Розчаровує, що лист не підписали представники нинішньої влади Польщі, – В’ятрович

D0B6F83F-49F9-417A-A097-7A4A2AD13D4E_w640_r1_s

Лист-відповідь з вибаченнями за кривди, вчинені поляками українцям, підписаний польськими президентами, інтелектуалами і громадськими діячами – важливий крок на шляху до примирення.

Про це «Дивись.info» сказав відомий український історик, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

«Ми радо вітаємо такий крок з боку польської сторони. Добре, що в Польщі та Україні ще багато людей, які розуміють необхідність порозуміння та співпраці між нашими народами попри важке минуле. І цей крок є дуже важливим на фоні того, як в країні зростають антиукраїнські настрої. Адже не секрет, що і в Польщі є сили, які спекулюють на питаннях спільного історичного минулого. Очевидно, що розчаровує, це те, що серед підписантів цього листа, фактично, немає представників нинішньої влади Польщі. Їхній голос зараз був би дуже важливим, але сподіваємося, що вони все-таки найближчим часом теж зроблять свій внесок задля порозуміння двох наших народів. І їхній голос теж долучиться до голосів тих, хто зробив крок назустріч», – сказав Володимир В’ятрович.

На думку історика, нинішні антиукраїнські настрої в Польщі спровоковані як внутрішніми, так і зовнішніми силами.

«Ситуація тривалий час підігрівалася певними зовнішніми силами, а також й деякими польськими силами. Йдеться про спекулювання на історичних питаннях. Але насамперед все ж йдеться про тих, хто намагається у будь-який спосіб запобігти польсько-українському зближенню, зокрема, а також зближенню України з Європою, загалом», – наголосив історик.

Утім, процес зближення повинен бути взаємним, одночасним з обох боків, вважає голова Українського інституту національної пам’яті. На його думку, сьогодні вже чимало зроблено. Ще одним кроком могла б стати спільна заява українського парламенту та польського сейму.

Нагадаємо, два українських президенти, Леонід Кравчук та Віктор Ющенко, а також відомі духовні, культурні та громадські діячі підписали лист-покаяння до польського народу.

«Наближаються дні пам'яті за загиблими синами і доньками наших народів.

​В історії взаємостосунків українців і поляків є багато братніх сторінок і водночас кривавих потрясінь. Серед них особливим болем і для України, і для Польщі залишається трагедія Волині і польсько-українського конфлікту в роки Другої Світової війни, в проваллі якого було знищено тисячі невинних братів і сестер.

​Убивство невинних людей не має виправдання.

​Просимо прощення за скоєні злочини і кривди – це наш головний мотив.

Просимо прощення і рівною мірою прощаємо злочини і кривди, вчинені щодо нас, – це єдина духовна формула, що повинна бути мотивом кожного українського і польського серця, яке прагне миру й порозуміння», – зокрема зазначено у листі.

Натомість учора з’явився лист-відповідь, підписаний польськими президентами Лєхом Валенсою, Алєксандером Кваснєвським і Броніславом Коморовським, а також низкою відомих політичних, культурних і громадських діячів.

«З часом, на наше спільне нещастя, відстороненість замінили ненависть й націоналізм, а також їхній гіркий плід — злочин — який спільно пережили поляки та українці на Волині та Східній Галичині, на Холмщині, і Бещадах та на Перемишльській землі.

Тим більше нас тішить Ваш лист лист, зі знаменними словами "пробачаємо та просимо про вибачення", у якому не ухиляєтеся від відповідальності за кривди, завдані полякам у сорокових роках минулого століття.

Ми також віддаємо честь жертвам братовбивчих польсько-українських конфліктів.

Дякуємо за Ваш лист та просимо пробачити кривди, заподіяні нашим братам українцям польськими руками. Перед нами подібну думку висловили представники польської Католицької церкви, до взаємного пробачення наші народи гаряче закликав папа Іван Павел ІІ.

Заради поєднання невтомно працювали Єжи Ґєдройць та Яцек Куронь, а також президенти наших країн, не забуваймо їхню спадщину», – йдеться у польському листі-відповіді.

До речі, напередодні у Трускавці, на Форумі місцевого самоврядування, теж звучали заяви від представників чинної влади України і Польщі про взаємне порозуміння.

«Ми не могли не зачепити історичної дискусії, що сьогодні триває. Я переконаний, що ми дійшли згоди у тому, що повинні шукати порозуміння у складних сторінках нашої спільної історії і чути один одного. Водночас ми висловили бажання продовжити історичну дискусію. Але також ми зробимо все необхідне, аби історичні питання не перешкоджали побудові наших великих планів на майбутнє», – зазначив у Трускавці спікер українського парламенту Андрій Парубій під час зустрічі із маршалеком польського сейму Мареком Кухцінським.

Варто зазначити, що і український, і польський лист-примирення викликали неоднозначну реакцію у суспільстві – від цілковитого схвалення до несприйняття радикально налаштованими верствами населення.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: