Нам плюнули в обличчя. Україна програла третій матч на Євро

Перед турніром ми надіялись на вихід з групи, а побачили цирк, апофеозом якого став матч проти Польщі, коли в кінці матчу при рахунку 0:1 не на нашу користь Фоменко випустив на поле опорного хавбека Тимощука замість… форварда Зозулі. Замість подяки вболівальникам за несамовиту підтримку нам плюнули в обличчя. Поразка погоди не зробила, нам й так уже нічого не світило, але в такій ситуації міняти форварда на опорника?! Нема слів.

Те, що ми безвольно вилетіли з Євро стало зрозуміло ще після матчу з Північною Ірландією. Критика лилась з усіх сторін. Деколи була надто емоційною, але частіше справедливою. Деякі футболісти визнали свою вину, деякі примудрилися образитись на журналістів та вболівальників (вдумайтесь!), але була надія, що команда зробила висновки і наостанок нам подарує якщо не результат, то хоча б гру, за яку не соромно. І що ми отримали? Третя поразка, нуль забитих голів і ця заміна на останніх хвилинах, яка підтвердила повну некомпетентність тренерського штабу, для якої власні амбіції важливіші, аніж українські вболівальники. Дика реальність. Хочеться вірити, що це був сон, але це була справжня болюча реальність, від якої хочеться провалитися крізь землю.

Порівняно з минулим матчем Фоменко поміняв майже півкоманди – зі стартових хвилин на поле «Велодрому» в Марселі вийшли Бутко, Ротань, Кучер та Зінченко. Ну ок, хлопці заслужили зіграти на Євро. Але де логіка залишити на лавці Ракицького, чи не єдиного захисника, який може віддати точний пас на півполя? Натомість вийшов Хачеріді, який у минулому матчі приклався до поразки від північноірландців. Напарником Євгена у центрі поля став Кучер. Якщо ставити Олександра, то чи не краще в парі з Ракицьким? Навіщо розривати «шахтарівську» звязку?  Зрештою, це ніщо порівняно із заміною Зозулі на Тимощука. Поляки взяли нас однією лівою, а ми знову безпорадно билися як риба об лід. Гравці, які називають себе професіоналами, як мінімум повинні знати, що робити з м’ячем, а тренер – як тими гравцями управляти, це банальна істина. Ми не побачили ні одного, ні іншого.

Були й світлі плями в цьому провалі. Наприклад, гра Ротаня. Руслан в матчі з Польщею виглядав доволі пристойно серед цієї сумбурної картини. Капітан діяв розумно, виважено і в голову прокрадалася думка, чому йому призначили роль запасного. Залишити креативного Ротаня в запасі в грі із закритою Північною Ірландією – була ще однією з численних помилок тренерського штабу.

Заради справедливості варто відзначити, що проти Польщі Україна виглядала все-таки краще, ніж у минулому матчі. Вирішили гримнути дверима чи поляки не напружувались – тут важко сказати. Та і сенсу вже нема. Ми програли усі матчі, так і не забивши жодного голу. Один плюс у цій сумній картині все-таки є -  це Євро повинно стати безповоротною точкою в історії українського футболу. Кожен від Федерації футболу до тренерського штабу і гравців повинен нести відповідальність, визнати свої помилки і зробити висновки. Українські вболівальники заслуговують кращого.

Олег Телюк

Україна - Польща 0: 1
Гол: Блащиковскі, 56

Україна: П'ятов, Федецький, Кучер, Хачеріді, Бутко, Степаненко, Ротань, Ярмоленко, Зінченко (Коваленко, 73), Коноплянка, Зозуля (Тимощук, 90)

Польща: Фабіанскі, Ціонек, Паздан, Глік, Єджейчик, Йодловец, Крихов'як, Капустка (Гросіцкі, 71), Зелінскі (Блащиковскі, 46), Мілік (Старжинскі, 90), Лєвандовскі

Попередження: Ротань, Кучер - Капустка