 млн 115 тис грн. – у 2016 році). Найбільша площа земель Львівської магістралі, та, відповідно і сума податку, є у Львівській області: протягом 2015 року за 9 тис 656 га землі залізниця заплатила 13 млн 546 тис. грн., у 2016 році нараховано 62 млн 827 тис грн.

 

Нагадаємо, раніше Львівська магістраль звертала увагу громадськості на той факт, що відповідно до внесених у 2014 році змін у Податковий кодексу України, з 2016 року істотно змінились ставки земельного податку за земельні ділянки, що належать до земель залізничного транспорту. Раніше податок за земельні ділянки (у межах населених пунктів), що належать до земель залізничного транспорту, справлявся в розмірі 0,25 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та 0,02% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі в області за земельні ділянки за межами населених пунктів, грошову оцінку на які не проведено.

Відповідно до внесених змін, органи місцевого самоврядування встановлюють ставку податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі не більше 3%, а ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, оцінку яких не проведено, — у розмірі не більше 5%.

Унаслідок цього фіскальне навантаження на залізничну галузь збільшилось до 12 разів за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, і до 250 разів за ті, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відтак, Львівська магістраль скерувала листи до місцевої влади із проханням переглянути ставку податку на землі залізничного транспорту. Адже магістраль завжди була бюджетоформуючим підприємством, її неодноразово визнавали кращим платником податків регіону серед великих підприємств.  Окрім того, працюючи на зміцнення економіки, залізниця ніколи не залишала без уваги проблеми та потреби як окремих людей, так і громад та органів місцевого самоврядування, які часто зверталися за  допомогу. Протягом останніх 20 років залізничники втілили кілька десятків важливих проектів, на які не мали коштів місцеві громади – це і відбудова житла та іншої інфраструктури у 1999 та 2001 роках після масштабних повеней на Закарпатті, і спорудження та ремонти шкіл в селах Лапаївка, Твіржа, Берегове, Соколя, (Львівщина), Гута (Івано-Франківщина), Рукшин (Буковина), газифікація міста Сарни та побудова тут котельні, завдяки якій отримали тепло кілька мікрорайонів міста. Залізничники першими відгукнулися, коли з’явилася потреба реконструювати будинок ветеранів у Рівному, допомогли збудувати Сихівський міст у Львові, обладнали водопостачання та каналізацію у Чопі, Сарнах, Здолбунові, Ковелі, Самборі, Стрию, Чорткові та ін.

Відтак, залізничники хотіли б, аби сьогодні і місцева влада з розумінням поставилася до проблемного питання оподаткування залізничних земель та знайшла можливість не підвищувати земельний податок.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: