Cкладно знаходити корупціогенні ризики на місцях, – експерт про різницю між «корупціями» різного рівня

Антикорупційний форум, що пройшов у суботу у Львові, зібрав чимало іменитих борців із хабарництвом. Однією із таких можна назвати керівника західноукраїнського відділення міжнародного фонду «Відродження» Оксану Дащаківську. Під час свого виступу вона розповіла, чим відрізняється корупція на державному та місцевому рівнях, і чому найголовніше – вбите корупціонера у собі.

ІА «Дивись.Info» записала виступ Оксани Дащаківської. Повний текст: 

Зміни не відбуваються різко і швидко. Правда у тому, що треба змінюватися самому. Я хочу сказати тут три речі. Коли після Євромайдану ми зрозуміли, що корупція є однією із найбільших небезпек для фінансування української держави, одразу фонд «Відродження» проголосив конкурс «Громадська дія у боротьбі з корупцією». Дві області – Одеська і Львівська – бралися за це. Сьогодні ми маємо результати і підіб’ємо підсумки дуже швидко – приблизно наприкінці червня чи на початку липня.

Коли я сьогодні бачу таку велику кількість людей, які прийшли на Антикорупційний форум, я здивована. Можу всім сказати, що до нас на цей конкурс надійшло лише 35 заявок із Львівської області, що декларує свою першість у питаннях побудови демократії та боротьби із корупцією. Ми підтримали лише три проекти, що мали на меті не просто говорити, а й конкретні дії.

Один із них стосувався власне боротьби із побутовою корупцією. Я переконана, що до багатьох з вас він достукався: називався «Я не дякую хабарем». Тобто, йшлося про зміну цінностей людини. Тому що багато з нас, коли говорять «Ми не хабарники, не корупціонери, але лікарю все-таки заплатимо», забуває, що ми за медицину заплатили вже мінімум п’ять разів: коли заплатили податки, коли заплатили за ліки, коли платимо в кишеню лікарю. І цей проект був спрямований на те, аби змінити цінності.

Інший проект був пов’язаний із лісами, про які сьогодні багато говорили. І сьогодні тут представників цієї громадської організації немає, тому що вони в лісі. Вони заміряють кількість лісу на певній ділянці, аби потім представити зібрані з неї результати, аби зафіксувати всі ці незаконні вирубки. Але насправді найбільшим досягненням цього проекту є те, що підписано меморандум: створено прецедент доступу громадських діячів у лісові господарства, зокрема і до службової інформації.

Третій наш проект, який був на спрямований на моніторинг корупційних ризиків, що можуть траплятися у рішеннях чи проектах, що приймаються органами місцевого самоврядування.

Мушу сказати, що дуже легко нам чути нам тут, скільки багато зробив парламент. Але дуже складно знаходити корупціогенні ризики на місцях, в органах місцевого самоврядування. Тому що тут як не «кум», то «сват», як хтось, то «родич». І коли починаєш говорити, то починаєш розуміти, що то такий зав’язаний клубок, і ти ризикуєш опинитися в меншості. Так от у Дрогобичі ризикнули. Ризикнули так, що там є порушені судові справи. Дуже багато людей стоять в опозиції. Навіть тих, які вчора виходили на Майдан. Тому що голова комісії був свято переконаний, що це його священне право – контролювати, хто має бути присутній на засіданні комісії. Сьогодні вже в Дрогобичі відбуваються такі зміни. Так що, ми такими малими кроками, але робимо велику спільну справу.

Хочу сказати, що на сьогоднішній день ми направду потребуємо ціннісних змін. Ми не можемо говорити про корупцію в освіті, бо ми розуміємо, що наша освіта – не спосіб отримання знань. Це механізм отримання диплома. Якщо перемінити акценти, то потреба в корупції відпаде сама собою. Нам багато речей потрібно сьогодні переосмислити. Коли ми говоримо про бюджет, то ми не думаємо, що це наші гроші. Може, нам треба перестати думати так як ми думали дотепер. Я дуже сподіваюся, що тут присутні люди мають свої ініціативи, що будуть щоденно втілюватися. Але найголовніше – тут є люди, які здатні кооперуватися.