У Львові створюють Музей міста. Чого очікувати? (Інтерв’ю)

 Про деталі проекту нам розповіла модератор зустрічі, одна з авторів ролику, музейник Тетяна Бей.

— Тетяно, як виникла ідея такого проекту. І хто є його автором?

— Я кілька місяців тому долучилася до ініціативної групи, яка створює Музей міста. Тут виникло запитання з чим запускатися, що робити такого важливого, щоб сконструювати довкола себе проблематику, над вирішенням якої ми всі разом будемо працювати. Майстерня міста – стала доброю нагодою зібрати довкола себе музейників, і показати, що вони є також частиною міста.  В результаті, ми подали проект на фінансування.

— А хто саме входить до ініціативної групи і як обирали тему проекту?

— Це організації Музей Ідей, Центр Міської історії, Інститут Міста, поодинокі музейники такі як Зеновій Мазурик та ін.. Це група ідейників, які працюють над створенням нового музею для Львова.

[dyvys_blockqoute text="Тема яка важлива, це те чи потрібні музеї місцевій громаді, якими вони мають бути, над якими темами мають працювати, для кого? Чи музеї зрозумілі всім, чи це лише певна аудиторія з якою працює музей, і чи цього достатньо? " author=""]

Ми подали теми і отримали фінансування знімали від початку запуску майданчику «Майстерні Міста».

— А звідки фінансування?

— Від партнера фестивалю Німецького товариства міжнародного співробітництва «Giz», який є одним із засновників Майстерні Міста, та надає фінансову підтримку на проекти в рамках майстерні. Ми почали зйомки на різних площадках. Це і зупинка трамваю, ринок, Вернісаж,  площа біля пам’ятника І.Федорову, у музеях. Окремо виловлювали активістів, які не є музейниками, але мають свої цікаві думки. Назбирали ці короткі інтерв’ю, і зробили ролик, який планувався на 4 хвилини, але вийшов в результаті на 15 хвилин. Проте, навіть не весь відзнятий матеріал сюди увійшов. Можливо, складається враження якось сумбуру різних тем та думок, але це було метою – зібрати різні висловлювання, іноді провокативні, позитивні, може занадто різкі, зробити такі мікси, щоб кожен зміг для себе вихопити якусь ідею чи думку, яка б спонукала до якихось нових проектів.

— Що таке Музей Міста. Це якийсь черговий новий музей з нуля, чи він вже існує?

— Ні, він у процесі творення, та опрацювання. До цього процесу ще будуть ангажуватися  люди. Це інституція, завданням якої не є збирання взагалі, він не планується як музей який створює свою колекцію. Тому що основною музеалією його є місто як таке, і різні теми довкола міста будуть представлені у ньому. В нас є різні музеї із багатющими колекціями, і ми сподіваємося, що він стане додатковим майданчиком, де б представлялися колекції пов’язані із Львовом. Саме тому немає потреби створювати ще якусь окрему колекцію, адже фонди наших музеїв дуже потужні.

— Хто є автором ідеї Музею Міста?

— До кінця важко навіть сказати. Спочатку куратором ідеї була Оксана Берляк, яка вчилася у бізнес школі, співпрацювала із Олесем Дзиндрою(Музей Ідей), пізніше вона відійшла від цього проекту.  На етапі формування проекту були Зеновій Мазурик і Олесь Дзиндра, тому немає конкретного автора, скоріше ідея належить цій групі. Цей музей мав би бути в підвалах Ратуші, він не мав би сам творити продукт виставки, а запрошувати до них кураторів та проектні групи ззовні. Це можу бути будь-хто, хто подасть ідею, яка буде цікава Музею Міста. Могли б подавати свої ідеї не тільки учасники зі Львова, з інших міст, та закордону, він формує команду музею, і тоді подає свою виставкову діяльність. Але це також можуть бути проекти поза музеєм, освітня діяльність, місто як таке, є також майданчиком для проведення заходів Музею міста, і звичайно, ангажування широкої музейної до спільноти роботи. Важливо, щоб це був музей який твориться разом, а не окрема інституція.

— Хто працював над створенням відео?

— Над відео працювала команда із трьох людей: Тетяна Бей, Ірина Білан, та оператор  Андрій Воронов, у співпраці із Музеєм Ідей.

— На твою думку запланована дискусія, після перегляду відео, якось розворушила музейну спільноту?

— Є люди які все одно скажуть що це була просто безрезультатна розмова.

[dyvys_blockqoute text=" Є люди які все одно скажуть що це була просто безрезультатна розмова. Насправді, ми собі ставили за мету дати імпульс, можливість подумати, поглянути збоку на проблеми у музеях, та можливість створення іншої музейної платформи" author=""]

Я думаю, що ця зустріч спровокує якісь нові проекти, так відгукнеться у їхній роботі. Можливо, і ми на це дуже сподіваємося, тема Музею і Міста, чи Музею і Локальної спільноти потім буде розкрита у проектах наших музеїв.

Отже, метою відеоролику було поглянути критично на проблему ЧИ ПОТРІБЕН МУЗЕЙ ЛОКАЛЬНІЙ СПІЛЬНОТІ? Це провокативне запитання, зумовило подальшу активну і плідну дискусію.

Серед основних проблем, які прозвучали під час обговорення було дуже багато актуальних та наболілих тем. В першу чергу спілкувалися про закритість музеїв. Зокрема, не кожен музей, питає думки відвідувачів про себе та свої експозиції. Фактично, час до часу помічаємо, що музей працює із певною спільнотою, для якої він зрозумілий, і зовсім не орієнтується на залучення ширшого кола. Також про відвідуваність у музеях, яка є надзвичайно низькою, навіть для культурної столиці Львова, адже більшість людей свій вільний час проводить за переглядом телевізора.

Серед шляхів вирішення деяких проблем виокремимо наступні – це робота із спільнотами, та залучення ширшого кола відвідувачів. Проведення освітньої роботи, якісних майстер-класів, що пов’язані із колекцією, на противагу пропаганді кітчу. Також ініціативи ззовні, такі як «Обери музей свого настрою», активно пропагують колекції, та рекламують ці культурні об’єкти для широкого загалу. Ще одним рушієм може стати консолідація музейної спільноти, задля ефективного розвитку установ та саморозвитку працівників. Найрезультативніші, у цьому контексті, мали б бути семінари та тренінги.  І, не останню роль, може зіграти, власне, створення Музею Міста.  Чи, наприклад, музею якогось району Львова, на кшталт варшавської Праги.

Один з учасників дискусії, та ролику Зеновій Мазурик сказав: «Музей для суспільства – це як стара валіза, нести важко, а кинути шкода». Відповідно завдання музейника, придумати ручку, і розказати про вміст цього портфелю так, щоб пересічний громадянин захотів його відкрити.

Всі ми прагнемо змін у суспільстві, а музей може стати більш ефективним інструментом цих змін у нашій державі.

Мар’яна МАКСИМІВ

Фото: Христина БЕЗПАЛКІВ