Енергоефективність по-українськи: влада спромоглась лише на одну програму, – Бойко

Уряд знову підняв тарифи, бо готує енергетичний ринок. Громадяни ж ринку наразі не бачать, як і грошей в гаманці на плату за новими тарифами. Політики чубляться між собою, а експерти наполягають , що реформа – це не тільки підвищення вартості послуги.

Очевидно, що реформувати сектор було потрібно вже давно, бо неконтрольоване споживання енергоресурсів лише збагачувало гаманець Росії. Всі погодились, що ситуацію треба змінювати, але разом з подорожчанням тарифів влада обіцяла допомогти населенню впровадити енергоощадні заходи, аби допомогти зекономити. Про енергоефективність по-українськи та про те, що стимулює українців утеплюватись ІА «Дивись.info» розповідає Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних програм ГМ ОПОРА, експерт Реанімаційного Пакету Реформ.

«Найкращим стимулюванням для населення займатися енергозбереженням є державна програми «теплих кредитів», — розповідає експерт. — Певна річ, називається вона Державна програма «сприяння енергоефективності». Проте, в народі її називається «теплі кредити». Завдяки цій програмі можна компенсувати частину витрат на встановлення котла або ж придбання матеріалів для утеплення помешкання. Це 30 % від вартості. Власники квартир в багатоверхівках також можуть звертатись по часткову компенсацію за матеріали, хоча в цьому випадку в програмі є багато обмежень. Для ОСББ ж програма компенсовує 40 % вартості енергозберігаючих нововведень. А для людей, що отримують субсидії, відсоток компенсації доходить до 70%. До слова, 70% усіх «теплих кредитів» було видано саме субсидіантам».

На думку фахівця, найкраще ця програма проявила себе для ОСББ, адже у випадку багатоквартирного будинку впровадження енергоощадних заходів дуже ефективна: від 10%, якщо були проведені найменші покращення, до 70 %, якщо мешканці зробили цілий комплекс по обрахунку та економії енергоносіїв. За останніми підрахунками, за 2015 рік середня економія ОСББ, які впровадили енергоощадні заходи склала 24%.

Банки своє наживають

«Наразі це єдина державна програма яка допомагає мешканцям зайнятися енергоощадністю, — продовжує пані Бойко. — Щоправда, має ця програма і свої недоліки. Головним з них є висока відсоткова ставка, яка коливалася з 25 до 23%. Кредити видають лише три банки «Ощадбанк», «УкрСибБанк» та «Укргазбанк». Вже є рекомендації аби в майбутньому кількість банків, залучених до програми зросла, і ми сподіваємось, що в такий спосіб збільшиться конкуренція і, можливо, відсоткова ставка знизиться. Наразі ж, уряд лише закликав місцеві органи самоврядування допомогти і до державної програми долучилися 172 місцеві ініціативи. З «теплими кредитами» місцеві бюджети допомагають або компенсовуючи частину відсоткової ставки або ж частину тіла кредиту».

До слова, місцеві ініціативи значно сприяють просуванню темромодернізації. Так, завдяки програмі енергозбереження на Львівщині, яка відшкодовує частину витрат з обласного бюджету, наша область демонструє чи не найкращий результат по утепленню. Принаймні так порахували в Державному агентстві з енергоефективності та енергозбереження. Львівська регіональна програма на 2013-2016 роки передбачає компенсацію 15 % річних за кредитами на заходи з енергозбереження та 20 % річних за кредитами на заходи з енергозбереження з використання альтернативних до газу джерел енергії. Так, за даними на листопад 2015 на Львівщині видали найбільше кредитів на придбання котлів – на 31, 2 мільйона гривень.

taryf1

Сподіватись на державу — страшно

Проте, пані експерт наголошує, що програми не можуть бути тимчасовими і залежати від того будуть гроші наступного року чи ні. Річ у тім, що для справжньої енергоефективності мало змінити вікна чи навіть утеплити будинок. Аби почати справді економити, будинок потрібно практично переробити, модернізуючи його новими енергоощадними технологіями. Всі такі технології вартують дуже і дуже не дешево, тож впровадження таких може затягтися на роки. Якщо ж люди не зможуть розраховувати на підтримку держави в такому важливому питанні, то навряд зважаться на кардинальні зміни.

«Як свідчить практика, більшість кредитів беруться на такі заходи, що можуть швидко окупитися: замінна освітленні чи заміна вікон. Тому програма обов’язково повинна мати комплексний підхід на кілька років», — зауважує Тетяна Бойко.

На думку експерта, найкращим вирішенням енергоощадності в  індивідуальних будинків — це енергосервісні компанії. Компанія самотужки визначає що і як краще зробити в будинку аби почати економити, проводить заходи за свої кошти, а як оплату отримує зекономлені на енергоощадності кошти. В Україні енергорервісні компанії найефективніше працюють з бюджетними установами(дитсадки, школи, лікарні). По-перше, в такому секторі відомо конкретного замовника, та й деякий час тарифи для таких закладів були вищі, а отже більшою була і зекономлена різниця. Серед найуспішніших проектів фахівці називають приклади в містах Долина, Жовква і Луцьк.

«У Луцьку одне з ОСББ залучило енергосервісну компанію, яка власне і термомодернізувала будинок. Тепер протягом 10 років мешканці ОСББ будуть віддавати кошти тій компанії. А економія складає 55-57%», — говорить пані Бойко.

Також Тетяна Бойко наголошує, що державі варто активніше розповідати людям про можливості зекономити та нарешті почати «ламати» стереотип: «чим більше напалиш, тим більша субсидія. «Потрібно більш системно думати про субсидіантів. До прикладу, з часом, норми тепла, води, електроенергії, за якими розраховуються субсидії, повинні поступово скорочуватись. Так людина знатиме, що зекономлені кошти від субсидії можна направити на заходи з енергозбереження».

Економити повинно не лише населення

Головним позитивом створення енергоринку має стати перетворення енергоносіїв на товар, який його продавці та постачальники будуть берегти та економити. А щоб почати це робити всі постачальники(водоканали, теплоенерго, обленерго…) повинні провести значну модернізацію. Для цього в тариф і закладається інвестиційна складова. Права, з інвесторами наразі тихо.

«Підвищення тарифів передбачає, що всі підприємства сфери надання житлово-комунальних послуг обов’язково повинні мати інвестиційну складову, — говорить експерт. – І, завдяки цим коштам, зможе залучати інвесторів для модернізації систем. А модернізація означає скорочення обсягів використання енергоресурсів. В реконструкцію мереж і котелень потрібно вкласти дуже великі кошти, тай окупність таких проектів триватиме роками. Тому для того, щоб інвестор, а особливо іноземний інвестор, не побоявся прийти і вкласти гроші, треба створити дуже привабливі умови».

Результати є, але могло бути краще

Підсумовуючи результати впровадження енергоефективних технологій, експерт зазначила, що результати реформи могли бути значно кращими.

«Рухаємось ми в правильному напрямку, але рухаємось дуже повільно, — говорить Тетяна Бойко. – Сповільнює процес і корупція, яку так і не подолали. По-перше, з галузі виводять значні кошти, по-друге, неефективна боротьба з корупцією викликає шалену недовіру людей до влади і до всього, що вона робить. Якби ж всі ті реформи відбувалися на тлі довіри до влади, то люди б розуміли, що «зараз важко, але треба потерпіти, бо наші діти житимуть краще».

2017(1) (1)

До того ж, тарифи треба було, однозначно,  підвищувати паралельно з запровадженням серйозних програм з енергозбереження та за умови стовідсоткового обліку. Тобто в будинках вже би мали стояти прилади обліку. Я вважаю, що ми фактично втратили два роки часу. На програми по енергозбереженню варто було витрачати більші кошти(закладні на 2016 рік – 893 мільйонів гривень — авт), до прикладу, частину грошей, які виділялися на субсидії.

Що ж до самого підвищення тарифів, то це було рішення уряду. І, в першу чергу, це було зроблено для того, щоб ліквідувати корупційну складову в газопостачанні, стимулювати населення до енергозбереження та стимулювати вітчизняне газовидобування. Загалом це правильне рішення, але не до кінця зрозуміле і не до кінця пояснене суспільству. До прикладу, «для чого нам стільки вітчизняного газу?», «чи потрібен він?», «навіщо зараз вкладати такі значні інвестиції в цей сектор?», особливо зважаючи на те, що багато газових родовищ було віддано олігархам. Тому невирішених питань залишається дуже і дуже багато».

Христина ІНЖУВАТОВА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: