У Львові громадські діячі та науковці обговорили, як допомогти переселенцям з Донбасу і Криму інтегруватися

У Львові, протягом 12-13 травня, під час міжнародної конференції з питань вимушених переселенців «Інтеграція чи диференціація?» близько 60 громадських діячів, соціальних працівників та науковців, обговорили, як допомогти переселенцям з Донбасу і Криму інтегруватися.

За словами директора Інституту лідерства та управління УКУ Наталії Бордун, на цій конференції учасники обмінялися досвідом та напрацювали механізми, як допомогти людині з іншого регіону інтегруватися спільноту і не відчувати себе відчуженою.

Радник міністра соціальної політики Оксана Яковець зауважила, що досі Україна не мала досвіду роботи у цій сфері і не мала напрацювань.

«За цей час вдалося розробити певну нормативно-правову базу. Але завдання ще більші. Ми усі разом маємо думати, як вижити і йти далі», – зауважила вона.

Керівник відділу молодіжної політики м. Львова Андрій Ковальський додав, що роботу з ВПО довгий час не виносили як окремий вектор діяльності, оскільки усі вірили, що окупація Донбасу – це тимчасова проблема.

«Коли ми розробляли напрямки роботи на 3 роки, ми передбачали, що проблема тимчасова, і прийде час, коли Донецьк, Луганськ, Крим треба буде повертати. У нас немає диференціації, а повна інтеграція», – запевнив він.

Рівень інтегрованості переселенців у великій мірі залежав якраз від того, чи сподівалися вони на швидке закінчення конфлікту і повернення додому, зазначила соціолог Вікторія Середа.

У дослідженні щодо інтеграційних викликів вона з’ясувала, що кримчани краще вливалися в місцеві спільноти - намагалися отримати земельні ділянки, створювати бізнеси, перереєстровувати власні документи, аніж жителі окупованих територій Донбасу.не брали з собою документів, не вирішували питання із житлом і не звільнялися з роботи, бо вірили, що скоро повернуться

Голова правління ГО «Молодіжна організація «СТАН» Ярослав Мінкін звернув увагу, що проблема диференціація переселенців частково пов’язана з неякісною роботою локальних ЗМІ, які поширювали певні стереотипи

«На основі аналізу 28 ЗМІ виявилося, що це була головна проблема медій у Вінниці, Дніпропетровську, Івано-Франківську, Луцьку та Кременчуці. Продукувалися стереотипи через чиновників, які у своїх коментарях могли необдумано і безпідставно звинувачувати переселенців у локальних злочинах. Серед найбільш поширених стереотипів – злочинна поведінка, відмова брати участь в АТО, втеча від відповідальності, зомбованість російською пропагандою, неповага до української мови і культури», - сказав Ярослав Мінкін.

Попри гібридну війну на Донбасі, є певні позитивні моменти – це єднання і взаємодія між жителями різних регіонів України, наголосила соціолог Вікторія Середа.

«Позитивним викликом є те, що фактично вперше в Україні зустрілися представники різних регіонів. До цього часу такої активної взаємодії в Україні не було, адже події останнього часу спонукають до усвідомлення нових цінностей державної незалежності». – зазначила науковець.

Також на конференції серед запрошених спікерів були – Джанет Ганн, член ради благодійної організації The BEARR Trust, Франческа Джіордано, дослідник і доцент з дитячої психології (Католицький університет Святого Серця (Мілан), Ярослав Мінкін, голова правління ГО «Молодіжна організація «Стан», Вікторія Середа, к-д соціологічних наук, доцент кафедри соціології УКУ, Наталія Царклевич, програмний координатор Форуму НДО в Україні, Галина Католик, психолог, психотерапевт, завідувач кафедри психології УКУ, Тамар Мартіашвілі, колишній міністр у справах ВПО з окупованих територій, біженців в Грузії та багато інших.