Економія і піар. Як «обікрасти» українців прожитковим мінімумом

До речі, цю суму, прожитковий мінімум, наша влада вважає достатньою аби одна людина могла прожити місяць. Рахується він за чітко прописаною методикою і, в більшості, залежить від так званого «споживчого кошика». З останнього вже роками сміється уся країна. Це саме той горезвісний «кошик», де з харчів найбільше є хіба, де картоплі -- 95 кілограмів на рік. А ще в ньому є такий «старомодний» предмет гардеробу, як рейтузи, та й ті --одна пара на 4 роки. А побутова техніка представлена пральною машиною типу «Малютка».

На хлопський розум: вартість цього «кошика», в основному, і складає прожитковий мінімум. Звичайно, формула його обрахунку складна, довга і враховує інфляцію. І, здавалося б, мінімальна величина повинна б була змінюватись кожного року. Але, як і більшість «соціалки», уряд рахує прожитковий мінімум по-своєму.

Про особливості підрахунку прожиткового мінімуму «Дивись.info» розповідає виконавчий директор «Асоціації українських науковців «Економіка. Екологія.Соціум.»  кандидат економічних наук Ігор Лисий.
-- Пане Ігорю, чому прожитковий мінімум вирішили підвищувати поступово?
-- Немає якоїсь закономірності щодо частоти зміни прожиткового мінімуму для України. Зокрема, у 2014 році – він був незмінним, у 2015 році – він змінювався 2 рази і залишався таким аж до 1 травня 2016 року, коли зріс на 5,2 %. І ще до кінця року  зростатиме  двічі, в такий спосіб збільшившись за рік майже на 12,5 %. Частоту зміни прожиткового мінімуму я б пов’язував із тим, що він є базовим для розрахунку значної кількості показників.
-- Тобто це важлива величина від якої рахуються зарплати, пенсії і навіть штрафи?
-- Дуже важлива. Прожитковий мінімум лежить в основі підрахунку:

• загальної оцінки рівня життя в Україні, що є основою для реалізації соціальної політики та розроблення окремих державних соціальних програм,
• встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком,
• визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат,
• визначення права на призначення соціальної допомоги,
• визначення державних соціальних гарантій і стандартів обслуговування та забезпечення в галузях охорони здоров'я, освіти, соціального обслуговування та інших,
• встановлення величини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян,
• визначення податкової соціальної пільги протягом року тa максимального розміру доходу, дo якого може застосовуватися податкова соціальна пільга при нарахуванні податків на працівника,
• встановлення максимального розміру доxоду, нa який необхідно нaраховувати єдиний соціальний внесок, (дopiвнює 25 розмірам прожиткового мінімуму, затвердженого на працездатну особу),
• формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Як обхитрити інфляцію
--Хоче не хочеш, а прожитковий мінімум змінювати треба?
-- Враховуючи залежність України від зовнішнього фінансування та особливості кредитних програм МВФ, можна припустити, що це питання також погоджувалось з МВФ. Ну і на розмір прожиткового мінімуму впливає показник очікуваної інфляції. Її ігнорувати не вийде. До прикладу, на 2016 рік вона очікується у розмірі12 %, то ж це корелюється із запланованим зростанням прожиткового мінімуму на 12,5 %. Хоча, для прикладу, у 2015 році інфляція склала 43,3%, а прожитковий мінімум виріс лише на 13,1%. Тому, намагання уряду пов’язати зростання прожиткового мінімуму із інфляцією можна швидше розглядати як його «добру волю», а не як правило, дотримання якого вимагає Закон.
-- Уряд так «розщедрився», бо запланував собі інфляцію в 12%?
-- Так,  підвищення прожиткового мінімуму можна пов’язати з очікуваними темпами інфляції на 2016 рік (12%), оскільки механізм індексації зарплат сьогодні не працює. Хоча, цей механізм (індексація – авт..) є більш гнучким, ніж механізм прожиткового мінімуму, оскільки передбачає помісячну зміну зарплат, залежно від фактичної інфляції. Натомість прожитковий мінімум затверджують при прийнятті бюджету на наступний рік і, як правило, не змінюють протягом року, не зважаючи на інфляцію. Очевидно, що з двох інструментів реагування на падіння доходів громадян, влада обрала той, який продемонструє і підняття стандартів, і мінімальні витрати бюджету на такі «компенсації».

Збільшенням прожиткового мінімуму фактично замінили індексацію. Для порівняння, в 2015 індексація могла б скласти 43%, як і реальний показник інфляції. Відповідно на стільки ж мали б зрости пенсії та зарплати. Проте, уряду легше і значно економніше вручну підняти прожитковий мінімум лише на 13% і пенсії та зарплат на стільки ж.

Головне – по чому рівняти
-- Іншими слова, зекономили…А як взагалі порахували, що очікувана інфляція складе 12%?
-- Важливу роль у формулі підрахунку інфляції відіграє так званий споживчий набір. Зауважте, не можна плутати зі «споживчим кошиком». Споживчий набір використовується Держслужбою статистики для розрахунку індексу споживчих цін (ІСЦ). Останній відображає зміни  загального рівня цін на ті товари та послуги, які купує населення.  Фактично, ІСЦ – це та ж інфляція, але розрахована за динамікою зміни цін на «найпопулярніші» серед населення товари і послуги. До споживчого набору включають лише ті товари і послуги, витрати населення на які, в загальних споживчих витратах, складають не менше за 0,1%.
-- На ділі виходить, що «соціалку» рахують по рейтузах, а інфляцію по червоній ікрі?
-- Споживчий набір дійсно набагато «ситнішийо». Д нього справді входить червона ікра, а ще ноутбуки, флешки, пластикові вікна, алкоголь, автівки, ритуальні послуги. Загалом, список нараховує більше 300 товарів і послуг.

-- Давайте повернемось все-таки до «споживчого кошика». Кабмін наче ж зобов’язали переглянути його набір?

-- Так, було два судових позови громадських активістів до КМУ про необхідність зміни розміру і структури «споживчого кошика». Обидва закінчились позитивно, а отже уряд зобов’язали переглянути «споживчий кошик» українців. За повідомленнями преси, Міністерство економічного розвитку і торгівлі вже підготувало проект урядової постанови «Про затвердження наборів продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг», який ще з березня розглядається в Кабміні, але кінцевого рішення поки що так і немає.
--До речі, згідно з Законом, процедура затвердження «споживчого кошика» повинна проходити щороку?

-- Прожитковий мінімум на 2016 рік в Україні встановлений Зaкoном України «Про Державний бюджет нa 2016 рік» за пoдaнням Міністерства фінансів. Такий підхід до встановлення прожиткового мінімуму почав застосовуватися з 2006 року, коли відповідні зміни були внесені до Закону України «Про прожитковий мінімум». Кабінет міністрів України подає пропозицію про його розмір на поточний рік після, зауважте, проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг. Набір продуктів формують в Міністерстві соціальної політики, а набір непродовольчих товарів і послуг -- в Міністерстві економічного розвитку.

Переглядати критерії «споживчого кошика» уряд не поспішає, хоча його навіть суд зобов’язав. Крім того, не має жодної гарантії, що переглянутий «споживчий кошик» суттєво зміниться. Те, що бачили експерти, які вивчали нові напрацювання ще уряду Яценюка, вражає своєю економністю: 12 пачок туалетного паперу на рік та маргарин замість масла.

Де наші 43%?
--Наприкінці розкажіть, як зміняться пенсії і зарплати?
-- Виходячи з логіки, бо саме на неї в Україні залишається сподіватися, а не із закону, то пенсії і зарплати мали б зрости не менше, ніж на 12 % очікуваної інфляції. Проте, при прийнятті бюджету на 2016 рік зростання мінімальних пенсій і зарплат передбачалося ще більшим – на рівні 12,5 % (у прив’язці до зростання прожиткового мінімуму). Етапи зростання наступні:

Мінімальна зарплата:

• з січня по квітень – 1378 гривень,
• з травня по листопад – 1450 гривень,
• з грудня – 1550 гривень.
  Мінімальна пенсія:
• 01 січня 2016 – 1074 гpн.;
• з 01 травня – 1130 гpн.;
• з 01 грудня – 1208 грн.

У той же час, новий уряд вирішив ще більше «потішити» українців, збільшивши мінімальну зарплату і пенсію з 1 грудня 2016 року ще на 3,6%, забезпечивши у загальнорічному вимірі 16,1 %-ве зростання прожиткового мінімуму і такого ж рівня зростання мінімальної зарплати і пенсії до 1544 грн., 1600 грн. і 1247 грн., відповідно. Та на такому «позитиві» виникає риторичне запитання: «Коли і хто компенсує 43,3 %-ве у 2015 році інфляційне падіння доходів українців?»
Розмовляла Христина ІНЖУВАТОВА