Бути чи не бути: що думають про «Alfa Jazz Fest» відомі львів'яни та організатори

Чи врахували організатори думки своїх опонентів і як змінився фестиваль за рік.

ІА «Дивись.Info» зібрала думки відомих львів'ян і людей, причетних до проведення «Alfa Jazz Fest».

Виконавчий директор фестивалю «Alfa Jazz Fest» Наталія Горбачевська

Принципово цей фестиваль відрізнятиметься від попередніх декількома речами. По-перше, ми збільшили кількість площадок, на яких відбуватимуться заходи до трьох: Парк культури імені Богдана Хмельницького, площа Ринок і Палац Потоцьких. По-друге, по-іншому тепер відбуватимуться майстер-класи: тепер знані музиканти «ведуть» українських музикантів-початківців. Власне, результат цього ви побачите в понеділок.

Що ж до тих, хто не бажає бачити «Alfa Jazz Fest» у Львові, то можу сказати, що ми контактували із ними. Ми врахували їхню думку. Домовилися, що недоречно робити якісь агресивні маркетингові кроки, що все має бути витримано і делікатно. І я рада, що у нас такі спонсори, які готові слухати та йти на компроміс.

Для того, щоб говорити, що є багато людей, налаштованих проти проведення фестивалю, треба оперувати цифрами. Ми щороку проводимо опитування громадської думки. Я можу сказати, що абсолютна більшість позитивно відгукується про фестиваль, відчуває його необхідність і сприймає його як здобуток.

Минулого року, проводячи дискусії із людьми, які критикують фестиваль, ми обговорювали варіант перевезення фестивалю в інше місто, оскільки технічні конструкції є мобільними і дозволяють нам це зробити.

В опитуваннях, що ми проводили і цього, і минулого року, щодо економічної доцільності проведення фестивалю, зустрічалися думки про те, що провести «Alfa Jazz Fest» для міста навіть більш вигідно, ніж проводити Євро. Бо наша аудиторія не приїжджає на один вечір – випити пива і побитися. Очевидною економічна вигідність стає, якщо поспілкуватися із місцевими львівськими готельєрами і рестораторами.

У Швейцарії є містечко, у якому живуть 20 тисяч людей. Але на фестиваль щорічно туди приїжджають 200. Прибутків від одного цього фестивалю вистачає місту на весь рік. Але про це необхідно думати не одноразово, а пропрацьовувати і з організаторами, і з партнерами варіант довгострокової перспективи.

Отар Довженко, медіаексперт, блогер, активний учасник минулорічної дискусії щодо «Alfa Jazz Fest» у Львові

На мою думку, бізнесу, що походить із Росії або має власників-росіян, в Україні не має бути до того моменту, як Росія звільнить окуповані території та припинить підтримувати сепаратистів на Донбасі. На жаль, владі не вистачило політичної волі, щоб це зробити, тому громадянам залишається вживати всіх законних методів – від бойкоту до вуличного протесту – аби російський бізнес перестав заробляти в Україні сам.

Але економічний бойкот – це раціональна штука: якщо російський бізнес не заробляє, а витрачає гроші, в цьому немає нічого поганого. «Alfa Jazz Fest» завжди був передусім корпоративним і рекламним заходом російської бізнес-групи, тому вимогою до них із мого боку було повністю відмовитись від реклами своїх бізнесів. Вимогу вони виконали, скажімо так, на 95%. Це достатньо, щоб я змирився.

Те, що росіяни витрачають свої гроші не лише на організацію фесту, а й на допомогу хворим дітям, бійцям, які постраждали у війні з Росією, та щось дають місту – нормально. Але я б не хотів, щоб це була ціна забуття того факту, що вони – росіяни, а їхні власники везуть зароблені в Україні гроші (через офшори, звісно) до Москви. Це не може бути індульгенцією, просто ще одна стаття, за якої в російського бізнесу стає менше грошей. Ось і слава Богу.

Цього року вони ще й добряче витратились на дослідження ситуації та пошуки шляху відбілювання репутації. Зі мною зв’язувались кілька їхніх емісарів, які обережно ставили мені запитання щодо того, що треба зробити, аби фестиваль не був зірваний. В принципі, я сказав їм те саме, що кажу вже третій рік – відмовитись від реклами.
Чесно кажучи, для мене ця тема давно не в пріоритеті, бо мені здається, що ми все одно поступово – просто набагато повільніше, ніж хотілося би, – видираємося із фінансових обіймів Москви.

Але галас навколо джазового фестивалю я сприймаю як зайву нагоду поінформувати громадськість, що «Alfa Jazz Fest» є російським бізнесом (що вони самі казуїстично заперечують). Якщо кожен, хто несе гроші в російський банк, буде свідомий того, що це саме російський бізнес і якась копійчина, нехай опосередковано, потрапить у розпорядження Путіна, думаю, охочих поменшає. А там, дай Боже, війна закінчиться, і можна буде просто дати людям слухати свій джаз на здоров’я.

Олександр Молодий, директор Центрального парку культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького

Минулого року, окрім орендної плати, від «Alfa Jazz Fest» ми отримали 150 тисяч гривень і дитячий майданчик, сучасний, замовлений в українського виробника. Орендну плату розголошувати не стану, але можу сказати, що минулого року їх сумарні витрати складали 180 тисяч гривень, а цього року – більше 200 тисяч отримає лише парк. Тобто, парк перебуває у вигідному становищі.

Щодо опозиції до фестивалю...Є декілька аспектів. Перший: такий високий рівень технічної організації фестивалю, не тільки в Україні, а у всій Східній Європі не має аналогів. Рівень виконавців, я впевнений, дозволяє нам говорити про один із найкращих фестивалів такого роду. Якщо говорити про наших північних сусідів, то у них таких виконавців не було, немає і не буде.

Опозиція, яка існує, мені віддає лукавством. У Львові багато російського бізнесу, який цілий рік працює – і ніхто не чинить спротиву.

На мій погляд, це виглядає так, ніби росіяни заплатили нам контрибуцію. І ми за її рахунок організували фестиваль, на якому немає жодної російської реклами. Жодного російського виконавця – від часів другого фестивалю – не лунало зі сцени, натомість приїжджають величини світового рівня.

Навіть усі роботи з облаштування проводять українські фірми – я спостерігаю за цим вже другий рік, відповідно, оплата за нього йде киянам і львів’янам, а гроші у вигляді податків йдуть українцям. Я не бачу нічого поганого у цьому фестивалі.

Протягом цілого року ми співпрацюємо із технічними організаторами. Окрім сцени, що залишиться нам від цьогорічного фестивалю, вони сприятимуть у питаннях якісного електропостачання, яке є великою проблемою, бо кабелі лежать ще із радянських часів.

І наостанок хочу сказати, мені також, м’яко кажучи, не подобається Росія, але якби хтось із наших бізнесменів запропонував нам організувати фестиваль за свої гроші, то було би прекрасно. Але я не вірю, що хтось із наших багатіїв на це піде – бо «Alfa Jazz Fest» не є заробітком. Так, це іміджевий проект, але ніхто із наших не здатний на такі величезні витрати, враховуючи кількість квитків, відданих бійцям АТО, і те, що усі зароблені від квитків гроші організатори віддадуть дітям.

Ігор Лильо, екскурсовод, львовознавець

З обох боків це [російське фінансування та бойкотний рух] спекуляції. Це не бачення стратегічних перспектив, переваг і мінусів для Львова. Для мене за усіма цими скандалами стоять щонайменше амбіції людей. Я би дуже хотів, щоб ті, хто створюють такий інформаційний фон, нарешті запропонували свою концепцію. Я розумію, чого вони не хочуть, але зрозуміти їхні бажання і бачення я не можу. Коли їхні пропозиції з'являться, ми зможемо про щось говорити. А протестні рухи – не найважча форма громадського життя.

Тут я говорю про всіх: і про тих, хто за проведенн «Alfa Jazz Fest», і про тих, хто проти. Мені не подобається, коли про моє місто говорять у негативі. І ті, хто це роблять, мають двічі подумати, що саме вони роблять.

Ще раз скажу: у місті немає до кінця сформованого позитивного дискурсу про стратегії щодо цього конкретного фестивалю. Я ще раз прошу, щоб ті, хто дуже галасно протестують, висловили свої бажання, сказали не «Геть!», а запропонували щось натомість.

Ірина Магдиш, екс-керівниця управління культури ЛМР, активна учасниця минулорічної дискусії щодо «Alfa Jazz Fest»

Якщо дивитися на «Alfa Jazz Fest» як на культурну подію високого рівня, то, звичайно, такі заходи проводити треба. Ми вже давно вийшли за межі дискусії, яка точилась кілька років тому – із питання, чи може бути культура під час війни. І ми всі дали собі однозначну стверджувальну відповідь. Це навіть більше потрібно під час війни, ніж в будь-який інший час.

Якщо дивитися на це як на політичну подію, з огляду на постать головного організатора цього фестивалю, то я прихильниця золотої середини і здорового глузду. Наскільки я знаю, то минулого року «Alfa Jazz Fest» залишив для Парку культури і хороший дитячий майданчик, і орендну плату за територію. Звичайно, це плюс. Цього року, наскільки я знаю, організатори подарували парку сцену. Це величезний ресурс для парку, який не тільки матиме свій інструмент, а й зможе його позичати і заробляти на цьому. І гроші підуть на розвиток парку, яким усі ми користуємось.

Чи зміниться щось у ході україно-російської війни, якщо фестивалю не буде – не думаю. Я все ж таки прихильниця прагматичного підходу: місто повинне виграти від цього. І головне, щоб ця перемога залишалась не тільки як прибуток бізнесменів – власників готелів чи ресторанів. Це має принести публічну користь. Якщо від цього користь отримає наш Парк культури, то чому ні?

Мені здається, що організатори фестивалю йдуть на компроміси та поступки і дослухаються до львів’ян. І спокійніше до цього почала ставитися львівська громада – прагматичніше, я би сказала.

Учасник Економічного бойкотного руху, громадський активіст Олег Радик, який минулого року виступав проти проведення «Alfa Jazz Fest» у Львові відмовився давати коментар до завершення музичної події. ІА «Дивись.Info» опублікує текст розмови із ним пізніше.

Михайло ДРАПАК