Судова реформа: у нас забрали право на суд

Українці, як завжди, чують гучні заяви про кардинальні зміни, про звільнення нечесних суддів, про жорсткий конкурсний відбір на суддівські посади. Мовляв, все в нас тепер буде, як в Європі. Справжню суть реформ кожен українець відчує, коли опиниться в суді чи захоче захистити міський парк, або сфотографувати автівку суді. Експерти б’ють на сполох: у нас забрали можливість захищати себе в суді.

Варто наголосити, що зміни до головного Закону держави стосуються трьох головних напрямків: децентралізації, судової реформи та прав людини. Першого разу, коли нардепи вирішили голосувати за децентралізацію, під парламентом сталася сутичка, загинули люди, а протестувальників судять і досі. Нагадаємо, що проголосований в першому читанні законопроект про децентралізацію, дає можливість перетворення українців на безправний електорат і відкриває шлях до розкрадання української землі. Тепер влада врахувала свої «помилки» і про зміни в Конституцію народу не повідомили. Та що там народу, навіть нардепи про це не знали. Внесення змін до Конституції ініціювали «з голосу»!

«Напередодні голосування до мене підійшов правозахисник Степан Хмара та Віктор Шишкін (колишній суддя Конституційного Суду, який виступав проти внесення змін до Конституції щодо децентралізації – авт.) та попередили, що наступного дня готуються зміни до Конституції, – коментує «Дивись.info» народний депутат України Надія Савченко. – В порядку денному питання не стояло, тому я була певна, що ще є час. Але його таки проголосували, Андрій Парубій виніс його на голосування «з голосу», одразу після «притягнення» законопроекту «Про судоустрій та статус суддів». Нісенітниця якась!

[dyvys_blockqoute text="Які можуть бути зміни в Конституцію в період війни?! Це ж – неприпустимо! Я вже мовчу про те, що ті зміни значно обмежують права людей!!!" author="Надія Савченко"]

Я та Юрій Шухевич вже зареєстрували відповідний законопроект про скасування ухвалення Закону «Про судоустрій і статус суддів». Буду сподіватись, що депутати нас підтримають».

Якщо депутати не мали змоги ознайомитись з законопроектом, то експерти його аналізують вже постфактум.

Всі – «за», що тут обговорювати…
«Так звана децентралізація стала першим етапом і викликала значні збурення у суспільстві, – говорить Олеся Дацко, кандидат економічних наук, кандидат технічних наук, заступник голови громадської Ради при ЛОДА. – Тепер же ж, в період тотального зубожіння, люди шукають можливості вижити і не мають змоги пильнувати за намірами влади.

[dyvys_blockqoute text="
Я намагаюся слідкувати за всіма перипетіями, але всі мовчали, ніякі зміни не обговорювали, тому ніхто навіть не сподівався, що Верховна рада так тихцем поміняє Конституцію. " author="Олеся Дацко"]

Законопроект № 4734 «Про судоустрій і статус суддів» (115 сторінок тексту) справді пройшов блискавично швидкий шлях, особливо, зважаючи на те, що деякі життєво необхідні законопроекти «лежать» в парламенті роками. Отже, подав законопроект особисто Президент, точніше «вручив, як невідкладний» 30 травня, а вже 2 червня він був успішно проголосований, без належних висновків комітетів та експертних інституцій. Саме під цей закон голосувалися зміни до Конституції (законопроект 3524). Останній, до слова, направляли на опрацювання в Конституційний Суд, який міг визнати зміни неприйнятними. Причин відмовити було дві, точніше статті157 та 158 Конституції. Коротко, вони забороняють змінювати головний Закон держави в час війни, зміни можна вносити не частіше, ніж раз в рік і ними не можна обмежувати права людей. Проте, Конституційний Суд жодних порушень не знайшов: мовляв, офіційно війна не оголошена, тож міняти Конституцію можна, права людей законопроектом не обмежуються і цілий рік Конституцію не чіпали. Напевно, той факт, що децентралізацію проголосували тільки в першому читанні, зміною Конституції не рахується.

Як словоблудство міняє закон

Чи то законопроект готувався на алярм, чи то його автори вирішили внести новаторство в юридичну термінологію, але правозахисники з досвідом не можуть оговтатись від першого пункту статті 19 «Суд утворюється і ліквідовується законом». Нагадаємо, що згідно з наразі чинним Законом, суд утворюється «згідно із законом», а не ним самим. На практиці, таке рішення може закінчитись тим, що особливо завзятий юрист може скасувати рішення суду на підставі нелегітимності створення цього суду.

[dyvys_blockqoute text="Це нонсенс якого світ не бачивСуд не може утворюватися законом! Суд повинна утворювати особа. По суті утворити суд в Україні стає неможливо" author="Олеся Дацко"]

«Навіть, якщо якимось дивом вони їх створять, то ми матимемо ту ж ситуацію, що й зараз – суди нелегітимні, –  продовжує пані Дацко. –  Вони не мають акту про утворення суду, не мають відповідних рішень, не мають реєстраційного свідоцтва. Юридичними особами нині є судові адміністрації. Нові ж зміни роблять незаконною всю судову систему України, оскільки невідомо, якого засновника слід вказати при реєстрації суду як юридичної особи. Тому це очевидна загроза національній безпеці цілої держави!»

Громадські активісти – геть з суду!

Ще одну родзинку конституційних змін всі громадяни відчують тоді, коли доведеться захищати свої права в суді. Відтепер представляти інтереси громадянина можуть виключно адвокати. Про це, хоч і не прямо, йдеться в статті 10 цього Закону «Професійна правнича допомога при реалізації права на справедливий суд». Річ у тім, що правова допомога (яку зараз отримують люди) від правничої відрізняється кардинально, адже останню може надавати лише правник, а отже професійний адвокат.

«Дуже американська практика, – пояснює Олеся Дацко. – Ще б хотілося такої правоохоронної системи, як в США і тамтешні зарплати, бо в українських реаліях дозволити собі адвоката може далеко не кожен.

[dyvys_blockqoute text="Спочатку парламент підняв вартість судового збору до захмарних висот, чим вже суттєво обмежив можливості людей. А тепер ще й треба буде наймати адвокатів." author="Олеся Дацко"]

За підрахунками кандидата економічних наук, 80% населення України, за критеріями ООН, перебуває за межею бідності, 90 % населення отримує менше від реального прожиткового мінімуму. «Реальний прожитковий мінімум» Мінсоцполітики рахує по тому ж таки споживчому кошику тільки за реальними цінами, і зараз він становить близько трьох тисяч гривень. Зауважте, що прожитковий мінімум маємо на рівні 1399 гривень. А якщо людина намагається довести свою малозабезпеченість в суді, аби не платити судовий збір, то її доходи будуть рівняти з 1399 гривнями. І якщо хоч на гривню дохід більший – жодних пільг: плати збір, наймай адвоката.

«Середня ціна послуг адвокатів у Львові коливається від 300 гривень до 100 доларів за одне судове засідання, – продовжує пані Дацко. – Багато знайдеться охочих подавати до суду? Але ціна не єдине, що має значення, адже проблема адвокатів  в тому, що вони дуже залежні від влади. Отримати адвокатське посвідчення вкрай важко, а забрати його можуть навіть за неповагу до суду. Іншими словами, якщо адвокат суді щось занадто голосно сказав чи перебив в дискусії, суддя може вважати таку поведінку неповагою до суду. Тому найефективнішими в судах є громадські активісти, які тепер не зможуть захищати права інших».

[dyvys_blockqoute text="От як про нас влада піклується: Генеральний прокурор може юридичної освіти не мати, а захисник в суді повинен." author="Олеся Дацко"]

Ефективність громадських діячів яскраво видно в справах щодо скандальних забудов у Львові. Новий Закон громадських активістів з суду забирає. Звичайно, заради справедливості, треба сказати, що людина може сама себе в суді захищати, але правозахисники вважають, що таких сміливців знайдеться не багато, оскільки система освіти не вчить пересічних людей навіть елементарних судових навичок..

І це лише частинка айсбергу. Поки що мова йшла про порушення особистих прав громадянина. Коли мова заходить за публічні права, довести, що їх порушено, практично не можливо. До прикладу, якщо вирубують сусідній парк, віддають єдине озеро в районні в оренду невідомому власнику, забудовують зону ЮНЕСКО в твоєму місті, не знаходять приміщення для функціонування соціального дитячого садочка для дітей з особливими потребами, не зважають на думку громади при прийнятті важливих для міста рішень, суди в Україні кажуть, що це не порушує прав пересічних громадян.

«Нагляд прокуратури знято, громадяни самотужки повинні відстоювати свої  публічні права, а суддя, перше, що спитає: «Які конкретні Ваші права порушені?», –  продовжує Олеся Дацко. – От і доводь потім, що ти маєш право дихати в парку чи милуватися архітектурою в місті.

З прийняттям нового Закону наша влада стала абсолютно безкарною.

Тепер можна серед міста збудувати атомну станцію, а мешканці сусідніх будинків не зможуть довести, що їхні права порушені, не то щоб притягнути до відповідальності чиновників, які таке будівництво дозволили».

Прокуратура як маріонетка

Родзинки в судовій реформі не закінчуються. До прикладу, розділ про прокуратуру з Конституції взагалі зник. Тепер прокуратуру можна «змінювати» не 300 голосами депутатів, а тільки 226. Мало того, що «економія», то ще й її тепер міняти можна як хочеться. «Експерти з острахом чекають чергового законопроекту, який буде регулювати діяльність прокуратури, –  говорить пані Дацко. – Тепер прокуратуру можна зробити ще кишеньковішою, ніж вона була. Тому чекаємо чергового «покращення».

Не дивися пану в рот

Не встигли журналісти зрадіти новим нормам судочинства, де вони могли безперешкодно і без чиєїсь згоди проводити аудіо та відеофіксацію, як Законом  «Про судоустрій і статус суддів»  влада все повернула «на свої місця». Стаття 11 пункт 3 говорить «Суд, за наявності відповідних заперечень учасника судового процесу, може заборонити фотозйомку, відеозапис такого учасника». Тому тепер до суду з камерою можна навіть не заходити. Цікаво, що і біля суду з камерою не дуже постоїш – за таке і покарати можуть. Про це чітко написано в статті 6 п. 3. «Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом». То за будь-які  висловлювання у  ЗМІ про суд, поширення відео судових засідань у соцмережах тепер можна буде не те, що штраф схопити, але і загриміти до цюпи.

А моніторити спосіб життя суддів буде якийсь «орган» і то тільки на вимогу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради правосуддя. Цікаво, що «органу» такого ще не придумали і «думати» та голосувати за нього можна роками. А громадськості на майно судді дивитися не можна вже. Тобто зараз суддів взагалі ніхто не контролюватиме. А коли той орган створять, і чи створять взагалі  - невідомо!

«Абсолютно зрозуміло, що нас усіх, українців, під виглядом судової реформи, позбавили права на судовий захист, для 90 % українців суд стане недосяжним. –  підсумовує Олеся Дацко. – Вигодоодержувачем цієї судової реформи є олігархи при владі. Вони стали всевладні і безкарні».

Христина ІНЖУВАТОВА